ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2024 року
м. Київ
справа № 274/1067/18
провадження № 61-18076 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Євгенія Олегівна,
заінтересована особа (стягувач) - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 13 червня 2023 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є. О., стягувач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі -
АТ КБ «ПриватБанк»).
Скарга мотивована тим, що 31 липня 2019 року Бердичівським міськрайонним судом виданий виконавчий лист № 274/1067/18про стягнення з неї на користь
АТ КБ «ПриватБанк» судового збору у розмірі 231,41 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є. О. від 10 січня 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. У цей самий день приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, відкритих на її ім`я.
Зазначений виконавчий лист виданий на підставі рішення суду, ухваленого у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14 березня 2014 року. Оскільки вона не підписувала зазначений кредитний договір, він є неукладеним, тому вважала, що відсутні правові підстави для примусового виконання цього рішення суду.
Приватним виконавцем порушені строки винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, які передбачені статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова приватного виконавця про арешт коштів боржника винесена через 4,5 роки після ухвалення рішення суду про стягнення з неї боргу, що також вказує на порушення виконавцем положень закону.
Вказаний виконавчий лист пред`явлений до виконання з пропуском строку, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження»,
отже, у приватного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження.
Крім того, приватним виконавцем не визначено вид, вартість та особливості майна, на яке накладено арешт, оскільки внаслідок винесення вказаної постанови накладено арешт на її пенсію, яка є єдиним джерелом доходу та розмір якої є мінімальним.
Копія постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт коштів боржника не були направлені їй у передбаченому законом порядку. Арешт накладено без врахування суми стягнення, на все майно (кошти), що перевищує суму, зазначену у виконавчому листі. Крім того, під час дії воєнного стану заборонено звертати стягнення на пенсію.
Опис майна відповідно до положень статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» не здійснювався.
Оскільки виконавче провадження відкрито з порушенням вимог закону, інші постанови приватного виконавця, винесені у цьому виконавчому провадженні є незаконними.
З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати незаконними і протиправними рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є. О. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 січня 2023 року у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 та постанови про арешт коштів боржника від 10 січня 2023 року. Також просила визнати упередженими, протиправними, незаконними, необґрунтованими постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 10 січня 2023 року, про арешт коштів боржника від 10 січня
2023 року, про розмір мінімальних витрат, про стягнення з боржника виконавчого збору (основної винагороди приватного виконавця) та судового збору і скасувати їх; постановити ухвалу щодо повернення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 січня 2023 року та постанови про арешт коштів
боржника від 10 січня 2023 року без виконання у частині арешту та стягнення коштів, що знаходяться на пенсійних рахунках.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області у складі судді Хуторної І. Ю. від 22 лютого 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідно до виконавчого листа № 274/1067/18 строк пред`явлення його до виконання визначено до 25 червня 2022 року та станом на цей день в Україні діяв режим воєнного стану, а пунктом 10-2 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому відсутні правові підстави вважати, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 274/1067/18, виданого 31 липня 2019 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судового збору у розмірі 231,40 грн сплив. Отже, при винесенні оскаржуваної постанови
від 10 січня 2023 року про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Волковою Є. О. не допущено порушень закону.
На час воєнного стану згідно з пунктом 10-2 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» припиняється звернення стягнення, у тому числі на пенсію та інший дохід боржника, тобто на рахунок на який перераховується пенсія боржниці арешт не накладено. Доказів на підтвердження того, що на банківський рахунок, на який перераховується пенсія ОСОБА_1 , накладено арешт та із цього рахунку остання не може здійснювати видаткові операції не надано.
Арешт на грошові кошти боржника накладено у межах суми звернення стягнення з врахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 954,55 грн. Тобто, судом першої інстанції не встановлено, що, накладаючи арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , приватний виконавець діяла з порушенням закону.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 13 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 лютого 2023 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що приватним виконавцем виконано вимоги закону щодо направлення боржнику копій відповідних постанов, що підтверджується списком згрупованих відправлень рекомендованих листів, відстеженням про вручення поштового відправлення, супровідним листом.
Строк пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа визначений
до 25 червня 2022 року, проте враховуючи, що зазначена дата настала під час дії воєнного стану на території України, наявні правові підстави для застосування положень пункту 10-2 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» й переривання строку пред`явлення цього виконавчого листа до виконання. Отже, відкриття виконавчого провадження
10 січня 2023 року узгоджується з вимогами закону.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність доказів того, що заявниця позбавлена можливості здійснювати видаткові операції з рахунку, на який їй перераховується пенсія, оскільки арешт накладений у межах 954,55 грн. Крім того, з урахуванням положень пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» вона має можливість користуватися коштами, розміщеними на пенсійному рахунку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й ухвалити нове рішення, яким її скаргу задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 274/1067/18з Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 10 січня 2023 року, тобто поза межами встановленого законом строку. Сам факт введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку винесення постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження без зазначення конкретних обставин та надання відповідних доказів.
Крім того, виконавчий лист виданий на виконання рішення суду, яким з неї стягнуто заборгованість за кредитним договором на користь АТ КБ «ПриватБанк», проте вона не підписувала цей кредитний договір.
Отже, приватним виконавцем порушено визначений Законом України «Про виконавче провадження» строк на винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Постанова про арешт коштів боржника винесена приватним виконавцем через більше ніж чотири роки після ухвалення рішення суду про стягнення з неї заборгованості.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що 31 липня 2019 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області видано виконавчий лист № 274/1067/18 про стягнення із ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судового збору у розмірі 231,41 грн. Строк пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання визначено
до 25 червня 2022 року.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є. О. від 10 січня 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.
Вказана постанова приватного виконавця 11 січня 2023 року була надіслана на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням.
10 січня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Волковою Є. О. винесено постанову про арешт коштів боржника, згідно з якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках,
а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів: 954,55 грн.
Зазначена постанова приватного виконавця про арешт коштів боржника 10 січня 2023 року була напавлена на адресу боржника, що підтверджується змістом листа приватного виконавця.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
На підставі статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частинами п`ятою, сьомою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Згідно з пунктом 10-2 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
- фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
- припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
- визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Ураховуючи викладене, суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що строк пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа визначений до 25 червня 2022 року, разом з тим, зазначена дата настала під час дії на території України воєнного стану, тому відповідно до положень пункту 10-2 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення цього виконавчого листа до виконання перервався.
Таким чином, суд дійшов вірного висновку про те, що відкриття оспорюваною постановою приватного виконавця виконавчого провадження 10 січня 2023 року узгоджується з вищевказаними положеннями закону, що спростовує доводи касаційної скарги у відповідній частині.
Верховний Суд погоджується з висновком суду про те, що приватним виконавцем виконано вимоги закону щодо направлення боржнику копій відповідних постанов, що підтверджується списком згрупованих відправлень рекомендованих листів
(а. с. 71), відстеженням про вручення поштового відправлення (а. с. 70), супровідним листом (а. с. 76).
Суд дійшов вірного висновку про відсутність доказів того, що ОСОБА_2 позбавлена можливості здійснювати видаткові операції з рахунку, на який
їй перераховується пенсія, оскільки арешт накладений у межах 954,55 грн, крім того, з урахуванням положень пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» остання не позбавлена можливості користуватися коштами, розміщеними на пенсійному рахунку.
Доводи касаційної скарги про те, що виконавчий лист виданий на виконання рішення суду, яким з неї стягнуто заборгованість за кредитним договором на користь АТ КБ «ПриватБанк», проте вона не підписувала цей кредитний договір, на увагу не заслуговують, оскільки не впливають на вирішення цієї справи, а саме правомірність дій приватного виконавця. Крім того, судові рішення про стягнення кредитної заборгованості не скасовані.
Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а в основному направлені на переоцінку доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
Верховний Суд звертає увагу на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує встановлення обставин, на існуванні яких наполягає одна зі сторін. Крім того, хоча вказаний пункт зобов`язує суди обґрунтовувати їхні рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від характеру рішення
(див. mutatis mutandis § 58 рішення Європейського суду з прав людини
від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine, заява № 4909/04), § 54 рішення цього ж суду від 28 жовтня
2010 року у справі «Трофимчук проти України» (Trofimchuk v. Ukraine,
заява № 4241/03)).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного суду від 13 червня 2023 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник