Ухвала
13 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 274/1067/18
провадження № 61-18518ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Євгенії Олегівни, стягувач - акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,
ВСТАНОВИВ:
22 грудня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала
до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року.
22 грудня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала
до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задоволено та поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, а саме: уточнити, яку саме касаційну скаргу та від якої дати ОСОБА_1 підтримує та просить розглянути, надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону, зазначити заінтересовану особу АТ КБ «Приватбанк та його місцезнаходження та надати копії скарги та додані до неї матеріали відповідно до кількості учасників справи. Вказано строк виконання ухвали суду, а також попереджено про наслідки її невиконання.
12 лютого 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В., яка обґрунтована тим, що існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, так як, на її думку, вказаним суддею-доповідачем порушено норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та норми ЦПК України, оскільки ним безпідставно постановлено ухвалу про відмову у звільненні її від сплати судового збору та залишено її касаційну скаргу без руху з підстав такої несплати. Зазначала, що вказаний суддя уже розглядав справи за її позовами та, на її думку, ухвалював незаконні судові рішення. Вважає, що надала суду усі необхідні докази, що підтверджують підстави для звільнення її від сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В. визнано необґрунтованою.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (частина друга та третя статті 40 ЦПК України).
13 лютого 2024 року на виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України заяву про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В. в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Крату В. І.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (пункти 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Аналіз заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В. підтверджує, що в ній викладено незгоду із процесуальним рішенням судді Сердюка В. В. і не свідчить про те, що він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді-доповідача Сердюка В. В. Тому у задоволенні заяви про відвід потрібно відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат