УХВАЛА
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 361/161/13-ц
провадження № 61-17437св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»,
відповідач -ОСОБА_1 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу - Акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, рішення суду першої інстанції, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
У січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі - ТОВ «Кей-Колект») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути на його користь суму боргу за договором надання споживчого кредиту № 11150602000 від 04 травня 2007 року в розмірі 158 048,86 дол. США, що за курсом НБУ станом на 13 грудня 2012 року еквівалентно 1 263 284,53 грн.
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року позов задоволено, стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11150602000 віл 04 травня 2007 року в розмірі 158 048,86 дол. США.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2013 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
11 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами.
Як на нововиявлену обставину заявник послалася, що ТОВ «Кей-Колект» не набуло прав вимоги за кредитним договором № 11150602000, укладеним 04 травня 2007 року між нею та АКІБ «УкрСиббанк», у забезпечення виконання якого 04 травня 2007 року був укладений договір іпотеки № 34798-Б. ТОВ «Кей-Колект», звертаючись у 2013 року до суду з позовом про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року, не надав суду доказів отримання ним права вимоги за цим кредитним договором.
Короткий зміст судових рішень за наслідком перегляду рішення за нововиявленими обставинами
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2022 року заяву ОСОБА_2 задоволено, скасовано за нововиявленими обставинами заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ТОВ «Кей-Колект» в позові про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вказані заявником обставини існували на момент ухвалення 24 квітня 2013 року заочного рішення Броварським міськрайонним судом Київської області, є істотними для справи, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі відповідачу на час розгляду справи, оскільки ОСОБА_2 не є стороною укладеного 12 грудня 2011 року між Банком і ТОВ «Кей-Колект» договору відступлення прав вимоги та вона дійсно не могла знати про ці обставини, що вплинуло на юридичну оцінку обставин справи та не спростовано стороною позивача, а отже є достатньою підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року апеляційні скарги ТОВ «Кей-Колект» та АТ «УкрСиббанк» задоволено.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2022 року скасовано та прийнято нову постанову.
Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року залишено без задоволення, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року залишено в силі.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при ухваленні рішення Броварським міськрайонним судом Київської області 24 квітня 2013 року досліджувались обставини, пов`язані з укладенням 12 грудня 2011 року АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» договору факторингу та договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саєнко Е. В., надано правову оцінку цим договорам та встановлено, що ТОВ «Кей-Колект» набув права вимагати погашення заборгованості за кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року. Отже, ухвалюючи рішення від 19 грудня 2022 року, суд першої інстанції фактично здійснив переоцінку тих обставин та доказів, які вже оцінювалися судом під час розгляду справи, на підставі нових доказів. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, а не звернення стягнення на предмет іпотеки, або інші вимоги, які могли стосуватися договорів забезпечення, отже, вказана обставина не впливає сама по собі на дійсність вимог за кредитним договором.
Аргументи учасників справи
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення 19 грудня 2022 року були встановлені обставини, що позивач права вимоги за кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року до позичальника ОСОБА_2 не набув. Ці обставини існували на момент ухвалення 24 квітня 2013 року заочного рішення, є істотними для справи, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі відповідачу.
У квітні 2024 року «УкрСиббанк» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому просило залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржене судове рішення - без змін.
Зазначає, що позовні вимоги ґрунтувалися виключно на доведеному факті наявності непогашеної заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло від «УкрСиббанк» до ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору факторингу. Ніяким чином позовні вимоги іпотечних договорів не стосувалися. Всі справи, що перелічені ОСОБА_2 , не мають жодного відношення до спору, що є предметом розгляду у цій справі. Наведені заявником підстави не були нововиявленими, так як не входять до переліку передбачених статтею 423 ЦПК України обставин та не впливають на мотиви суду щодо наявності підстав для задоволення позову, а тому касаційна скарга є необґрунтованою.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання АТ «УкрСиббанк» про повідомлення АТ «УкрСиббанк» про час розгляду справи відмовлено, справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог статей 423-429 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд.
За змістом частини першої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Відповідно до частин другої та третьої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Крім того, абзац другий частини третьої статті 429 ЦПК України доповнює повноваження Верховного Суду у випадку касаційного оскарження судового рішення, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, згідно з яким Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
У частинах шостій та сьомій статті 429 ЦПК України передбачено, що з набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі. Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 756/217/15-ц (провадження № 61-4067св23) вказано, що «апеляційний суд після скасування рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалення судом першої інстанції рішення має перевірити його законність по суті та прийняти рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідно до положень статті 374 ЦПК України. Відтак, повноважень скасовувати таке рішення і постановлювати процесуальний документ з приводу розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами, відмовляти у її задоволенні, тобто розглядати заяву по суті, апеляційний суд не має, так як це є компетенцією суду, судове рішення якого переглядається. Практика Верховного Суду щодо цього питання є сталою, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 2-190/2011 (провадження
№ 61-35193св18), від 06 березня 2019 року у справі № 755/21917/14-ц (провадження № 61-24916св18), від 19 вересня 2018 року у справі № 200/9663/16-ц (провадження № 61-18061св19), від 15 липня 2020 року у справі № 466/543/14-ц (провадження № 61-7223св20), від 15 липня 2020 року у справі № 2-215/11 (провадження № 61-46492св18), від 17 травня 2023 року у справі № 357/9196/18 (провадження № 61-1356св23), від 16 серпня 2023 року у справі № 299/1923/16-ц (провадження № 61-5169св22). Такий підхід в суді касаційної інстанції існував і при ухваленні судових рішень Верховним Судом України і Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ».
Тобто, за цим підходом при задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами таке рішення окремо не оскаржується, а перевіряється в межах розгляду скарги на рішення суду, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами по суті, оскільки процесуальних повноважень скасувати рішення щодо розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами та ухвалити власне, направити питання до суду першої інстанції для продовження розгляду (для вирішення питання відкриття провадження у справі) апеляційний суд не має.
Виходячи з наведеного підходу, в цій справі у суду апеляційної інстанції при перегляді в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції не було повноважень скасовувати це рішення з ухваленням процесуального рішення з приводу розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами. Тому апеляційний суд позбавлений і процесуальної можливості переглянути рішення суду першої інстанції в частині скасування власного рішення за нововиявленими обставинами, незалежно від висновку про відсутність таких нововиявлених обставин, тобто навіть за встановлення безпідставного скасування судового рішення, яке, зазвичай, тривалий час мало силу закону та могло істотно вплинути (змінити) на цивільні відносини, у тому числі осіб, які не брали участі у справі (в цій справі оскарженим рішенням від 19 грудня 2022 року скасовано рішення суду від 24 квітня 2013 року).
Крім того, Касаційним цивільним судом сформовано практику, за якої суд касаційної інстанції також позбавлений відповідних процесуальних повноважень, а заява про перегляд судового рішення суду за нововиявленими обставинами по суті може бути розглянуто лише судом, що ухвалив судове рішення (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 504/1852/13-ц).
Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, №76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року).
Слід зазначити, що у статтях 325 ГПК України, 368, 369 КАС України містяться аналогічні положення щодо порядку розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, повноваження суду за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а також порядок перегляду судового рішення, ухваленого за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Разом з тим, в судовій практиці Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду по іншому застосовуються ці положення процесуального закону стосовно повноважень суду касаційної (апеляційної) інстанції, реалізованих за наслідками перегляду судового рішення, ухваленого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського судуу постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 910/1415/18, переглядаючи у касаційному порядку рішення судів першої та апеляційної інстанції, оскаржені судові рішення скасував. Прийняв нове рішення. Відмовив у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, а рішення господарського суду, яке переглядалось за нововиявленими обставинами, залишив в силі.
У постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 910/4818/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду переглянув у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції. Дійшов висновку про наявність підстав для її скасування та відмови у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного господарського суду, яка переглядалось за нововиявленими обставинами, залишив її в силі.
У постанові від 02 березня 2021 року у справі №1.380.2019.001081 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу задовольнив, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року скасував, ухвалив нову постанову. Відмовив у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року залишитив без змін.
Таким чином, Касаційні господарський та адміністративний суди безпосередньо розглядають заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених судами нижчих інстанцій, які подавались до цих судів, відповідно, підтримують аналогічний порядок перегляду таких справи судами апеляційної інстанції.
Таке вирішення зазначеного процесуального питання очевидно є більш ефективним з точки зору дотримання розумних строків розгляду справ і ухвалення остаточних судових рішень, додержання юридичної визначеності в аспекті поваги до принципу остаточності рішення суду.
Слід також звернути увагу, що застосовуваний Касаційним цивільним судом підхід оснований на відповідній практиці Верховного Суду України і Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка сформована ще при застосуванні норм ЦПК України редакції 1963 року, який був чинним до 1 січня 2005 року та передбачав, що ухвала суду про задоволення заяви про перегляд рішення або ухвали у зв`язку з нововиявленими обставинами оскарженню не підлягає (стаття 347-7), натомість суд апеляційної інстанції мав повноваження скасовувати рішення суду першої інстанції і направляти справу на новий розгляд (стаття 305).
Чинний ЦПК України не встановлює жодних обмежень повноти компетенції судів апеляційної (касаційної) інстанції при перегляді таких рішень у випадку задоволення заяви про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, а протилежне тлумачення положень частини першої статті 425, частини сьомої статті 429 ЦПК України не є процесуально виправданим та не узгоджується з положеннями ЦПК України редакції 2014 року.
Колегія суддів акцентує увагу, що Касаційний цивільний суд у складі колегій всіх судових палат неодноразово звертався до Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правої проблеми з приводу застосування відповідних процесуальних норм судами різних юрисдикцій (див. ухвали Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 299/1923/16-ц, від 07 серпня 2024 року у справі № 522/5195/15-ц, від 02 жовтня 2024 року у справі № 2-747/11).
Однак ухвалами Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року, від 10 вересня 2024 року та 13 листопада 2024 року відповідно справи повернено на розгляд колегій суддів Касаційного цивільного суду, зокрема, у зв`язку з тим, щообставини справи, що переглядається, є неподібними з обставинами у справах, на які наводилось посилання. А в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 2-747/11 вказано, що колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду фактично ставить питання про відступ від своїх же висновків, що належить до компетенції палати або об`єднаної палати цього ж суду, який відповідно до законодавчо визначених повноважень може перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій, дати оцінку законності і обґрунтованості ухвалених цими судами рішень та дійти власного висновку щодо застосування відповідних норм права в спірних правовідносинах.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо відсутності повноважень у судів вищих інстанцій ухвалювати судові рішення по суті питання про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та самостійно його вирішувати, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів всіх судових палат Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 2-190/2011, від 06 березня 2019 року у справі № 755/21917/14-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 200/9663/16-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 466/543/14-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 2-215/11, від 24 лютого 2021 року у справі № 504/1852/13-ц, від 17 травня 2023 року у справі № 357/9196/18, від 16 серпня 2023 року у справі № 299/1923/16-ц, від 04 жовтня 2023 року у справі № 756/217/15-ц, і зробити висновок про те, що суди вищих інстанцій, переглядаючи судові рішення, ухвалені за наслідком перегляду за нововиявленими обставинами, уповноважені переглядати такі рішення в повному обсязі і постановлювати рішення з приводу розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами по суті.
Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Передати справу № 361/161/13-ц на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко
