ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
24.07.2023Справа № 910/6133/22Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Степанець Є.Ю., розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 13 липня 2023 року про розподіл судових витрат у справі № 910/6133/22 за його позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 2 552 305,94 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за участю представників:
позивача: Корсуна Ю.Ю.;
відповідача: Редевич О.М.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У липні 2022 року фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) про стягнення 2 552 305,94 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 6 січня 2021 року в справі № 760/9300/17-ц, яке набрало законної сили 5 липня 2021 року, було визнано незаконними та скасовано рішення правління Залізниці від 18 січня 2017 року (протокол №Ц-57/4 Ком.т.) і наказ від 19 січня 2017 року № 72/ос у частині звільнення позивача за пунктом 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), поновлено позивача на посаді начальника філії "Відомча воєнізована охорона" Залізниці та стягнуто на користь ОСОБА_1 150 375, 56 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 11 травня 2017 року по 14 листопада 2017 року. Оскільки відповідачем не було виконано зазначене рішення суду в частині поновлення позивача на роботі, останній просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 листопада 2017 року по 15 липня 2022 року в розмірі 2 552 305,94 грн на підставі статей 232, 235 КЗпП України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 липня 2022 року відмовлено у відкритті провадження в даній справі, оскільки цей позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 6 грудня 2022 року вказану ухвалу скасовано, а матеріали справи № 910/6133/22 передано на розгляд Господарському суду міста Києва.
26 січня 2023 року справа № 910/6133/22 надійшла до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 січня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
1 лютого 2023 року через загальний відділ діловодства суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 6 лютого 2023 року відкрито провадження в справі № 910/6133/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 726 281,96 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 15 листопада 2017 року по 5 липня 2021 року, а також 10 719,68 грн судового збору в дохід Державного бюджету України. В іншій частині позову відмовлено.
13 липня 2023 року через загальний відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява від цієї ж дати, у якій останній просив суд розглянути подану ним 24 травня 2023 року заяву від 23 травня 2023 року про розподіл судових витрат. У цій заяві ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь: 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції, 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді касаційної інстанції, 172,52 грн витрат на відправку поштової кореспонденції по справі та оплату судового збору за виготовлення технічного запису судового засідання, а також гонорару (винагороди) за позитивний результат у справі в розмірі 20 % від суми стягнутої середньої заробітної плати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 510 461,19 грн. Цього ж дня ухвалою Господарського суду міста Києва заяву позивача від 13 липня 2023 року призначено до розгляду в судовому засіданні на 24 липня 2023 року.
У судовому засіданні 24 липня 2023 року представник позивача підтримав вимоги, викладені в заявах від 23 травня 2023 року про розмір витрат на правничу допомогу та від 13 липня 2023 року про вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, наполягав на їх задоволенні.
Представник Залізниці проти задоволення вказаних заяв заперечив з підстав, зазначених у запереченнях на заяву про розмір витрат на правничу допомогу від 31 травня 2023 року, просив відмовити в стягненні на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, а в разі задоволення вищевказаних заяв позивача - зменшити розмір вказаних витрат, з огляду на їх необґрунтованість.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано копії: договору про надання правничої, правової допомоги від 1 березня 2021 року №31-ТП, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Вест іст лойерз партнерс" та позивачем; додаткових угод до нього: від 3 березня 2021 року № 1, від 3 лютого 2022 року № 2, від 9 червня 2022 року № 2-А, від 23 лютого 2023 року № 4 та від 10 травня 2023 року № 7, а також актів приймання-передачі наданих послуг: від 15 березня 2021 року № 1 на суму 12 000,00 грн, від 3 лютого 2022 року № 2 на суму 18 000,00 грн, від 23 лютого 2023 року № 4 на суму 10 000,00 грн та від 10 травня 2023 року № 7 на суму 13 000,00 грн.
Відповідно до пункту 1.1. договору адвокатське об`єднання зобов`язалося здійснити захист, представництво або надавати інші види правової допомоги Нікітіну Д.О. за дорученням, на умовах і в порядку, що визначені цим правочином, а позивач - оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
Для надання правничої (правової) допомоги клієнту адвокатське об?єднання призначає: адвоката Прохорова Юрія Геннадійовича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 17 серпня 2018 року ЛГ № 000198, видане Радою адвокатів Луганської області; адвоката Корсуна Юрія Юрійовича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28 вересня 2018 року ЛГ № 000173, видане Радою адвокатів Луганської області; адвоката Глушпенка Віталія Олександровича, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 11 вересня 2017 року ЛГ № 000054, видане Радою адвокатів Луганської області (пункт 1.4. договору в редакції додаткової угоди від 9 червня 2022 року № 2-А).
Повноваження вищевказаних адвокатів на представництво інтересів Нікітіна Д.О. за вищевказаним договором правової допомоги підтверджується наявними в матеріалах справи ордерами: від 11 квітня 2022 року серії ВВ № 1004978 (адвокат Глушпенко В.О.), від 20 квітня 2023 року серії АА № 1287297 (адвокат Корсун Ю.Ю.) та від 13 лютого 2023 року серії АА № 1265674 (адвокат Прохоров Ю.Г.).
За умовами пунктів 3.1. та 3.2. договору сторони погодили, що сума гонорару та порядок оплати визначається у додаткових угодах до цього договору, що є його невід`ємними частинами, а також домовились про доплату гонорару (винагороди) за позитивний результат по справі в розмірі 20% від суми задоволених позовних вимог.
Даний договір укладений безстроково і набирає чинності з дня (дати) його підписання (пункт 5.1. вказаного правочину).
Згідно положень додаткової угоди до договору від 3 березня 2021 року № 1 розмір фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання правової допомоги, а саме: надання консультацій, підготовка (складання) та подання позовної заяви, представництво Нікітіна Д.О. в суді першої інстанції, - становить 12 000,00 грн. На виконання вказаної додаткової угоди 15 березня 2021 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі послуг від цієї ж дати № 1 на вищевказану суму без заперечень і зауважень щодо якості наданих послуг.
За умовами додаткової угоди до договору від 3 лютого 2022 року № 2 розмір фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання правової допомоги, а саме: надання консультацій, підготовки (складання) та подання адвокатського запиту до Залізниці, клопотання про витребування доказів, відповіді на відзив, додаткових пояснень до відповіді на відзив, письмових зауважень до заперечень на клопотання про витребування доказів клопотання про долучення документів до матеріалів справи, заяви про збільшення позовних вимог, ознайомлення з матеріалами справи та участь у судових засіданнях у суді першої інстанції щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - становить 18 000,00 грн. На виконання вказаної додаткової угоди 3 лютого 2022 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі послуг від цієї ж дати № 2 на вищевказану суму без заперечень і зауважень щодо якості наданих послуг.
Додатковою угодою до договору від 23 лютого 2023 року № 4 сторони погодили, що розмір фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання правової допомоги, а саме: надання консультацій, підготовка (складання) та подання до суду: відзиву на касаційну скаргу, заперечення проти відкриття касаційного провадження по справі, аналіз судової практики, представництво Нікітіна Д.О. в суді касаційної інстанції, - становить 10 000,00 грн. На виконання вказаної додаткової угоди 23 лютого 2023 року між сторонами без заперечень і зауважень щодо якості наданих послуг було підписано акт приймання-передачі послуг від цієї ж дати № 4 на вищевказану суму.
Відповідно до умов додаткової угоди до договору від 10 травня 2023 року № 7 розмір фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання правової допомоги, а саме: складання, подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25 липня 2022 року, представництво інтересів ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, - становить 13 000,00 грн. 10 травня 2023 року між сторонами без заперечень і зауважень щодо якості наданих послуг було підписано акт приймання-передачі послуг від цієї ж дати № 7 на вищевказану суму.
Відповідно до частин 4, 5, 6 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотриманням вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі "Гімайдуліна й інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року в справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідач у своїх запереченнях проти заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що послуги професійної правничої допомоги, надані за актами приймання-передачі послуг: від 15 березня 2021 року № 1 на суму 12 000,00 грн та від 3 лютого 2022 року № 2 на суму 18 000,00 грн, - не пов`язані з розглядом даної справи. Вказував, що розрахована сума таких витрат є необґрунтованою та неспівмірною з наданими адвокатами послугами. Крім того, відповідач зазначав про неправомірність включення "гонорару успіху" до витрат на правову допомогу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 202, частини 1 статті 203, частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст двостороннього договору як правочину становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ці умови не можуть суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В аспекті цивільно-правових зобов`язань виконавця, предметом договору про надання правової допомоги є вчинення певної дії або здійснення певної діяльності в інтересах другої сторони (клієнта).
Таким чином, гонорар за прийняття судового рішення на користь позивача, який відповідно до договору про надання адвокатських послуг становить 20 % від суми стягнутої середньої заробітної плати, є так званим "гонораром успіху", який передбачений як форма матеріального заохочення адвоката з метою посилення його зацікавленості у результаті розгляду справи.
Отже, додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення в справі за своїм змістом і правовою природою не є платою за надані послуги в розумінні статей 123, 126 ГПК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Судове рішення є результатом вирішення спору. Воно приймається та підписується виключно суддями. Отже, погодження між стороною спору та її адвокатом розміру гонорару останнього за позитивний результат вирішення спору у вигляді прийняття судом відповідного судового рішення не є витратами на професійну правничу допомогу в розумінні статті 126 ГПК України, у зв`язку з чим відповідний гонорар не підлягає стягненню з відповідача в порядку статей 129, 130 ГПК України.
За приписами пункту 1 частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом даної справи.
Як вбачається з наданих на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу додаткових угод: від 3 березня 2021 року № 1 та від 3 лютого 2022 року № 2, з відповідними актами приймання-передачі послуг: від 15 березня 2021 року № 1 на суму 12 000,00 грн та від 3 лютого 2022 року № 2 на суму 18 000,00 грн, - зазначені в них послуги, зокрема: підготовка (складання) та подання адвокатського запиту до Залізниці, клопотання про витребування доказів, додаткових пояснень до відповіді на відзив, письмових зауважень до заперечень на клопотання про витребування доказів, клопотання про долучення документів до матеріалів справи, заяви про збільшення позовних вимог, ознайомлення з матеріалами справи, - під час розгляду даної справи адвокатами не надавались і не могли були бути надані в межах даної справи, з огляду на дату звернення до суду з даним позовом - 18 липня 2022 року. Водночас, як вбачається із матеріалів справи, предбачені у вказаних додаткових угодах та актах процесуальні документи та дії вчинялися представниками позивача під час розгляду Печерським районним судом міста Києва цивільної справи № 757/15379/21-ц.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу за вищевказаними додатковими угодами та актами на загальну суму 30 000,00 грн не пов`язані із розглядом даної справи, у зв`зку з чим заявлена до стягнення з відповідача зазначена сума є необґрунтованою.
При цьому, позивач не позбавлений можливості звернутися з відповідною заявою до суду, який розглядав справу № 757/15379/21-ц, для вирішення питання про розподіл цих судових витрат.
Позивач у своїй заяві просив суд про стягнення з відповідача також 87,00 грн витрат за відправку поштової кореспонденції по справі та 85,52 грн судового збору за виготовлення технічного запису судового засідання. На підтвердження понесення вказаних витрат позивачем були надані копії: квитанції від 17 квітня 2023 року № 310705814720 на суму 85,52 грн та квитанцій з накладними оператора поштового зв`язку: від 13 січня 2023 року № 0813300946225 на суму 35,00 грн, від 10 березня 2023 року № 0103283462475 на суму 26,00 грн та від 10 березня 2023 року № 0102383462440 на суму 26,00 грн.
Пунктом 4 частини 3 статті 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Розмір витрат позивача, понесених ним у зв`язку із відправкою поштової кореспонденції (процесуальних документів на адресу суду) в межах даної справи є обґрунтованим та доказово підтвердженим. Відтак, останні підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Водночас, у наявних в матеріалах справи заявах по суті справи, інших заявах та клопотаннях, поданих позивачем, відсутні будь-які посилання на вищевказаний технічний запис судового засідання, як на доказ фактів і обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовував свої позовні вимоги. Інші докази, які б свідчили про те, що отримання цього технічного запису судового засідання було пов`язане із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду даної справи або підготовки до її розгляду, у матеріалах справи відсутні. За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вказані витрати позивача не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача на підставі статті 123 ГПК України в зв`язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги часткове задоволення пред`явлених позовних вимог, а також зважаючи на наявність у матеріалах справи належних доказів, які підтверджують розмір понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу за розгляд цієї справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій, а також витрат на відправку поштової кореспонденції, суд дійшов висновку про часткове (пропорційне) задоволення вимог позивача про покладення на відповідача вищевказаних судових витрат у розмірі 6 160,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд даної справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій, а також 24,36 грн витрат на відправку поштової кореспонденції.
В іншій частині заявлені позивачем до стягнення з Залізниці судові витрати є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 123, 126, 128, 129, 244 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 13 липня 2023 року про розподіл судових витрат у справі № 910/6133/22 задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 6 160 (шість тисяч сто шістдесят) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 24 (двадцять чотири) грн 36 коп. витрат на відправку поштової кореспонденції.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 2 серпня 2023 року.
Суддя Є.В. Павленко
