Єдиний державний реєстр судових рішень
У х в а л а
3 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 206/2402/22
Провадження № 61-6459ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. розглянув заяву, яку від імені Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - заявник) підписала ОСОБА_1 (далі - підписантка) як працівник Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та член комісії з реорганізації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року,
у справі за позовом заявника до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та
в с т а н о в и в :
1. 2 травня 2024 року ОСОБА_3 від імені заявника сформувала у системі «Електронний суд» касаційну скаргу на зазначені судові рішення (вх. № 15234/0/220-24 від 2 травня 2024 року). За подання цієї скарги заявник сплатив 3 969,60 грн судового збору, що підтверджує платіжна інструкція № 564 (внутрішній номер 342422569) від 25 квітня 2024 року.
2. 15 травня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою повернув касаційну скаргу, оскільки її підписала особа, яка не підтвердила повноваження представляти інтереси заявника відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
3. 23 травня 2024 року заявник повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
4. 31 травня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заявника на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року.
5. 6 червня 2024 року ОСОБА_3 від імені заявника сформувала у системі «Електронний суд» заяву про повернення судового збору (вх. № 19446/0/220-24 від 6 червня 2024 року).
6. Того ж дня заяву передали для розгляду судді Луспенику Д. Д. На підставі його службової записки за розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Грицик О. Ф. від 17 червня 2024 року № 828/0/2206-24 призначили повторний автоматизований розподіл заяви.
7. Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17 червня 2024 року заяву передали для розгляду судді Гудимі Д. А.
8. 27 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою повернув без розгляду заяву про повернення судового збору (вх. № 19446/0/220-24 від 6 червня 2024 року), оскільки її підписала особа, яка не підтвердила повноваження представляти інтереси заявника відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
9. 8 липня 2024 року підписантка в інтересах заявника сформувала у системі «Електронний суд» нову заяву про повернення судового збору (вх. № 22946/0/220-24 від 8 липня 2024 року) (далі - заява).
10. За змістом частини третьої статті 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. Верховний Суд вважає, що заяву слід повернути без розгляду, оскільки її підписала і подала особа, яка не підтвердила повноваження на представництво інтересів заявника відповідно до вимог ЦПК України.
11. Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання чи заперечення визначені у статті 183 ЦПК України.
12. Письмова заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником (абзац перший частини другої статті 183 ЦПК України).
13. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
14. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
15. Підписантка до заяви додала такі документи:
(1) копію платіжної інструкції № 564 (внутрішній номер 342422569) від 25 квітня 2024 року;
(2) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 27 червня 2024 року щодо заявника (у стані припинення);
(3) копію наказу від 23 вересня 2022 року № 424/7 про затвердження складу комісії з реорганізації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) шляхом його приєднання до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - комісія з реорганізації). Згідно з цим наказом зазначену комісію очолив ОСОБА_4 ;
(4) копію наказу від 20 грудня 2022 року № 4788-к про призначення підписантки на посаду завідувача сектору судової роботи та міжнародної правової допомоги у Запорізькій області Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);
(5) копію наказу від 25 червня 2024 року № 660/7 про внесення змін до складу комісії з реорганізації, згідно з яким до складу цієї комісії увійшла підписантка. Відповідний наказ як голова комісії з реорганізації підписала ОСОБА_5 .
16. Підписуючи заяву від імені заявника, підписантка діяла не як його представник, яким для юридичної особи за загальним правилом може бути тільки адвокат. Однак належних доказів того, що підписантка діяла у порядку самопредставництва заявника у суду теж немає. Заявник перебуває у процесі припинення, що підтверджує відповідний витяг із ЄДР. Відомості про те, що комісія з реорганізації уповноважила підписантку на представництво інтересів заявника у суді, відсутні. Переліку посадових обов`язків підписантки у суду немає.
17. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
18. За змістом заяви та доданих до неї матеріалів підписантка не є керівником заявника. У такому разі її повноваження діяти від імені заявника у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У суду відсутня інформація про те, що підписантка має право діяти у порядку самопредставництва заявника на підставі саме вказаних актів.
19. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).
20. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
21. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
22. Визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи, які засвідчують повноваження діяти від імені заявника за правилами самопредставництва, підписантка не надала. Підтвердила лише наявність трудових відносин із Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) та входження до складу комісії з реорганізації заявника. Доказів того, що здійснення самопредставництва заявника входить до кола трудових обов`язків підписантки у Південному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) чи до її повноважень як члена комісії з реорганізації заявника, немає.
23. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (абзац перший частини четвертої статті 183 ЦПК України).
24. Оскільки заяву підписала та подала особа, яка не підтвердила наявність права її підписувати за правилами самопредставництва, цю заяву слід повернути. Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою заявою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 183, 260, 261 ЦПК України, Верховний Суд
у х в а л и в :
повернути без розгляду заяву (вх. № 22946/0/220-24 від 8 липня 2024 року)про повернення судового збору, яку від імені Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) підписала та подала ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима
