Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 10/2180
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
за участю представників:
арбітражного керуючого Носань Н.С. - Капустіна М.Р.,
Фонду державного майна України - Ковтяги О.В.,
Офісу Генерального прокурора - Сельської О. З.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу арбітражного керуючого Носань Н.С.
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2024
та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.04.2024
у справі № 10/2180
за заявою ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України
до боржника Державного підприємства «Машинобудівний завод «Оризон»
про банкрутство.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду Черкаської області на стадії судової процедури ліквідації, введеній постановою суду від 23.10.2012, перебуває справа № 10/2180 про банкрутство Державного підприємства «Машинобудівний завод «Оризон» (далі - ДП «Машинобудівний завод «Оризон», боржник), провадження в якій порушене ухвалою від 31.08.2009 за заявою УПФ України в м. Сміла.
Повноваження ліквідатора банкрута з 22.11.2017 здійснює арбітражний керуючий Носань Н.С.
Фондом державного майна України (далі - Фонд держмайна) до Господарського суду Черкаської області подано клопотання з вимогами (з урахуванням поданого доповнення):
- закрити провадження у справі № 10/2180 про банкрутство ДП «Машинобудівний завод «Оризон», на підставі пункту 12 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та з урахуванням частини п`ятої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»;
- зобов`язати ліквідатора Носань Н.С, передати до Фонду державного майна України (Управління забезпечення реалізації повноважень у Черкаській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях) документи, печатки, штампи та інші матеріальні цінності ДП «Машинобудівний завод «Оризон».
В обґрунтування вказував про прийняття Фондом держмайна наказу від 12.12.2023 № 2213 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" включено єдиний майновий комплекс ДП «Машинобудівний завод «Оризон» до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду".
Ліквідатор боржника заперечував проти задоволення клопотання, обґрунтовуючи відсутністю у Фонду держмайна з моменту визнання боржника банкрутом повноважень приймати відповідний наказ відповідно до частини першої статті 59 КУзПБ.
Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., подано заяву від 29.01.2024 № 02-31/119 про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат за період з 01.11.2023 до 31.12.2023 на суму 40879,00 грн (з яких: 40200,00 грн - грошова винагорода, виплату якої не здійснено, 679,00 грн - витрати, які за рахунок майна боржника не відшкодовано).
Боржником у особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носань Н.С. подано заяву від 29.01.2024 № 02-31/118 з вимогою стягнути з ДП "Машинобудівний завод "Оризон" на користь арбітражного керуючого Носань Н.С. основну грошову винагороду у розмірі 1 155 558,84 грн та видати наказ про примусове виконання даного судового рішення.
Арбітражним керуючим Назаренком С. А. подано заяву від 29.01.2024 № 06 з вимогою стягнути з ДП "Машинобудівний завод "Оризон" на його користь 255498,74 грн в рахунок погашення основної грошової винагороди та понесених витрат за виконання обов`язків ліквідатора ДП "Машинобудівний завод "Оризон", та видати наказ про примусове виконання даного судового рішення.
Боржником у особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носань Н.С. подано клопотання про зупинення розгляду заяви Фонду державного майна України про закриття провадження у справі, заяв арбітражного керуючого Носань Н.С. про затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди і витрат арбітражного керуючого Носань Н.С., про стягнення з боржника її грошової винагороди, заяви арбітражного керуючого Назаренка С.А. про стягнення з боржника 255 498,74 грн грошової винагороди та витрат.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Господарський суд Черкаської області ухвалою від 03.04.2024:
1. У задоволенні клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., від 20.02.2024 про зупинення розгляду заяв (клопотань) у справі відмовив повністю.
2. Клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С. від 29.01.2024 № 02-31/119 задовольнив повністю.
Затвердив схвалений комітетом кредиторів (протокол від 26.12.2023) звіт ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носань Н.С., про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.11.2023 до 31.12.2023 на суму 40 879,00 грн, з яких: 40 200,00 грн - грошова винагорода, виплату якої не здійснено, та 679,00 грн - витрати, які за рахунок майна боржника не відшкодовано.
3. Клопотання Фонду державного майна України, з доповненням до нього, про закриття провадження у справі задовольнив частково. Провадження у справі про банкрутство ДП "Машинобудівний завод "Оризон" закрив. В решті вимог у клопотанні відмовив.
4. Припинив дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.
5. Припинив повноваження арбітражного керуючого Носань Н.ї С. як ліквідатора ДП "Машинобудівний завод "Оризон" та поклав на неї виконання обов`язків керівника боржника до моменту призначення керівника боржника Фондом державного майна України.
Зобов`язав арбітражного керуючого Носань Н.С. підготувати для передачі в установленому порядку новому керівнику боржника документи, печатки і штампи та матеріальні цінності, отримані у зв`язку з виконанням цих повноважень.
Зобов`язав Фонд державного майна України у строк, установлений частиною другою статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечити призначення керівника боржника (чи особи, яка буде тимчасово виконувати його повноваження) та прийняття ним документів, печаток і штампів та матеріальних цінностей Державного підприємства "Машинобудівний завод "Оризон" від арбітражного керуючого Носань Н.С.
6. Клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Носань Н.С. від 29.01.2024 №02-31/118 задовольнив. Стягнув з ДП "Машинобудівний завод "Оризон" на користь арбітражного керуючого Носань Н.С. 1 155 558,84 грн грошової винагороди та витрат.
7. Клопотання арбітражного керуючого Назаренка С.А. від 29.01.2024 №06 задовольнив. Стягнув з ДП "Машинобудівний завод "Оризон" на користь арбітражного керуючого Назаренка С.А. 255 498,74 грн грошової винагороди та витрат.
8. У задоволенні клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., від 29.01.2024 №02-31/121 відмовити повністю.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.04.2024 арбітражний керуючий Носань Н.С. звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.04.2024 в частині задоволення клопотання Фонду державного майна України від 27.12.2023 про закриття провадження у справі про банкрутство ДП «Машинобудівний завод «Оризон» та покладення на арбітражного керуючого Носань Н.С. виконання обов`язків керівника ДП «Машинобудівний завод «Оризон».
Північний апеляційний господарський суд, здійснив перегляд оскаржуваної ухвали в тій частині, що оскаржується, постановою від 18.07.2024 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.04.2024 в частині задоволення клопотання Фонду державного майна України з доповненнями до нього про закриття провадження у справі про банкрутство ДП «Машинобудівний завод «Оризон» (пункт 3 резолютивної частини), в частині покладення на арбітражного керуючого Носань Н.С. виконання обов`язків керівника боржника до моменту призначення керівника боржника Фондом державного майна України (пункт 5 резолютивної частини) - залишив без змін.
Суди першої та апеляційної інстанції, встановивши, що боржник є державним підприємством, а також наявність доказів прийняття рішення про приватизацію державного підприємства (наказ Фонду державного майна України від 12.12.2023 №2213 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації"), чинності цього наказу (рішення Господарського суду Черкаської області від 03.04.2024, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 10/2180 (925/165/24), дійшли висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ДП «Машинобудівний завод «Оризон» на підставі пункту 12 частини першої статті 90 КУзПБ з урахуванням імперативної вимоги частини п`ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Судові рішення обґрунтовані посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 10/110б, від 23.02.2022 у справі № 33/41б, від 20.01.2021 у справі № 5017/2833/2012, від 20.10.2020 у справі № 916/61/13-г, від 01.12.2021 у справі № 10/174-08.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Арбітражний керуючий Носань Н.С звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою з вимогою скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 в частині задоволення клопотання Фонду держмайна про закриття провадження у справі про банкрутство ДП «Машинобудівний завод «Оризон», ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Фонду державного майна України.
В якості підстави касаційного оскарження зазначає обставини, визначені пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, вказує, що в даному випадку відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування положень абз. 9 частини першої статті 59 КУзПБ, відповідно до якої з моменту визнання боржника банкрутом припиняються повноваження власника майна, в тому числі органу, уповноваженого управляти майном, та аналогічної норми частини другої статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (що була чинна на момент визнання боржника банкрутом), та можливості у зв`язку із цим приймати органом, уповноваженим управляти майном боржника, будь-які рішення стосовно боржника в процедурі ліквідації після визнання його банкрутом, в тому числі рішення про приватизацію.
За доводами касаційної скарги, в справі №10/2180(925/165/24) господарськими судами не досліджувалися питання наявності у Фонду держмайна повноважень на прийняття рішень про приватизацію ДП «Машинобудівний завод «Оризон» в силу того, що боржник на момент прийняття відповідного рішення вже визнаний банкрутом та перебував в ліквідаційній процедурі, що, на його думку, в силу частини першої статті 59 КУзПБ тягне за собою припинення повноважень органу, уповноваженого управляти майном боржника.
Посилання судів першої та апеляційної інстанції на правові висновки Верховного Суду скаржник вважає помилковими, зазначає, що в наведених судами постановах Верховним Судом не аналізувалося застосування норми абз. 9 частини першої статті 59 КУзПБ, чи аналогічної норми частини другої статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», або чинної на момент визнання ДП «Машинобудівний завод «Оризон» банкрутом норми частини другої статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Фонд держмайна подав відзив на касаційну скаргу, вважає її безпідставною та необґрунтованою, просить відмовити у її задоволенні, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 у справі № 10/2180 в оскаржуваній частині залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Згідно доводів та вимог касаційної скарги ухвала господарського суду першої інстанції та постанова господарського суду апеляційної інстанції оскаржуються в частині задоволення клопотання Фонду державного майна України від 27.12.2023 (вих. № 10-79-33795) про закриття провадження у справі про банкрутство ДП «Машинобудівний завод «Оризон».
Відтак, предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання наявності/відсутності підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ДП «Машинобудівний завод «Оризон» на підставі на підставі пункту 12 частини першої статті 90 КУзПБ.
Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до частини другої Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Частиною четвертою Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється, відповідно до положень цього Кодексу, незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
У справі, що розглядається, постановою Господарського суду Черкаської області від 23.10.2012 у справі № 10/2180 ДП «Машинобудівний завод «Оризон» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Відтак, розгляд справи № 10/2180 здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.
За приписами частини першої статті 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 90 КУзПБ, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
В частині другій статті 90 КУзПБ закріплено, що провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 5, 9, 11 і 12 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 і 10 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 7 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
Відповідно до частин першої, третьої та десятої статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці.
Переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.
Якщо протягом року у передбаченому цією статтею порядку приймаються рішення про включення додаткових об`єктів права державної власності до переліків об`єктів, що підлягають приватизації, Фонд державного майна України має включити такі об`єкти до відповідного переліку та оприлюднити відповідний змінений перелік об`єктів, що підлягають приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України протягом 10 календарних днів з дня прийняття такого рішення.
У разі якщо об`єкт приватизації не продано протягом року з дня включення до відповідного переліку, такий об`єкт не потребує повторного включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» рішення про приватизацію об`єкта, який включено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника. Справи про банкрутство підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про завершення приватизації, не можуть порушуватися протягом одного року з дня завершення приватизації з підстав, що виникли до завершення приватизації.
Таким чином, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, передумовою для припинення (закриття) провадження у справі про банкрутство державного підприємства, в порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», є наявність рішення про приватизацію такого підприємства.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 20.01.2021 у справі №5017/2833/2012 дійшов висновку, що положення частини п`ятої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» є безумовними та не ставлять обов`язковість припинення (закриття) провадження у справі про банкрутство в залежність від наявності будь-яких інших умов.
Для прийняття рішення про закриття/припинення провадження у справі про банкрутство боржника, на підставі частини п`ятої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», необхідним і достатнім є встановлення судом за поданими сторонами доказами у справі обставин належності державі Україна прямо або опосередковано акцій (частки) цього боржника, що перевищує 50 відсотків, та чинності (на момент ухвалення відповідного судового рішення) прийнятого Фондом державного майна України стосовно боржника рішення про приватизацію. Винятком із цього правила є боржники, що ліквідуються за рішенням власника.
Правові висновки аналогічного змісту щодо застосування частини 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 10/110б та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 5/31-Б-09, від 23.02.2022 у справі № 33/41б, від 13.12.2022 у справі № 11/б-1203, та були враховані попередніми судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень у цій справі.
Розглянувши клопотання Фонду держмайна суди попередніх інстанцій встановили, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП «Машинобудівний завод «Оризон» належить до сфери управління Міністерства промислової політики України, яке є також засновником (учасником) цього підприємства.
Факт належності боржника державі Україна не заперечується скаржником та підтверджується наявними у справі доказами.
Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 03.04.2003 № 139, на базі майна декількох підприємств, створено ДП «Машинобудівний завод «Оризон» та визначено, що майно від реорганізованих підприємств передається на баланс новоствореного ДП «Машинобудівний завод «Оризон», згідно з актами приймання-передачі майна та розподільчих балансів.
Згідно з Статутом ДП «Машинобудівний завод «Оризон» (у новій редакції, затвердженій наказом Міністерства промислової політики України від 03.04.2007 № 143), підприємство є юридичною особою, засноване на державній власності, входить до сфери управління Міністерства промислової політки України. Підприємство засноване на майні державного підприємства-фірми "Оризон"- прилад", державного підприємства-фірми "Оризон-постачальник", державного підприємства-фірми "Оризон-ТТФ", державного підприємства-фірми "Оризон-ТТЦ", державного підприємства-фірми "Оризон-ліфт", державного підприємства-фірми "Оризон-НВСТЦМ", державного підприємства-фірми "Оризон-маркетинг", державного підприємства-фірми "Оризон-ТБ", державного підприємства-фірми "Оризон-мед", державного підприємства "Конструкторське бюро "Оризон-маш" та структурних підрозділів державного підприємства-фірми "Оризон-транс".
ДП «Машинобудівний завод «Оризон» є правонаступником усіх майнових і немайнових прав і обов`язків вказаних вище підприємств (п.1.1 Статуту).
Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п. 4.2 Статуту).
До компетенції Мінпромполітики України належить: затвердження Статуту підприємства та внесення змін до нього; прийняття рішення про припинення діяльності підприємства; затвердження фінансового плану підприємства; інші питання діяльності підприємства відповідно до чинного законодавства (п. 8.1 Статуту).
Постановою Господарського суду Черкаської області від 23.10.2012 у справі №10/2180 ДП «Машинобудівний завод «Оризон» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Наказом Фонду державного майна України «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році» від 04.01.2022 № 1, затверджено (зокрема) перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, які передані в оренду.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 683-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності», єдиний майновий комплекс ДП «Машинобудівний завод «Оризон» передано до сфери управління Фонду державного майна України.
Наказом Фонду державного майна України «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами) від 12.12.2023 № 2213, включено єдиний майновий комплекс ДП «Машинобудівний завод «Оризон» до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду.
На виконання зазначеного вище наказу Фонду державного майна України та у відповідності до статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Регіональним відділенням прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "Машинобудівний завод "Оризон" (наказ № 0461-О від 26.12.2023).
Вказані накази були предметом оскарження у справі № 10/2180(925/165/24) за позовом ДП "Машинобудівний завод "Оризон" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Носань Н.С. до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Фонду державного майна України про визнання незаконними та скасування пункт 1 наказу Фонду державного майна України від 12.12.2023 № 2213 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації" (зі змінами в частині включення Єдиного майнового комплексу державного підприємства "Машинобудівний завод "Оризон" до додатку 2 "Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду", затвердженого наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 (із змінами); наказу Управління забезпечення реалізації повноважень у Черкаській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 26.12.2023 №0461-О "Про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Машинобудівний завод "Оризон".
Господарський суд Черкаської області рішенням від 03.04.2024, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 у справі № 10/2180 (925/165/24), у позові відмовив повністю.
У вказаній справі суди зазначили, що Регіональне відділення не є органом управління ДП "Машинобудівний завод "Оризон", а отже рішення про приватизацію не є управлінським рішенням власника, тому приписи статті 59 КУзПБ не можуть бути враховані при прийнятті рішення про приватизацію.
При цьому наголосили, що в даному випадку відповідачі є органами приватизації ДП "Машинобудівний завод "Оризон" та уповноважені Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" на включення майна боржника до переліку об`єктів малої приватизації, які підлягають приватизації, та на прийняття рішення про його приватизацію.
Відтак, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені судами обставини справи, а саме, що боржник є державним підприємством, наявність доказів прийняття та чинність рішення про приватизацію державного підприємства, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ДП «Машинобудівний завод «Оризон» на підставі пункту 12 частини першої статті 90 КУзПБ.
Щодо доводів касаційної скарги про не дослідження судами питання наявності у Фонду держмайна повноважень на прийняття рішень про приватизацію ДП «Машинобудівний завод «Оризон» в силу того, що боржник на момент прийняття відповідного рішення вже являвся банкрутом та перебував в ліквідаційній процедурі, що в силу частини першої статті 59 КУзПБ тягне за собою припинення повноважень органу, уповноваженого управляти майном боржника, та посилання на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування вказаної норми, колегія зазначає таке.
Згідно частини 1 статті 59 КУзПБ з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання, боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються, повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Водночас, відповідно до положень статті 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Частиною першою статті 4 вказаного Закону передбачено, що до основних завдань Фонду державного майна України, зокрема, належить реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства.
За умовами частини другої статті 7 цього Закону державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють, зокрема, такі повноваження: затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації; класифікують об`єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством.
За частиною третьою статті 11 цього Закону перелік об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» рішення про приватизацію об`єкта, який включено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Приватизація державного майна здійснюється відповідно до вимог та процедури, передбаченої законом, порушення вимог якої може свідчити про наявність підстав для скасування як окремо прийнятих на державному рівні рішень щодо погодження та включення спірного майна до переліку об`єктів приватизації, так і всієї процедури в цілому. При цьому видання наказу про рішення щодо приватизації об`єкта, який включено до переліку об`єктів державної власності, які підлягають приватизації, є похідним та здійснюється державними органами приватизації в силу прямої вимоги закону за обставин включення державного майна Кабінетом Міністрів України до об`єктів приватизації.
Колегія суддів вважає необхідним наголосити, що Фонд державного майна України у встановлених відносинах у цій справі є одночасно уповноваженим органом управління державним майном боржника та державним органом приватизації (відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"). Відтак, уповноважений Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" на включення майна боржника до переліку об`єктів малої приватизації, які підлягають приватизації, та на прийняття рішення про його приватизацію, про що зазначили суди у справі №10/2180(925/165/24) розглядаючи спір про чинність наказів Фонду про приватизацію боржника.
При цьому, ні Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна», ні Кодекс України з процедур банкрутства не передбачають участі боржника або кредиторів боржника у процесі прийняття рішень про включення боржника до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації або у процесі прийняття органом приватизації рішення про приватизацію, а також не містять заборони щодо прийняття органом приватизації рішення про приватизацію у процесі провадження у справі про банкрутство.
Передумовою для припинення (закриття) провадження у справі про банкрутство державного підприємства в порядку, передбаченому частиною 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", як вже було зазначено вище, є наявність рішення про приватизацію такого підприємства.
Верховний Суд у постанові 20.08.2024 у справі № 910/13115/23 проаналізував застосування частини 1 статті 59 КУзПБ з урахуванням повноважень Фонду як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації державного майна, управління об`єктами державної власності, зазначив, що господарські суди, які здійснюють провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, повинні враховувати обов`язкову вимогу законодавця та застосувати імперативні вимоги частини 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо припинення (закриття) провадження у таких справах у разі прийняття компетентним органом рішення про приватизацію державного підприємства-боржника на будь-якій стадії провадження у справі, незалежно від того, яка судова процедура банкрутства застосовується до боржника і на яких стадіях розгляду перебуває ця справа про банкрутство (розпорядження майном, санація, ліквідація).
При цьому вказав, що норми Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" узгоджуються із положеннями КУзПБ (пункт 12 частини 1 статті 90 КУзПБ), а статтею 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" фактично визначено пріоритет процедури приватизації державного майна щодо інших процедур реалізації майна боржника в процедурах банкрутства.
Таким чином, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у даному випадку, частини 1 статті 59 КУзПБ) не знайшла свого підтвердження під час касаційного перегляду.
Зважаючи на викладене у сукупності, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у цій справі прийняті у відповідності до норм матеріального права з дотримання норм процесуального права та на підставі належно встановлених судами попередніх інстанцій обставин і оцінених доказів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).
Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права до встановлених під час розгляду даної конкретної справи обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, та залишення без змін ухвали та постанови господарських судів попередніх інстанцій з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
Розподіл судових витрат
Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Носань Н.С. залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.04.2024 у справі №10/2180 в частині закриття провадження у справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Судді Картере В.І.
Погребняк В.Я.
