Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 752/4900/15-к
Провадження №: 1-кп/752/416/15
У Х В А Л А
підготовчого судового засідання
06.04.2015 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання кримінального провадження № 12014100010012266 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , суд, -
встановив:
до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України.
Прокурор просив призначити судовий розгляд, зазначив, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування відповідають вимогам КПК України, кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, підстав для його закриття або повернення обвинувального акту не має.
Захисники та обвиунвачені підтримали думку прокурора.
За наслідками проведення підготовчого судового засідання судом встановлено наступне.
Кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва.
Так, відповідно до вимог ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, на ряду з іншим, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити на ряду із іншим, такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування).
Органом досудового слідства вказані вимоги закону не виконані.
Як видно з обвинувального акту, він складений в порушення вимог ст. 291 КПК України, оскільки формулювання обвинувачення не відповідає викладеним фактичним обставинам кримінального правопорушення та правовій кваліфікації вчинення кримінального правопорушення.
Так, в обвинувальному акті відсутній виклад обставин, які мають істотне значення для правової кваліфікації, зокрема, коли відбулася попередня домовленість щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, їх способу, місця, часу вчинення та розподілу ролей кожного із обвинувачених.
При викладі фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_11 , вказано, що під час нанесення ударів ОСОБА_11 , діючи умисно та протиправно ОСОБА_5 забрав його паспорт громадянина України, проте вказані дії ніяким чином не кваліфіковані у відповідності до ч. 3 ст. 357 КК України, а саме як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим документом.
При викладі фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_7 , вказано, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , розпочавши протиправні дії відносно ОСОБА_7 , у вигляді нанесення йому ударів по різним частинам тіла, час від часу припиняючи їх, щоб обговорити між собою подальші дії відносно потерпілого, дійшли згоди щодо огляду особистих речей ОСОБА_7 у його кімнаті № 308, та ОСОБА_5 схвативши за комір одягу потерпілого потягнув його до кімнати № 308, де дістав камуфляжну сумку зеленого кольору вартістю 350 грн. та шкіряні черевики чорного кольору вартістю 400 грн., проте кваліфікуюча ознака «проникнення у житло» відсутня, незважаючи на те, що потерпілий, будучи затягнутим за комір до своєї кімнати, явно не запрошував туди обвинувачених, вони вторглися до його житла всупереч його волі.
Крім того, при викладі фактичних обставин, вказано, що ОСОБА_3 зрізав шкіру на голові потерпілого ОСОБА_7 , та міститься посилання на висновок експерта № 214 від 11.03.2015 р., відповідно до якого, крім інших ушкоджень у потерпілого ОСОБА_7 , виявлена скальпована різана рана тім`яної ділянки, дном якої є апоневроз, що обумовило розвиток геморагічного шоку тяжкого ступеня та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), проте, всупереч цьому висновку дії обвинувачених кваліфіковані не за ч. 4 ст. 187 КК України, як розбій поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а кваліфіковані просто, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.
Вказані недоліки неможливо буде усунути в ході судового розгляду, на підставі наступного.
Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, лише якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Так, в даному випадку суд самостійно позбавлений права збільшити обсяг обвинувачення та змінити правову кваліфікацію з ч. 2 ст. 187 КК на ч. 4 ст. 187 КК, а наявність тяжкого тілесного ушкодження у потерпілого ОСОБА_7 , встановленого висновком експерта № 214 від 11.03.2015 р. вже є встановленою фактичною обставиною.
Наведені порушення вимог КПК України у цілому не дають суду підстав для призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд,-
ухвалив:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014100010012266 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, - повернути прокурору прокуратури Голосіївського району м. Києва.
Ухвала про повернення обвинувального акта може бути оскаржена в апеляційному порядку потягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
