справа № 361/161/13-ц
провадження № 8/361/1/22
19.12.2022
РІШЕННЯ
Іменем України
19 грудня 2022 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Зазимко А.Ю., Лебідя В.Ю., Панек А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ухваленого у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів за користування кредитом і пені,
в с т а н о в и в :
У липні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою, у якій, враховуючи уточнення вимог заяви (т. 4 а.с. 193-198), просила переглянути за нововиявленими обставинами заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року, ухвалене у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект (далі ТОВКей-Колект) до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів за користування кредитом і пені; скасувати за нововиявленими обставинами дане заочне рішення суду та відмовити ТОВКей-Колект у задоволенні вказаного позову.
В обґрунтування заяви зазначала, що 24 квітня 2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено заочне рішення, яким з неї на користь ТОВКей-Колект було стягнуто заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11150602000, укладеного 04 травня 2007 року між нею та Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (далі АКІБУкрСиббанк), у загальному розмірі 158048 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 грудня 2012 року становило 1263284 грн. Вказувала на те, що, звертаючись до суду позивач ТОВКей-Колект посилалося на те, що 12 грудня 2011 року між ТОВКей-Колект і Акціонерним товариством УкрСиббанк (далі АТУкрСиббанк або Банк, яке є правонаступником АКІБУкрСиббанк) укладено договір факторингу №1 та договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за умовами якого АТУкрСиббанк відступило ТОВКей-Колект право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11150602000 від 04 травня 2007 року відповідно до ст. ст. 525, 526, 1077 ЦК України, а ТОВКей-Колект набуло права вимоги за цими кредитними зобов`язаннями до неї. До позовної заяви ТОВКей-Колект додало письмові докази на обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема, копію договору про надання споживчого кредиту №11150602000 від 04 травня 2007 року, розрахунок суми заборгованості за кредитним договором, копію договору факторингу №1, укладеного 12 грудня 2011 року між ТОВКей-Колект і АТУкрСиббанк, виписку з договору факторингу №1.
07 липня 2016 року із відкриттям матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №12015110130004512, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 04 грудня 2015 року, порушеного по факту самоправства, крадіжки та спричинення її родині тілесних ушкоджень співробітниками ТОВКей-Колект, у якому вона є потерпілою, їй стало відомо про те, що ТОВКей-Колект не набуло прав вимоги за кредитним договором №11150602000, укладеним 04 травня 2007 року між нею та АКІБУкрСиббанк, у забезпечення виконання якого 04 травня 2007 року був укладений договір іпотеки №34798-Б.
Заявник вказувала, що в ході досудового розслідування кримінального провадження приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. до слідчого відділу надані завірені копії договору відступлення прав вимоги та всіх документів, на підставі яких він посвідчувався, а також копію повідомлення ТОВКей-Колект стосовно запису у Державному реєстрі іпотек від 30 листопада 2006 року за №4146595 про заміну іпотекодержателя. Із наданого нотаріусом переліку вбачається, що кредитний договір №11150602000 від 04 травня 2007 року у ньому відсутній та що 12 грудня 2011 року між АТУкрСиббанк і ТОВКей-Колект було укладено договір факторингу №1 та договір відступлення прав вимоги за кредитним договором №11087557000, укладеним 30 листопада 2006 року між нею і АКІБУкрСиббанк, та договором іпотеки №34798 від 30 листопада 2006 року, а не за кредитним договором №11150602000 від 04 травня 2007 року і договором іпотеки №34798-Б, тобто ці договори 12 грудня 2011 року нотаріально не посвідчувалися приватним нотаріусом Саєнко Е.В. при укладенні договору факторингу №1 і договору відступлення права вимоги, тому вона вважає, що ТОВКей-Колект не набуло право вимоги за кредитним договором №11150602000 від 04 травня 2007 року.
Також зазначала, що підтвердженням відсутності у ТОВКей-Колект права вимоги за кредитним договором №11150602000 від 04 травня 2007 року, у забезпечення виконання якого також 04 травня 2007 року був укладений договір іпотеки №34798-Б, є те, що 12 грудня 2011 року приватним нотаріусом Саєнко Е.В. при посвідченні договору відступлення прав вимоги до Державного реєстру іпотек внесені зміни про заміну іпотекодержателя, на підставі повідомлення ТОВКей-Колект, а саме в запис №4146595, тоді, як реєстраційний номер іпотеки до кредитного договору №11150602000 від 04 травня 2007 року є №4911129, іпотекодержателем якого значиться АКІБУкрСиббанк, код ЄДРПОУ 09807750, а не ТОВКей-Колект.
Дані факти про відсутність нотаріального посвідчення договору відступлення прав вимоги за кредитним договором №11150602000, у забезпечення виконання якого 04 травня 2007 року був укладений договір іпотеки №34798-Б, є нововиявленими обставинами, їй вони не були відомі, оскільки вона не є стороною договору факторингу та договору відступлення права вимоги за кредитними договорами, що укладалися 12 грудня 2011 року між ТОВКей-Колект і АТУкрСиббанк, які посвідчувалися нотаріально відповідно до вимог законодавства, та обставини їх укладення їй відомі не були.
Вважає, що позивач ТОВКей-Колект, звертаючись у 2013 року до суду з позовом про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №11150602000 від 04 травня 2007 року, не надало суду доказів отримання ним права вимоги за цим кредитним договором, оскільки у забезпечення його виконання між нею та Банком укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки №34798-Б, який всупереч вимогам законодавства ТОВКей-Колект не був наданий приватному нотаріусу для нотаріального посвідчення, тому ТОВКей-Колект прав вимоги за цим кредитним договором не набуло, в останнього відсутнє право вимоги до неї, тому вказаний позов задоволенню не підлягає.
Заявник ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву підтримала, просила суд задовольнити заяву, її представник адвокат Корнієнко В.І. подав до суду заяву, у якій зазначав, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримує, просив суд вимоги заяви задовольнити та розглянути справу за відсутності сторони заявника.
Представники позивача ТОВКей-Колект у суді заперечували щодо задоволення заяви, представник ТОВКей-Колект Семенов О.А. подав до суду заяву, у якій просив здійснювати розгляд справи за відсутності сторони позивача та у задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовити (т. 4 а.с. 207-209). Адвокат Грабовий О.А. подав до суду пояснення, у яких, посилаючись на те, що законодавством не передбачено обов`язку сторін договору факторингу нотаріально посвідчувати кредитний договір №11150602000 від 04 травня 2007 року та договір іпотеки №34798-Б. Крім того, на момент укладення договору факторингу №1, договір іпотеки №34798-Б був нотаріально посвідчений, тому доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що ТОВКей-Колект у законний спосіб не придбало право вимоги за вказаним кредитним договором на вимогах законодавства не ґрунтуються, просив суд у задоволенні заяви відмовити.
З`ясувавши позицію учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 30 листопада 2006 року між АКІБУкрСиббанк (далі Банк) та ОСОБА_4 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_5 (далі Позичальник), був укладений договір про надання споживчого кредиту №11087557000 (т. 1 а.с. 223-231).
За умовами цього договору про надання споживчого кредиту Банк зобов`язувався надати Позичальнику, а Позичальник зобов`язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 150000 доларів США та сплатити проценти і комісії в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Також, 30 листопада 2006 року між АКІБУкрСиббанк та ОСОБА_4 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11087566000 (т. 5 а.с. 211-222).
За умовами цього договору про надання споживчого кредиту Банк зобов`язувався надати Позичальнику, а Позичальник зобов`язувався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті в сумі ліміту поновлюваної кредитної лінії, що дорівнює 7021 грн. 85 коп.
Того ж дня, 30 листопада 2006 року, у забезпечення виконання зобов`язань за вказаними двома договорами про надання споживчого кредиту між АКІБУкрСиббанк і ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки №34798 (т. 1 а.с. 236-237).
Відповідно до умов цього договору ОСОБА_4 (далі також Іпотекодавець) передала Банку в іпотеку нерухоме майно: двоповерховий житловий будинок із цокольним поверхом, загальною площею 408,9 м2, житловою площею 153,4 м2, та земельну ділянку, загальною площею 0,0769 га, кадастровий номер 3210600000000580087, що належать їй на праві власності та знаходяться під номером АДРЕСА_1 . Згідно із звітом незалежного оцінщика, ринкова вартість предмета іпотеки становить 2006244 грн.
У п. 1.2 договору іпотеки сторони погодили, що іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань Іпотекодавця за двома кредитними договорами №11087557000 та №11087566000, укладеними 30 листопада 2006 року між нею і Банком.
Зазначений договіріпотеки посвідченийприватним нотаріусомБроварського міськогонотаріального округуКиївської областіЛазарєвою В.П.,зареєстрований в реєстрі за №5001, нотаріусом було встановлено заборону відчуження на предмет іпотеки, зареєстровану в реєстрі за №5002, у державному реєстрі іпотек зареєстровано реєстраційний номер іпотеки 4146595, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 01 квітня 2016 року за №56482702 (т. 5 а.с. 238-240).
04 травня 2007 року між АКІБУкрСиббанк і ОСОБА_4 був укладений договір про надання споживчого кредиту №11150602000 (т. 1 а.с. 238-241).
За умовами цього договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) у сумі 157000 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у кредитному договорі.
Також 04 травня 2007 року між АКІБУкрСиббанк та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки №34798-Б (т. 1 а.с. 242-243).
За умовами цього договору іпотеки ОСОБА_4 (Іпотекодавець) передала Банку в іпотеку нерухоме майно: двоповерховий житловий будинок з цокольним поверхом, загальною площею 408,9 м2, житловою площею 153,4 м2,та земельнуділянку загальноюплощею 0,0769га,кадастровий номер3210600000000580087,що належатьїй направі власностіта знаходятьсяпід номером АДРЕСА_1 .Ринкова вартість предмета іпотеки згідно із звітом незалежного оцінщика становить 2987730 грн.
У п. 1.2 зазначеного договору іпотеки сторони погодили, що іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання грошових зобов`язань Іпотекодавця за кредитним договором №11150602000 від 04 травня 2007 року, договором №11087557000 від 30 листопада 2006 року та договором №11087566000 від 30 листопада 2006 року, за яким Позичальник зобов`язується повернути в термін не пізніше 04 травня 2017 року кредит у розмірі 157000 доларів США за процентною ставкою 13% відсотків річних.
За змістом п. 1.3 договору іпотеки №34798-Б Іпотекодавець свідчить, що предмет іпотеки до цього часу є предметом іпотеки №53889 за кредитним договором №11150602000 від 04 травня 2007 року, договором №11087557000 від 30 листопада 2006 року та договором №11087566000 від 30 листопада 2006 року. Листом №34-19-29/116 АКІБУкрСиббанк надав згоду на укладення повторної іпотеки зазначеного вище нерухомого майна.
Даний договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Лазарєвою В.П., зареєстрований в реєстрі за №1725, нотаріусом встановлено заборону відчуження на предмет іпотеки, яка зареєстрована в реєстрі за №1726, у Державному реєстрі іпотек зареєстровано реєстраційний номер іпотеки 4911129.
12 грудня 2011 року між АТУкрСиббанк як правонаступником АКІБУкрСиббанк і ТОВКей-Колект був укладений договір факторингу №1 (т. 3 а.с. 33-194).
За умовами цього договору сторони погодили, що Клієнт (Банк) зобов`язується передати у власність Фактору (ТОВКей-Колект), а Фактор прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Обсяг (сума) прав вимоги станом на дату укладення цього договору визначений у додатку №1 до цього договору.
У п. п. 1.4, 1.5 цього договору факторингу №1 визначено, що одночасно з відступленням прав вимоги до Фактора переходять усі права Клієнта за усіма договорами забезпечення. Передання прав Клієнта за договорами забезпечення, що були посвідченні нотаріально, відбувається на підставі окремого договору, що укладається одночасно із укладенням цього договору та підлягає нотаріальному посвідченню.
Також 12 грудня 2011 року між АТУкрСиббанк і ТОВКей-Колект був укладений договір відступлення прав вимоги за договорами іпотек, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В., зареєстрований в реєстрі за №5207-5208 (т. 3 а.с. 219).
У п. 1 цього договору сторони погодили, що у зв`язку з укладенням між Цедентом (Банк) та Цесіонарієм (ТОВКей-Колект) договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року Цедент передає, а Цесіонарій приймає права вимоги за договорами іпотеки, зазначеними у додатку №1 до цього договору.
У січні 2013 року ТОВКей-Колект звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути на його користь з ОСОБА_6 суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11150602000, укладеним 04 травня 2007 року між АКІБУкрСиббанк та ОСОБА_4 , у загальному розмірі 158048,86 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 грудня 2012 року становило 1263284 грн. 53 коп.
В обґрунтування позову ТОВКей-Колект посилалося на те, що 12 грудня 2011 року між АТУкрСиббанк і ТОВКей-Колект було укладено договір факторингу №1 та договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, за яким АТУкрСиббанк відступило ТОВКей-Колект право грошової вимоги до боржника відповідно до ст. 1077 ЦК України, а ТОВКей-Колект набуло права вимагати погашення заборгованості за кредитним договором №11150602000 від 04 травня 2007 року.
Відповідно до п. 1.4 договору факторингу одночасно з відступленням прав вимоги до Фактора переходять усі права Банку за всіма договорами забезпечення.
Згідно із п. 3.1 договору факторингу права вимоги від Клієнта до Фактора переходять у дату відступлення, після чого Фактор набуває права вимоги від боржників і гарантів виконання всіх зобов`язань за первинними договорами та договорами забезпечення.
Позивачем ТОВКей-Колект до позовної заяви було додано докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтувалися його позовні вимоги, а саме: договір про надання споживчого кредиту №11150602000 від 04 травня 2007 року, довідку-розрахунок суми заборгованості ОСОБА_4 за цим кредитним договором, договір факторингу №1 від 12 грудня 2011 року, виписку з договору факторингу №1 (перелік первинних договорів до договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року).
Також додано квитанцію про сплату судового збору, копії позовної заяви та додатки для відповідача.
24 квітня 2013 року заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області цей позов ТОВКей-Колект задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11150602000 від 04 травня 2007 року в розмірі 158048,86 доларів США, що за курсом НБУ на 13 грудня 2012 року складає 1263284 грн. 53 коп.
У липні 2016 року відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про перегляд зазначеного заочного рішення суду за нововиявленими обставинами, у якій посилалася на ряд обставин, які вона вважає є нововиявленими обставинами та які їй стали відомі лише 07 липня 2016 року в рамках кримінального провадження №12015110130004512,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 04грудня 2015року, а саме те, що позивач ТОВКей-Колект не придбало в законний спосіб в АТУкрСиббанк право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11150602000 від 04 травня 2007 року, оскільки в ході даного кримінального провадження приватним нотаріусом до слідчого відділу направлені копії документів, а саме копію договору відступлення права вимоги та документи на підставі яких він посвідчувався. Відповідно до вказаного переліку документів, договору про надання споживчого кредиту №11150602000 від 04 травня 2007 року та договору іпотеки №34798-Б, укладеного нею з Банком у забезпечення виконання її зобов`язань за цим кредитним договором, не було, що суперечить вимогам законодавства про обов`язковість нотаріального посвідчення договору відступлення прав вимоги і умовам договору факторингу №1, укладеного між Банком і ТОВКей-Колект.
Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України (у редакції ст. 361 ЦПК України на момент подачі заяви до суду) рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3 постанови №4 від 30 березня 2012 року Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами зазначив, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин у даній справі, суд дійшов наступних висновків.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами ЦК України, ЦПК України, Законом України Про іпотеку, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із договорів та інших правочинів (п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України).
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
У ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року у справі №910/1755/19 роз`яснив, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотекодавець особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання свого зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем.
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.
За змістом ч. ч. 1-3 ст. 24 Закону України Про іпотеку відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Положеннями ст. 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності (спеціальне майнове право) іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.
У ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, та виникають з моменту такої реєстрації.
Тлумачення положень ст. ст. 512-514, 517 ЦК України, ст. ст. 1, 24, 37 Закону України Про іпотеку, ст. ст. 2, 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в сукупності дозволяє зробити висновок, що для іпотеки є характерною така властивість як слідування, оскільки іпотека слідує за основним зобов`язанням, з метою його забезпечення та для відступлення прав вимоги за кредитним договором, яке забезпечене таким іпотечним договором, необхідним є вчинення правочину (відступлення прав вимоги) у письмовій формі з його нотаріальним посвідченням, і виникнення права вимоги за кредитними зобов`язаннями, які забезпеченні іпотекою, та за іпотечним договором, законодавство пов`язує саме з фактом державної реєстрації іпотеки в порядку визначеному законодавством, оскільки не передбачено існування конструкції абстрактної іпотеки, при якій іпотека існує поза зв`язком із забезпеченням основного зобов`язання.
Тобто, законодавством не допускається такої конструкції, коли суб`єктом права вимоги за основним договором буде один суб`єкт, який набув право вимоги внаслідок відступлення, а іпотекодержателем інший суб`єкт, адже призначенням іпотеки є забезпечення основного зобов`язання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що до кредитного договору основного зобов`язання, договір іпотеки має додатковий (акцесорний) характер і укладається саме для забезпечення виконання зобов`язань саме за цим конкретним кредитним договором позичальника, та кредитні зобов`язання, які забезпеченні іпотекою, існують лише у зв`язку між собою, оскільки наслідки невиконання одного договору впливають на дію іншого (акцесорне зобов`язання). Ці зобов`язання є неподільними і у разі існування зобов`язання забезпечувального характеру щодо головного зобов`язання, за яким відступається право вимоги на підставі договору факторингу, відповідні забезпечувальні права кредитора також передаються новому кредитору у порядку визначеному законодавством, а саме укладенням договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та внесенню Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних змін щодо іпотекодержателя предмета іпотеки.
Судом встановлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12015110130004512, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 грудня 2015 року, на запит слідчого слідчого відділу Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Юхименка О.С., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. надано належним чином засвідчену копію договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, укладеного між АТУкрСиббанк та ТОВКей-Колект, який посвідчений нею 12 грудня 2011 року, зареєстрований в реєстрі за №5207-5208, і копії документів, на підставі яких він посвідчувався, а також копію повідомлення ТОВКей-Колект стосовно запису в Державному реєстрі іпотек №4146595.
Із переліку наданих приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. документів вбачається, що в його переліку відсутній договір іпотеки №34798-Б, укладений 04 травня 2007 року між АКІБУкрСиббанк і ОСОБА_4 в забезпечення виконання зобов`язань останньої за договором про надання споживчого кредиту №11150602000 від 04 травня 2007 року.
Також в ході розгляду цієї справи позивач ТОВКей-Колект надало до суду копії договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року з додатками до нього та договір відступлення прав вимоги за договорами іпотек від 12 грудня 2011 року з додатками до нього.
Із змісту додатку №1 (перелік первинних договорів), який відповідно до умов договору факторингу №1 від 12 грудня 2011 року визначає обсяг переданих Банком прав вимоги ТОВКей-Колект, вбачається, що під порядковим номером 1425 зазначено, зокрема: №кредитного договору 11150602000, дата укладення кредитного договору 04.05.2007, назва боржника (позичальника) ОСОБА_4 , номер договору застави 34798, назва договору застави договір іпотеки (житлова нерухом.), дата підписання договору застави 04.05.2007 (т. 3 а.с. 95).
Із змісту додатку №1 до договору відступлення прав вимоги за договорами іпотек від 12 грудня 2011 року, який містить перелік іпотечних договорів, за якими Банк передав, а ТОВКей-Колект прийняло права вимоги, видно, що під порядковим номером 515 зазначено, зокрема, №договору застави 34798, назва договору застави договір іпотеки (житлова нерухом.), дата підписання договору застави 04.05.2007, вартість застави згідно із договором застави 2536235 грн. (т. 3 а.с. 201).
01 червня 2012 року на підставі повідомлення ТОВКей-Колект про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою у реєстраційному номері іпотеки 4146595 у Державному реєстрі іпотек, що містить відомості про основне зобов`язання: розмір основного зобов`язання 150000 доларів США, строк виконання основного зобов`язання до 30 листопада 2017 року, приватним нотаріусом Саєнко Е.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено реєстраційний запис щодо відступлення прав вимоги, шляхом заміни іпотекодержателя з АКІБУкрСиббанк на ТОВКей-Колект предмета іпотеки: житлового будинку, загальною площею 408,9 м2, житловою 153,4 м2, та земельної ділянки, загальною площею 0,0769 га, кадастровий номер 3210600000000580087, що знаходяться під номером АДРЕСА_1 .
Із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №56482702 від 01 квітня 2016 року видно, що іпотекодержателем реєстраційного номеру іпотеки 4911129, відомості про основне зобов`язання: розмір основного зобов`язання 157000 доларів США, строк виконання основного зобов`язання до 04 травня 2017 року, значиться АКІБУкрСиббанк (т. 5 а.с. 238-240).
Зазначені факти свідчать про те, що за договором відступлення прав вимоги, укладеним 12 грудня 2011 року між АТУкрСиббанк і ТОВКей-Колект, до останнього перейшло право вимоги за іпотечним договором №34798, яким забезпечувалися кредитні зобов`язання в розмірі 150000 доларів США ОСОБА_3 за кредитними договорами №11087557000 і №11087566000 від 30 листопада 2006 року, за якими вона зобов`язувалася повернути грошові кошти в термін не пізніше 30 листопада 2017 року, що підтверджується наданими нотаріусу документами, серед яких наявний договір іпотеки №34798 та відсутній договір іпотеки №34798-Б, заміною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в реєстраційному номері іпотеки 4146595 у Державному реєстрі іпотек іпотекодержателя предмета іпотеки та відсутності такої зміни у реєстраційному номері іпотеки 4911129, розбіжностями, що містяться в наданих до суду копій договору відступлення прав вимоги та договору іпотеки від 12 грудня 2011 року щодо номеру договору іпотеки, яким забезпечувався кредитний договір №11150602000 від 04 травня 2007 року, вартість застави згідно із договором застави 2536235 грн., замість належної відповідно до договору іпотеки №34798-Б 2987730 грн.
Всупереч вимогам законодавства та п. п. 1.4, 1.5 укладеного між АТУкрСиббанк та ТОВКей-Колект договору відступлення прав вимоги від 12 грудня 2011 року, договір іпотеки №34798-Б від 04 травня 2007 року, яким забезпечувалося виконання кредитних зобов`язань у розмірі 150000 доларів США ОСОБА_3 за кредитним договором №11150602000 від 04 травня 2007 року приватному нотаріусу Саєнко Е.В. при посвідченні нею договору відступлення прав вимоги 12 грудня 2011 року не надавався, зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо іпотекодержателя реєстраційного номеру іпотеки 4911129, відомості про основне зобов`язання: розмір основного зобов`язання 157000 доларів США, строк виконання основного зобов`язання до 04 травня 2017 року, не вносилися, що свідчить про те, що позивач ТОВКей-Колект права вимоги за кредитним договором №11150602000 від 04 травня 2007 року як основного зобов`язання, за яким договір іпотеки №34798-Б від 04 травня 2007 року має додатковий (акцесорний) характер та укладався для забезпечення виконання зобов`язань саме за цим конкретним кредитним договором №11150602000 від 04 травня 2007 року, до позичальника ОСОБА_3 не набуло, оскільки наслідки невиконання одного договору впливають на дію іншого (акцесорне зобов`язання).
Таким чином, суд вважає, що встановлені вище обставини існували на момент ухвалення 24 квітня 2013 року заочного рішення Броварським міськрайонним судом Київської області є істотними для справи, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі відповідачу ОСОБА_3 на час розгляду справи, оскільки відповідач ОСОБА_3 не є стороною укладеного 12 грудня 2011 року між Банком і ТОВКей-Колект договору відступлення прав вимоги та вона дійсно не могла знати про ці обставини, що вплинуло на юридичну оцінку обставин справи та не спростовано стороною позивача, а отже є достатньою підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Правовий зміст наведених вище законодавчих норм окреслює предмет доказування у цивільному процесі. Обсяг предмету доказування обмежується не лише обставинами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а й іншими обставинами, які мають значення для вирішення цивільного спору.
Позивач ТОВКей-Колект, звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення на його користь з ОСОБА_3 суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11150602000 від 04 травня 2007 року, обґрунтувало ці позовні вимоги наявністю права вимоги за цим кредитним договором і договором іпотеки №34798-Б від 04 травня 2007 року, яким забезпечений вказаний договір про надання споживчого кредиту, однак доказів набуття права вимоги за даним договором іпотеки суду не надало, доводів відповідача не спростувало, тому суд вважає, що ТОВКей-Колект права вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11150602000 від 04 травня 2007 року не набуло, оскільки дані зобов`язання є неподільними і у разі існування зобов`язання забезпечувального характеру щодо головного зобов`язання, за яким відступається право вимоги на підставі договору факторингу, відповідні забезпечувальні права кредитора також передаються новому кредитору у порядку визначеному законодавством, а саме укладенням договору відступлення прав вимоги за іпотечним договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та внесенню Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних змін щодо іпотекодержателя предмета іпотеки, тому позовні вимоги ТОВКей-Колект задоволенню не підлягають.
Доводи представника позивача ТОВКей-Колект адвоката Грабового О.А. про те, що законодавство не передбачає обов`язку сторін договору факторингу нотаріально посвідчувати кредитний договір №11150602000 від 04 травня 2007 року і договір іпотеки №34798-Б та що на момент укладення договору факторингу №1, договір іпотеки №34798-Б був нотаріально посвідчений, суд до уваги не приймає, оскільки вони зводяться до власного тлумачення законодавства та відсутності розуміння суті доводів відповідача ОСОБА_3 , що спростовується зазначеними вище нормами законодавства та висновками суду.
За змістом ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1)відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2)задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3)скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Враховуючи встановлені у цій справі нововиявлені обставини, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду від 24 квітня 2013 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ТОВКей-Колект до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів за користування кредитом і пені, необхідно задовольнити, ухвалене судом 24 квітня 2013 року заочне рішення скасувати за нововиявленими обставинами, та ухвалити у цій справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВКей-Колект до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів за користування кредитом і пені відмовити.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 206, 259, 263 265, 423, 429 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ухваленого у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів за користування кредитом і пені задовольнити.
Скасувати за нововиявленими обставинами заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року, ухвалене у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів за користування кредитом і пені та ухвалити у справі нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів за користування кредитом і пені.
Роз`яснити учасникам справи, що судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дутчак І. М.
