Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11932/2023
Справа № 361/161/13-ц
П О С Т А Н О В А
Іменем України
01 листопада 2023 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Мороз Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області, ухвалене 19 грудня 2022 року у складі судді Дутчака І.М. в м. Бровари за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів за користування кредитом і пені,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
в с т а н о в и в :
У січні 2013 року позивач ТОВ «Кей-Колект» звернувся до суду з даним позовом, просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 суми боргу за договором надання споживчого кредиту № 11150602000 від 04 травня 2007 року в розмірі 158048,86 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 грудня 2012 року еквівалентно 1 263 284,53 грн.
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11150602000 віл 04 травня 2007 року в розмірі 158048,86 доларів США.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2013 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (а. с. 100 - 101 т. 1).
11 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами (а. с. 215 - 217 т. 1), посилаючись на те, що підставою для звернення до суду з відповідною заявою стали факти виявлення нею 07 липня 2016 року істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі їй на час розгляду справи до суду і потягли за собою ухвалення незаконного рішення.
В обґрунтування заяви зазначала, що при зверненні до суду позивач ТОВ «Кей-Колект» посилався на те, що 12 грудня 2011 року між ТОВ «Кей-Колект» і АТ «УкрСиббанк», яке є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», укладено договір факторингу № 1 та договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за умовами якого АТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11150602000 від 04 травня 2007 року відповідно до ст. 525, 526, 1077 ЦК України, а ТОВ «Кей-Колект» набуло права вимоги за цими кредитними зобов`язаннями до неї. До позовної заяви ТОВ «Кей-Колект» додало письмові докази на обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема, копію договору про надання споживчого кредиту № 11150602000 від 04 травня 2007 року, розрахунок суми заборгованості за кредитним договором, копію договору факторингу № 1, укладеного 12 грудня 2011 року між ТОВ «Кей-Колект» і АТ «УкрСиббанк», виписку з договору факторингу № 1.
07 липня 2016 року із відкриттям матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12015110130004512, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 04 грудня 2015 року, порушеного по факту самоправства, крадіжки та спричинення її родині тілесних ушкоджень співробітниками ТОВ «Кей-Колект», у якому вона є потерпілою, їй стало відомо про те, що ТОВ «Кей-Колект» не набуло прав вимоги за кредитним договором № 11150602000, укладеним 04 травня 2007 року між нею та АКІБ «УкрСиббанк», у забезпечення виконання якого 04 травня 2007 року був укладений договір іпотеки № 34798-Б.
Вказувала, що в ході досудового розслідування кримінального провадження приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. до слідчого відділу надані завірені копії договору відступлення прав вимоги та всіх документів, на підставі яких він посвідчувався, а також копію повідомлення ТОВ «Кей-Колект» стосовно запису у Державному реєстрі іпотек від 30 листопада 2006 року за № 4146595 про заміну іпотекодержателя. Із наданого нотаріусом переліку вбачається, що кредитний договір № 11150602000 від 04 травня 2007 року у ньому відсутній та що 12 грудня 2011 року між АТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу № 1 та договір відступлення прав вимоги за кредитним договором № 11087557000, укладеним 30 листопада 2006 року між нею і АКІБ «УкрСиббанк», та договором іпотеки № 34798 від 30 листопада 2006 року, а не за кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року і договором іпотеки № 34798-Б, тобто ці договори 12 грудня 2011 року нотаріально не посвідчувалися приватним нотаріусом Саєнко Е.В. при укладенні договору факторингу № 1 і договору відступлення права вимоги, тому вона вважає, що ТОВ «Кей-Колект» не набуло право вимоги за кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року.
Також зазначала, що підтвердженням відсутності у ТОВ «Кей-Колект» права вимоги за кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року, у забезпечення виконання якого також 04 травня 2007 року був укладений договір іпотеки № 34798-Б, є те, що 12 грудня 2011 року приватним нотаріусом Саєнко Е.В. при посвідченні договору відступлення прав вимоги до Державного реєстру іпотек внесені зміни про заміну іпотекодержателя, на підставі повідомлення ТОВ «Кей-Колект», а саме в запис № 4146595, тоді, як реєстраційний номер іпотеки до кредитного договору № 11150602000 від 04 травня 2007 року є № 4911129, іпотекодержателем якого значиться АКІБ «УкрСиббанк», код ЄДРПОУ 09807750, а не ТОВ «Кей-Колект».
Дані факти про відсутність нотаріального посвідчення договору відступлення прав вимоги за кредитним договором № 11150602000, у забезпечення виконання якого 04 травня 2007 року був укладений договір іпотеки № 34798-Б, є нововиявленими обставинами, їй не були відомі, оскільки вона не є стороною договору факторингу та договору відступлення права вимоги за кредитними договорами, що укладалися 12 грудня 2011 року між ТОВ «Кей-Колект» і АТ «УкрСиббанк», які посвідчувалися нотаріально відповідно до вимог законодавства, та обставини їх укладення їй відомі не були.
Вважала, що позивач ТОВ «Кей-Колект», звертаючись у 2013 року до суду з позовом про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року, не надав суду доказів отримання ним права вимоги за цим кредитним договором, оскільки у забезпечення його виконання між нею та банком укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки № 34798-Б, який всупереч вимогам законодавства ТОВ «Кей-Колект» не був наданий приватному нотаріусу для нотаріального посвідчення, тому ТОВ «Кей-Колект» прав вимоги за цим кредитним договором не набуло, в останнього відсутнє право вимоги до неї, тому вказаний позов задоволенню не підлягає.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2022 року заяву ОСОБА_3 задоволено, скасовано за нововиявленими обставинами заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено ТОВ «Кей-Колект» в позові про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач ТОВ «Кей-Колект», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені вже після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Посилався на п. 27, 28 рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі № 69529/01 «Правєдная проти Росії» та п. 46 рішення ЄСПЛ від 06 грудня 2005 року у справі № 19960/04 «Попов проти Молдови», з яких вбачається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду справи. Також у цих рішеннях судова колегія звертала увагу на необхідність дотримання принципу юридичної визначеності.
Звертав увагу, що судом першої інстанції при ухваленні рішення від 24 квітня 2013 року досліджувались обставини, пов`язані з укладенням 12 грудня 2011 року АТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Кей-Колект» договору факторингу та договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідченому приватним нотаріусом Саєнко Е.В., вказаним договорам було надано оцінку та встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року перейшло до ТОВ «Кей-Колект». Отже, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції фактично вдався до переоцінки тих обставин та доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи на підставі нових доказів, та дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки вказані обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 423 ЦПК України.
Щодо висновків суду першої інстанції про те, що до позивача не перейшло право вимоги за кредитним договором, зауважував, що з незрозумілих причин суд першої інстанції проігнорував те, що предметом спору у вказаній справі є стягнення заборгованості по кредитному договору, а не звернення стягнення на предмет іпотеки, та досліджуючи матеріали справи, акцентував увагу на договорі відступлення прав вимоги за договором позики та не приділив належної уваги договору факторингу.
Вирішуючи питання щодо наявного права вимоги про стягнення заборгованості у ТОВ «Кей-Колект», суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які наявні в матеріалах справи, зокрема договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року, укладеного АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект». Із змісту додатку № 1 (перелік первинних договорів), який відповідно до умов договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року визначає обсяг переданих банком прав вимоги, вбачається, що під порядковим № 1425 зазначено, зокрема, номер кредитного договору 11150602000, дата укладення кредитного договору 04 травня 2007 року, назва боржника (позичальника) ОСОБА_2 та сума заборгованості на момент укладення договору факторингу.
Наводив зміст ст. 1077 - 1079, 512 - 514, 517 ЦК України, вказував, що право вимоги заборгованості в повній мірі перейшло до позивача, договір укладено з дотриманням вимог законодавства та він не визнаний судом недійсним, а отже ТОВ «Кей-Колект» як кредитор має право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Посилаючись на ст. 82 ЦПК України щодо преюдиційності встановлених рішенням суду обставин, звертав увагу, що в цьому ж суді слухалась справа № 361/2297/16-ц за позовом ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ТОВ «Кей-Колект», АТ «УкрСиббанк» про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору факторингу від 12 грудня 2011 року, визнання припиненим договору відступлення прав вимоги від 12 грудня 2011 року за договорами іпотеки, визнання припиненими зобов`язань за договорами іпотеки. За результатами розгляду вказаної справи судом ухвалено рішення, яким зустрічний позов залишено без задоволення, і постановою апеляційного суду від 29 листопада 2022 року вказане рішення залишено без змін. Під час розгляду вказаної справи судом надано правову оцінку договору факторингу та договору відступлення права вимоги від 12 грудня 2011 року та встановлено їх відповідність вимогам чинного законодавства.
АТ «УкрСиббанк», яке не брало участі в справі, також не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції вирішено питання про його права та обов`язки, оскільки договір факторингу був платним і набрання сили судовим рішенням буде мати негативні обов`язки для банку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2022 року та відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Оскільки обставини, зазначені в апеляційній скарзі АТ «УкрСиббанк» щодо негативних наслідків для банку у випадку набрання судовим рішенням законної сили, з огляду на платний характер договору факторингу, укладеного з ТОВ «Кей-Колект», узгоджуються з вимогами ч. 1 ст. 352 ЦПК України, апеляційний суд прийшов до висновку, що АТ «УкрСиббанк» має право на апеляційне оскарження рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2022 року.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилався на те, що 12 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу та договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки, в тому числі щодо договорів, укладених із ОСОБА_1 . За договором факторингу передаються права виключно по кредитних договорах, які не підлягають нотаріальному посвідченню. Нотаріально посвідчуються договори про передання права вимоги за договорами іпотеки. Законодавством закріплена залежність дійсності договору іпотеки від основного зобов`язання, тоді як жодна норма не передбачає залежність зобов`язань за кредитними договорами та/або договорами факторингу від забезпечувальних договорів.
Наголошував, що суму фінансування за договором факторингу ТОВ «Кей-Колект» оплатив банку в повному обсязі в день укладення договору, копія акту приймання-передачі прав вимоги від 12 грудня 2011 року також додається. Отже, сторони за договором факторингу беззаперечно зафіксували своє волевиявлення, проявили та виконали свої наміри та вчинили правочин.
Вказував, що встановлені судом обставини про те, що ТОВ «Кей-Колект» не надало доказів набуття права вимоги за договором іпотеки, а відтак і набуття прав вимоги за кредитним договором, не відповідають ані фактичним обставинам, ані нормам законодавства.
Крім того, ОСОБА_3 на час ухвалення рішення в грудні 2022 року вже не один рік як знала про суттєві зміни щодо відступлення прав вимоги за іпотекою. Невідповідність номеру іпотечного договору, який вказаний в реєстрі договорів, що є додатком до договору відступлення прав вимоги, вже була предметом розгляду різних справ, у яких рішення набрали законної сили, в тому числі і у справі № 361/2297/16-ц за участю тих же осіб, що і в цій справі.
Зазначав, що в зв`язку з виявленням в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно актуального запису, в якому АТ «УкрСиббанк» є іпотекодержателем за договором іпотеки від 04 травня 2007 року, помилку було виправлено що в 2019 році, іпотекодержателем перереєстровано ТОВ «Кей-Колект».
Звертав увагу, що всі ці документи та відомості ОСОБА_3 отримала ще у 2019 році, але від суду приховала, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Зауважував, що прийняття заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами було необґрунтовано прийнято з пропуском строку, при цьому вона не надала жодного доказу щодо повернення кредиту.
Від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційні скарги, направлений засобами поштового зв`язку 30 серпня 2023 року з пропуском строку, встановленого судом, до 08 серпня 2023 року, та заявлено клопотання про поновлення цього строку, обґрунтоване тим, що копію ухвали про відкриття провадження та копії апеляційних скарг відповідачем отримано лише 17 серпня 2023 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, оскільки наведені позивачем причини пропуску строку для подання відзиву на апеляційні скарги є обґрунтованими, апеляційний суд продовжує ОСОБА_3 строк для подання відзиву на апеляційні скарги та приймає його.
У відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_3 просила залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, вважаючи його законним, вмотивованим та обґрунтованим.
Вказувала, що до позову ТОВ «Кей-Колект» було додано в тому числі виписку з договору факторингу з пустою графою, будь-яких інформаційних відомостей вона в собі не несла, відсутнім був договір іпотеки № 34798-б від 04 травня 2007 року та відомості про нього в позові, обґрунтування, відповідно до якого могла відбутись переуступка прав вимог за кредитним договором від 04 травня 2007 року, позовна заява та додатки до неї не містили. При ухваленні заочного рішення в 2013 році суд не досліджував зазначений договір іпотеки, не досліджував перелік набутих позивачем прав за договором факторингу та договором відступлення прав вимог, суду не було надано доказів набуття права за кредитним договором, договором іпотеки, тому такі відомості не були відомі суду першої інстанції на дату ухвалення заочного рішення.
Вказувала, що із витребуваних досудовим слідством документів до договору факторингу та договору відступлення прав вимоги від 12 грудня 2011 року досудовим слідством було встановлено, що переуступка прав вимоги до позивача відбулась за договором кредиту від 30 листопада 2006 року № 11087557000 та договором іпотеки № 34798 від 30 листопада 2006 року, і при ухваленні заочного рішення суду та відповідачу ОСОБА_3 ці обставини не були відомі, і саме ці нововиявлені обставини були підставою для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення.
Наводила власні спростування проти доводів апеляційних скарг, вказувала, що відповідно до відомостей з інформаційної довідки від 01 квітня 2016 року, наявної в матеріалах справи, власником майна, житлового будинку та земельної ділянки є ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору іпотеки від 30 листопада 2006 року № 34798 та договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12 листопада 2011 року, видавником якого є приватний нотаріус Саєнко Е.В.
Крім того, ТОВ «Кей-Колект» відповідно до актуальної інформації про державну реєстрацію іпотеки є іпотекодержателем іпотеки № 34798 від 30 листопада 2006 року за основним зобов`язанням в розмірі 150000 доларів США, реєстраційний номер іпотеки 4146595 - внесено зміни, тоді як відповідно до запису про іпотеку № 7833573, іпотекодержателем іпотеки № 34798-б за основним зобов`язанням в розмірі 157000 доларів США від 04 травня 2007 року, реєстраційний номер іпотеки 4911129, є ПАТ «УкрСиббанк», зміни не внесено.
Вважала, що вказане підтверджує, що відступлення прав за кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року та договором іпотеки № 34798-б, яким забезпечувались усі грошові зобов`язання за трьома кредитними договорами, укладеними між банком і позичальником, до ТОВ «Кей-Колект», не відбулось і перехід прав вимоги до ТОВ «Кей-Колект» за цими правочинами не відбувся.
Щодо апеляційної скарги АТ «УкрСиббанк» додатково зазначала, що апеляційна скарга банку не підлягає розгляду та має бути повернута апелянту. Вказувала, що банк не брав участі в справі до ухвалення рішення, 12 грудня 2011 року ним відступлено право вимоги за кредитними договорами та договорами іпотеки, тому в силу ст. 512 ЦК України, ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» втратив своє право вимог до ОСОБА_3 . Крім того, ним не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, а посилання скаржника на поважність пропущеного строку в самій апеляційній скарзі не передбачено чинним законодавством, зокрема параграфом 1 та 2 ЦПК України.
В судове засідання 01 листопада 2023 року з`явились представники ТОВ «Кей-Колект» та ПАТ «УкрСиббанк», підтримали апеляційні скарги, просили їх задовольнити.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, направила заяви (клопотання) про відкладення розгляду справи в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю та перебування в евакуації за кордоном у Французькій Республіці через діючий в Україні воєнний стан та бойові дії, повідомити її представника адвоката Корнієнко В.І. про дату, час і місце розгляду справи. Додатково наводила заперечення проти апеляційної скарги АТ «УкрСиббанк».
До клопотання додано копію паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3 та копії документів французькою мовою без перекладу.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до п. 2, 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлений законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відтак, оскільки заявник ОСОБА_1 належним чином обізнана про рух справи, повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, направила відзив на апеляційні скарги, в яких виклала заперечення проти наведених у них аргументів, належних доказів тимчасової непрацездатності не надала, її неявка не перешкоджає розгляду справи, з урахуванням необхідності розгляду справи, провадження в якій відкрите 25 липня 2023 року, в передбачений законом строк.
В зв`язку з вищевикладеним апеляційний суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 .
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.
Судом встановлено, що в січні 2013 року позивач ТОВ «Кей-Колект» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені, посилаючись на те, що 04 травня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 11150602000, за умовами якого позивач надав позичальнику кредит в сумі 157000 доларів США, а відповідач зобов`язалася повернути кредит у повному обсязі не пізніше 04 квітня 2017 року згідно з графіком повернення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти 13 % річних. 12 грудня 2011 року АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу № 1 та договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за якими на користь позивача було відступлено право грошової вимоги до боржника - відповідно до ст. 1077 ЦК України ТОВ «Кей-Колект» набув права вимагати погашення заборгованості за даним кредитним договором. Відповідно до п. 1.4 договору факторингу, одночасно з відступленням права вимоги до фактора переходять усі права банку за всіма договорами забезпечення. Станом на 13 грудня 2012 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить 1 263 284,53 грн., з яких 98496,67 доларів США, що еквівалентно 787283,88 грн. - кредитна заборгованість, 59552,19 доларів США, що еквівалентно 476000,65 грн. - заборгованість по процентах.
До позову надано копію договору про надання споживчого кредиту № 11150602000 від 04 травня 2007 року, розрахунок заборгованості по кредитному договору, копію договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року та виписку з договору факторингу № 1.
За умовами договору про надання споживчого кредиту № 11150602000 від 04 травня 2007 року, укладеного 04 травня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 157000 доларів США строком з 04 травня 2007 року по 04 квітня 2017 року, за користування кредитними коштами протягом перших тридцяти днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється в розмірі 13 % річних, після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов договору. Згідно п. 2.1 договору, виконання зобов`язань позичальника за цим договором забезпечується заставою нерухомості, а саме житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , та земельної ділянки пл. 0,0769 га. за цією ж адресою (а. с. 5 - 13 т. 1).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом ОСОБА_2 станом на 13 грудня 2012 року за кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року, загальна заборгованість за кредитним договором становить 1 263 284,53 грн., з яких 98496,67 доларів США, що еквівалентно 787283,88 грн. - кредитна заборгованість, 59552,19 доларів США, що еквівалентно 476000,65 грн. - заборгованість по процентах (а. с. 14 - 19 т. 1).
До позову також додано виписку з договору факторингу № 1 (перелік первинних договорів до договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року), в якому зазначено номер кредитного договору 11150602000, дата укладення договору 04 травня 2007 року, назва боржника (позичальника) за кредитним договором - ОСОБА_2 та її ідентифікаційний код НОМЕР_1 (а. с. 29 т. 1).
Задовольняючи позов ТОВ «Кей-Колект» заочним рішенням від 24 квітня 2013 року, суд першої інстанції виходив із того, що 04 травня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 11150602000, внаслідок неналежного виконання зобов`язань відповідачем за кредитним договором у неї утворилась заборгованість в розмірі 158048,86 доларів США, що еквівалентно 1 263 284,53 грн.; 12 грудня 2011 року АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» уклали договір факторингу № 1 та договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, за якими АТ «УкрСиббанк» відступив право вимоги до боржника відповідно до ст. 1077 ЦК України, а ТОВ «Кей-Колект» набув право вимагати погашення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до п. 1.4 договору факторингу одночасно з відступленням прав вимоги до фактора переходять усі права банку за всіма договорами забезпечення. Відповідно до п. 3.1 договору факторингу права вимоги від клієнта до фактора переходять у дату відступлення, після чого фактор набуває права вимоги від боржників і гарантів виконання всіх зобов`язань за первинними договорами та договорами забезпечення; використовуючи своє право, ТОВ «Кей-Колект» звернувся до суду з даним позовом (а. с. 59 - 60 т. 1).
До заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами долучено копію супровідного листа від 09 лютого 2016 року (а. с. 221 - 222 т. 1), яким приватний нотаріус Саєнко Е.В. надала слідчому слідчого відділу Броварського ВП ГУНП в Київській області належним чином засвідчені копії договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та копії документів, на підставі яких він посвідчувався (копія договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», посвідченого 12 грудня 2011 року за реєстровими № 5207-5208 на 6 арк., копія договору факторингу № 1, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» 12 грудня 2011 року на 19 арк., копія свідоцтва про державну реєстрацію ПАТ «УкрСиббанк», копія свідоцтва про реєстрацію ПАТ «УкрСиббанк» в державному реєстрі банків, копія витягу з ЄДР ЮО та ФОП щодо ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», копія статуту ПАТ «УкрСиббанк», копія генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій ПАТ «УкрСиббанк» з додатком до неї, копія банківської ліцензії на право надання банківських послуг ПАТ «УкрСиббанк», копія довідки з ЄДРПОУ щодо ПАТ «УкрСиббанк», копії довідок форми 4-ОПП щодо ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», копія виписки з протоколу позачергових зборів спостережної ради ПАТ «УкрСиббанк», копія листа голови правління ПАТ «УкрСиббанк», копія статуту ТОВ «Кей-Колект», копія свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Кей-Колект», копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Кей-Колект», копії паспортів та візи, картки фізичної особи-платника податків, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копія договору іпотеки від 30 листопада 2006 року на 2 арк., копія договору про надання споживчого кредиту від 30 листопада 2006 року на 24 арк.), а також копію повідомлення ТОВ «Кей-Колект» стосовно запису в Державному реєстрі іпотек № 4146595; копію договору про надання споживчого кредиту № 11087557000, укладеного 30 листопада 2006 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 на суму 150000 доларів США, копію договору про надання споживчого кредиту № 11087566000, укладеного 30 листопада 2006 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 на суму 7021 грн., копію договору іпотеки № 34798 від 30 листопада 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Лазарєвою В.П., яким забезпечене виконання зобов`язань за кредитними договорами № 11087557000, № 11087566000 від 30 листопада 2006 року, копію договору про надання споживчого кредиту № 11150602000, укладеного 04 травня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 на суму 157000 доларів США, а також копію договору іпотеки № 34798-Б, укладеного 04 травня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Лазарєвою В.П., яким забезпечено виконання зобов`язань за кредитними договорами № 11087557000, № 11087566000 від 30 листопада 2006 року та № 11150602000 від 04 травня 2007 року; копію виписки з додатку № 1 до договору факторингу № 1 від 12 листопада 2011 року (перелік первинних договорів), в якій зазначено кредитні договори № 11150602000 від 04 травня 2007 року в доларах США, № 11087557000 від 30 листопада 2006 року в доларах США, боржником (позичальником) за якими є ОСОБА_2 , зазначено її ідентифікаційний код НОМЕР_1 та відсоткову ставку за кредитним договором (а. с. 244 т. 1); копію витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін) від 01 червня 2012 року, згідно якого до реєстраційного запису в Державному реєстрі іпотек № 4146595 внесено зміни на підставі договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, 5207-5208, 12 грудня 2011 року, вилучено АКІБ «УкрСиббанк», додано іпотекодержателя ТОВ «Кей-Колект» (а. с. 246 т. 1).
З матеріалів справи вбачається, що АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , крім договору від 04 травня 2007 року про надання споживчого кредиту № 11150602000, також укладався договір про надання споживчого кредиту № 11087557000 від 30 листопада 2006 року, за умовами якого банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 150000 доларів США строком з 30 листопада 2007 року по 30 листопада 2017 року, за користування кредитними коштами протягом перших тридцяти днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється в розмірі 12,3 % річних, після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов договору. Згідно п. 2.1 договору, виконання зобов`язань позичальника за цим договором забезпечується заставою нерухомості, а саме житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , та земельної ділянки пл. 0,0769 га. за цією ж адресою (а. с. 199 - 210 т. 5).
30 листопада 2006 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 34798, за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку пл. 0,0769 га. за адресою АДРЕСА_1 . Згідно п. 1.2 договору, іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань іпотекодавця за кредитними договорами № 11087557000 та № 11087566000 від 30 листопада 2006 року. Договір посвідчено приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Лазарєвою В.П. та зареєстровано в реєстрі за № 5001 (а. с. 236 - 237 т. 1).
Крім того, АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 також укладався договір про надання споживчого кредиту № 11087566000 від 30 листопада 2006 року, за умовами якого банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти в національній валюті в сумі 7021 грн. строком з 30 листопада 2007 року по 30 листопада 2017 року, за користування кредитними коштами протягом перших тридцяти днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється в розмірі 17,5 % річних, після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов договору. Згідно п. 2.1 договору, виконання зобов`язань позичальника за цим договором забезпечується заставою нерухомості, а саме житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , та земельної ділянки пл. 0,0769 га. за цією ж адресою (а. с. 211 - 222 т. 5).
30 листопада 2006 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 34798, за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку пл. 0,0769 га. за адресою АДРЕСА_1 . Згідно п. 1.2 договору, іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань іпотекодавця за кредитним договором № 11087557000 від 30 листопада 2006 року, кредитним договором № № 11087566000 від 30 листопада 2006 року Договір посвідчено приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Лазарєвою В.П. та зареєстровано в реєстрі за № 5001 (а. с. 236 - 237 т. 1).
04 травня 2007 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 34798-б, за умовами якого іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку пл. 0,0769 га. за адресою АДРЕСА_1 . Згідно п. 1.2 договору, іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань іпотекодавця за кредитним договором № 11087557000 від 30 листопада 2006 року, кредитним договором № № 11087566000 від 30 листопада 2006 року та кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року. Договір посвідчено приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Лазарєвою В.П. та зареєстровано в реєстрі за № 1725 (а. с. 242 - 243 т. 1).
За умовами договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року, укладеного ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» сторони домовились, що за цим договором клієнт зобов`язується передати у власність фактору, а фактор - прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1). Обсяг (сума) прав вимоги станом на дату укладення цього договору, визначений у додатку 1 до цього договору (п. 1.2). Одночасно з відступленням прав вимоги до фактора переходять усі права клієнта за усіма договорами забезпечення (п. 1.4). Передання прав клієнта за договорами забезпечення, що були посвідчені нотаріально, відбувається на підставі окремого договору, що укладається сторонами одночасно з укладенням цього договору і підлягає нотаріальному посвідченню (п. 1.5). Права вимоги від клієнта до фактора переходять у дату відступлення, після чого фактор набуває права вимоги від боржників і гарантів виконання всіх зобов`язань за первинними договорами та договорами забезпечення. Відступлення прав вимоги засвідчується складанням сторонами акта приймання-передачі прав вимоги за формою згідно з додатком 2 до цього договору. Акт приймання-передачі прав вимоги складається сторонами виключно після одержання клієнтом суми фінансування. Після складання зазначеного вище акта приймання-передачі прав вимоги клієнт втрачає право на будь-які платежі боржників і гарантів в оплату їх заборгованості за первинними договорами і договорами забезпечення (п. 3.1 - 3.3). Цей договір набуває чинності з дня його укладення і діє до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором (п. 10.1) (а. с. 20 - 28 т. 1).
Згідно додатку 1 до договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року, укладеного ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» (перелік первинних договорів) під порядковим № 1425 зазначено номер кредитного договору 11150602000, дата укладення 04 травня 2007 року, назва (ім`я) позичальника ОСОБА_2 , сума кредиту 157000 доларів США, зазначено договір забезпечення (договір іпотеки) № 34798 від 04 травня 2007 року (а. с. 95, 231 т. 3). Також під порядковим № 885 зазначено номер кредитного договору 11087557000, дата укладення 30 листопада 2006 року, назва (ім`я) позичальника ОСОБА_2 , сума кредиту 150000 доларів США, зазначено договір забезпечення (договір іпотеки) № 34798 від 04 травня 2007 року (а. с. 75, 230 т. 3).
Згідно додатку 4 до договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року, укладеного ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», яким є акт приймання-передачі документації, зазначено, що клієнт передав, а фактор прийняв документацію (а. с. 194 т. 3, 115 т. 5).
12 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» уклали договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Саенко Е.В. та зареєстрований в реєстрі за № 5207-5208, згідно п. 1 якого, у зв`язку з укладенням між цедентом та цесіонарієм договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року, цедент передає, а цесіонарій приймає права вимоги за договорами іпотеки, зазначеними у додатку 1 до цього договору. Згідно п. 2.1 договору, права вимоги за іпотечними договорами вважаються переданими з моменту переходу від цедента до цесіонарія прав вимоги, що є предметом договору факторингу, і відповідно до договору факторингу. Згідно п. 2.2 договору, з моменту передання (відступлення) права вимоги за іпотечними договорами цесіонарій замінює цедента у правовідносинах, що склалися між ним і іпотекодавцями за іпотечними договорами. Згідно п. 3.1, 3.2 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення. Після передання (відступлення) прав вимоги за іпотечними договорами цедент, відповідно до законодавства України, зокрема ст. 4 Закону України «Про іпотеку», зобов`язується внести відповідні зміни до Державного реєстру іпотек (а. с. 195 - 197 т. 3).
Згідно додатку № 1 до договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12 грудня 2011 року, під порядковим № 515 зазначено договір іпотеки № 34798 від 04 травня 2007 року, заставодавець ОСОБА_2 , кредитний договір № 00110875570000$0011150602000 (а. с. 201 зворот т. 3, 237 т. 3).
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 56482702 від 01 квітня 2016 року, іпотекодержателем реєстраційного номеру іпотеки 4911129, відомості про основне зобов`язання: розмір основного зобов`язання 157000 доларів США, строк виконання основного зобов`язання до 04 травня 2017 року, значиться АКІБ «УкрСиббанк» (а. с. 238 - 240 т. 5).
На а. с. 223 т. 5 знаходиться повідомлення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою від 31 травня 2012 року, заявник ТОВ «Кей-Колект», а саме вилучення іпотекодержателя ПАТ «УкрСиббанк» та додання ТОВ «Кей-Колект» на підставі договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12 грудня 2011 року № 5207-5208.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Крім того, до апеляційної скарги ТОВ «Кей-Колект» надано нові докази: інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04 грудня 2015 року, знеособлену копію рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2021 року в справі № 361/2297/16-ц.
До апеляційної скарги ПАТ «УкрСиббанк» також надано нові докази: копію платіжного доручення від 12 грудня 2011 року з призначенням платежу «Оплата суми фінансування згідно дог.факторингу № 1 від 12.12.2011», копію акту приймання-передачі прав вимоги від 12 грудня 2011 року, копію пояснення від 26 листопада 2019 року на виконання протокольної ухвали суду від 04 листопада 2019 року в справі № 361/2297/16-ц, копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 25 листопада 2019 року, копію листа приватного нотаріуса Саєнко Е.В. на адресу ПАТ «УкрСиббанк» від 13 листопада 2019 року на запит про надання інформації, копію листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2019 року в справі № 361/2297/16-ц, копію листа ПАТ «УкрСиббанк» від 08 листопада 2019 року на адресу приватного нотаріуса Саєнко Е.В., копію довідки ПАТ «УкрСиббанк» від 07 листопада 2019 року, копію договору про внесення змін до договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 25 листопада 2019 року, укладеного ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», копію опису, реєстру та повідомлення про вручення.
Згідно з ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Виходячи із наведеного, з урахуванням вимог ч. 12, 13, 83, 367 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що позивач ТОВ «Кей-Колект» не надав доказів неможливості подання нових доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а ПАТ «УкрСиббанк» у апеляційній скарзі не заявлено клопотань про поновлення строку для подання доказів та про приєднання нових доказів, розгляд справи на підставі доказів, які не надавалися до суду першої інстанції, суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства, тому апеляційний суд не має процесуальних повноважень приймати вказані докази та вирішувати справу з посиланням на ці докази.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 24 квітня 2013 року за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив із того, що всупереч вимогам законодавства та п. п. 1.4, 1.5 укладеного між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» договору відступлення прав вимоги від 12 грудня 2011 року, договір іпотеки № 34798-Б від 04 травня 2007 року, яким забезпечувалося виконання кредитних зобов`язань у розмірі 150000 доларів США ОСОБА_3 за кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року, приватному нотаріусу Саєнко Е.В. при посвідченні нею договору відступлення прав вимоги 12 грудня 2011 року не надавався, зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо іпотекодержателя реєстраційного номеру іпотеки 4911129, відомості про основне зобов`язання: розмір основного зобов`язання 157000 доларів США, строк виконання основного зобов`язання до 04 травня 2017 року, не вносилися, що свідчить про те, що позивач ТОВ «Кей-Колект» права вимоги за кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року як основного зобов`язання, за яким договір іпотеки № 34798-б від 04 травня 2007 року має додатковий (акцесорний) характер та укладався для забезпечення виконання зобов`язань саме за цим конкретним кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року, до позичальника ОСОБА_3 не набуло, оскільки наслідки невиконання одного договору впливають на дію іншого (акцесорне зобов`язання).
Суд прийшов до висновку, що встановлені вище обставини існували на момент ухвалення 24 квітня 2013 року заочного рішення Броварським міськрайонним судом Київської області, є істотними для справи, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі відповідачу ОСОБА_3 на час розгляду справи, оскільки відповідач ОСОБА_3 не є стороною укладеного 12 грудня 2011 року між Банком і ТОВ «Кей-Колект» договору відступлення прав вимоги та вона дійсно не могла знати про ці обставини, що вплинуло на юридичну оцінку обставин справи та не спростовано стороною позивача, а отже є достатньою підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Переглядаючи по суті вимоги ТОВ «Кей-Колект», суд першої інстанції виходив із того, що позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення на його користь з ОСОБА_3 суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11150602000 від 04 травня 2007 року, обґрунтувало ці позовні вимоги наявністю права вимоги за цим кредитним договором і договором іпотеки № 34798-Б від 04 травня 2007 року, яким забезпечений вказаний договір про надання споживчого кредиту, однак доказів набуття права вимоги за даним договором іпотеки суду не надало, доводів відповідача не спростувало, тому суд прийшов до висновку, що ТОВ «Кей-Колект» права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11150602000 від 04 травня 2007 року не набуло, оскільки дані зобов`язання є неподільними і у разі існування зобов`язання забезпечувального характеру щодо головного зобов`язання, за яким відступається право вимоги на підставі договору факторингу, відповідні забезпечувальні права кредитора також передаються новому кредитору у порядку визначеному законодавством, а саме укладенням договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та внесенню Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних змін щодо іпотекодержателя предмета іпотеки, тому позовні вимоги ТОВ «Кей-Колект» задоволенню не підлягають.
Апеляційний суд не може погодитись із вказаними висновками, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Таким чином, нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Отже, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423, п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом, не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а строк звернення з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами починає перебіг із дня, коли заявник дізнався або міг дізнатися про існування цих нововиявлених обставин, які йому не були відомі на час розгляду справи.
Згідно ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Отже, підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Таким чином, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, тобто ті, що взагалі не були предметом розгляду у цивільній справі.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Відтак перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок (що є прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанції), а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
У справі «Желтяков проти України» ЄСПЛ зазначив, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що після остаточного вирішення судами питання їхнє рішення не повинно ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. У вказаному рішенні ЄСПЛ також наголосив, що суд повинен з`ясувати, чи вимагає ситуація грубого втручання у остаточне рішення суду, зокрема, якщо було допущено серйозне порушення процесуальних норм або з метою виправлення помилок правосуддя.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (Pravednaya v. Russia, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції залишив поза увагою, що при ухваленні рішення Броварським міськрайонним судом Київської області 24 квітня 2013 року досліджувались обставини, пов`язані з укладенням 12 грудня 2011 року АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» договору факторингу та договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саєнко Е.В., надано правову оцінку цим договорам та встановлено, що ТОВ «Кей-Колект» набув права вимагати погашення заборгованості за кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року.
Отже, ухвалюючи рішення від 19 грудня 2022 року, суд першої інстанції фактично здійснив переоцінку тих обставин та доказів, які вже оцінювалися судом під час розгляду справи, на підставі нових доказів.
Крім того, скасовуючи за нововиявленими обставинами заочне рішення від 24 квітня 2013 року та відмовляючи ТОВ «Кей-Колект» в позові з тих підстав, що позивачем не надано доказів набуття прав вимоги за договором іпотеки, яким забезпечувався кредитний договір № 11150602000 від 04 травня 2007 року, суд першої інстанції не врахував, що предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, а не звернення стягнення на предмет іпотеки, або інші вимоги, які могли стосуватися договорів забезпечення, отже, вказана обставина не впливає сама по собі на дійсність вимог за кредитним договором.
Суд першої інстанції дійшов хибного висновку, який не ґрунтується на положеннях ч. 2, 3 ст. 548 ЦК України, що позивач не набув права вимоги за кредитним договором до позичальника ОСОБА_3 як за основним зобов`язанням, за яким договір іпотеки № 34798-Б від 04 травня 2007 року має додатковий (акцесорний) характер, оскільки наслідки невиконання одного договору впливають на дію іншого (акцесорне зобов`язання), які є неподільними.
Разом із тим, такі висновки є помилковими, з огляду на те, що дійсність вимоги за акцесорним зобов`язанням по забезпечувальному договору іпотеки не впливає на дійсність вимоги за основним зобов`язанням по кредитному договору.
При цьому відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами наявність у неї простроченої заборгованості за вказаним кредитним договором, що також було залишено поза увагою судом першої інстанції і на що обґрунтовано звертав увагу в апеляційній скарзі АТ «УкрСиббанк».
Судом першої інстанції не надано належної оцінки наявному в матеріалах справи договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року, за умовами якого ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» домовились, що за цим договором клієнт зобов`язується передати у власність фактору, а фактор - прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1). Обсяг (сума) прав вимоги станом на дату укладення цього договору, визначений у додатку 1 до цього договору (п. 1.2). Одночасно з відступленням прав вимоги до фактора переходять усі права клієнта за усіма договорами забезпечення (п. 1.4). Передання прав клієнта за договорами забезпечення, що були посвідчені нотаріально, відбувається на підставі окремого договору, що укладається сторонами одночасно з укладенням цього договору і підлягає нотаріальному посвідченню (п. 1.5). Права вимоги від клієнта до фактора переходять у дату відступлення, після чого фактор набуває права вимоги від боржників і гарантів виконання всіх зобов`язань за первинними договорами та договорами забезпечення. Відступлення прав вимоги засвідчується складанням сторонами акта приймання-передачі прав вимоги за формою згідно з додатком 2 до цього договору. Акт приймання-передачі прав вимоги складається сторонами виключно після одержання клієнтом суми фінансування. Після складання зазначеного вище акта приймання-передачі прав вимоги клієнт втрачає право на будь-які платежі боржників і гарантів в оплату їх заборгованості за первинними договорами і договорами забезпечення (п. 3.1 - 3.3). Цей договір набуває чинності з дня його укладення і діє до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором (п. 10.1) (а. с. 20 - 28 т. 1).
Крім того, згідно додатку 1 до договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року, укладеного ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» (перелік первинних договорів) під порядковим № 1425 зазначено номер кредитного договору 11150602000, дата укладення 04 травня 2007 року, назва (ім`я) позичальника ОСОБА_2 , сума кредиту 157000 доларів США, зазначено договір забезпечення (договір іпотеки) № 34798 від 04 травня 2007 року (а. с. 95, 231 т. 3). Також під порядковим № 885 зазначено номер кредитного договору 11087557000, дата укладення 30 листопада 2006 року, назва (ім`я) позичальника ОСОБА_2 , сума кредиту 150000 доларів США, зазначено договір забезпечення (договір іпотеки) № 34798 від 04 травня 2007 року (а. с. 75, 230 т. 3).
Згідно додатку 4 до договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року, укладеного ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», яким є акт приймання-передачі документації, зазначено, що клієнт передав, а фактор прийняв документацію (а. с. 194 т. 3, 115 т. 5).
Вказаними доказами, наявних в матеріалах справи, підтверджується, що право вимоги за кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року було відступлене ПАТ «УкрСиббанк» на користь позивача ТОВ «Кей-Колект», отже, висновки суду першої інстанції про відмову в позові про стягнення заборгованості за кредитним договором з наведених підстав є передчасними та помилковими.
Апеляційним судом також перевірено доводи апеляційних скарг ТОВ «Кей-Колект» і АТ «УкрСиббанк» щодо обставин, встановлених рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області 19 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 19 липня 2021 року в справі № 361/2297/16-ц, та відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» досліджено зміст вказаних рішень з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Так, у справі № 361/2297/16-ц суди, розглядаючи зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект», ПАТ «УкрСиббанк», треті особи Служба у справах дітей та сім`ї Броварської міської ради Київської області, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору факторингу, визнання припиненим договору відступлення права вимоги за договором іпотеки, визнання припиненими зобов`язань за договорами іпотеки, надали оцінку договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року та встановили його відповідність вимогам чинного законодавства.
Також судами встановлено, що на підставі укладеного договору факторингу № 1 АТ «УкрСиббанк» передав у власність ТОВ «Кей-Колект», а ТОВ «Кей-Колект» прийняло права вимоги, у тому числі щодо договору № 11150602000 від 04 травня 2007 року, укладеному зі скаржником ( ОСОБА_3 ).
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) вказано, що «преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, питання набуття ТОВ «Кей-Колект» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 11150602000 від 04 травня 2007 року встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а отже не підлягало повторному доказуванню під час вирішення спору за позовом ТОВ «Кей-Колект» у справі, що переглядається.
Крім того, апеляційний суд враховує та погоджується з доводами апеляційної скарги АТ «УкрСиббанк», що судом першої інстанції було прийнято до розгляду від ОСОБА_3 уточнення вимог заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в червні 2018 року поза межами строку, встановленого п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України для подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, і не заявлено клопотання про поновлення цього строку (а. с. 193 - 198 т. 4).
Апеляційний суд не надає оцінки доводам апеляційних скарг та відзиву на апеляційні скарги в частині набуття ТОВ «Кей-Колект» вимог до ОСОБА_1 за договором іпотеки, не перевіряє ці доводи, не підтверджує і не спростовує їх, оскільки вказані обставини не відносяться до предмету даного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані і такі, що не спростовують аргументи, наведені в апеляційних скаргах ТОВ «Кей-Колект» та АТ «УкрСиббанк», інші доводи відзиву на апеляційні скарги по суті спору.
Крім того, заперечення відповідача щодо наявності у АТ «УкрСиббанк» права апеляційного оскарження в зв`язку з відступленням прав вимоги на користь ТОВ «Кей-Колект», та посилання на невідповідність його апеляційної скарги вимогам ЦПК України, оскільки банк не звертався з окремою заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, заявивши таке клопотання безпосередньо в апеляційній скарзі, відхиляються апеляційним судом як безпідставні, оскільки не відповідають положенням ч. 1 ст. 352, ч. 3 ст. 357 ЦПК України та заявлені з формальних підстав.
Отже, обставини, на які ОСОБА_3 посилалась в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а саме ненабуття позивачем ТОВ «Кей-Колект» права вимоги до відповідача за кредитним договором, не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 423 ЦПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, відтак, рішення суду першої інстанції, яким безпідставно задоволено заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 24 квітня 2013 року за нововиявленими обставинами, не може вважатися законним і обґрунтованим, не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.
З урахуванням вищевикладеного, заявником не було доведено передбачених ст. 423 ЦПК України підстав для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, доводи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично є переоцінкою доказів, які досліджувалися судом першої інстанції, в зв`язку з чим апеляційний суд приходить до висновку, що заява є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишення рішення суду від 24 квітня 2013 року в силі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат та оскільки ОСОБА_8 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», витрати за подання апеляційних скарг, понесені ТОВ «Кей-Колект» та АТ «УкрСиббанк» в розмірі 4828,50 грн. кожним, підлягають компенсації за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» та Акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову.
Заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року залишити без задоволення, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року залишити в силі.
Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» в розмірі 4828,50 грн. та Акціонерним товариством «УкрСиббанк» в розмірі 4828,50 грн., компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2023 року.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.
