Ухвала
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 337/5653/19
провадження № 61-779св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кияниця Оксана Володимирівна, про визнання недійсним договору дарування, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2021 року у складі судді Кучерук І. Г.та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Кухаря С.В.,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кияниця О. В., про визнання недійсним договору дарування.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2021 року залишено без змін.
У січні 2022 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
27 квітня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду,
крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кияниця Оксана Володимирівна, про визнання недійсним договору дарування, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов