ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" грудня 2014 р.
Справа № 922/4519/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Денисюк Т.С.
при секретарі судового засідання
розглянувши справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Бад - Алтай", м. Донецьк
до
Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація", м. Луганськ
про
стягнення коштів в розмірі 470621,27 грн.
за участю :
Представник позивача - Іванова Л.С. довіреність б/н від 01.07.2014 року;
Представник відповідача - не з"явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бад - Алтай" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" про стягнення основної заборгованості у розмірі 426677,70 грн., пені за прострочення платежу у розмірі 24349,62 грн., інфляційних втрат у розмірі 16603,93 грн. та 3% річних у розмірі 3000,02 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 9412,44 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором поставки №382 від 10.06.2010 року.
Ухвалою суду від 15.10.2014 року за позовною заявою було порушено провадження по справі №922/4519/14 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 листопада 2014 року.
В судовому засіданні 11.11.2014 року було оголошено перерву до 25 листопада 2014 року на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України.
Ухвалою суду від 25.11.2014 року розгляд справи було відкладено на 02 грудня 2014 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити. Додаткових заяв, клопотань та документів в обгрунтування своєї правової позиції не надав.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, через канцелярію суду 01.12.2014 року надав клопотання (вх.№42623) про відкладення розгляду справи у зв"язку з тим, що він знаходиться на лікарняному.
Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечував.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, виходить з наступного.
Згідно із абз. 2 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"№18 від 26.12.2011 р. господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Відповідно до ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Клопотання відповідача є необґрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами, адже до клопотання не додано жодних доказів перебування представника відповідача на лікарняному та неможливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника, крім того, розгляд справи неодноразово відкладався, з урахуванням чого, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача (вх.№42623) про відкладення розгляду справи.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи та надані сторонами докази, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бад - Алтай" (позивач)та Комунальним підприємством "Луганська обласна "Фармація" (відповідач) 10.06.2010 року було укладено Договір поставки №382, відповідно до умов якого позивач (Постачальник) зобов'язується поставити відповідачу {Покупець) вироби медичного призначення, біологічно активні добавки, фіто чаї та ін. (Товар), вказаний в п. 1.2 договору, а відповідач прийняти та оплатити товар.
Згідно п. 1.2 Договору ,найменування, асортимент, кількість Товару, одиниці виміру, ціна за одиницю Товару, вартість Товару вказуються в накладних, які є невід"ємною частиною даного Договору.
На виконання умов даного Договору, протягом травня - липня 2014 року позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 444 172,18 грн., що підтверджується видатковими накладними, скріпленими підписами повноважних представників відповідача (арк.с.16-43).:
- Видаткова накладна №2436 від 29.05.2014 р. на суму 166 737,52 грн.;
- Видаткова накладна №2437 від 29.05.2014 р. на суму 1 584,00 грн.;
- Видаткова накладна №578 від 06.06.2014 р. на суму 15 332,74 грн.;
- Видаткова накладна №1126 від 12.06.2014 р. на суму 20 646,94 грн.;
- Видаткова накладна №1716 від 18.06.2014 р. на суму 38 197,01 грн.;
- Видаткова накладна №1853 від 19.06.2014 р. на суму 110 239,06 грн.;
- Видаткова накладна №1854 від 19.06.2014 р. на суму 15,90 грн.;
- Видаткова накладна №2495 від 25.06.2014 р. на суму 6 694,73 грн.;
- Видаткова накладна №82 від 02.07.2014 р. на суму 22 673,71 грн.;
- Видаткова накладна №98 від 02.07.2014 р. 28,32 грн.;
- Видаткова накладна №158 від 03.07.2014 р. на суму 20 313,72 грн.;
- Видаткова накладна №598 від 08.07.2014 р. на суму 41 708,53 грн.
Відповідно до п. 2.3 Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються з від строченням на 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки кожної партії товару.
Однак, як стверджує позивач, за переданий по накладними Товар відповідач розрахувався лише частково в розмірі 17504,48 грн.. Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Бад - Алтай" становить 426667,70 грн..
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 426667,70 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню в розмірі 24349,62 грн., інфляційні втрати в розмірі 16603,93 грн. та 3% річних у розмірі 3000,02 грн.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за порушення строку оплати за поставлений Товар, пе редбаченого п. 2.3 даного Договору, Покупець (Відповідач) оплачує Постачальнику (Покуп цю) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу до моменту повного виконання Покупцем (Відповідачем) свого зо бов'язання по оплаті.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі 24349,62 грн..
В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 16603,93 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 3000,02 грн. - 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі.
На підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 625, 626, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись статтями 32, 33, 43, 44-49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" (91055, м. Луганськ, вул. Леніна, буд.1, Код ЄДРПОУ 01975442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бад - Алтай" (83003, м. Донецьк, просп. Ілліча, Б.91, Код ЄДРПОУ 32011411) заборгованість у розмірі 426677,70 грн., пеню у розмірі 24349,62 грн., інфляційні втрати у розмірі 16603,93 грн., 3% річних у розмірі 3000,02 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 9412,44 грн..
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 08.12.2014 р.
Суддя
Т.С. Денисюк
