ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 170/581/21
Позовне провадження Провадження № 2/170/141/21
Рядок - 59
Шацький районний суд Волинської області
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
22 листопада 2021 року смт Шацьк
Шацький районний суд Волинської області у складі
головуючого - судді Жевнєрової Н.В.,
за участю секретаря судових засідань Остапчук Н.В.,
представника позивача - Середницького В.М. ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Шацьк цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, приватний нотаріус Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Щелкунова Іванна Анатоліївна,
в с т а н о в и в:
20.08.2021 позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач просить суд визнати недійсними три свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 10.02.2020 приватним нотаріусом Шацького (на час розгляду справи Ковельського) районного нотаріального округу Щелкуновою Іванною Анатоліївною на ім`я ОСОБА_4 щодо права власності на: частку 1/12 житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 64,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025786107257; частку 1/12 земельної ділянки з кадастровим номером 0725785601:01:002:0870, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025818107257; частку 1/4 земельної ділянки з кадастровим номером 0725785601:01:002:0905, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025743407257, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . А також позивач просить визнати її право власності на все спадкове майно, зазначене у заповіті ОСОБА_5 від 20.02.2017, а саме: на частку 1/3 житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 64,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025786107257; на частку 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 0725785601:01:002:0870, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025818107257; на земельну ділянку з кадастровим номером 0725785601:01:002:0905, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025743407257, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом її рідної сестри ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт складено 20.02.2017 та посвідчено секретарем виконавчого комітету Світязької сільської ради Шацького району Волинської області, реєстраційний №7. Відповідно до заповіту до складу спадщини увійшло майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: частка 1/3 житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 64,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025786107257; частка 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 0725785601:01:002:0870, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025818107257; земельна ділянка з кадастровим номером 0725785601:01:002:0905, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025743407257.
Приватний нотаріус Шацького районного нотаріального округу Волинської області Щелкунова Іванна Анатоліївна 07.02.2020 у спадковій справі №106/2018 видала позивачу ОСОБА_3 три свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 : на частку у розмірі 3/4 спадкового майна (1/3 частка житлового будинку АДРЕСА_3 ), що складає частку в розмірі 3/12 від будинку в цілому; на частку у розмірі 3/4 спадкового майна (1/3 частка земельної ділянки з кадастровим номером 0725785601:01:002:0870, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), що складає частку в розмірі 3/12 від ділянки в цілому; на частку в розмірі 3/4 спадкового майна (в цілому земельна ділянка з кадастровим номером 0725785601:01:002:0905, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства), що складає частку в розмірі 3/4 від ділянки в цілому.
Окрім цього у спадковій справі №123/2018 приватний нотаріус Шацького районного нотаріального округу Волинської області Щелкунова Іванна Анатоліївна 10.02.2020 видала відповідачу ОСОБА_4 як спадкоємцю ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 і був чоловіком ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , три свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 : на частку у розмірі 1/4 спадкового майна (1/3 частка житлового будинку АДРЕСА_3 ), що складає частку в розмірі 1/12 від будинку в цілому; на частку у розмірі 1/4 спадкового майна (1/3 частка земельної ділянки з кадастровим номером0725785601:01:002:0870, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), що складає частку в розмірі 1/12 від ділянки в цілому; на частку в розмірі 1/4 спадкового майна (в цілому земельна ділянка з кадастровим номером 0725785601:01:002:0905, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства), що складає частку в розмірі 1/4 від ділянки в цілому.
У зв`язку з цим позивач вважає, що ОСОБА_4 заволодів частиною належного їй спадкового майна, на яке не мав права згідно з вимогами чинного законодавства, оскільки на момент смерті ОСОБА_5 її спадкоємцями за законом були її чоловік ОСОБА_6 (статті 1241, 1261 ЦК України) та її внук ОСОБА_4 , син дочки спадкодавців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (стаття 1266 ЦК України). Оскільки спадкування спірного майна здійснювалося за заповітом, ОСОБА_6 був спадкоємцем обов`язкової частки. Позивач вважає, що спільне проживання ОСОБА_6 із спадкодавцем ОСОБА_5 на день відкриття спадщини після її смерті саме по собі не свідчить про прийняття ОСОБА_6 обов`язкової частки. Фактичне прийняття обов`язкової частки у спадщині законодавством не передбачено. Спадкоємець, який претендує на обов`язкову частку у спадщині, повинен подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Тому позивач вважає, що ОСОБА_6 обов`язкову частку у спадковому майні ОСОБА_5 не встиг прийняти в силу того, що до спливу строку у шість місяців на її прийняття, а саме через чотири місяці і 20 днів, він помер і його право на обов`язкову частку було припинено смертю. Таким чином частина спадкового майна після смерті ОСОБА_5 у розмірі обов`язкової частки не може бути у складі спадкового майна після смерті ОСОБА_6 . Вказана обставина унеможливлює спадкування цього майна відповідачем ОСОБА_4 . З огляду на викладене позивач вважає, що свідоцтва про право на спадщину за законом (обов`язкова частка), видані відповідачу ОСОБА_4 приватним нотаріусом Щелкуновою І.А. у спадковій справі №123/2018 є такими, що підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, згідно з вимогами ст. 1301 ЦК України. Позивач вважає, що її позиція узгоджується з практикою Верховного Суду (постанова від 04.09.2019 у справі №450/328/15-ц).
Представником відповідача подано суду відзив, у якому вказано, що відповідач ОСОБА_4 вважає позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними належними, достатніми і допустимими доказами, тому в позові слід відмовити повністю. Відповідач вважає, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 1241 ЦК України, незалежно від змісту заповіту ОСОБА_5 (посвідченого 20.02.2017 секретарем Світязької сільської ради Шацького району Волинської області, зареєстрованого за №7), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , непрацездатний вдівець спадкодавця ОСОБА_6 , який на час відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем, успадкував обов`язкову частку, що становила 1/4 частку зазначеного у заповіті майна, оскільки спадкоємців за законом було два: ОСОБА_6 і внук спадкодавця ОСОБА_4 за правом представлення. Оскільки ОСОБА_6 постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом шести місяців після відкриття спадщини не заявив про відмову від спадщини, то згідно з положеннями ч. 5 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину і спадщина належала йому з часу її відкриття, тобто з 17.05.2018.
Позивач ОСОБА_3 як спадкоємець за заповітом, яка прийняла спадщину шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, звернулася до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтв про право на спадщину за заповітом. Однак приватний нотаріус Шацького (на даний час Ковельського) районного нотаріального округу Щелкунова І.А., з урахуванням обов`язкової частки в розмірі 1/4 непрацездатного вдівця спадкоємця ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, видала ОСОБА_3 три свідоцтва про право на спадщину лише на частку в розмірі 3/4 вказаного у заповіті ОСОБА_5 майна. В той же час спадкоємець ОСОБА_6 не встиг оформити своє право на прийняте ним спадкове майно після смерті своєї дружини ОСОБА_5 , в тому числі і на обов`язкову частку, що становить 1/4 частку зазначеного у заповіті спірного майна, оскільки він ІНФОРМАЦІЯ_4 помер.
Таким чином на момент смерті ОСОБА_6 йому належали, в тому числі: 1/12 частка житлового будинку АДРЕСА_3 ; 1/12 частка земельної ділянки з кадастровим номером 0725785601:01:002:0870, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування вказаного житлового будинку, господарських будівель і споруд; 1/4 частка земельної ділянки з кадастровим номером 0725785601:01:002:0905, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , тобто майно, яке він успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_5 як обов`язкову частку, однак не встиг оформити право власності на нього, бо помер, а тому зазначене майно увійшло до складу його спадщини і було успадковане за законом його єдиним спадкоємцем - внуком ОСОБА_4 за правом представлення. Тому приватний нотаріус Щелкунова І.А. у спадковій справі №123/2018 видала ОСОБА_4 три свідоцтва про право на спадщину за законом: на 1/12 частку житлового будинку АДРЕСА_3 ; на 1/12 частку земельної ділянки з кадастровим номером 0725785601:01:002:0870, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування вказаного житлового будинку, господарських будівель і споруд; на 1/4 частку земельної ділянки з кадастровим номером 0725785601:01:002:0905, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . Вказані свідоцтва видані відповідачу про право на спадщину за законом, в порядку спадкування за правом представлення саме після смерті спадкодавця ОСОБА_6 . Також відповідач стверджує, що під час оформлення спадкового майна після смерті спадкодавців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спадкову трансмісію застосовано не було, оскільки непрацездатний вдівець спадкодавця ОСОБА_5 прийняв спадщину, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, і відповідно спадщина з часу її відкриття вважалася ним прийнята і належала йому з часу її відкриття. У той час як спадкова трансмісія застосовується у випадку, коли спадкоємець (трансмітент) за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти. Якби нотаріус застосувала спадкову трансмісію, то свідоцтво про право на спадщину було б видане відповідачу після смерті першого спадкодавця ОСОБА_5 . Не було застосовано щодо спірного майна спадкодавця ОСОБА_5 також спадкування за правом представлення. Отже при переході спадщини, а саме права на обов`язкову частку у спірному спадковому майні від ОСОБА_5 до ОСОБА_6 ні спадкування за правом представлення, ні спадкова трансмісія не застосовувалися, тому посилання позивача на ці обставини відповідач вважає безпідставними та необґрунтованими і просить в позові ОСОБА_3 відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач вказує, що повністю підтримує позовні вимоги, а твердження відповідача про те, що ОСОБА_6 прийняв спадщину (обов`язкову частку) після смерті ОСОБА_5 як особа, яка на час відкриття спадщини постійно проживала із спадкодавцем, і підставою для включення спадкового майна (обов`язкова частка) до складу спадщини після смерті ОСОБА_6 є відсутність оформлення останнім права власності на таке майно - вважає помилковими.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Ковельського районного нотаріального округу Щелкунова Іванна Анатоліївна в судове засідання не прибула, подала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі. Також нотаріус подала суду письмові пояснення на позовну заяву ОСОБА_3 , у яких звертає увагу суду на те, що Цивільним кодексом України передбачено, що спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, навіть якщо він не вчинив жодних дій, але наявні передбачені законом факти, наприклад, постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, неподання заяви про відмову від спадщини (ч. 3 ст. 1268 ЦК України), відсутність повної цивільної дієздатності і невчинення жодних дій щодо відмови від спадщини (ч. 4 ст. 1268 ЦК України). Якщо спадкоємця, який помер після відкриття спадщини, на час відкриття спадщини, стосувався хоча б один з таких юридичних фактів, то цей спадкоємець вважається таким, що спадщину прийняв, навіть якщо він помер через день після відкриття спадщини. Норми ч. 3 і ч. 4 ст. 1268 ЦК України викладені таким чином: спочатку зазначено, що спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, і лише після цього твердження закон обумовлює можливість відмови від спадщини у межах встановленого законом строку. Але така можливість відмови від спадщини може бути реалізована лише шляхом вчинення правочину - подання заяви про відмову. Якщо спадкоємець будь-яким із перелічених у законі способів прийняв спадщину, а потім помер, то прийнята ним спадщина буде спадкуватися його спадкоємцями в окремій спадковій справі, що заводиться після нього як на його особисте майно, так і на те майно, яке він прийняв, але не оформив. Згідно з п. 5.9 ст. 5 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», спадкоємець може відмовитися від права на обов`язкову частку у спадщині шляхом подачі нотаріусу заяви про те, що зі змістом заповіту він ознайомлений, зміст ст. 1241 ЦК України йому роз`яснено і він не претендує на одержання обов`язкової частки у спадщині. При видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (спадкова справа №106/2018), нею, приватним нотаріусом Щелкуновою І.А. був встановлений факт прийняття спадщини ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_5 . Крім того, нотаріус вказує, що з дати смерті ОСОБА_5 , тобто з ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дати смерті ОСОБА_6 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , пройшов достатній строк для його волевиявлення як спадкоємця щодо відмови від прийняття спадщини. Тому нотаріус просить суд при розгляді справи по суті врахувати викладені нею у письмових поясненнях обставини і в позові ОСОБА_3 відмовити повністю.
Дослідивши надані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що в позові слід відмовити з таких підстав.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , після смерті якої відповідно до статті 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема, за заповітом, посвідченим 20.02.2017 секретарем виконавчого комітету Світязької сільської ради Шацького району Волинської області, зареєстрованим за №7, до складу якого увійшли: 1/3 частка житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 64,3 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025786107257; 1/3 частка земельної ділянки з кадастровим номером 0725785601:01:002:0870, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування вказаного житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025818107257; земельна ділянка з кадастровим номером 0725785601:01:002:0905, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2025743407257, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з довідкою Світязької сільської ради Шацького району Волинської області від 09.11.2018 №1507 на час смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з нею разом за адресою: АДРЕСА_4 , проживав та був зареєстрований її непрацездатний чоловік ОСОБА_6 , 1949 року народження.
Вказані обставини відповідач ОСОБА_4 визнає.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті окрім випадків, встановлених у статті 1219 ЦК України.
Стаття 1268 ЦК України визначає особливості прийняття спадщини окремими особами. Так, відповідно до частини третьої цієї статті спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частина 4 статті 1268 ЦК України встановлює, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Спадкоємець ОСОБА_6 прийняв спадщину відповідно до приписів ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини був зареєстрований і постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_5 та протягом встановленого законом строку не заявив про відмову від спадщини; із заявою про прийняття спадщини він також до нотаріуса не звертався, що підтверджується дослідженими судом документами спадкової справи №106/2018, заведеної приватним нотаріусом Шацького (на даний час Ковельського) нотаріального округу Щелкуновою Іванною Анатоліївною щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер, не оформивши своїх спадкових прав, у тому числі, на вказане у заповіті від 20.02.2017 майно як спадкоємець обов`язкової частки після смерті своєї дружини ОСОБА_5 , що також підтверджується документами спадкової справи №106/2018, і що відповідач ОСОБА_4 не заперечує.
У цивільному праві інститут обов`язкової частки встановлює виключення із принципу свободи заповідального розпорядження, що має на меті захист майнових інтересів окремих спадкоємців першої черги, які є найбільш уразливими у соціально-майновому аспекті.
Сутність права на обов`язкову частку визначена у статті 1241 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).
На підставі спадкової справи №106/2018 встановлено, що після смерті ОСОБА_5 було два спадкоємці за законом: непрацездатний вдівець ОСОБА_6 та неповнолітній внук ОСОБА_4 за правом представлення. Отже обов`язкова частка ОСОБА_6 становить 1/4 визначеного у заповіті майна.
З матеріалів заведеної приватним нотаріусом Шацького (на даний час Ковельського) нотаріального округу Щелкуновою Іванною Анатоліївною спадкової справи №123/2018 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 вбачається, що єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 є його внук ОСОБА_4 за правом представлення. Тому приватний нотаріус Щелкунова І.А. у спадковій справі №123/2018 видала ОСОБА_4 , у тому числі, три оспорюваних позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом: на 1/12 частку житлового будинку АДРЕСА_3 ; на 1/12 частку земельної ділянки з кадастровим номером 0725785601:01:002:0870, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування вказаного житлового будинку, господарських будівель і споруд; на 1/4 частку земельної ділянки з кадастровим номером 0725785601:01:002:0905, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , тобто на майно, яке ОСОБА_6 успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_5 як обов`язкову частку, однак не встиг оформити право власності на нього, бо помер, тому зазначене майно увійшло до складу його спадщини і було успадковане за законом його єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 .
Стаття 1276 ЦК України визначає сутність спадкової трансмісії, а саме: якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). За спадковою трансмісією перехід права на спадкування здійснюється не за правом черговості, а за правом закликання до спадщини правонаступника померлого спадкоємця. Згідно із частиною 1 статті 1276 ЦК України перехід права на прийняття спадщини за спадковою трансмісією не застосовуються щодо обов`язкової частки у спадщині.
З матеріалів заведених приватним нотаріусом Шацького (на даний час Ковельського) нотаріального округу Щелкуновою Іванною Анатоліївною спадкових справ №106/2018 щодо майна померлої ОСОБА_5 та №123/2018 щодо майна померлого ОСОБА_6 вбачається, що відповідач ОСОБА_8 оформив право на спірне спадкове майно в загальному порядку за правом представлення, успадкувавши це майно після смерті ОСОБА_6 . Спадкову трансмісію щодо вказаного майна нотаріусом не застосовано, так як встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_6 після його дружини ОСОБА_5 .
Представник позивача адвокат Середницький В.М. в судовому засіданні пояснив, що спадкоємець ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_5 , так як постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Однак, на думку представника, це не стосується прийняття обов`язкової частки, яка належала йому у майні, визначеному у заповіті ОСОБА_5 , оскільки він не подав нотаріусу заяву про прийняття обов`язкової частки, тому право на обов`язкову частку припинено з його смертю, так як спадкова трансмісія щодо обов`язкової частки не застосовується.
Поряд з цим будь-якого особливого порядку прийняття спадщини для спадкоємців обов`язкової частки законом не встановлено, тому вони здійснюють своє право на спадкування в загальному порядку, визначеному главою 87 ЦК України.
Отже посилання представника позивача на те, що ОСОБА_6 прийняв спадщину лише в частині спадкового майна ОСОБА_5 , що не була охоплена заповітом, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
Як зазначає Верховний Суд у своїй постанові від 04.09.2019 у справі №450/328/15-ц, на яку посилається і позивач ОСОБА_3 , обґрунтовуючи свої позовні вимоги, право на обов`язкову частку у спадщині має особистий характер у тому розумінні, що цим правом наділяється виключно певне вичерпне коло спадкоємців першої черги, які є найбільш уразливими у задоволенні їх майнових інтересів (стаття 1241 ЦК України). Зокрема відповідним правом наділені особи, які в силу свого фізичного стану об`єктивно позбавлені здатності рівної, поруч з іншими особами, реалізації своїх прав, що вимагає додаткового їх захисту з боку держави. Тому право на обов`язкову частку прямо виключено зі спадщини, яка переходить до спадкоємців особи, що мала це право. Разом із тим, якщо спадкоємець, який мав право на обов`язкову частку, прийняв спадщину і після цього помер, то його спадкоємці успадковують майно, до якого увійшла прийнята обов`язкова частка. У такому випадку буде мати місце не перехід права на обов`язкову частку до спадкоємців, а прийняття спадщини у загальному порядку.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки спадкоємець своєї дружини ОСОБА_5 непрацездатний вдівець ОСОБА_6 прийняв спадщину і після цього помер, то відповідач ОСОБА_4 як його спадкоємець правомірно успадкував майно, до якого увійшла прийнята ОСОБА_6 обов`язкова частка, і в цьому випадку має місце не перехід права на обов`язкову частку до відповідача ОСОБА_4 , як спадкоємця ОСОБА_6 , а прийняття спадщини в загальному порядку.
Тому підстав для визнання недійсними оспорюваних позивачем свідоцтв про право на спадщину за законом (обов`язкова частка), виданих відповідачу ОСОБА_4 приватним нотаріусом Щелкуновою І.А. у спадковій справі №123/2018, судом не встановлено. Відповідно немає підстав для визнання права власності позивача на усе зазначене в заповіті ОСОБА_5 майно.
Отже на підставі викладеного в задоволенні позову слід відмовити повністю.
На підставі статей 15, 1216, 1217, 1218, 1223, 1241, 1261, 1266, 1268, 1269, 1270, 1273, 1296, 1297 ЦК України, керуючись статтями 4, 10, 11, 12, 19, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на спадкове майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, приватний нотаріус Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Щелкунова Іванна Анатоліївна, відмовити повністю.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження. Повний текст рішення суду складено 02.12.2021.
Суддя /підпис/ Н.В.Жевнєрова Згідно з оригіналом Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Жевнєрова
