Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 755/5684/18
Провадження 2-др/372/26/22
ухвала
Іменем України
20 жовтня 2022 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Сташків Т.Г.,
при секретарі Павлик А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «ПФБ Кредит», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопа Олександра Едуардовича, Головного територіального управління юстиції у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез-Ойл», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «ПФБ Кредит» (далі відповідач, ПрАТ «ФК «ПФБ Кредит»), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПФБ Кредит» (далі ТОВ «ФК «ПФБ Кредит»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопа Олександра Едуардовича (далі третя особа-1, Приватний нотаріус Прокоп О.Е.), Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі третя особа-2, ГТУЮ у Київській області), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 21.11.2014 року Приватним нотаріусом Прокопом О.Е., зареєстрований в реєстрі за № 3031, про звернення стягнення на належне позивачу нерухоме майно житловий будинок загальною площею 207,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0419 га, кадастровий номер 3223155400:05:028:0143, за адресою: АДРЕСА_2 , на користь відповідача.
Постановою Верховного Суду від 17.11.2021 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 28.04.2021 року скасовано, справу № 755/5684/18-ц направлено на новий розгляд до Обухівського районного суду Київської області.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 22.12.2021 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ФК «ПФБ Кредит», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Прокопа О.Е., ГТУЮ у Київській області, ТОВ «Сінтез-Ойл», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 05.09.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «ПФБ Кредит», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопа Олександра Едуардовича, Головного територіального управління юстиції у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінтез-Ойл», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишено без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223 ЦПК України.
Від Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «ПФБ Кредит» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
На обґрунтування поданої заяви зазначено, що з огляду на часткове задоволення касаційної скарги відповідача та направлення справи на новий розгляд, з позивача підлягає стягненню сплачений відповідачем судовий збір у розмірі 1409,60 грн. згідно з платіжним дорученням від 01.06.2021 № 1729 за подання касаційної скарги.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
До судового засідання 20.10.2022 року представники учасників справи не з`явилися, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. При цьому судом враховано, що відповідно до частини 4 статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Якщо суд касаційної інстанції скасував судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (стаття 411 ЦПК України) або постановлено будь яке інше судове рішення, крім передбаченого статтею 412 ЦПК України, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Так, за загальними правилами розподілу судових витрат згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача (пункти 1, 2 частини 2 статті 141 ЦПК України).
Відповідно до частини 5 статті 142 ЦПК України в разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно з частиною 6 статті 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.
За змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Із аналізу статті 141, 142 ЦПК України слідує, що для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 127/19422/19.
Отже, відповідно до приписів частини п`ятої статті 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 05.09.2022 року позов залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача.
Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, визначені в статті 223 ЦПК України наслідки неявки в судове засідання учасника справи, як залишення позову без розгляду в разі повторної неявки позивача, не свідчать самі по собі про безумовну необґрунтованість чи недобросовісність дій позивача.
У той же час, судом також не встановлено та відповідачем не наведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи, в чому вони полягали та чим це підтверджується.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат: статті 141 ЦПК України (розподіл судових витрат) та статті 142 ЦПК України (розподіл судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що в разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 142 ЦПК України.
Отже, в розумінні приписів частини 5 статті 142 ЦПК України відповідачем не доведено наявності правових підстав для покладення на позивача витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги у зв`язку із залишенням позову при новому розгляді справи без розгляду.
Із положень частини 5 статті 270 ЦПК України слідує, що про відмову в прийнятті додаткового рішення суд виносить ухвалу.
Керуючись статтями 137, 141, 142, 270 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Фінансова компанія «ПФБ Кредит» про прийняття додаткового рішення відмовити.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Т.Г. Сташків
