Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"10" листопада 2022 р. м. Черкаси справа № 10/2180
Вх.суду №12334/22 від 25.10.2022
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Садоновою А.Р.,
за участю у судовому засіданні: Барбаш О.А. (прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури, особисто), Назаренка С.А. (від боржника, адвокат, за ордером), Степаненка В.В. (від Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ), на підставі само представництва),
у судове засідання не з`явились: представник працівників боржника Варварук М.Ю., та представники від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, ПАТ "Черкасиобленерго", ПАТ "Укртелеком", Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду клопотання від 21.10.2022 №02-31/502
заявника, боржника у особі ліквідатора банкрута,
про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Управління Пенсійного фонду України в м.Сміла,
до боржника, Державного підприємства "Машинобудівний завод "Оризон",
про банкрутство юридичної особи
УСТАНОВИВ:
1. Арбітражний керуючий Носань Н.С. подав до суду клопотання від 21.10.2022 №02-31/502 з вимогами:
затвердити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора банкрута за період з 01.10.2021 до 30.11.2021 на суму 37 583,00 грн.;
затвердити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора банкрута за період з 01.12.2021 до 31.01.2022 на суму 39 671,00 грн.;
затвердити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора банкрута за період з 01.02.2022 до 31.03.2022 на суму 39 144,00 грн.;
затвердити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора банкрута за період з 01.04.2022 по 30.06.2022 на суму 59 292,30 грн..
2. Ухвалою суду від 28.10.2022 відкрито провадження за заявою та призначено її для розгляду у спрощеному провадженні по суті на 10.11.2022.
У судовому засіданні 10.11.2022 оголошувалась перерва цього ж дня, після закінчення якої представники сторін у судове засідання не з`явились.
3. У судовому засіданні ліквідатор банкрута заявлене клопотання підтримав.
Прокурор залишив вирішення питання на розсуд суду.
Представник Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) проти задоволення клопотання заперечив і пояснив, що.
Міністерство економіки України у направлених суду письмових поясненнях від 27.10.2022 №2431-05/237 та від 07.11.2022 №2431-05/241 (а.с.105,110 т.32) пояснило, що у звіті за період з 30.04.2019 зо 07.10.2022 (а.с.23 т.32) ліквідатора банкрута відсутня інформація про стан виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 03.08.2020; що будь-яких документів на підтвердження викладеного у звіті ліквідатор банкрута не надав; що починаючи з 02.12.2020 останнім заходи з виконання вказаного вище судового рішення не вживаються; що відомості про стан виконавчого провадження №26111447 та вчинені у ньому дії не надані; що ліквідатор банкрута у звіті не повідомляє, які саме дії за період виконання ним обов`язків вжито та/або вживаються щодо реєстрації права вланості за державою на об`єкти нерухомого майна по вул.Мазура,24 у м.Сміла Черкаської області та по вул.Ржевській у с.Холодноярське Черкаського району Черкаської області (за їх переліком у звіті); що ліквідатор банкрута не зазначає, яка сума станом на день складання звіту сплачена орендарем за користування державним майном згідно з договором оренди від 11.07.2022 №2224 та на яку мету спрямовані кошти; що вказаний договір до звіту не додано; що бездіяльність ліквідатора банкрута призвела до того, що починаючи з 22.01.2019 ним не здійснювались заходи щодо реєстрації права власності на готель "Оризон", у зв`язку з чим останній не може бути включений до ліквідаційної маси та реалізований на аукціоні; що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладеної у постановах від 15.05.2018 у справі 329/5005/486/2012, від 01.03.2018 у справі №910/32824/15, від 04.10.2018 у справі №922/132/13-г, при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором у цей період; що таким чином, Міністерство економіки України зазначає, що оплаті має підлягати виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого триває зазначена процедура.
4. Учасники провадження у справі про банкрутство боржника, повноважні представники яких не з`явились, були належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи, однак про причини неявки до суду не повідомили.
Явка учасників справи обов`язковою не визнавалась.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.
5. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.
6. Дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.
Ухвалою суду від 31.08.2009 порушено провадження у справі про банкрутство боржника. Постановою суду від 23.10.2012 боржника визнано банкрутом.
Ухвалою суду від 09.03.2017 затверджено розмір оплати послуг арбітражного керуючого три мінімальні розміри заробітної плати, визначеної законодавством України, за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.
Ухвалою суду від 22.11.2017 арбітражну керуючу Носань Н.С. призначено ліквідатором банкрута.
У період з 01.10.2021 до 30.06.2022 арбітражна керуюча Носань Н.С. здійснювала повноваження ліквідатора банкрута.
Згідно зі звітом про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.10.2021 до 30.11.2021 ліквідатором банкрута нараховано суму 36 000,00 грн. грошової винагороди, виплату якої не здійснено, та фактично здійснено витрат на суму 1 583,00 грн., які за рахунок майна боржника відшкодовано на суму 1 200,00 грн.
Згідно зі звітом про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.12.2021 до 31.01.2022 ліквідатором банкрута нараховано суму 39 000,00 грн. грошової винагороди, виплату якої не здійснено, та фактично здійснено витрат на суму 671,00 грн., які за рахунок майна боржника не відшкодовано.
Згідно зі звітом про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.02.2022 до 31.03.2022 ліквідатором банкрута нараховано суму 39 000,00 грн. грошової винагороди, виплату якої не здійснено, та фактично здійснено витрат на суму 144,00 грн., які за рахунок майна боржника не відшкодовано.
Згідно зі звітом про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.04.2022 до 30.06.2022 ліквідатором банкрута нараховано суму 58 500,00 грн. грошової винагороди, виплату якої не здійснено, та фактично здійснено витрат на суму 792,30 грн., які за рахунок майна боржника не відшкодовано.
7. Розмір грошової винагороди підтверджується розрахунком.
Розмір понесених витрат підтверджується первинними бухгалтерськими документами (а.с.76-81, 85-87, 91,95 т.32).
Вищеназвані звіти були внесені на розгляд комітету кредиторів та були предметом його розгляду, однак останнім не були схвалені згідно з протоколами від 03.12.2021 №20, від 02.02.2022 №21, від 29.07.2022 №23 та від 05.04.2022 №22 прийняті наступні рішення:
"утриматись від схвалення (затвердження) звіту про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого Носань Н.С. за період виконання обов`язків ліквідатора ДП "МЗ "Оризон" з 01.10.2021 до 30.11.2021 на загальну суму 37 583,00 грн.";
"утриматись від схвалення (затвердження) звіту про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого Носань Н.С. за період виконання обов`язків ліквідатора ДП "МЗ "Оризон" з 01.12.2021 до 31.01.2022 на загальну суму 39 671,00 грн.";
"утриматись від схвалення (затвердження) звіту про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого Носань Н.С. за період виконання обов`язків ліквідатора ДП "МЗ "Оризон" з 01.04.2022 до 30.06.2022 на загальну суму 59 292,30 грн.";
"утриматись від схвалення (затвердження) звіту про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого Носань Н.С. за період виконання обов`язків ліквідатора ДП "МЗ "Оризон" з 01.02.2022 до 31.03.2022 на загальну суму 39 144,00 грн.".
Протоколи зборів комітету кредиторів не містять викладу мотивів, з яких кредитори утримались від схвалення звітів.
8. Відповідно до п.4 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення його в дію (21.10.2022) подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до положень ст.30 Кодексу:
арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду;
розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень;
право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень;
витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг;
кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду;
звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором;
звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
9. Аналізуючи установлені у справі обставини та вищевказані норми чинного законодавства суд приходить до таких висновків.
9.1. Згідно із ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
При цьому відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України (висновки у п.30 постанови Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №902/626/20).
9.1.1. Згідно із ст.6 Закону України "По оплату праці", ст.96, 97 Кодексу законів про працю України системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Згідно із ч.1 ст.30 Кодексу арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, керуючий реструктуризацією, керуючий реалізацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Тобто оплатність виконання функцій арбітражного керуючого установлена законом і вона є ідентичною по своїй суті до тієї оплати, яка передбачена Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України "По оплату праці" за виконання будь-якої роботи працівником. Особливості системи оплати послуг арбітражного керуючого визначені Кодексом і будь-якими іншими актами безпосередньо не регулюються. Будь-яких актів, які передбачають "відрядну або іншу систему" оплати послуг арбітражного керуючого немає, як і не передбачено законом можливості укладення будь-якого договору з арбітражним керуючим на оплату його послуг.
З аналізу цих актів суд приходить до висновку, що оплата послуг арбітражного керуючого є аналогічною до погодинної оплати та здійснюється за весь час виконання ним своїх обов`язків з моменту призначення і до моменту його звільнення. Тому ні комітетом кредиторів, ні судом не може бути унормовано право на отримання грошової винагороди арбітражним керуючим залежно від обсягу, кількості чи й будь-яких інших "вимірних" показників виконаної роботи. Єдиним "вимірним" показником його роботи є оцінка його дій (бездіяльності) як належних чи неналежних, яка здійснюється комітетом кредиторів та судом.
9.1.2. Право вимоги у арбітражного керуючого на грошову винагороду виникає не з підстав погодження (схвалення) звіту комітетом кредиторів, а з підстав закінчення відповідного місяця (абз.5 ч.2 ст.30 Кодексу). Право на відшкодування витрат арбітражного керуючого виникає після надходження коштів на рахунок боржника (абз.2-4 ч.3 ст.61 Кодексу).
Разом з тим, якщо дії (бездіяльність) арбітражного керуючого були неналежними, то вони можуть не підлягати оплаті повністю чи частково, але ці обставини підлягають доказуванню в суді. Якщо витрати арбітражного керуючого були безпідставними, то вони можуть не підлягати відшкодуванню повністю чи частково, але ці обставини підлягають доказуванню в суді.
Схвалення звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат комітетом кредиторів і забезпеченим кредитором (стосовно заставного майна) та наступне його затвердження судом виступають засобом здійснення контролю за діяльністю арбітражного керуючого та за нарахуванням і виплатою відповідних коштів. Зокрема, для того, щоб комітет кредиторів міг контролювати і оцінювати діяльність арбітражного керуючого та понесені ним витрати, законом передбачено обов`язок арбітражного керуючого не менш як один раз на місяць подавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів (ч.4 ст.61 Кодексу) і не менше одного разу на два місяці звітувати про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення і відшкодування його витрат на засіданнях зборів комітету кредиторів (абз.1 ч.6 ст.30 Кодексу). Цим обов`язкам арбітражного керуючого кореспондує передбачене законом право комітету кредиторів (члена комітету кредиторів чи й будь-якого кредитора) реагувати на незаконну чи неналежну поведінку арбітражного керуючого.
Так, передбаченим Кодексом засобом припинення нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого є лише ухвала суду про відсторонення його від виконання повноважень (ч.4 ст.28 Кодексу), а комітет кредиторів має контролювати та оцінювати належність виконання арбітражним керуючим своїх повноважень через звіти ліквідатора банкрута (ч.4 ст.61 Кодексу). Невиконання цих обов`язків є для кредиторів (членів комітету кредиторів) підставою негайно реагувати на незаконні дії чи бездіяльність арбітражного керуючого шляхом їх оскарження (ч.3 ст.60, ч.6 ст.61 Кодексу), в тому числі заявляти вимоги про припинення його повноважень чи про відмову у затвердженні, виплаті грошової винагороди та у відшкодуванні витрат.
При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи (постанова Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №902/626/20).
9.1.3. Доказів того, що ліквідатор банкрута з власної вини незаконно не виконував чи неналежно виконував свої обов`язки повністю чи у конкретний період часу, суду не надано.
Доказів того, що здійснення витрат безпосередньо не пов`язане з виконанням повноважень у справі про банкрутство, що сума витрат перевищує регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг, суду не надано.
9.2. Вищевказані протоколи засідань комітету кредиторів не містять будь-яких заперечень щодо відсутності правових підстав нарахування сум грошової винагороди та/або витрат ліквідатора банкрута, тобто не спростовують поданих доказів, правомірність вимог та правильність розрахунків.
Тому суд вважає, що рішення комітету кредиторів (протоколи від 03.12.2021 №20, від 02.02.2022 №21, від 29.07.2022 №23 та від 05.04.2022 №22), якими не прийнято будь-якого рішення з питань про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат ліквідатора банкрута є незаконними (оскільки комітет кредиторів зобов`язаний прийняти одне з передбачених Кодексом України з процедур банкрутства рішень), тому суд не приймає їх як доказ у справі.
9.3. Доводи представника Міністерство економіки України не містять будь-яких заперечень щодо відсутності правових підстав визначення розміру грошової винагороди ліквідатора банкрута, не стосуються суті заявлених вимог (тобто не спростовують поданих доказів, правомірність вимог та правильність розрахунків).
Крім того суть господарського процесу і як розгляду будь-якої справи в суді полягає в тому, що суд не проводить "розслідування" фактів (обставин), як це здійснюють органи досудового слідства (ч.4 ст. 74 ГПК України) у суді процес "дослідження" стосується виключно поданих сторонами у справу доказів і здійснюється виключно для підтвердження чи спростування обставин (фактів), на які посилається учасник справи.
"Розрахунок" певних сум є складовою "обставин", на які посилається учасник справи, тому суд перевіряє такий розрахунок (якщо він наданий) на відповідність наявним у справі доказам. Адже право арбітражного керуючого на отримання грошової винагороди є безумовним і питання вирішується лише щодо їх розміру.
Представником Міністерство економіки України не вказано конкретних заперечень щодо відсутності правових підстав для нарахування сум грошової винагороди ліквідатором банкрута. Комітет кредиторів (у протоколі) чи й кредитор (у заяві та у судовому засіданні) доводів і розрахунків щодо сум, які підлягають затвердженню, не наводить.
Суд не здійснює за завданням учасників справи розслідування фактів діяльності арбітражного керуючого та не здійснює власних розрахунків, як це фактично намагається нав`язати суду Міністерство економіки України. Якщо учасник справи вважає, що із наданого ліквідатором банкрута розрахунку суми вимог мала б бути виключена певна конкретна сума, то він повинен був вказати, яка конкретно сума має бути виключена, за який конкретний період, як вона обрахована та якими доказами підтверджуються доводи і розрахунки кредитора (постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №925/236/15). При цьому суд наголошує, що одночасно підтверджуватись цими доказами мають і факти невиконання (неналежного виконання) арбітражним керуючим своїх обов`язків.
Кредиторами не ініціювалось та судом не вирішувалось питання щодо неналежного виконання ліквідатором банкрута своїх обов`язків ні за весь період, ні у окремих його частинах.
Сам факт того, що ліквідатором банкрута у певний період не було вчинено жодної дії, ще не є доказом незаконної бездіяльності такі доводи мають кредитором, учасником справи обґрунтовуватись та доводитись, а ліквідатор банкрута повинен мати можливість надати на них свої заперечення.
Надання представником Міністерства економіки України зауважень до тексту звіту ліквідатора банкрута та вказівок на відсутність у звіті інформації, яка на думку учасника справи мала б бути у ньому відображена (тобто критика звіту) не відповідає принципам змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства (ст.13 і 14 ГПК України), суть яких полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, що збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки заперечення представника Міністерства економіки України є узагальненими, неконкретними і не підтвердженими доказами, то вони відхиляються судом.
9.4. Враховуючи, що розрахунки грошової винагороди та здійснених витрат судом перевірені та є вірними, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
УХВАЛИВ:
1.Клопотання ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., від 21.10.2022 №02-31/502 задовольнити повністю.
Затвердити:
звіт ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.10.2021 до 30.11.2021 на суму 37 583,00 грн., з яких: 36 000,00 грн. грошова винагорода, виплату якої не здійснено, 1 583,00 грн. витрати, які за рахунок майна боржника відшкодовано на суму 1 200,00 грн.;
звіт ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.12.2021 до 31.01.2022 на суму 39 671,00 грн., з яких: 39000,00 грн. грошова винагорода, виплату якої не здійснено, 671,00 грн. витрати, які за рахунок майна боржника не відшкодовано;
звіт ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.02.2022 до 31.03.2022 на суму 39 144,00 грн., з яких: 39 000,00 грн. грошова винагорода, виплату якої не здійснено, 144,00 грн. витрати, які за рахунок майна боржника не відшкодовано;
звіт ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.04.2022 до 30.06.2022 на суму 59 292,30 грн., з яких: 58 500,00 грн. грошова винагорода, виплату якої не здійснено, 792,30 грн. витрати, які за рахунок майна боржника не відшкодовано.
Ухвала суду набрала законної сили 15.11.2022. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 15.11.2022.
Направити цю ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (3), представнику працівників боржника Варваруку М.Ю., Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Черкаській обласній прокуратурі, Міністерству юстиції України.
С у д д я Хабазня Ю.А.
Я-9, 14-925-0001
