Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 712/3525/23
провадження № 61-15196св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: військова частина НОМЕР_1 , Черкаська обласна державна адміністрація (Черкаська обласна військова адміністрація),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року в складі колегії суддів: Фетісова Т.Л., Гончар Н. І., Новікова О. М. від 19 вересня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Черкаської обласної державної адміністрації (Черкаської обласної військової адміністрації), у якому просила: визнати протиправним і скасувати рішення № 2008/2 від 18 липня 2022 року, прийняте на підставі Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 18 липня 2022 року № 8132/55/06-2022, відображене в Протоколі № 208/2 від 18 липня 2022 року оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, закріплене актом про примусове відчуження та вилучення майна № 155/1/01/13-13, яким примусово вилучено автомобіль марки «VOLKSWAGEN POLO д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року випуску, синього кольору, VIN: НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 , на користь військової частини НОМЕР_1 ; визнати протиправним і скасувати протокол № 208/2 від 18 липня 2022 року оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану. Акт про примусове відчуження та вилучення майна № 155/1/01/13-13 на підставі яких примусово відчужено вказаний автомобіль на користь військової частини НОМЕР_1 ; визнати протиправним та скасувати лист начальника Черкаської обласної військової адміністрації № 6044/0101-57 від 21 липня 2022 року, яким було погоджено протокольне рішення (протокол засідання від 18 липня 2022 року № 208/2 оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку з запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану) на підставі якого примусово відчужено вказаний автомобіль на користь військової частини; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повернути автомобіль та ключі від нього власнику.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 липня 2022 року робочою групою з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням заходів правового режиму воєнного стану у складі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , командира військової частини № НОМЕР_4 , заступника начальника СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області, начальника регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області, начальника Черкаського НДЕКЦ МВС України та заступника начальника управління превентивної діяльності складений акт про примусове відчуження та вилучення майна № 155/01/13-13, а саме належного позивачу автомобіля на користь військової частини № НОМЕР_1 . Підставою для складення даного акту є протокол оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 18 липня 2022 року та лист Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 18 липня 2022 року № 8132/55/06-2022.
Позивач вважає, що рішення про примусове вилучення її автомобіля є безпідставним, порушує її майнові права та підлягає скасуванню, а автомобіль підлягає поверненню. Так, позивачці не було надано пояснення на які саме потреби військової частини було відчужено її автомобіль, також жодної інформації про це не було вказано у протоколі № 208/2 від 18 липня 2022 оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна.
Акт про примусове відчуження або вилучення майна про примусове відчуження автомобіля є незаконним, тобто вищезазначений автомобіль перебуває на балансі військової частини безпідставно, оскільки в акті не зазначено постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів позивача, що є обов`язковим реквізитом для даного документу, також на акті відсутня печатка військового командування.
Справа № 694/1247/22 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , який нібито керував вказаним транспортним засобом, 22 вересня 2022 року була розглянута судом та за результатами розгляду цієї справи закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Отже, Черкаською обласною військовою адміністрацією безпідставно прийнято рішення щодо примусового відчуження автомобіля позивачки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 травня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що примусове відчуження транспортного засобу позивача здійснено у відповідності з нормами чинного законодавства. Позивачка не надала доказів протиправності складання оскаржуваного акту, який є правовим актом індивідуальної дії та не призведе до відновлення порушених прав позивачки. Звернення позивачки до суду є передчасним, адже позивачка не дотрималась порядку подачі заяви для здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, яка подається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить опис майна та подається після скасування правового режиму воєнного стану.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Черкаського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 травня 2023 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення № 2008/2 від 18 липня 2022 року, прийняте на підставі листа Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 18 липня 2022 року № 8132/55/06-2022, відображене у Протоколі № 208/2 від 18 липня 2022 року оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, закріплене актом про примусове відчуження та вилучення майна № 155/1/01/13-13, яким примусово вилучено автомобіль марки «VOLKSWAGEN POLO д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року випуску, синього кольору, VIN: НОМЕР_3 на користь військової частини НОМЕР_1 . Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повернути автомобіль марки «VOLKSWAGEN POLO д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року випуску, у власність ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що розгляд питання про примусове відчуження транспортного засобу відбувся передчасно та всупереч пункту 3 наказу Черкаської обласної військової адміністрації від 02 березня 2022 року № 2, адже відповідно до наведених норм наказу на розгляд робочої групи можуть передаватись лише питання щодо відчуження транспортного засобу, яким керував водій у нетверезому стані, що в даному випадку не мало місця. За вказаних обставин, ураховуючи, що провадження у справі за частиною першою статті 130 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку про передчасність розгляду питання про примусове вилучення транспортного засобу позивачки.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
Військова частина НОМЕР_1 23 жовтня 2023 року звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 712/3525/23 та витребувано цивільну справу з Соснівського районного суду м. Черкаси.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN POLO д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року випуску, синього кольору.
16 липня 2022 року щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КупАП, згідно якого ОСОБА_2 16 липня 2022 року о 23:20 год. по вул. Шмідта у м. Звенигородка Черкаської області керував автомобілем марки «VOLKSWAGEN POLO д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року випуску, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.
Пунктом 5 наказу Черкаської обласної військової адміністрації від 02 березня 2022 року № 2 зі змінами від 31 березня 2022 року, доручено ГУНП в Черкаській області, УПП в Черкаській області ДПП у разі виявлення осіб за кермом транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння здійснити оформлення матеріалів відповідно до КУпАП з одночасним затриманням транспортного засобу на термін не більше 3 діб, а також передачею відповідних матеріалів обласному військовому командуванню для вирішення питання щодо примусового відчуження або вилучення транспортного засобу для виконання завдань з оборони України, її захисту, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості в умовах правового режиму воєнного стану.
На виконання пункту 5 вищевказаного наказу Черкаської обласної військової адміністрації від 02 березня 2022 року № 2, Звенигородським РВ поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області робочій групі з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану було направлено лист від 18 липня 2022 року № 8132/55/04/06-2022 щодо виявлення факту керування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN POLO д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року випуску, для прийняття рішення щодо відчуження вказаного транспортного засобу для потреб держави.
За результатами розгляду вказаного листа робочою групою прийнято рішення щодо здійснення примусового відчуження вказаного автомобіля на корить військової частини НОМЕР_1 .
Зазначене рішення оформлено Протоколом оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 18 липня 2022 року № 208/2.
Пунктом 1.3 Протоколу № 208/2 ухвалено відчуження майна робочій групі здійснювати шляхом складання акта про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт), відповідного зразка, затвердженого КМУ (додаток до постанови КМУ від 31 жовтня 2012 року № 988).
Також у пункті 1.4 Протоколу № 208/2 зазначено про необхідність у встановленому чинним законодавством порядку визначення вартості примусово відчуженого майна та долучення відповідної інформації до матеріалів.
Пунктом 1.5 Протоколу № 208/2 передбачено обов`язок щодо подання протокольного рішення на погодження Черкаській обласній військовій адміністрації, відповідно до вимог пункту 3 розпорядження Черкаської ОВА від 04 березня 2022 року № 97.
Листом Черкаської обласної військової адміністрації № 6044/01/01-57 від 21 липня 2022 року, керуючись частиною першою статті 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», начальником Черкаської обласної військової адміністрації погоджено протокольне рішення (протокол засідання від 18 липня 2022 року № 208/2) щодо здійснення примусового відчуження майна (транспортного засобу) у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів воєнного стану з подальшою передачею відповідно до узгодженого розподілу, прийняте робочою групою, утвореною розпорядженням Черкаської обласної військової адміністрації від 04 березня 2022 року № 97.
На адресу Черкаського НДЕКЦ МВС скеровано лист Черкаського обласної військової адміністрації від липня 2022 року № 6038/01/01-57 щодо необхідності визначення вартості транспортного засобу.
Відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/124-22/7860-АВ від 24 жовтня 2022 року Черкаським НДЕКЦ МВС України визначено, що середня ринкова ціна автомобіля марки «VOLKSWAGEN POLO д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року випуску, станом на 21 липня 2022 року, за умов технічно справного стану та нормативного пробігу, становила 186 130 грн.
Суд також установив, що Звенигородським районним судом Черкаської області у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 694/1247/22 провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння) закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважаючи примусове вилучення свого транспортного засобу протиправним, позивачка звернулась до суду з позовними вимогами про визнання рішень державних органів безпідставними та повернення майна.
2. Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Відповідно до частин першої, третьої статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з таких мотивів.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатом своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, визначених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу (частина третя статті 321 ЦК України).
У разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, з метою суспільної необхідності майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості (реквізиція) (частина перша статті 353 ЦК України).
В умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості (частина друга статті 353 ЦК України).
Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується. Оцінка, за якою попередньому власникові була відшкодована вартість реквізованого майна, може бути оскаржена до суду (частини третя та четверта статті 353 ЦК України).
У разі реквізиції майна його попередній власник може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо. Якщо після припинення надзвичайної обставини реквізоване майно збереглося, особа, якій воно належало, має право вимагати його повернення у судовому порядку. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов`язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв`язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна (частини п`ята та шоста статті 353 ЦК України).
Як в доктрині приватного права, так і в судовій практиці усталеним є підхід, що:
під реквізицією варто розуміти примусове оплатне відчуження майна державою у власника при існуванні надзвичайних обставин на підставі та в порядку, встановленому законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості або без такого. Метою реквізиції є усунення або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути, наступити через стихійне лихо, аварію, епідемію, епізоотію, воєнний або надзвичайний стан та за інших надзвичайних обставин;
реквізиція застосовується за надзвичайних обставин, які вимагають негайних дій, вона провадиться в позасудовому (адміністративному) порядку за рішенням органів державної влади. Адміністративний порядок реквізиції майна у власника обумовлений необхідністю швидкої реакції від органів державної влади на надзвичайні обставини. Норми, що регулюють реквізицію, спрямовані на вирішення колізії публічного інтересу та цивільного права (зокрема, права власності, інших цивільних прав), розв`язання якої відбувається на користь публічного інтересу;
залежно від підстави проведення реквізиції, два її види: реквізиція за надзвичайних обставин (частина перша статті 353 ЦК України); реквізиція в умовах воєнного або надзвичайного стану (частина друга статті 353 ЦК України).
Відмінність між реквізицією (частина перша статті 353 ЦК України) та реквізицією в умовах надзвичайного чи воєнного стану (частина друга статті 353 ЦК України) є момент відшкодування вартості майна: у першому випадку його має бути проведено до примусового відчуження майна, а в другому випадку обов`язок держави відшкодувати вартість майна настає після його примусового відчуження;
право вимагати повернення майна обумовлюється наявністю в особи статусу "колишнього" власника. За допомогою такої конструкції законодавець створює передумови для охорони інтересів приватних осіб. Повернення майна можливе за умови: припинення надзвичайних обставин, тобто стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії, воєнного або надзвичайного стану та ін.; збереження майна; заявлення власником позовної вимоги про його повернення до органу, що проводив його реквізицію або якому передано відповідне майно; встановлення можливості повернення.
Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває до тепер.
Згідно з пункту 3 Указу Президента України № 64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30-34, 28, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Правовий режим воєнного стану врегульовано Законом України "Про правовий режим воєнного стану", згідно частиною першою статті 1 якого воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно частини першої статті 8 ЗУ Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка (п.4).
Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначає Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".
Згідно частини першої статті 1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" примусове відчуження майна це позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.
Примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості (стаття 3 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" складається акт про примусове відчуження або вилучення майна відповідного зразка, затвердженого КМУ від 31 жовтня 2012 № 988.
Отже, примусове відчуження майна має виключно оплатний характер, зокрема, згідно статті 9 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", фізичні особи, у яких відчужені транспортні засоби для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану мають право на відшкодування вартості такого майна.
Відповідно до частини 2 статті 10 вищезазначеного Закону, компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п`яти наступних бюджетних періодів після скасування правового режиму воєнного стану.
Відповідно до статті 12 вищезазначеного Закону у разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, зберіглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку.
Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов`язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв`язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.
Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.
Таким чином питання повернення примусово відчуженого майна повністю врегульовано статтею 12 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".
Правова підстава, згідно якої спірний автомобіль марки «VOLKSWAGEN POLO д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 року випуску, синього кольору, VIN: НОМЕР_3 був вилучений у позивачки, а саме вимоги частини п`ятої статті 41 Конституції України, Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", статті 23 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", які дозволяють примусове відчуження об`єктів права приватної власності з мотивів суспільної необхідності в умовах воєнного стану не відпала, вона чітко передбачена чинним законодавством та допустима в умовах воєнного стану.
Оскільки спірне майно перейшло у власність держави, відповідно до частини третьої статті 353 ЦК України та статті 23 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", на момент звернення до суду із вказаним позовом правовий режим воєнного стану триває - повернення примусово відчуженого майна, відповідно до встановленого статтею 12 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" порядку є неможливим, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що заявлений позов не підлягає задоволенню.
Скасування акту від 18 липня 2022 року № 155/01/13-13-05, на підставі якого у позивачки було вилучено спірний автомобіль в умовах режиму воєнного стану, не призведе до відновлення права власності позивачки на рухоме майно, оскільки зазначений акт тільки підтверджує примусове відчуження майна, що безпосередньо вбачається із норм закону, за наслідками чого виникло право державної власності на майно, та є підставою для наступної повної компенсації за примусово відчужене майно, і не є підставою для повернення зазначеного майна колишньому власнику.
Водночас, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16 лютого 2024 року у справі № 910/10009/22 за подібних обставин справи, дійшов протилежного висновку та витребував автомобіль у Київської обласної адміністрації на користь колишнього власника майна, у якого було вилучено транспортний засіб в умовах правового режиму воєнного стану.
Так, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду з посиланням на положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», вважав, що військові адміністрації не наділені повноваженнями ухвалювати рішення (видавати наказ, розпорядження) про примусове відчуження/вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, оскільки цими повноваженнями Закон імперативно наділяє лише військове командування, до якої військові адміністрації не належать. З цих підстав суд витребував автомобіль, який був реквізований в умовах правового режиму воєнного стану.
Проте,колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що за наявності законодавчого обмеження щодо можливості повернення реквізованого майна до закінчення правового режиму воєнного стану, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16 лютого 2024 року у справі № 910/10009/22 дійшов помилкового висновку про можливість витребування такого автомобіля у військової адміністрації на користь колишнього власника. Правова підстава (запровадження правового режиму воєнного стану) не відпала, тому вимоги про повернення вилученого майна в умовах воєнного стану є передчасними і такими, що задоволенню не підлягають.
Наявність різних підходів щодо тлумачення норм матеріального права за подібних правовідносин призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Саме на державу покладається обов`язок створити у своїй правовій системі ефективні механізми, що нададуть можливість подолати можливі розбіжності в судовій практиці (Brezovec v. Croatia, no. 13488/07, 29 March 2011).
Розходження у практиці вищого суду за умови, якщо вони виступають останньою інстанцією у справі і їх рішення є остаточними, неприпустимі й призводять до порушення права особи на суд.
Європейський суд з прав людини зазначає, що відсутність механізму, який забезпечує узгодженість практики національних судів, утворює стан постійної невизначеності (Tudor Tudor v. Romania, no. 21911/03, § 31, 24 March 2009).
На думку Верховного Суду, наявність різної судової практики у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами не сприяє забезпеченню її єдності та виконанню завдань цивільного судочинства (стаття 2 ЦПК України).
З огляду на викладене, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України дійшла висновку про передачу вказаної справи на розгляд Великої Палати для відступлення від правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16 лютого 2024 року у справі № 910/10009/22.
Керуючись частиною третьою статті 403 ЦПК України, статтею 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 712/3525/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Черкаської обласної державної адміністрації (Черкаської обласної військової адміністрації) про визнання рішень безпідставними та повернення майна.
Ухвала суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов
