Єдиний державний реєстр судових рішень
Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 760/18306/18
Провадження № 2-з/553/40/2023
У Х В А Л А
Іменем України
23.10.2023 року м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Парахіна Є.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави в справі № 760/18306/18, посилаючись на те, що AT "Полтаваобленерго" звернулося до Ленінського районного суду м. Полтави з заявою про видачу виконавчого листа щодо виконання рішення суду у справі № 760/18306/18, яким було здійснено частковий поворот виконання у цій справі, і стягнення з ОСОБА_2 83620 грн. Після отримання виконавчого листа з Ленінського районного суду м. Полтави АТ "Полтаваобленерго" звернулося до приватного виконавця Лукмасло Т.Ю., яка відкрила виконавче провадження і одночасно наклала арешт на усі його рахунки у "Приватбанку". Як учасник виконавчого провадження, відповідної постанови виконавця він не отримував, але 06.10.2023 року надійшло електронне повідомлення з "Приватбанку", що два його рахунки дебетові картки, на які він отримує пенсію, та тримає кошти у обсязі 570 доларів США, необхідні для лікування, арештовані постановою приватного виконавця Лукмасло Т.Ю.
Вказав, що з 2019 року не працює в АТ "Полтаваобленерго", де працював на посаді керівника юридичної служби. У 2019 році, він переніс інсульт, внаслідок якого понад шість місяців був прикутий до ліжка, а на лікарняному перебував понад дев`ять місяців. В подальшому хвороба трохи відступила, але він став інвалідом 2-ї групи із захворювання - інсульт. Був змушений звільнитися з роботи в Обленерго, але компанія протизаконно тривалий час відмовлялася сплати заробіток, перерахували кошти тільки в липні 2020 року. Всі утиски, а також неможливість провести якісне та дороговартісне лікування за кордоном призвели до того, що 03.03.2021 року з ним трапився повторний інсульт і він перебував на лікарняному 8 місяців. З 2019 року отримує лише пенсію, інших доходів не має. Пенсія становить 15500 грн., але то вкрай мало, враховуючи, що для підтримання життєздатності необхідно постійно їздити у дорогі реабілітаційні центри в Україні і за кордоном. Блокування арештованих виконавцем карток практично поставило його на межу виживання, оскільки йому регулярно потрібно купувати велику кількість препаратів, а закупити на майбутнє великий запас, як то було раніше, наразі неможливо. Міністерство охорони здоров`я потурбувалося, щоб зараз більшість ліків продавалися виключно за рецептами лікаря, тож кожного разу приходиться іти до лікарні, вистоювати там величезну чергу, щоб просто отримати рецепт на невелику кількість ліків. Наразі без обігових коштів він приречений на смерть.
Повномасштабна війна впливає на усі матеріальні, побутові, соціальні та моральні чинники, що формують свідомість і саме існування кожного громадянина. Зокрема, після початку повномасштабної війни в Полтаві закрилися або зупинили діяльність декілька юридичних вишів, він втратив можливість там отримувати певний заробіток як викладач. Війна не дає можливості себе реалізувати і в інших творчих та організаційних починаннях, котрі були актуальними у мирний час. Накладення на нього надмірного стягнення у таку складну годину призводить до неможливості виконання судового рішення. Період, на який має бути відкладено виконання рішення у справі № 760/18306/18, дозволить відновити здоров`я та поліпшити матеріальний стан, що дозволить належно виконати це зобов`язання.
Просить відстрочити виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави у справі № 7650/18306/18 на один рік.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.10.2023 року справу передано на розгляд судді Парахіній Є.В.
Разом з заявою про відстрочення виконання рішення ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій вказав, що приватний виконавець за правилами про вчинення дій виконавця у разі відкриття виконавчого провадження може вчиняти певні заходи щодо блокування активів та можливостей боржника. Наразі, ще до отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, йому відомо з електронного повідомлення з банку про вчинення однієї з таких дій - арешту всіх його коштів у "Приватбанку". Про інші заходи, а саме - арешт рухомого і нерухомого майна, заборона на виїзд за кордон тощо не відомо, проте він в цьому році має виїхати на лікування в реабілітаційний центр за державний кошт до Румунії або Словаччини. Тривала заборона істотно вдарить по його здоров`ю і зробить взагалі неможливим виконання зобов`язання.
Просить вжити заходи забезпечення позову, а саме: заборонити приватному виконавцеві накладати до вирішення цієї справи по суті арешт на його рухоме і нерухоме майно та накладати заборону на тимчасовий виїзд ОСОБА_2 за кордон; заборонити Полтавському відділенню "Приватбанку" виконувати накладене приватним виконавцем зобов`язання щодо арешту його рахунків і припинення обігових операцій за цими рахунками: 4149629358177665, де перебуває валюта у розмірі 570 американських доларів, необхідна для лікування, та 5168745612164951, де перебуває 37 тисяч українських гривень, це пенсійний рахунок, куди він отримує пенсію.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.10.2023 року справу передано на розгляд судді Парахіній Є.В.
Частиною 6 ст. 435 ЦПК України визначено, що при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно з роз`ясненнями, наведеними в п.п. 4, 7, 10Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни "Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову" № 9 від 22.12.2006 року,розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитись, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Звертаючись ззаявою прозабезпечення позову, ОСОБА_2 посилається нанакладення арештуна наявніу ньогорахунки вАТ КБ"ПриватБанк",проте дозаяви нимне додаєдоказів того,що приватнимвиконавцем виконавчогоокругу Полтавськоїобласті ЛукмаслоТ.Ю.в рамкахвиконавчого провадження№ 729964009винесено постановупро арештрахунків боржника,як ідоказів того,що ОСОБА_2 має в АТ КБ "Приватбанк" відкритий на його ім`я рахунок № НОМЕР_1 , де перебуває валюта у розмірі 570 американських доларів, та рахунок НОМЕР_2 , на який перераховується пенсія. Також заявник вказує на необхідність запобігання винесенню державним виконавцем постанов про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно, обмеження його у праві виїзду за межі України, проте не надає доказів наявності у нього у власності рухомого та нерухомого майна, як і доказів необхідності виїхати на лікування в реабілітаційний центр за державний кошт до Румунії або Словаччини.
Поряд з цим, аналізуючи зміст вимог заявника, суд враховує той факт, що обґрунтовуючи підстави вжиття заходів забезпечення позову він фактично порушує питання про заборону приватному виконавцю виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. вчиняти окреміпроцесуальні діїу відкритомуним виконавчомупровадженні,яке незупинене увстановленому закономпорядку, прийматирішення пронакладення арештуна майноборжника,застосовувати обмеженняборжника управі виїздуза межіУкраїни,а такожпро покладенняобов`язкуна банківськуустанову невиконувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. про арешт коштів боржника, обґрунтовуючи клопотання в цій частині фактично незгодою з таким процесуальним рішенням приватного виконавця.
При вирішенні заяви суд враховує, що діяльність приватного виконавця регулюєтьсяЗаконом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"таЗаконом України "Про виконавче провадження", нормами яких заборонено втручання в діяльність приватного виконавця.
Одним з принципів діяльності приватного виконавця як суб`єкта незалежної професійної діяльності є принцип незалежності (п. 3 ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 16 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Як визначено в ст. 447 ЦК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Виходячи звищенаведеного,аналізуючи змістзаходів,які заявникпросить застосуватив порядкузабезпечення позову,суд приходитьдо висновкупро те,що вонине можутьбути визнанітакими,що спрямованіна запобігання неможливості виконання чи утруднення виконання рішення суду в даній справі, предметом якої є вимоги про відстрочення виконання рішення суду, й незастосування яких може негативно вплинути на ефективний захист або поновлення прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, вжиття заходів, про які просить заявник, призведе до втручання в діяльність приватного виконавця, що є неприпустимим, тоді як у разі незгоди з рішенням приватного виконавця щодо арешту коштів на належних йому рахунках він не позбавлений права оскаржити таке рішення в порядку, встановленому в ст.ст. 447-449 ЦПК України. А тому суд не знаходить підстав для задоволення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-150, 153, 435 ЦПК України, суддя -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - до Полтавського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 23.10.2023 року.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна
