Єдиний державний реєстр судових рішень
Ухвала
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 930/191/23
провадження № 61-2007св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача -Ситнік О. М.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року у складі колегії суддів Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Якименко М. М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Немирівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути за рахунок державного бюджету 834 000,34 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями Немирівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
01 березня 2023 року ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявникові.
Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 02 лютого 2023 року про залишення позовної заяви без руху, зокрема в порушення вимог ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позивач:
- не зазначив повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
- не зазначив відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- не зазначив відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- не зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;
- не надав копії письмових доказів, засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема не зазначив дату такого засвідчення;
- не надав доказів сплати судового збору;
- не зазначив, хто своєю дією чи бездіяльністю спричинив йому шкоду, в чому виник спір про право.
11 квітня 2023 року ухвалою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційний суд, встановивши, що підпис в апеляційній скарзі міститься не під текстом скарги, а розміщений в лівому верхньому куті перед текстом апеляційної скарги надав апелянту можливість виправити вказаний недолік, залишивши апеляційну без руху. ОСОБА_1 принципово, з незрозумілих для суду причин, не виконав вимоги ухвалу суду, а відтак, в силу частини третьої статті 185 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає поверненню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
06 лютого 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року в справі, в якій просить її скасувати, справу скерувати до Вінницького апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктами 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права і що правові підстави для повернення його апеляційної скарги були відсутні.
Вказував, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 120/11814/21, від 28 березня 2023 року у справі № 120/2708/22, про те, що наявний в матеріалах справи екземпляр апеляційної скарги позивача, який в лівому верхньому куті першої сторінки під прізвищем позивача містить рукописний підпис, свідчить про те, що в розпорядженні суду апеляційної інстанції був екземпляр апеляційної скарги з рукописним підписом особи, яка її подала.
Доводи інших учасників справи
Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
22 березня 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження в цивільній справі та витребувано її із Немирівського районного суду Вінницької області.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
10 травня 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другий пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та вважає за необхіднепередати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Як зауважив Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява № 28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви міста Люпені проти Румунії» (Lupeni greek catholic parish and others v. Romania), заява № 76943/11).
Принцип юридичної визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
ЄСПЛ роз`яснив, що право на справедливий суд, визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), також пов`язане з вимогами щодо єдиного застосування закону.
Суперечливі рішення національних судів, особливо судів найвищих інстанцій, можуть становити порушення вимоги щодо справедливого суду, яку сформульовано в пункті 1 статті 6 Конвенції.
Верховний суд має забезпечувати єдність судової практики для того, щоб виправляти непослідовності та, таким чином, підтримувати громадську довіру до судової системи (рішення ЄСПЛ від 12 травня 2012 року у справі «Альбу та інші проти Румунії» (Albu and others v. Romania), заява № 34796/09). Існує тісний зв`язок між принципом єдності судової практики, з однієї сторони, та механізмами доступу до Верховного Суду, з іншої.
Згідно із частиною першою статті 36, пунктами 1, 5 частини другої статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. У складі Верховного Суду діє, зокрема, Велика Палата Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1402-VIII Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, до складу якого входить двадцять один суддя Верховного Суду.
Повноваження Великої Палати Верховного Суду передбачені у частині другі статті 45 Закону № 1402-VIII, а саме Велика Палата Верховного Суду: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Отже, Велика Палата Верховного Суду відповідно до її повноважень своїми правовими висновками забезпечує однакове застосування судами норм права.
У статтях 356 та 392 ЦПК України передбачено вимоги до форми і змісту апеляційної та касаційної скарг.
Відповідно до частини третьої статті 356, частини третьої статті 392 ЦПК України апеляційна та касаційна скарги підписуються особою, яка їх подає, або представником такої особи.
Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 357, пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України апеляційна (касаційна) скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Аналогічні норми містяться в пункті 1 частини четвертої статті 298, пункті 1 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з якими апеляційна (касаційна) скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Верховний Суд у складі суддів Касаційного цивільного суду, зокрема в ухвалах від 07 березня 2024 року в справі № 128/2928/22 (провадження № 61-2845ск24), від 19 лютого 2024 року в справі № 128/4650/23 (провадження № 61-61-1677ск24), від 14 лютого 2024 рокув справі № 128/3555/23(провадження № 61-1679 ск24), від 12 лютого 2024 року в справі № 128/2928/22 (провадження № 61-1675ск24), від 15 січня 2024 року в справі № 128/1880/23 (провадження № 61-170ск24) та інших виснував про визнання неподаною та повернення заявнику касаційної скарги в зв`язку з тим, що касаційна скарга не підписана заявником - не містить його підпису під текстом касаційної скарги або під відміткою про наявність додатків.
Зазначив, що відповідно до пункту 5.22. Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2020), затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01 липня 2020 року № 144, підпис розміщують під текстом документа або під відміткою про наявність додатків.
Якщо під текстом касаційної скарги підпис відсутній, то надпис у лівому верхньому куті титульної сторінки касаційної скарги за своєю суттю є візуванням документів, а не їх підписанням.
Вказав, що касаційні скарги викладено на двох сторінках, в той час як надпис розташовано в лівому верхньому куті їх першої сторінки до початку викладу змісту скарги, що не дозволяє зробити однозначний висновок про те, що зміст та вимоги касаційних скарг вчинені та підтримуються особою, яка їх подає.
Розміщення підпису під текстом (після тексту) касаційної скарги, оформленої в паперовій формі, зокрема надає можливість суду ідентифікувати, що викладені у тексті касаційної скарги мотиви і доводи заявляє та підтримує саме особа, яка її подала.
За звичаями ділового обороту реквізит «Підпис» розміщується завжди в кінці документа, під його основним змістом, тобто під текстом документа для того, щоб зафіксувати дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливити спотворення його змісту.
Однак у раніше ухваленій постанові від 04 липня 2023 року в справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) Велика Палата Верховного Суду в пункті 65 відхилила як необґрунтований аргумент третьої особи щодо неналежного (з порушенням пункту 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55 ДСТУ 4163-2003) засвідчення відповідачем і державним виконавцем документів, доданих до відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що вимоги до процесуальних документів і додатків до них визначає процесуальний закон, а не Національний стандарт України, затверджений Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики. Правила проставлення відмітки про засвідчення копії документа, визначені в пункті 5.27 ДСТУ 4163-2003, не поширюються на засвідчення копій документів, які учасники справи подають до суду.
Близькі за змістом висновки сформульовані Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 08 червня 2023 року в справі № 120/5397/22, від 17 травня 2023 року в справі № 120/2366/22-а, від 26 жовтня 2022 року в справі № 120/11814/21-а, в яких зазначено про те, що в матеріалах справи наявний екземпляр апеляційної скарги, який в лівому верхньому куті першої сторінки під прізвищем позивача містить рукописний підпис. Таким чином, в розпорядженні суду апеляційної інстанції був екземпляр апеляційної скарги з рукописним підписом особи, яка її подала, тому підстав вважати, що направлена разом з матеріалами справи на адресу суду апеляційна скарга не була підписана, в апеляційного суду не було, відтак передбачені пунктом 4 частини першої статті 298 КАС України підстави для повернення апеляційної скарги були відсутні.
Отже, судова практика Касаційного цивільного суду та Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду є різною при вирішенні питання щодо прийняття апеляційної/касаційної скарги, яка не містить підпису особи, яка її подала, під текстом касаційної скарги або під відміткою про наявність додатків.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок лише щодо незастосування до процесуальних документів Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55 ДСТУ 4163-2003, але не висловила свого правового висновку щодо можливості застосування звичаїв ділового обороту і обов`язковості вимоги розміщення підпису заявника під текстом апеляційної чи касаційної скарги.
Подібне питання вирішується в невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути в майбутньому.
Тобто наявний і кількісний критерій, який свідчить про наявність виключної правової проблеми та несталість і суперечливість судової практики, що відповідає вимогам Великої Палати Верховного Суду в ухвалах від 10 липня 2019 року в справі № 431/5643/16-ц, від 28 квітня 2020 року у справі № 357/13182/18, від 23 червня 2020 року в справі № 910/8130/17, від 09 липня 2020 року в справі № 610/1065/18, від 15 вересня 2020 року в справі № 910/32643/15, від 13 жовтня 2020 року в справі № 640/17296/19, від 23 жовтня 2020 року в справі № 906/677/19, від 14 квітня 2021 року в справі № 757/50105/19, від 22 квітня 2021 року в справі № 640/6432/19, від 28 квітня 2021 року в справі № 916/1977/20, від 18 травня 2021 року в справі № 758/733/18.
Верховний Суд також врахував, що правовий висновок може бути викладено не лише в постановах Верховного Суду, а й в ухвалах, оскільки за змістом частини першої статті 258 ЦПК України до видів судових рішень належать, зокрема ухвали.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною п`ятою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
З урахуванням наведеного є підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись частиною п`ятою статті 403, частиною четвертою статті 404, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 930/191/23 (провадження № 61-2007св24) за позовом ОСОБА_1 до Немирівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 11 квітня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. М. СитнікСудді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк
