Справа № 712/3525/23
Провадження № 2/712/1669/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22травня 2023 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Троян Т.Є., за участі секретаря П`ятун Я.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотанняпредставника відповідачапро закриттяпровадження всправі за позовом ОСОБА_1 доВійськової частини НОМЕР_1 ,Черкаської обласноїдержавної адміністрації(Черкаськоїобласної військовоїадміністрації)про визнаннярішень безпідставнимита поверненнямайна,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Черкаської обласної державної адміністрації (Черкаської обласної військової адміністрації) про визнання рішень безпідставними та повернення майна.
Ухвалою Соснівського районногосуду м.Черкаси від 13 квітня 2023 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.
У передбачений законодавством строк відповідачем 2 - Черкаською обласної військовою адміністрацією скеровано відзив на позовну заяву, в якій просять відмовити у задоволенні позовних вимог. Разом із відзивом скеровано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки зі змісту оспорюваного рішення вбачається, що воно є результатом використання суб`єктом владних повноважень наданих йому законодавством владних управлінських функцій. Отже, суб`єкт владних повноважень виступає не як рівноправна сторона, а як носій влади, який уповноважений владно керувати майном інших суб`єктів.
Представник відповідача 2 Черкаської обласної державної адміністрації (Черкаської обласної військової адміністрації) Бодня І.В. в підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання про закриття провадження в справі.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача - адвокат Аль-Атті І.В. заперечувала проти закриття провадження в справі з підстав, викладених у запереченнях.
Представники відповідача 1 Військової частини НОМЕР_1 в підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання про закриття провадження в справі.
Дослідивши матеріали справи, зміст клопотання представника відповідача 2, вислухавши доводи сторін суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Отже, спірні обставини виникли щодо відчуження приватної власності позивача у воєнний стан.
Станом на час судового вирішення спору автомобіль позивача винесенням спірних рішень відчужений на користь держави.
Матеріали справи свідчать, що спірні рішення прийняті з підстав наявності підозри в алкогольному сп`янінні володільця автомобіля, а не за фактом адміністративного порушення, позаяк відчуження автомобіля у спірних правовідносинах відбулося поза процедурою притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України від 17 травня 2012 року №4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (далі - ЗУ №4765-VI) примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.
Примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану згідно з ч.1 ст.4 ЗУ №4765-VI здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
Про примусове відчуження або вилучення майна відповідно до ч.1 ст.7 вказаного Закону складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.3 ст.7 ЗУ №4765-VI право державної власності на майно виникає з дати підписання акту.
Отже, після підписання спірного акту від 18.07.2022 вказаний автомобіль вибув із приватної та перейшов у державну власність у порядку, що відповідає вказаній нормі закону. Акт у цьому випадку породжує цивільні права володіння та користування транспортним засобом, а отже, є правовстановлюючим документом, а не рішенням суб`єкта владних повноважень.
Статтею 12 ЗУ №4765-VI у разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку.
Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов`язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв`язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.
Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється військовими комісаріатами на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями. Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації,та їх повернення після оголошення демобілізаціїздійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби. Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.
Відповідно до висновків Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс16 згідно із ст. 387 ЦК України власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Отже, основна мета звернення позивача до суду полягає саме у поверненні правомочностей його як власника автомобіля та безпосереднього об`єкта таких відносин - віндикація транспортного засобу. Правовий інтерес відповідачів у такому спорі також полягає у захисті права власності, але державної.
Захист такого права адміністративний суд не здійснює. Натомість воно входить до повноважень загального місцевого суду.
Зокрема, відповідно до ч.1 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)завданням цивільного судочинства єсправедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справз метою ефективного захиступорушених,невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Виходячи з того, що між сторонами виник спір щодо цивільного права, та не пов`язаний із здійсненням відповідачами владних повноважень, з врахуванням суб`єктного складу сторін та суті позовних вимог, суд приходить висновку про відсутність підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 255 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Черкаської обласної державної адміністрації (Черкаської обласної військової адміністрації) про визнання рішень безпідставними та повернення майна- відмовити.
Ухвалаокремо від рішення судуоскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 23.05.2023.
Суддя Т.Є. Троян
