Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
13листопада 2023року
м. Київ
справа № 712/3525/23
провадження № 61-15196ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Черкаської обласної державної адміністрації (Черкаської обласної військової адміністрації) про визнання рішень безпідставними та повернення майна,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення №2008/2 від 1 липня 2022 року, прийняте на підставі листа Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 18 липня 2022 року №8132/55/06-2022, відображене у Протоколі №208/2 від 18 липня 2022 року оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, закріплене Актом про примусове відчуження та вилучення майна №155/1/01/13-13, яким примусово відчужено автомобіль марки VOLKSWAGEN POLO д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 р.в., синього кольору, VIN: НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 , на користь військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним і скасувати протокол №208/2 від 18 липня 2022 року оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, Акт про примусове відчуження та вилучення майна № 155/1/01/13-13 на підставі яких примусово відчужено вказаний автомобіль марки на користь військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати лист начальника Черкаської обласної військової адміністрацій №6044/01/01-57 від 18 липня 2022 року, яким було погоджено протокольне рішення (протокол засідання від 18 липня 2022 року №208/2 оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану) на підставі якого примусово відчужено вказаний автомобіль на користь військової частини;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повернути автомобіль та ключі від нього власнику.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 травня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Черкаської обласної державної адміністрації (Черкаської обласної військової адміністрації) про визнання рішень безпідставними та повернення майна скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 у даній справі задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення №2008/2 від 18 липня 2022 року, прийняте на підставі листа Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області від 18 липня 2022 року№8132/55/06-2022, відображене у Протоколі №208/2 від 18 липня 2022 рокуоперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, закріплене Актом про примусове відчуження та вилучення майна №155/1/01/13-13, яким примусово відчужено автомобіль марки VOLKSWAGEN POLO д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 р.в., синього кольору, VIN: НОМЕР_3 на користь військової частини НОМЕР_1 .
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повернути автомобіль VOLKSWAGEN POLO, д.н.з. НОМЕР_2 , 2004 р.в., у власність ОСОБА_1 ..
У задоволенні решти позовних вимог у справі відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Військова частина НОМЕР_1 23 жовтня 2023 року звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з скаргою подано заяву про відстрочення сплати судового збору, яку мотивовано тим, що Військова частина НОМЕР_1 є державною бюджетною установою, а видатки на сплату судового збору не передбачені. Вказує, що заявник звернувся до вищого командування про надання фінансування.
Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Вказані категорії спорів не є предметом позову даної справи, при цьому заявник не обґрунтував наявність підстав для відстрочення сплати судового збору та не надав жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору.
Обставини, пов`язані з фінансуванням установи з державного бюджету України, недостатністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Отже в задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.
Позов ОСОБА_1 містить три вимоги немайнового характеру (визнання протиправними і скасування рішення №2008/2 від 18 липня 2022 року, протоколу №208/2 від 18 липня 2022 року та листа начальника Черкаської обласної військової адміністрацій №6044/01/01-57 від 21 липня 2022 року) та вимоги майнового характеру (повернення вказаного транспортного засобу).
Враховуючи вимоги касаційної скарги та те, що ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції у квітні 2023 року, то заявник за подання касаційної скарги в частині немайнових вимог має сплатити судовий збір у розмірі 6 441,60 грн (((2 684,00 грн х 0,4) х 3) х 200 %).
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що вартість спірного автомобіля майна становить 186 130,00 грн. Тобто в цій частині вимог судовий збір підлягає сплаті в розмірі 3 722,60 грн (186 130,00 х 1%) х 200 %).
Ураховуючи викладене, що заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 10 164,20 грн (6 441,60 грн + 3 722,60 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Крім того, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Однак, вказаних вимог заявником не виконано та не надано лише чотири копії касаційної скарги замість п`яти, тому йому необхідно надіслати на адресу суду одну копію касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська
