ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/2129/23 Справа № 206/2402/22 Суддя у 1-й інстанції - Сухоруков А.О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
за участю секретаря Паромової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2022 року про закриття провадження у справі за позовом Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2022 року Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2022 року закрито провадження у справі за позовомПівденно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України. Зобов`язано ГУ Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути Південно-Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Дніпро) з державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 2481грн.
В апеляційній скарзі Південно-Східнеміжрегіональне управлінняМіністерства юстиції(м.Дніпро) просить ухвалу суду від 16листопада 2022року про закриття провадження у справі скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Говіна Л.В. просить апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) залишити без задоволення, ухвалу суду від 16листопада 2022року про закриття провадження у справі залишити без змін, посилаючись на її законність та обгрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність юрисдикції суду, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватно-правових правовідносин.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункти 1, 2, 7, 17 частини першої статті 4 КАС України).
За правилами пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Законодавець урегулював питання, пов`язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням) спеціальними нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.1 Закону України Про державну службу державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Згідно зі ст.2 вказаного Закону посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
У серпні 2022 року Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2022 року було відкрито провадження у цій справі (а.с.55).
Встановлено, позивач - Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України, є суб`єктом владних повноважень.
Відповідач ОСОБА_1 займає посаду начальника Енергодарського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), тобто перебуває на посаді, що відноситься до публічної служби.
18 вересня 2020 року між Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність №78/2/1-1, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 був переданий транспортний засіб - автомобіль БМВ-325 (а.с.20-22).
За результатами проведеної інвентаризації необоротних активів (протокол від 06 серпня 2021 року, затверджений керівником 10 серпня 2021 року) виявлено нестачу транспортного засобу автомобіль БМВ-325, який був переданий відповідачу, як матеріально-відповідальній особі (а.с.30, 31).
Розмір завданого збитку від нестачі автомобіля встановлений на підставі звіту експерта №95/3 від 07 жовтня 2021 року та становить 64600 грн. (а.с.34-39).
Таким чином,позивач звернувсяз цимпозовом довідповідача,який завдав шкодудержаві вособі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - нестачі автомобіля в період здійснення ним повноважень, пов`язаних з виконанням його службових обов`язків.
Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2022 року (справа №932/14855/19) вказав, у випадку вирішення спору щодо зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом постає питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.
Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Подібні спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки для вирішення справи по суті необхідним є встановлення правомірності дій відповідача під час проходження державної служби, що відповідно до сталої практики відноситься до компетенції адміністративного суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та є приватно-правовим є необгрунтованими.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з ухвалою суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність ухвали суду першої інстанції.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу Самарського районного судум.Дніпропетровська від16листопада 2022року залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Південно-Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Дніпро) залишити без задоволення.
Ухвалу Самарського районного судум.Дніпропетровська від16листопада 2022року прозакриття провадженняу справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П.Красвітна
О.В.Свистунова
