ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" грудня 2022 р. Справа №910/6133/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Алданової С.О.
Гаврилюка О.М.
секретар судового засідання: Гибало В.О.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 25.07.2022
про відмову у відкритті провадження у справі
у справі №910/6133/22 (суддя - Павленко Є.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця") про стягнення 2 552 305,94 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі статей 232, 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 у справі №910/6133/22 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження та роз`яснено останньому, що розгляд справи віднесено до юрисдикції суду загальної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Суд першої інстанції на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивував своє рішення тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Також місцевий господарський суд зазначив, що у разі незгоди з ухвалою Печерського районного суду від 07.07.2022 в справі №757/15379/21-ц, позивач не позбавлений можливості оскаржити її у встановленому законом порядку.
Не погоджуючись з прийнятою судом ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій останній просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального права, а також з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та є такою, що підлягає скасуванню.
Так, в апеляційній сказі позивач зазначає, що відмова у відкритті провадження Господарським судом міста Києва у справі №910/6133/22 поставила під загрозу сутність гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) прав позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 06.01.2021 у справі №760/9300/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю, визнано незаконним та скасовано рішення правління ПАТ "Укрзалізниця" від 18.01.2017 (протокол №Ц-57/4 Ком.т.) в частині щодо звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи згідно з пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України, визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ "Укрзалізниця" від 19.01.2017 №72/ос про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи згідно з пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника філії "Відомча воєнізована охорона" ПАТ "Укрзалізниця", стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 150 375,56 грн., але не за весь час вимушеного прогулу, як передбачено статтею 235 КЗпП України, а лише за період з 11.05.2017 по 14.11.2017, то і позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за інший період, який не був врахований господарським судом, підлягає розгляду саме Господарським судом міста Києва.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Ткаченка Б.О., Алданової С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6133/22 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 до надходження матеріалів справи №910/6133/22.
22.08.2022 матеріали справи №910/6133/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 у справі №910/6133/22. Розгляд справи призначено на 27.09.2022.
16.09.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив АТ "Укрзалізниця", в якому відповідач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 у справі №910/6133/22 - без змін.
23.09.2022 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду позивачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У зв`язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. на лікарняному з 27.09.2022 по 30.09.2022, судове засідання, призначене на 27.09.2022, не відбулося.
У зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 у справі №910/6133/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 01.11.2022.
31.10.2022 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду позивачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 у справі №910/6133/22.
У зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду, судове засідання, призначене на 11:15 годину 01.11.2022 не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 у справі №910/6133/22 призначено на 08.11.2022.
У зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду, судове засідання, призначене на 13:20 годину 08.11.2022 не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2022 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 у справі №910/6133/22 призначено на 15.11.2022.
09.11.2022 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду позивачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України та посиленою небезпекою через ймовірні провокації з боку російської федерації для запобігання загрози життю та здоров`ю суддів, працівників апарату суду та учасників судового процесу у період дії воєнного стану, колегія суддів дійшла висновку про необхідність перенесення розгляду справи №910/6133/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2022, розгляд якої призначено на 15.11.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 у справі №910/6133/22 призначено на 06.12.2022.
У судове засідання 06.12.2022 сторони представників не направили.
Проте, у матеріалах справи наявні клопотання представників сторін про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційних скарг, а також клопотання представників сторін про розгляд справи без їх участі, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено апеляційним господарським судом, у травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (яке в подальшому змінило своє найменування на АТ "Укрзалізниця") про: визнання незаконним та скасування наказу від 19.01.2017 №72/ос про його звільнення з роботи у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи згідно пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України; визнання незаконним рішення правління ПАТ "Укрзалізниця" від 17-18 січня 2017 року (протокол №Ц-57/4 Ком.т.) в частині звільнення у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи згідно пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України; поновлення його на посаді начальника філії "Відомча воєнізована охорона" ПАТ "Укрзалізниця"; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 11.05.2017 по дату ухвалення рішення по справі.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 14.11.2017 задоволено позов ОСОБА_1 , визнано незаконним рішення правління ПАТ "Укрзалізниця" від 17-18 січня 2017 в частині звільнення ОСОБА_1 з роботи, визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ "Укрзалізниця" від 19.01.2017 №72/0с про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника філії "Відомча воєнізована охорона" ПАТ "Укрзалізниця", поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника філії "Відомча воєнізована охорона" ПАТ "Укрзалізниця", стягнуто з ПАТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 150 375,56 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вирахуванням необхідних податків та платежів.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 25.01.2018, задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", скасовано рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 14.11.2017 у справі 760/9300/17-ц.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.01.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 14.11.2017 та постанову Апеляційного суду міста Києва від 25.01.2018 скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Українська залізниця" про визнання незаконним та скасування наказу, визнання незаконним рішення правління, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.01.2020 справу №760/9300/17-ц передано для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.01.2021 у справі №760/9300/17-ц позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення правління ПАТ "Укрзалізниця" від 18.01.2017 (протокол №Ц-57/4 Ком.т.) в частині щодо звільнення ОСОБА_1 , у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи згідно з пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України;
Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ "Укрзалізниця" від 19.01.2017 №72/ос про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням повноважень посадової особи згідно з пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника філії "Відомча воєнізована охорона" ПАТ "Укрзалізниця";
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 150 375,56 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 30 037,56 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" в дохід Державного бюджету України 7 055,63 грн. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 апеляційну скаргу АТ "Укрзалізниця" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2021 у справі №760/9300/17-ц залишено без змін.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2021 у справі №760/9300/17-ц, закрито касаційне провадження за скаргою АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021.
У зв`язку з невиконанням рішення про поновлення на роботі позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до АТ "Укрзалізниця" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2021 по справі №757/15379/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Укрзалізниця" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито провадження у справі та роз`яснено позивачу, що вирішення даного спору віднесено до компетенції господарських судів.
Дана ухвала обґрунтована тим, що спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу виник з корпоративних відносин, а відтак підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Слід зазначити, що постановою Київського апеляційного суду від 27.10.2022 ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2022 залишено без змін.
У зв`язку з вищевикладеним ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Укрзалізниця" про стягнення 2 552 305,94 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а тому відмовив у відкритті провадження, зазначивши при цьому, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції суду загальної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у цій справі, з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Частиною 6 статті 231 ГПК України встановлено, що спори між судами щодо підсудності не допускаються.
За приписами статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Перелік органів, які розглядають трудові спори, наведений у статті 221 КЗпП України відповідно до якого трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах та місцевими загальними судами.
Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (inter alia), який полягає у тому, що у разі ухвалення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania, №28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).
У пункті 91 рішення від 09.11.2004 "Науменко проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, повинно тлумачитись в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.
Порушення права на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції, не можуть бути підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій. Отже за змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини" суди застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Також колегія суддів звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц щодо питання дослідження юрисдикції та в якій зроблено правовий висновок щодо недопущення юрисдикційних конфліктів, а отже і недопущення порушення права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту в розрізі Конвенції.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Європейський суд з прав людини неодноразово встановлював порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами (див. mutatis mutandis рішення від 09.12.2010 у справі "Буланов та Купчик проти України" ("Bulanov and Kupchik v. Ukraine", заяви №7714/06 та №23654/08), в якому ЄСПЛ встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо відсутності у заявників доступу до суду касаційної інстанції з огляду на те, що відмова Вищого адміністративного суду розглянути касаційні скарги заявників всупереч ухвалам Верховного Суду України не тільки позбавила заявників доступу до суду, але й знівелювала авторитет судової влади; крім того, ЄСПЛ вказав, що держава має забезпечити наявність засобів для ефективного та швидкого вирішення спорів щодо судової юрисдикції (§ 27-28, 38-40); рішення від 01.12.2011 у справі "Андрієвська проти України" ("Andriyevska v. Ukraine", заява №34036/06), в якому ЄСПЛ визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду на те, що Вищий адміністративний суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою заявниці, оскільки її справа мала цивільний, а не адміністративний характер, і тому касаційною інстанцією мав бути Верховний Суд України; натомість останній відмовив у відкритті касаційного провадження, зазначивши, що судом касаційної інстанції у справі заявниці є Вищий адміністративний суд України (§ 13-14, 23, 25-26); рішення від 17.01.2013 у справі "Мосендз проти України" ("Mosendz v. Ukraine", заява №52013/08), в якому ЄСПЛ визнав, що заявник був позбавлений ефективного національного засобу юридичного захисту, гарантованого статтею 13 Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між цивільними й адміністративними судами (§ 116, 119, 122-125); рішення від 21.12.2017 у справі "Шестопалова проти України" ("Shestopalova v. Ukraine", заява №55339/07), в якому ЄСПЛ дійшов висновку, що заявниця була позбавлена права на доступ до суду всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки національні суди надавали їй суперечливі роз`яснення щодо юрисдикції, відповідно до якої позов заявниці мав розглядатися у судах України, а Вищий адміністративний суд України не виконав рішення Верховного Суду України щодо розгляду позову заявниці за правилами адміністративного судочинства (§ 13, 18-24)).
Крім того, у постанові від 17.08.2022 у справі №324/379/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правові висновки, наведені у постанові від 19.02.2020 у справі №361/17/15-ц (провадження №14-423цс19) є достатньо чіткими, однозначними і неодноразово підтверджувалися у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц (провадження №14-113цс20), від 12.01.2021 у справі №127/21764/17 (провадження №14-115цс20), від 23.02.2021 у справі №753/17776/19 (провадження №14-163цс20) у подібних правовідносинах щодо оскарження рішення загальних зборів засновників товариства(постанови зборів уповноважених) щодо звільнення директора (голови правління) товариства, поновлення на посаді, стягнення на їх користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У цих справах питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь незаконно відстороненого (звільненого) директора (голови правління) товариства вирішувалося у порядку господарського судочинства. Практика Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикційності розгляду таких справ в порядку господарського судочинства є сталою і не потребує відступлення від таких правових висновків.
Такої ж практики потрібно дотримуватися й в інших справах, у яких господарський суд вже вирішив питання про скасування рішення уповноваженого органу товариства, а після цього позивач звертається із іншими вимогами - про поновлення на посаді директора (голови правління) товариства, стягнення середнього заробітку, тощо. Оскільки такі вимоги залежать від визнання правомірним рішення загальних зборів засновників товариства (постанови зборів уповноважених) щодо звільнення директора (голови правління) товариства і вони мають бути вирішені в порядку господарського судочинства.
У той же час, з огляду на існування юрисдикційного конфлікту, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, колегія суддів вважає, що справа №910/6133/22, має бути розглянута за правилами господарського судочинства лише тому, що позивачу слід забезпечити доступ до правосуддя навіть в іншому судочинстві, ніж це передбачено законом, оскільки перешкоди до розгляду в належному (цивільному) судочинстві виникли у зв`язку із процесуальною діяльністю суду.
Подібний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у її постанові від 15.01.2021 у справі №904/6125/20.
Враховуючи викладені вище обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає передчасним висновок місцевого господарського суду щодо наявності передбачених пунктом 1 частини 1 статті 175 ГПК України підстав для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "Укрзалізниця" про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За приписами статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, відповідно ухвала Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 у справі №910/6133/22 скасуванню з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції.
Розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 255, 267-271, 273, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 у справі №910/6133/22 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.07.2022 у справі №910/6133/22 скасувати.
3. Матеріали справи №910/6133/22 передати на розгляд Господарському суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 21.12.2022.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді С.О. Алданова
О.М. Гаврилюк
