Васильківський міськрайонний суд КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1008/5677/12
Провадження № 2/362/2/21
У Х В А Л А
"29" листопада 2021 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Берковської Д.С.,
представника ДП «ДСВІФРГ НАН України» Удовенка К.С.,
представників ТОВ «Астра-Земля» Тетерського В.Ю., ОСОБА_1 ,
представника відповідачів ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі - Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Земля», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права постійного користування землею,
в с т а н о в и в:
У провадженні судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Корнієнка С.В. перебувала цивільна справа за позовом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі - Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Земля», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права постійного користування землею.
Прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області повторно в судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином за адресою зазначеною в позовній заяві (т.8 а.с.43, 53), заяв про відкладення або слухання справи у їх відсутності до суду не надходило.
Представник ДП «ДСВІФРГ НАН України» Удовенка К.С. просив призначити справу до розгляду, без зміни правонаступника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області.
Представники ТОВ «Астра-Земля» Тетерський В.Ю., Черненко О.П. в судовому засіданні заявили клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки Києво-Святошинська місцева прокуратура Київської області на даний час припинена та створена нова прокуратура, які третій раз до суду не з`являються та не подають клопотання про заміну їх на правонаступників Києво-Святошинської окружної прокуратури, що позбавляє суд встановити точний склад учасників судового розгляду.
Представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав клопотання представників ТОВ «Астра-Земля» про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки Києво-Святошинська місцева прокуратура Київської області самоусунулась від справи.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялися належним чином, заяв про відкладення або слухання справи у його відсутності до суду не надходило (т. 8 а.с.54-57).
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши думки сторін, дійшов до наступного висновку.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 08 жовтня 2013 року, в задоволенні позову Васильківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України», державної інспекції сільського господарства в Київській області відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 березня 2014 року № 6-46808 св13 вказані вище рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської обласні від 08 жовтня 2013 року скасовано і справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 травня 2019 року у зв`язку з відстороненням від посади судді ОСОБА_6 рішенням ВРП №1107/3-дп/15-19 від 10.04.2019 року вказану справу передано до провадження судді Лебідь-Гавенко Г.М.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15.05.2019 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі - Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Земля», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права постійного користування землею.
Як вбачається з матеріалів справи розгляд справи неодноразово відкладався в судові засідання, призначені на 07 червня 2021 року, 02 вересня 2021 року та 29 листопада 2021 року прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області не з`явився, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, за адресою зазначеною ним в позовній заяві, що підтверджується повідомленням про направлення поштового відправлення (т. 8 а.с. 5 29, 36, 50, 53).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.09.2021 року у задоволенні заяви прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Радька О. про залучення до розгляду у справі правонаступника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області у цивільній справі за позовом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі - Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Земля», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права постійного користування землею, відмовлено (т.8 а.с. 45-47) та визнано вдруге явку обов`язковою представника правонаступника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області.
Проте належних та допустимих доказів поважності причин неявки в судові засідання, призначені на 07 червня 2021 року, 02 вересня 2021 року та 29 листопада 2021 року правонаступником Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області суду надано не було, хоча судом було визнано явку їх обов`язковою.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, щозавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи назвернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно зістаттею 128ЦПК Українисуд викликаєучасників справиу судовезасідання абодля участіу вчиненніпроцесуальної дії,якщо визнаєїх явкуобов`язковою. Судповідомляє учасниківсправи продату,час імісце судовогозасідання чивчинення відповідноїпроцесуальної дії,якщо їхявка єне обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.Судові повідомленняздійснюються судовимиповістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки
в суді підготовкидо участів судовомурозгляді справи,але непізніше ніжза п`ятьднів досудового засідання,а судоваповістка-повідомлення завчасно. Судоваповістка надсилаєтьсяразом ізрозпискою рекомендованимлистом зповідомленням провручення заадресою,зазначеною стороноючи іншимучасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилаєтьсяфізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.Днем врученнясудової повісткиє: 1) день вручення судової повістки під розписку;2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;3)день проставленняу поштовомуповідомленні відміткипро відмовуотримати судовуповістку чивідмітки провідсутність особиза адресоюмісцезнаходження,місця проживаннячи перебуванняособи,повідомленою цієюособою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Статтею 130 ЦПК України передбачено, щоу випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Відповідно до частин першої, третьої статті 131 ЦПК Українаучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно доч.1ст.189ЦПК Українизавданнями підготовчогопровадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог;визначення обставинсправи,які підлягаютьвстановленню,та зібраннявідповідних доказів; вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно доч.2п.п.3 19ст.197ЦПК Україниу підготовчомузасіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питанняпро призначенняекспертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; вирішує заяви та клопотання учасників справи; направляє судові доручення; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; вирішує питання про колегіальний розгляд справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня
2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
Відповідно до положень ч. 1ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня
2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішенняЄвропейського суду з прав людиниу справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3ст. 169 ЦПК України(в редакції до 15.12.2017 року) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з`являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня
2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).
Як зазначено вище, правонаступник Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи за адресами зазначеними в позовній заяві, неявка позивача має ознаки повторності, доказів щодо поважності причин неявки в судові засідання суду не надано, а судом було визнано явку правонаступника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області обов`язковою, оскільки суд позбавлений можливості встановити точний склад учасників судового процесу, якій зобов`язаний визначити на стадії підготовчого судового засідання відповідно до вимог ч. 1. п. 1 ст. 189 ЦПК України та з`ясувати щодо належного відповідача по справі, а саме вчинити вимого передбаченні ч. 2 п. 3 ст. 197 ЦПК України.
Згідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засіданнясуд постановляєухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) закриття провадження у справі;
3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК Українипередбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
За вищевикладенихобставин судвважає,що відповіднодо вищезазначенихвимог цивільногопроцесуального законодавства,клопотання представниківвідповідачів підлягаєдо задоволення,а позовКиєво-Святошинськоїмісцевої прокуратуриКиївської областів інтересахдержави вособі -Державного підприємства«Дослідне сільськогосподарськевиробництво Інститутуфізіології рослині генетикиНаціональної академіїнаук України»підлягає залишеннюбез розглядуу зв`язкуз повторноюнеявкою правонаступникаКиєво-Святошинськоїокружної прокуратурив судовізасідання,яких явкабула визнанасудом обов`язковою,та нимине наданобудь-якихналежних тадопустимих доказівна підтвердженняповажності причиннеявки,відповідно дояких судміг биз`ясуватиповажність причинтакої неявки,та відсутністьзаяви пророзгляд справибез позивача, оскільки судпозбавлений можливості встановити точний склад учасників судового процесу.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 131, 223, 200, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
Клопотання представників ТОВ «Астра-Земля», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.
Позовну заяву Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі - Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра-Земля», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання права постійного користування землею залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручене в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст ухвали виготовлено «03» грудня 2021 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко
