Справа № 930/191/23
Провадження № 22-ц/801/1137/2023
Категорія: 47
Головуючий у суді 1-ї інстанції Алєксєєнко В. М.
Доповідач:Медвецький С. К.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 рокуСправа № 930/191/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Медвецького С. К.,
суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Немирівське РУП ГУНП у Вінницькій області,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу №930/191/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року, постановлену у складі судді Алєксєєнка В. М.,
встановив:
Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Немирівського РУП ГУНП у Вінницькій області про стягнення моральної шкоди.
У позовній заяві ОСОБА_1 просив суд стягнути за рахунок державного бюджету на його користь в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 834 000,34 грн.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 02 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач у встановлений судом строк не виконав вимоги ухвали суду від 02 лютого 2023 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У квітні 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись, на порушення судом норм процесуального права просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 27 квітня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 травня 2023 року витребувано матеріали цивільної справи з місцевого суду.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 травня 2023 року поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали та відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 травня 2023 року справу призначено до розгляду на 25 травня 2023 року в порядку письмового провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
оскаржувана ухвала є такою, що створює перешкоди у доступі до правосуддя, а вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не ґрунтуються на положеннях цивільного процесуального законодавства;
пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення позовної заяви без руху;
не підтвердження в судовому засіданні обставин, якими обґрунтовано позов, може бути підставою для відмови в позові за результатами розгляду справи, а не для залишення позовної заяви без руху та її повернення;
подання доказів та відповідність наданих позивачем копій документів їх оригіналам може бути вирішено судом після відкриття провадження у справі, зокрема у підготовчому судовому засіданні.
Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого судом строку не надходив.
Позиція суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на підставістатті 369 ЦПК Українирозглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідностатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимогстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції цим вимогам закону не відповідає.
Установлено, що ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 02 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з огляду на те, що позивачем не зазначено:
повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;
попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
доказів, що підтверджують указані в позові обставини;
хто своєю дією чи бездіяльністю спричинив йому шкоду, в чому виник спір про право;
належних доказів, що відповідач має відповідну процесуальну правоздатність та дієздатність і може виступати стороною у судовому процесі.
Крім того, позивачем належним чином не завірені копії документів, а також до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ці обставини перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1 .
Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви, суд виходив з того, що ОСОБА_1 не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись з огляду на таке.
Згідно зістаттею 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституція Українимає найвищу юридичну силу.
Устатті 129 Конституції Українизакріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина першастатті 5 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною третьою статті 185 ЦПК України встановлено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Пунктами 4, 5 частини третьоїстатті 175 ЦПК Українипередбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Чинне законодавство передбачає лише зазначення у позові переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. При цьому обсяг доказів визначається сторонами у справі.
Із матеріалів справи слідує, що позовна заява подана у письмовій формі фізичною особою позивачем, містить підпис, який розміщений у лівому верхньому куті перед текстом позовної заяви, найменування сторін, їх місце проживання та місцезнаходження, зміст позовних вимог, їх обґрунтування та перелік документів, які позивач бажав подати разом з позовною заявою на підтвердження позовних вимог.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, щоЦивільний процесуальний кодекс Українине передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а надає право позивачу вільно викладати зміст своїх вимог, які можуть бути уточнені під час попереднього розгляду справи.
Упостанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12 червня 2009 року, зазначено, що у позивача суд повинен з`ясувати предмет позову, що конкретно вимагає позивач, підставу позову: чим він обґрунтовує свої вимоги, і зміст вимоги, який спосіб захисту свого права він обрав. Якщо представлені докази недостатньо підтверджують вимоги позивача чи заперечення відповідача або не містять в собі всіх необхідних даних, і у сторін є обґрунтовані складнощі у наданні додаткових доказів, суд за їх клопотанням зобов`язаний сприяти їм в одержанні або витребуванні таких доказів.
Крім того, відповідно до частини першої статті 189 ЦПК України, завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції остаточно встановлює склад учасників справи у підготовчому засіданні, а питання оцінки обґрунтованості позову (допустимості доказів) вирішується судом на наступних етапах судового розгляду, тому суд не вправі з цих підстав залишати позовну заяву без руху.
Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.
Аналіз наданих сторонами доказів, оцінка достатності доказової бази здійснюється судом при вирішенні спору по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі, або залишення позову без руху.
У постанові Верховного Суду у справі №761/41071/19 від 08 квітня 2020 року, зроблено висновок, що:
«на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання достатності доказів, поданих позивачем на обґрунтування своїх вимог, а кожна сторона може розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій, відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність пред`явлених позовних вимог, оцінка доказів є можливою виключно на стадії розгляду справи по суті».
Крім того, судом першої інстанції проігноровано положення частини шостої статті 95 ЦПК Українивідповідно до якої, якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 83ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаногодоказу.
Відповідно до ч. 1.ст. 84 ЦПК Україниучасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третійстатті 83 цього Кодексу.
Повертаючи заяву, суд першої інстанції фактично надав оцінку доказам, наданим позивачем в обґрунтування позовних вимог, що є неприпустимим.
Що стосується висновків суду про несплату позивачем судового збору та неподання документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору апеляційний суд указує на таке.
Згідно з частиною другоюстатті 133 ЦПК Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Таким спеціальним законом єЗакон України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір» № 3674-VIз наступними змінами.
Відповідно допункту 13 частини другої статті 3Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Ураховуючи предмет спору та вищевказані норми закону, позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, на що останній посилався у своєму позові.
Отже питання, на які указав суд першої інстанції, надаючи строк для усунення недоліків та повертаючи у подальшому позовну заяву, могли бути з`ясовані судом після відкриття провадження у справі.
Згідно з пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод державою гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини при розгляді справ виходить із того, що, реалізуючи положення Конвенції необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Суд першої інстанції ці обставини не врахував, застосував неправильне тлумачення процесуальних норм, що в свою чергу позбавило заявника права на доступ до суду і завадило розгляду його позовних вимог та відповідно є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи викладене, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_1 є передчасним, а тому ухвалу слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ухвала про повернення позовної заяви постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 01 березня 2023 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач С. К. Медвецький
судді: С. Г. Копаничук
В. В. Оніщук