Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 760/18306/18
Провадження № 6/553/23/2022
У Х В А Л А
Іменем України
23.11.2022 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі
головуючого судді - Парахіної Є.В.,
за участі секретаря - Сіомашко В.Р.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Полтаві заявуАкціонерного товариства"Полтаваобленерго" проповорот виконаннярішення суду,-
У С Т А Н О В И В :
У січні2022року досуду надійшлазаява АТ"Полтаваобленерго" про поворот виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11.02.2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 11.02.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до АТ "Полтаваобленерго" про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди задоволено частково - визнано незаконними дії АТ "Полтаваобленерго" щодо поширення неправдивих відомостей, викладених у характеристиці від 24.04.2017 року № 08-66/5242, наданій на запит Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та оприлюдненій при проведенні співбесіди з кандидатом на посаду судді Верховного Суду Гуваном П.Д., а саме: " ОСОБА_1 в 2012-2015 роках неодноразово використовував своє службове становище в особистих інтересах, шляхом використання службового стільникового зв`язку в роумінгу за межами України у невиробничих цілях, оскільки за кордон не відряджався, а також використовував службовий автомобіль для власних невиробничих потреб", "упродовж 2014 року та січня 2015 року ОСОБА_1 протягом більш ніж 50 днів безпідставно був відсутній на роботі (знаходився за кордоном). За ці дні ним було отримано більше 136000 грн. 00 коп. заробітної плати", "на протязі 2015 року до ОСОБА_1 було застосовано заходи дисциплінарного впливу та оголошено догани"; стягнуто з АТ "Полтаваобленерго" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 150000 грн. 00 коп.; вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 травня 2021 року апеляційні скарги АТ "Полтаваобленерго" та ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11.02.2021 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 24.11.2021 року касаційну скаргу представника АТ "Полтаваобленерго" задоволено частково, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11.02.2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13.05.2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ "Полтаваобленерго" про відшкодування моральної шкоди змінено, зменшено розмір стягнутої з АТ "Полтаваобленерго" на користь ОСОБА_1 моральної шкоди до 50000 грн. 00 коп. В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11.02.2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13.05.2021 року залишено без змін.
Після набрання рішенням суду першої інстанції законної сили АТ "Полтаваобленерго" самостійно платіжним дорученням № 846058 від 04.06.2021 року перерахувало на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" 125430 грн. 00 коп. Також АТ "Полтаваобленерго" сплатило до бюджету платіжним дорученням № 846059 від 04.06.2021 року ПДФО в сумі 22680 грн. 00 коп., платіжним дорученням № 845846 від 04.06.2021 року судовий збір в сумі 2954 грн. 80 коп., а платіжним дорученням № 846060 від 04.06.2021 року військовий збір в сумі 1890 грн. 00 коп.
Сплата коштів на користь гр. ОСОБА_1 саме в такому розмірі була здійснена АТ "Полтаваобленерго", враховуючи норму пп. 164.2.14 ПКУ згідно Закону № 466-ІХ, що діє з 23.05.2020 року, згідно якого до оподаткованого доходу фізичної особи включають дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовують на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Таким чином, у разі якщо дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди перевищує розмір, встановлений пп. 164.2.14 п. 164.2. ст. 164 Кодексу, сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором під час її нарахування. Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент (п. 162.1 ст. 162 ПК). Так, згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Податкового кодексу. Крім того, об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 зазначеного Кодексу (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), ставка збору 1,5% об`єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу). Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу (пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу). Отже, дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором з урахуванням норм пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу. При цьому юридична особа, що на виконання судового рішення відшкодовує таку моральну шкоду, має виконати всі функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку та збору за рахунок платника податку фізичної особи.
Просить допустити поворот виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11.02.2021 року у справі № 760/18306/18 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Полтаваобленерго" про відшкодування моральної шкоди; стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Полтаваобленерго" 100000 грн. 00 коп., сплачених на підставі рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11.02.2021 року у справі № 760/18306/18.
Учасники процесу в судове засідання не з`явилися, від представника заявника надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, в якій він вказує, що заяву підтримує, просить задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 , будучи повідомлений про час та місце розгляду справи, в судові засідання жодного разу не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, посилаючись на введення в Україні воєнного стану та рекомендації ради суддів України по можливості відкладати розгляд справи, за винятком невідкладних судових розглядів. Просив відкласти розгляд справи на період після закінчення переможної війни.
Повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними. Та обставина, що відповідні повноваження суду є дискреційними, не створює імунітету від перевірки належності застосування судом свого розсуду в аспекті відповідності таких дій принципу верховенства права як стримуючого фактору. При цьому будь-який законодавчий припис, що встановлює певні межі розсуду, повинен бути оцінений на предмет дотримання фундаментальних вимог верховенства права, зокрема щодо співмірності (пропорційності) тій меті, за якою законом передбачене відповідне обмеження, або яке відбулось унаслідок застосування розсуду суду.
При цьому, судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.
Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною зокрема у постанові від 14 липня 2022 року в справі № 260/4504/20.
Позивач просив відкласти розгляд справи у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, що, на його думку, перешкоджає можливості з`явитись до суду.
Так, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, термін дії якого продовжується на час розгляду даної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Аналіз наведеного вище, свідчить, що в умовах воєнного стану саме задля забезпечення визначених статтею 3 Основного Закону положень, а також з метою дотримання завдання щодо справедливого та своєчасного розгляду спорів суди попередили сторін щодо можливості скористатися визначеними КАС України процедурами щодо подання заяв про розгляд справи без участі сторін (в порядку письмового провадження) або відкладення розгляду справи.
За загальним правилом при вирішенні питання щодо можливості відкладення розгляду справи в період дії воєнного стану на підставі поданої учасниками судового процесу заяви суд залежно від інтенсивності бойових дій на певній території, загальної воєнної ситуації як в країні, так і в певному регіоні, де знаходиться суд, або учасник справи (його представник), поведінки суб`єктів владних повноважень, що мають компетенцію в сфері повідомлень щодо ризиків перебування на певній території (об`єкті нерухомості) та інше, має дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства. При цьому врахуванню підлягають попередня поведінка учасника справи, можливість розгляду справи за відсутності сторін, можливість прибути у судове засідання та скористатися правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Наявні у справі документи об`єктивно свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 знаходиться на території м. Полтаві, де здійснюється розгляд справи. На території м. Полтави бойові дії в даний період часу не відбуваються, суд працює в загальному режимі, відтак у позивача відсутні реальні побоювання щодо власної безпеки при переміщенні для участі в судовому засіданні.
Суд звертає увагу, що позивач жодного разу не з`явився в судове засідання, неодноразово звертався з клопотаннями про відкладення розгляду справи, при цьому письмове заперечення проти заяви АТ "Полтаваоленерго" не подав, з клопотанням про проведення судового засідання за його участю в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів не звернувся.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 10 ст. 444 ЦПК України заява про поворот виконання розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 та приходить до висновку про можливість розгляду справи без присутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, в провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебувала цивільна справа № 760/18306/18 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 11.02.2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково визнано незаконними дії АТ "Полтаваобленерго" щодо поширення неправдивих відомостей, викладених у характеристиці від 24.04.2017 року за № 08-66/5242, наданій на запит Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та оприлюдненій при проведенні співбесіди з кандидатом на посаду судді Верховного Суду ОСОБА_1 , а саме: " ОСОБА_1 в 2012-2015 роках неодноразово використовував своє службове становище в особистих інтересах, шляхом використання службового стільникового зв`язку в роумінгу за межами України у невиробничих цілях, оскільки за кордон не відряджався, а також використовував службовий автомобіль для вланих невиробничих потреб", "упродовж 2014 року та січня 2015 року ОСОБА_1 протягом більш ніж 50 днів безпідставно був відсутній на роботі (знаходився за кордоном). За ці дні ним було отримано більше 136 тис. грн. заробітної плати", "на протязі 2015 року до ОСОБА_1 було застосовано заходи дисциплінарного впливу та оголошено догани". Стягнуто з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 150000 грн. 00 коп. Стягнуто з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь держави судовий збір в сумі 2954 грн. 80 коп.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 13.05.2021 року апеляційні скарги акціонерного товариства "Полтаваобленерго", ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11 лютого 2021 рокузалишено без змін.
На виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11.02.2021 року у справі № 760/18306/18 АТ "Полтаваобленерго" перераховано ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк" 125430 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 846058 від 04.06.2021 року.
Згідно платіжного доручення № 846059 від 04.06.2021 року АТ "Полтаваобленерго" перераховано 22680 грн. 00 коп. на рахунок ГУК у Полтавській області/тг м. Полтава/1101010, призначення платежу: 101;00131819; ПДФО за червень 2021 р. БАЗА; НДС (846059).
Також платіжним дорученням № 845846 від 04.06.2021 року АТ "Полтаваобленерго" перераховано 2954 грн. 80 коп. на рахунок ГУК у Полтавській області/Подільс р-н/22030101, призначення платежу: 101;00131819; судовий збір згідно рішення Ленінського районного суду м. Полтави у справі № 760/18306/18; БЕЗ НДС (845846).
Крім того, платіжним дорученням № 846060 від 04.06.2021 року АТ "Полтаваобленерго" перераховано 1890 грн. 00 коп. на рахунок ГУК Харків обл/МТГ ХАРКІВ/11011000, призначення платежу: 101;00131819; війський збір 1,5 % за червень 2021 БАЗА; БЕЗ НДС (846060).
Постановою Верховного суду від 24.11.2021 року касаційну скаргу представника акціонерного товариства "Полтаваобленерго" - адвоката Баранової Віталії Іванівни задоволено частково. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11.02.2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13.05.2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про відшкодування моральної шкоди змінено. Зменшено розмір стягнутої закціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь ОСОБА_1 моральної шкоди до 50000 грн. 00 коп. В іншій частині рішенняЛенінського районного суду м. Полтави від 11.02.2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13.05.2021 року залишено без змін.
За приписами ч.ч. 2, 5, 6, 10ст. 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи.
Враховуючи вище викладене, беручи до уваги той факт, що АТ "Полтаваобленерго" перераховано 04.06.2021 року на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 125430 грн. 00 коп. в рахунок добровільного виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11.02.2021 року, яке було в подальшому змінено постановою Верховного судувід 24.11.2021року - зменшено розмір стягнутої зАТ "Полтаваобленерго" на користь ОСОБА_1 моральної шкоди зі 150000 грн. 00 коп. до 50000 грн. 00 коп., тобто суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у меншому розмірі, проте не вирішив питання про поворот виконання, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог представника АТ "Полтаваобленерго" та доведеність існування підстав для застосування повороту виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11.02.2021 року.
Вирішуючи питання щодо розміру суми, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 в порядку повороту виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Поворот виконання рішення суду - це повернення сторін виконавчого провадження у первісний стан, що передував виконанню рішення, внаслідок скасування правової підстави такого виконання. Поворот виконання є способом захисту прав боржника на випадок отримання стягувачем майна або коштів за виконаним та у подальшому скасованим судовим рішенням.
Урішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011(справа № 1-25/2011) зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна і виконання дій відпала.
Отже, поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.
Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.
При цьому, як визначено в пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід увигляді неустойки(штрафів,пені),відшкодування матеріальноїабо немайнової(моральної)шкоди,крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Очевидно, що за рішенням суду касаційної інстанції визначено розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 з боку АТ "Полтаваобленерго", в сумі 50000 грн., що перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", відтак вказана сума є такою, що віднесена до оподатковуваного доходу платника податку, з неї підлягають утриманню податки та збори в порядку та розмірах, встановлених чинним податкових законодавством. Відповідно, при сплаті АТ "Полтаваобленерго" на рахунок позивача ОСОБА_1 коштів на виконання рішення суду першої інстанції в порядку відшкодування моральної шкоди в розмірі 150000 грн., відповідачем обґрунтовано утримано податки та збори і сплачено позивачу кошти у розмірі 125430 грн. 00 коп.
За такихобставин, оскільки в рахунок добровільного виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11.02.2021 в справі № 760/18306/18 АТ "Полтаваобленерго"перераховано накористь позивача ОСОБА_1 в порядкувідшкодування моральноїшкоди урозмірі 150000грн.кошти всумі 125430грн.00коп.з відрахуваннямподатків тазборів,з урахуваннямтого,що рішеннясуду пенршоїта апеляційноїінстанції вподальшому булозмінено судомкасаційної інстанції-зменшено розмір стягнутої зАТ "Полтаваобленерго" на користь ОСОБА_1 моральної шкоди до 50000 грн. 00 коп., суд приходитьдо висновку,що розмірпереплати складає83620грн.00коп.з урахуваннямвідповідної частини податків та зборів, що підлягає відрахуванню з суми моральної шкоди, визначеної судом касаційної інстанції, та була утримана АТ "Полтаваобленерго" при виконанні судового рішення, а тому вважає, що за заявою АТ "Полтаваобленерго" про поворот виконання рішення з ОСОБА_1 на користь товариства підлягають стягненню саме кошти у розмірі 83620 грн. 00 коп.
А тому заява підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 444-446 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву Акціонерноготовариства "Полтаваобленерго" проповорот виконаннярішення суду задовольнити частково.
В порядку повороту виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11.02.2021 року в справі № 760/18306/18 (провадження № 2/553/88/2021) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" кошти в сумі 83620 грн. 00 коп.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - до Полтавського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 28.11.2022 року.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна
