Ухвала
27 січня 2022 року
м. Київ
справа № 465/6671/14-ц
провадження № 61-1331ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Телішевського Івана Даниловича на постанову Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація», товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи», третя особа - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання ордера на жиле приміщення недійсним, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням і вселення,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація» (далі - ТзОВ «Львівавтокомплектація»), товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» (далі - ТзОВ «Львівські автобусні заводи»),
в якому просила: визнати недійсним ордер № 159 від 11 червня 2010 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 на кімнату АДРЕСА_1 ; зобов`язати відповідачів не вчиняти перешкод у користуванні кімнатою АДРЕСА_1 ; виселити ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з кімнати
АДРЕСА_1 ; витребувати
з незаконного володіння відповідачів та зобов`язати їх повернути майно позивача, які знаходилися в кімнаті АДРЕСА_1 на час її незаконного захоплення відповідачами.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 24 червня 2020 року уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТзОВ «Львівавтокомплектація», ТзОВ «Львівські автобусні заводи», третя особа - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання ордера на жиле приміщення недійсним, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням і вселення, задоволено.
Визнано недійсним ордер № 159 від 11 червня 2010 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 на кімнату
АДРЕСА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не вчиняти ОСОБА_1 перешкод у користуванні кімнатою АДРЕСА_1 , а саме: припинити недопущення до даної кімнати, припинити закривання загальних вхідних дверей до житлового блоку, в якому знаходяться кімната № НОМЕР_1 та кімнати № НОМЕР_2 і № НОМЕР_3 , в яких проживають відповідачі, а також передати їй, позивачу, ключ від замка до цих загальних вхідних дверей.
Виселено ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з кімнати
АДРЕСА_1 та вселено у кімнату
АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .
Позовну вимогу про витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і зобов`язання їх повернути майно позивача - шафу, сервант, телевізор «Томсон», холодильник, диван, стіл, вішалку, предмети одягу (верхній зимовий, демісезонний та літній одяг, нижню білизну тощо), кухонне начиння, коштовності (прикраси, кольє, перстені, кільчики тощо), документи (трудову книжку, квитанції, інші особисті документи), які знаходилися в кімнаті АДРЕСА_1 на час її незаконного захоплення відповідачами - залишено без розгляду.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2020 року виправлено описку, допущену в резолютивній частині рішення Франківського районного суду м. Львова від 24 червня 2020 року у цивільній справі № 465/6671/14-ц.
Постановою Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 24 червня 2020 року та ухвалу про виправлення описки від 22 вересня 2020 року скасовано.
Ухвалено нове рішення.
Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТзОВ «Львівавтокомплектація», ТзОВ «Львівські автобусні заводи», третя особа - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання ордера на жиле приміщення недійсним, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням
і вселення.
20 січня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Телішевський І. Д. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 13 грудня
2021 року (надійшла до суду 24 січня 2022 року), в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції або направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Щодо оскарження ухвали Франківського районного суду м. Львова
від 22 вересня 2020 року про виправлення описки.
Дослідивши касаційну скаргу та додані до неї документи, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Телішевського І. Д. на постанову Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року в частині скасування ухвали Франківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2020 року про виправлення описки слід відмовити, виходячи з такого.
У частині першій статті 353 ЦПК України закріплено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції про виправлення описки не відноситься до переліку ухвал суду першої інстанції, вказаних у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 ЦПК України, а тому не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга в цій частині не може бути прийнята до провадження, оскільки оскаржуване судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою в частині оскарження ухвали Франківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2020 року про виправлення описки слід відмовити.
Щодо оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставами касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 06 червня 2018 року у справі № 711/2810/16-ц (провадження
№ 61-7907св18), від 25 липня 2018 року у справі № 755/247/16-ц (провадження № 61-13909св18), від 16 січня 2019 року у справі
№ 344/5092/15-ц (провадження № 61-2959св18), від 18 вересня 2019 року
у справі № 760/18210/15-ц (провадження № 61-21956св18), від 11 січня
2019 року у справі № 757/16157/17-ц (провадження № 61-27958св18),
від 21 травня 2021 року у справі № 522/18109/16-ц (провадження
№ 61-16700св20), від 26 вересня 2019 року у справі № 454/1577/16-ц (провадження № 61-31541св18), від 30 липня 2020 року у справі
№ 202/1556/18 (провадження № 61-13618св19), від 12 жовтня 2020 року
у справі № 459/3224/17 (провадження № 61-10807св19);
- суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Телішевського І. Д. подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Телішевського Івана Даниловича на постанову Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2021 року в частині скасування ухвали Франківського районного суду м. Львова від 22 вересня 2020 року про виправлення описки в рішенні суду від 24 червня 2020 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація», товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи», третя особа - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання ордера на жиле приміщення недійсним, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням і вселення, відмовити.
Відкрити касаційне провадження у справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариства
з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація», товариства
з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи», третя особа - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, про визнання ордера на жиле приміщення недійсним, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням і вселення, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Телішевського Івана Даниловича на постанову Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2021року.
Витребувати з Франківського районного суду м. Львова вищевказану цивільну справу (№ 465/6671/14-ц).
Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який
за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України,
у строк до 25 лютого 2022 року.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих
до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник
