Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №760/7173/14-ц
6/760/32/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва
у складі:
головуючого судді -Букіної О.М.
за участю секретаря -Щепанової І.І.
представника заявника- Таран В.А.
представника боржника- Буднік О.П.,Поліщук С.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» про заміну сторони у виконавчому документі по цивільній справі №760/7173/14-ц (провадження №2/760/2009/16) за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсними кредитного договору та іпотечного договору, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі № 760/7173/14-ц виданому Солом`янським районним судом м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 535 084,43 грн.
Подану заяву мотивує тим, що постановою Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2018 у справі № 760/7173/14-ц було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 2619/0308/71-009 від 05.03.2008 у розмірі 535 084,43 грн.
На виконання постанови Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2018 у справі № 760/7173/14-ц було видано виконавчий лист.
Вказує, що відповідно до Договору відступлення права вимоги № 2260/К від 17.06.2020 укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал», ПАТ «Дельта Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 2619/0308/71-009 від 05.03.2008 до боржника ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного просив суд заяву задовольнити.
25.12.2023 представником боржника було подано до суду заперечення на заяву про заміну стягувача у виконавчому листі.
Свої заперечення мотивує тим, що заявником не надано суду доказів набуття права вимоги до ОСОБА_1 , а саме: протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-05-14-000021-b від 04.06.2020, акту приймання-передачі документів від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал», що стосується кредитного договору № 2619/0308/71-009 від 05.03.2008, доказів сплати ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» на користь ПАТ «Дельта Банк» грошових коштів у розмірі 7 923 108,34 грн.
Також вказує, що додані до заяви витяг із Автоматизованої системи виконавчого провадження, постанова приватного виконавця Ігнатенка К.Е. від 24.02.2021 про повернення виконавчого документу стягувачу, постанови Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2018 та виконавчий лист від 14.09.2018 не завірені належним чином.
Зазначає, що згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчий лист від 14.09.2018 перебував на виконанні у приватного виконавця Кошарного О.В., а не Ігнатенка К.Е. , що вказує на недостовірність доказу - постанови приватного виконавця від 24.02.2021.
Стверджує, що заяву приватному виконавцю про повернення виконавчого документу було подано 24.02.2021, при цьому договір про відступлення права вимоги було укладено 17.06.2020, а тому незрозумілим є хто саме подав приватному виконавцю заяву ПАТ «Дельта Банк», яке уже відступило своє право вимоги, чи ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал», яке ще не набуло статусу стягувача.
Посилається, що долучена до заяви копія виконавчого листа містить недостовірну інформацію, а саме: судове рішення у справі було прийнято саме Апеляційним судом м. Києва, а не Солом`янським районним судом м. Києва; у виконавчому листі не вказано про наявність зустрічного позову.
Вказує, що 09.06.2021 Солом`янським ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) було відкрито ще одне виконавче провадження № НОМЕР_1 де боржником є ОСОБА_1 ймовірно за заявою ПАТ «Дельта Банк», що свідчить про відсутність у ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» права вимоги до ОСОБА_1 .
Зазначає, що наразі сплив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому відсутні підстави для заміни стягувача у виконавчому листі без вирішення питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.
З урахуванням викладеного вище, просив суд відмовити у задоволенні заяви.
У судовому засіданні представник заявника подану заяву підтримав та просив суд її задовольнити.
Представники боржника у судовому засіданні проти поданої заяви заперечували та просили суд відмовити у її задоволенні.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно ч.ч. 1, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсними кредитного договору та іпотечного договору.
Предметом первісного позову було стягнення заборгованості за кредитним договором №2619/0308/71-009 від 05.03.2008, укладеному між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_1 (а.с. 202-210 т. 4).
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20.05.2016 у задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було відмовлено у повному обсязі.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсними кредитного договору та іпотечного договору було задоволено.
Визнано недійсним кредитний договір від 05.03.2008 року № 2619/0308/71-009 укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (ідентифікаційний код 19356840), правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк».
Визнати недійсним іпотечний договір № 2619/0308/71-009-Z-1 від 05.03.2008 року укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (ідентифікаційний код 19356840), правонаступником якого є ПАТ «Омега Банк» та знято заборону відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка внесена до реєстру приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Глушко Л.В. за № 625.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового у розмірі 551,20 грн. (п`ятсот п`ятдесят одну гривню 20 коп.).
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 551,20 грн. (п`ятсот п`ятдесят одну гривню 20 коп.) (а.с. 62-70 т. 2).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.11.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» було відхилено, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 20.05.2016 було залишено без змін (а.с. 142-161 т. 2).
Постановою Верховного Суду від 06.06.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» було задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15.11.2016 скасовано, а справу передано на розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 141-145 т. 2).
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» було задоволено, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 20.05.2016 скасовано, а позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 535 084,43 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 7673,40 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів було відмовлено (а.с. 163-173 т. 3).
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2018 також було встановлено, що 25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким ПАТ «Сведбанк» передав ПАТ «Дельта Банк» належне йому право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 05.03.2008 р. №2619/0308/71-009. Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у зобов`язанні, що витікає з кредитного договору, відбулась заміна кредитора ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Дельта Банк».
Постановою Верховного Суду від 24.06.2020 Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Громова Сергія Михайловича було задоволено частково.
Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 20 травня 2016 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 01 серпня 2018 року в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» про визнання недійсним пункту 3.11 кредитного договору від 05 березня 2008 року № 2619/0308/71-009 скасовано.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» про визнання недійсним пункту 3.11 кредитного договору від 05 березня 2008 року № 2619/0308/71-009 було задоволено.
Визнано недійсним пункт 3.11 кредитного договору від 05 березня 2008 року № 2619/0308/71-009.
Постанову Апеляційного суду міста Києва від 01 серпня 2018 року в іншій частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Омега Банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання кредитного договору та іпотечного договору недійсними залишено без змін.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 826,80 грн. судових витрат, понесених позивачем за подання зустрічної позовної заяви та касаційної скарги (а.с. 218-225 т. 3).
14.09.2018 Солом`янський районним судом м. Києва було видано виконавчий лист у справі №760/7173/14-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 535 084,43 грн. (а.с. 122).
Відповідно до договору № 2260/К від 17 червня 2020 року про відступлення прав вимоги, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал», посвідченого приватним нотаріусом КМНО Черленюх Л.В., ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» набуло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких зазначений у Додатку № 1 до цього Договору (126-128 т. 4).
Згідно із витягом Додатку № 1 до Договору № 2260/К від 17 червня 2020 року про відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» перейшло право вимоги і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2619/0308/71-009 від 05.03.2008 та Іпотечним договором № 2619/0308/71-009-Z-1 (а.с. 129-130 т. 4).
На виконання умов договору № 2260/К від 17 червня 2020 року про відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» було сплачено 12.06.2020 на користь АТ «Дельта Банк» грошові кошти у розмірі 9 053 071,29 грн. (а.с. 218 т. 4).
Відповідно до п. 2 договору № 2260/К від 17 червня 2020 року про відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» набуває усі справа кредитора у дань укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору.
Враховуючи, що грошові кошти відповідно до п. 4 Договору ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» було сплачено 12.06.2020, тобто ще до моменту укладення договору, а тому вбачається, що права вимоги, як кредитора, ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» набуло у день укладення договору, а саме: 17.06.2020.
Та обставина, що протокол електронного аукціону № UA-EA-2020-05-14-000021-b від 04.06.2020 не містить детального переліку активів банку, які є предметом даного аукціону, не свідчить про не набуття ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2619/0308/71-009 від 05.03.2008 та Іпотечним договором №2619/0308/71-009-Z-1.
Доказів того, що станом на день розгляду справи боржником було оспорено результати та процедуру проведення прилюдних торгів, та/або договір про відступлення прав вимоги № 2260/К від 17 червня 2020 року матеріали справи не містять.
Доводи представників боржника про те, що ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» не набув прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2619/0308/71-009 від 05.03.2008 та Іпотечним договором № 2619/0308/71-009-Z-1 за відсутністю у матеріалах справи акту приймання-передачі документів від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал, суд вважає безпідставними, оскільки наявність такого акту підтверджує факт отримання певних матеріалів, а не юридичного набуття права вимоги, як кредитора у зобов`язанні.
На підставі наведеного вище, суд приходить до висновку, що права вимоги як кредитора за кредитним договором № 2619/0308/71-009 від 05.03.2008 та Іпотечним договором № 2619/0308/71-009-Z-1 перейшло до ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал».
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013р. у справі № 6-122цс13.
В оцінці вимог заяви ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача у виконавчому документів Суд застосовує правові висновки Великої палати ВC, викладені у постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17, відповідно до яких на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. З огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Відповідно до відкриття виконавчого провадження можливою є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі.
У ч. 5 ст. 442 ЦПК встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Тобто, якщо виконавче провадження не відкрито, заміна сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.
Виконавчий лист у справі № 760/7173/14-ц щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 535 084,43 грн., який було видано 14.09.2018 Солом`янський районним судом м. Києва, було пред`явлено до виконання 07.12.2018 приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Ігнатенку К.Е.
07.12.2018 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ігнатенком К.Е. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 на підставі вищезгаданого виконавчого листа (а.с. 185-186 т. 4).
24.02.2021 ПАТ «Дельта Банк» було подано приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Ігнатенку К.Е. заяву про повернення виконавчого документу стягувачу (а.с. 187 т. 4).
24.02.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ігнатенком К.Е. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 124-125 т. 4).
Суд у такому випадку застосовує правові висновки, викладені у постановах ВC від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11 та від 27.08.2020 у справі №804/536/18, відповідно до яких заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
У таких висновках необхідно керуватися принципом обов`язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд урахував, що у справі, яка переглядається, первісним стягувачем є ПАТ «Дельта Банк», яке здійснило відчуження прав вимоги на користь заінтересованої особи, а тому втратило матеріально-правову та процесуальну заінтересованість в повторному пред`явленні виконавчого документу до виконання та не зобов`язане вчиняти такі дії фактично для та на користь нового стягувача - ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал», яке набуло прав вимоги за договором відступлення права вимоги, що встановлено судом. При цьому, сама лише відсутність відкритого виконавчого провадження не є перешкодою у матеріальному правонаступництві у спірних правовідносинах ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» після ПАТ «Дельта Банк».
Та обставина, що після укладення договору про відступлення прав вимоги стягувачем було подано приватному виконавцю заяву про повернення виконавчого документу стягувачу не свідчить про не набуття ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» прав вимоги за кредитним договором, а вказує на використання ПАТ «Дельта Банк» своїх процесуальних прав як стягувача, які будуть діяти до прийняття судом рішення про заміну такого стягувача.
Окрім цього, посилання представника боржника на ту обставину, що згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчий лист від 14.09.2018 перебував на виконанні у приватного виконавця Кошарного О.В. не спростовує встановлені вище судом факти того, що виконавче провадження № НОМЕР_2 перебувало на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ігнатенка К.Е.
Та обставина, що у виконавчому листі не вірно зазначено назву суду, який ухвалив судове рішення про стягнення заборгованості, зазначено невірно інформацію про предмет первинного позову та не вказано інформацію про наявність зустрічного позову не свідчить про неможливість здійснення заміни стягувача у виконавчому листі, а лише вказує на можливе допущення помилок у виконавчому листі.
Щодо строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.
Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;
2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Тлумачення частини четвертої та п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Враховуючи ту обставину, що виконавчий документ було повернуто стягувачу постановою приватного виконавця 24.02.2021, тому трирічний строк пред`явлення виконавчого документу до виконання слід відраховувати саме з 24.02.2021 та такий строк закінчується 24.02.2024.
Судом також було оглянуто у судовому засіданні оригінал виконавчого листа від 14.09.2018 наданий заявником та встановлено, що на останньому також міститься відмітка про повернення його стягувачу саме 24.02.2021, що підтверджує переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.
Та обставина, що виконавчий документ був повернутий на підставі заяви стягувача, не свідчить про те, що за вказаних обставин такий строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не переривається, оскільки закон не містить таких виключень.
З огляду на наведене, станом на день розгляду даної заяви не сплинув строк пред`явлення виконавчого документу до виконання.
Таким чином подана заява підлягає про заміну стягувача у виконавчому листі підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12-14, 18, 19, 76-81, 128, 211, 247, 259-261, 352-355, 433, 442 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» про заміну стягувача у виконавчому документі,задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» (01001, м.Київ, вул. М.Грушевського, буд.4, н/п №53, код ЄДРПОУ 38489695) у виконавчому листі №760/7173/14-ц, виданого 14 вересня 2018 року Солом`янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 535 084, 43 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 14.02.2024.
Головуючий О.М. Букіна
