Ухвала
09 січня 2023 року
м. Київ
справа № 756/334/21
провадження № 61-13239ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокатеса Асатрян Олена Вікторівна, на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_5 , Київська міська державна адміністрація, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття
з реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
27 грудня 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
в інтересах яких діє адвокатеса Асатрян О. В., звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року у вищевказаній справі.
Касаційна скарга на вищевказані судові рішення подана до суду касаційної інстанції 27 грудня 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України. Останній день подання касаційної скарги (з урахуванням вихідних і святкових днів) - 13 жовтня
2022 року.
У касаційній скарзі заявники порушують клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови Київського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року отриманий представником відповідачів 28 вересня 2022 року.
Також заявники зазначають, що 27 жовтня 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокатеса
Асатрян О. В., вперше звернулися до Верховного Суду з касаційної скаргою на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня
2022 року. Верховний Суд своєю ухвалою від 10 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокатеса Асатрян О. В., на вказані судові рішення повернув заявникам на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом
до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на таке.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України визначено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Відповідно до частин першої, другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини
у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Наведені у клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, скаржник не надала.
Оскільки відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, заявники не надали, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідних доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтею 393 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Визнати підстави про поновлення строку на касаційне скарження, наведені
в клопотанні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокатеса
Асатрян Олена Вікторівна, неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокатеса Асатрян Олена Вікторівна, на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко
