open Про систему
Нечинна
                             
                             
З А К О Н

УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР

та місцеве самоврядування
( Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 2, ст. 5 )
( Вводиться в дію Постановою ВР
N 534-XII ( 534-12 ) від 08.12.90, ВВР, 1991, N 2, ст. 6 )
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР
N 1292-XII ( 1292-12 ) від 04.07.91, ВВР, 1991, N 36, ст.474

Законами
N 1635-XII ( 1635-12 ) від 08.10.91, ВВР, 1991, N 50, ст.705
N 1650-XII ( 1650-12 ) від 11.10.91, ВВР, 1991, N 51, ст.721 )

Виходячи з Конституції Української РСР ( 888-09 ), Декларації
про державний суверенітет України цей Закон визначає засади
місцевого самоврядування - основи демократичного устрою влади в
республіці, правовий статус місцевих Рад народних депутатів,
органів територіального громадського самоврядування, а також форм
безпосередньої демократії. Закон є основою реалізації державної
влади і місцевого самоврядування, утвердження повноти народовладдя
на відповідних адміністративних територіях. Місцеве самоврядування в Українській РСР - це територіальна
самоорганізація громадян для самостійного вирішення безпосередньо
або через державні і громадські органи, які вони обирають, усіх
питань місцевого життя, виходячи з інтересів населення, на основі
законів Української РСР та власної фінансово-економічної бази.
Р о з д і л I
ТЕРИТОРІАЛЬНА І ПРАВОВА ОСНОВА, СИСТЕМА І ПРИНЦИПИ

МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
С т а т т я 1. Територіальна основа і базовий рівень

місцевого самоврядування
Місцеве самоврядування здійснюється в межах відповідних
адміністративно-територіальних одиниць Української РСР. Територіальну основу місцевого самоврядування становлять
сільрада, селище, район, місто, район у місті, область. Однойменні адміністративно-територіальні одиниці, які мають
спільний адміністративний центр, можуть об'єднуватися в одну за
взаємною згодою відповідних Рад та з урахуванням інтересів
населення шляхом референдуму. Сільради, селища, міста з метою більш ефективного здійснення
своїх прав та інтересів можуть об'єднуватися в асоціації, інші
форми добровільних об'єднань. Будь-які перетворення сільських поселень (об'єднання,
роз'єднання, перейменування, переведення в іншу категорію тощо)
можуть здійснюватися за рішенням районних Рад народних депутатів
лише з волі жителів цих поселень. Базовим рівнем місцевого самоврядування є сільради, селища
міського типу, міста. У сільських районах базовий рівень місцевого самоврядування
може бути визначено самостійно шляхом референдуму. Згідно з законодавством Української РСР, виходячі з інтересів
населення, місцеве самоврядування базового рівня забезпечує
вирішення питань місцевого значення на відповідній території.
С т а т т я 2. Система місцевого самоврядування
Система місцевого самоврядування включає: сільські, селищні, районні, міські, районні в містах, обласні
Ради народних депутатів та їх органи, які є державними органами
місцевого самоврядування; органи територіального громадського самоврядування (комітети
і ради мікрорайонів, житлових комплексів, домові, вуличні,
квартальні, дільничні, селищні, сільські комітети та інші органи); місцеві референдуми, загальні збори (сходи) громадян, інші
форми безпосереднього волевиявлення населення, передбачені
законодавством Української РСР. Основною ланкою в системі місцевого самоврядування є місцеві
Ради народних депутатів як представницькі органи державної влади.
На своїй території вони об'єднують і координують діяльність усіх
інших ланок місцевого самоврядування.
С т а т т я 3. Основні принципи місцевого самоврядування
Місцеве самоврядування здійснюється на принципах: народовладдя; законності; самостійності і незалежності Рад народних депутатів у межах
своїх повноважень у вирішенні питань місцевого значення; захисту прав, свобод і законних інтересів громадян,
соціальної справедливості; виборності Рад народних депутатів, органів територіального
громадського самоврядування, їх підконтрольності, підзвітності і
відповідальності перед населенням; гласності і врахування громадської думки; поєднання місцевих і державних інтересів, інтересів особи і
всього населення відповідної території; економічної і фінансової самостійності території; взаємодії органів місцевого самоврядування з трудовими
колективами, громадськими організаціями і рухами; самофінансування і самозабезпечення; оптимальної децентралізації; реальної керованості територією.
С т а т т я 4. Правова основа місцевого самоврядування
Правовий статус місцевих Рад народних депутатів, органів
територіального громадського самоврядування, місцевих
референдумів, загальних зборів (сходів) громадян, інших форм
безпосереднього волевиявлення населення визначається цим Законом,
іншими законодавчими актами Української РСР. Органи місцевого самоврядування базового рівня наділяються
цим Законом, іншими законами Української РСР власною компетенцією,
яка не може бути змінена інакше як законом або договором. Місцеві Ради народних депутатів мають право: за взаємною згодою перерозподіляти між собою окремі
повноваження в галузі господарського і соціально-культурного
будівництва з урахуванням місцевих демографічних, територіальних,
економічних умов і національних особливостей; передавати частину своїх повноважень органам територіального
громадського самоврядування. Передача у відання органів місцевого самоврядування
додаткових повноважень повинна супроводжуватися передачею їм
відповідних коштів, а також матеріально-технічних та інших
ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень. Органи територіального громадського самоврядування за умов,
встановлених законодавством Української РСР, мають право юридичної
особи. Органи місцевого самоврядування, які є юридичними особами,
мають право купувати і продавати майно, укладати договори, брати
на себе фінансові зобов'язання, виступати як сторони в суді,
арбітражі. За своїми зобов'язаннями вони несуть самостійну
матеріально-фінансову відповідальність. Дія цього Закону, інших законодавчих актів Української РСР,
які регулюють місцеве самоврядування, поширюється також на
монофункціональні поселення (території військових містечок,
поселення закритого типу).
Р о з д і л ІІ
ЕКОНОМІЧНА І ФІНАНСОВА ОСНОВА МІСЦЕВОГО

САМОВРЯДУВАННЯ
С т а т т я 5. Фінансово-економічна база місцевого

самоврядування
Фінансово-економічну базу місцевого самоврядування
становлять: природні ресурси (земля, її надра, рослинний і тваринний
світ), розпорядження якими відповідно до законів Української РСР
здійснюється сільськими, селищними і міськими Радами народних
депутатів; місцеве господарство, комунальна та інша власність, яка
служить джерелом одержання доходів місцевого самоврядування і
задоволення соціально-економічних потреб населення відповідної
території; фінансові ресурси, що складаються з бюджетних і позабюджетних
коштів, валютних фондів місцевих Рад народних депутатів, а також
коштів органів територіального громадського самоврядування.
С т а т т я 6. Місцеве господарство та його склад
Місцеве господарство забезпечує безпосереднє задоволення
потреб населення і функціонування системи місцевого
самоврядування. Місцеве господарство складається з підприємств (об'єднань),
організацій, установ, об'єктів виробничої і соціальної
інфраструктури, які є комунальною власністю відповідної
адміністративно-територіальної одиниці. До складу місцевого господарства можуть бути включені за
згодою власника підприємства (об'єднання), організації і установи,
які не є комунальною власністю і діяльність яких пов'язана
переважно з обслуговуванням населення. За згодою населення і органів місцевого самоврядування до
складу місцевого господарства можуть бути також включені об'єкти,
створені в результаті трудової участі громадян або придбані на їх
добровільні внески. Місцеві Ради народних депутатів у межах своєї компетенції
можуть надавати підприємствам (об'єднанням), організаціям і
установам, які входять до складу місцевого господарства, переважне
право на користування місцевими природними ресурсами,
матеріально-технічне забезпечення місцевих фондів. Місцеві Ради народних депутатів мають право самостійно
створювати за рахунок наявних у них коштів підприємства
(об'єднання), організації і установи, в тому числі і поза межами
відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Місцеві Ради народних депутатів координують діяльність
підприємств (об'єднань), організацій і установ місцевого
господарства, сприяють розвитку малих підприємств.
С т а т т я 7. Комунальна власність
Комунальна власність становить основу місцевого господарства. Розпорядження і управління комунальною власністю здійснюють
від імені населення адміністративно-територіальних одиниць
відповідні місцеві Ради народних депутатів та уповноважені ними
інші органи місцевого самоврядування. До комунальної власності належить майно, яке передається
безоплатно Союзом РСР і Українською РСР, іншими суб'єктами, а
також майно, яке створюється і купується місцевими Радами народних
депутатів за рахунок належних їм коштів. Місцеві Ради народних депутатів мають право вносити
пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність,
відповідних адміністративно-територіальних одиниць підприємств
(об'єднань), організацій і установ, їх структурних підрозділів та
інших об'єктів, що належать до державної власності, якщо вони
мають особливо важливе значення для забезпечення
комунально-побутових і соціально-культурних потреб населення даної
території, функціонування місцевого господарства. Місцеві Ради народних депутатів мають право передавати
об'єкти комунальної власності у тимчасове або постійне
користування, оренду, продавати їх підприємствам (об'єднанням),
організаціям і установам, окремим громадянам та об'єднанням
громадян, крім випадків, встановлених законодавством, а також
перерозподіляти об'єкти комунальної власності на договірній та
конкурсній основі між власними підприємствами (об'єднаннями),
організаціями і установами, якщо це не суперечить чинному
законодавству. Місцеві Ради народних депутатів мають переважне право на
придбання приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на їх
території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення
комунально-побутових та соціально-культурних потреб населення,
особливо найменш соціально захищеної його частини. Склад об'єктів і структура комунальної власності можуть
змінюватись відповідно до розвитку ринкових відносин, вільного
підприємництва, роздержавлення та демонополізації економіки. Перелік майна, що перебуває у комунальній власності, порядок
передачі, купівлі, продажу, а також перелік державного майна , що
безоплатно передається у власність відповідних
адміністративно-територіальних одиниць, порядок розгляду спорів,
які виникають при цьому, визначаються законодавством Української
РСР.
С т а т т я 8. Відносини органів місцевого самоврядування

з іншими суб'єктами власності
Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами
(об'єднаннями), організаціями і установами, кооперативними та
іншими організаціями, які не належать до комунальної власності,
будуються на податковій і договірній основі. Господарське і соціально-культурне співробітництво між
органами місцевого самоврядування здійснюється самостійно тільки
на основі укладених між ними договорів.
С т а т т я 9. Матеріально-технічне забезпечення і

товарообмін між адміністративними

територіями
Матеріально-технічне забезпечення органів місцевого
самоврядування та об'єктів місцевого господарства здійснюється в
умовах повної економічної самостійності учасників господарської
діяльності на основі прямих договорів, що укладаються між ними, а
також шляхом оптової, роздрібної торгівлі у встановленому порядку. При централізованому розподілі матеріальні ресурси, необхідні
для соціально-економічного розвитку території, обслуговування
населення, охорони навколишнього середовища, виділяються місцевим
Радам народних депутатів відповідними державними органами. Товарообмін між адміністративними територіями здійснюється в
умовах відкритості територіальних ринків. Місцеві Ради народних депутатів не мають права встановлювати
обмеження на ввезення та вивезення продукції і товарів за межі
відповідної території, крім випадків, передбачених законодавством
Української РСР.
С т а т т я 10. Участь у зовнішньоекономічних зв'язках
Місцеві Ради народних депутатів встановлюють на принципах
валютної самоокупності зовнішньоекономічні зв'язки відповідно до
законодавства Української РСР. Місцеві Ради народних депутатів сприяють розширенню
зовнішньоекономічних зв'язків підприємств (об'єднань), організацій
і установ, розташованих на їх території, розвитку експортної бази
і збільшенню обсягів виробництва продукції (робіт, послуг). Місцеві Ради народних депутатів мають право: укладати договори з зарубіжними партнерами на реалізацію і
придбання продукції за рахунок наявних у них валютних коштів або
на іншій основі; створювати спільні з зарубіжними партнерами підприємства по
використанню природних ресурсів, випуску товарів народного
споживання і наданню послуг населенню незалежно від
підпорядкування співзасновників; брати участь у створенні спільних з зарубіжними партнерами
наукових, культурних, туристичних, фізкультурно-оздоровчих
центрів, інших організацій, пов'язаних із забезпеченням розвитку
місцевого господарства; організовувати прикордонну і прибережну торгівлю; вносити до Верховної Ради Української РСР пропозиції про
створення зон вільного підприємництва.
С т а т т я 11. Забезпечення повноважень державних органів

місцевого самоврядування по розвитку

території
Питання створення або перетворення економічних і соціальних
об'єктів, початку господарської діяльності, використання природних
ресурсів на території сільської, селищної, міської Ради народних
депутатів вирішуються тільки з її дозволу. Підприємства (об'єднання), організації і установи, незалежно
від їх підпорядкування і форм власності, не мають права вносити
зміни у плани своєї діяльності з питань, обумовлених договором з
Радою народних депутатів, а також в обов'язковому порядку
погоджують з відповідною Радою заходи, які можуть призвести до
зміни екологічного, демографічного стану та інших наслідків на її
території.
С т а т т я 12. Місцеві бюджети
Місцеві Ради народних депутатів у межах своєї компетенції
самостійно розробляють, затверджують і виконують бюджети
відповідних територій в інтересах населення. Втручання вищестоящих
органів у процес розроблення, затвердження і виконання місцевих
бюджетів не допускається. Місцеві бюджети одних адміністративно-територіальних одиниць
не включаються до місцевих бюджетів інших
адміністративно-територіальних одиниць, а також до Державного
бюджету республіки. Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі
нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя, які
встановлюються Верховною Радою Української РСР.
С т а т т я 13. Доходи місцевих бюджетів
Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок закріплених
законом джерел та відрахувань від загальнореспубліканських
податків і доходів. Відрахування в місцеві бюджети провадяться
відповідно до законів Української РСР про бюджетну систему, про
оподаткування та інших законів Української РСР. 1. У бюджет адміністративно-територіальної одиниці місцевого
самоврядування базового рівня повністю зараховуються доходи: прибутковий податок з громадян Української РСР, Союзу РСР,
іноземних громадян та осіб без громадянства, які проживають на
території місцевої Ради; податок на фонд оплати праці колгоспників; прибутковий податок з колгоспів, радгоспів, споживчої
кооперації і громадських організацій; державне мито, плата за патенти на зайняття індивідуальною
трудовою діяльністю; надходження від здачі в оренду майна, яке належить до
комунальної власності відповідних адміністративно-територіальних
одиниць; податок з власників транспортних засобів; земельний податок; плата за трудові ресурси; плата за природні ресурси; податок на прибуток кооперативів; податок на прибуток підприємств (об'єднань), організацій і
установ, які входять до складу місцевого господарства та їх
структурних одиниць, новостворюваних малих підприємств, а також
спільних підприємств відповідно до частки в них місцевих Рад
народних депутатів; місцеві податки і збори; податок на приріст коштів, спрямованих на споживання. 2. У місцеві бюджети зараховуються надходження за
нормативами, які затверджуються Верховною Радою Української РСР: від податку з обороту; від податку на експорт та імпорт; від податку на доходи; від податку на прибуток підприємств (об'єднань), організацій
і установ, за винятком підприємств, які входять до складу
місцевого господарства, новостворюваних малих підприємств, а також
спільних підприємств відповідно до частки в них місцевих Рад
народних депутатів; від інших доходів, передбачених законодавством Української
РСР. Склад і розміри частини загальнореспубліканських податків,
зборів і платежів, що зараховуються у місцеві бюджети,
визначаються Верховною Радою Української РСР, виходячи з
відповідних соціально-економічних нормативів бюджетної
забезпеченості населення території і стану місцевих джерел
доходів. Платежі підприємств вносяться до бюджету за місцезнаходженням
підприємств, їх філій, інших структурних одиниць і підрозділів.
( Пункт другий статті 13 доповнено частиною третьою згідно із
Законом N 1635-12 від 08.10.91 ) Розподіл платежів підприємств, що мають на даній території
філії, проводиться пропорційно частці їх працівників в загальній
чисельності зайнятих на підприємстві. ( Пункт другий статті 13
доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1635-12
від 08.10.91 ) Розмежування частини загальнореспубліканських податків,
зборів і платежів між обласним бюджетом та бюджетами районів і
міст визначається обласною, Київською і Севастопольською міськими
Радами народних депутатів, виходячи з відповідних
соціально-економічних нормативів бюджетної забезпеченості
населення території і стану місцевих джерел доходів. 3. У місцеві бюджети з вищестоящих бюджетів можуть
передаватися кошти у вигляді субвенцій, субсидій, дотацій. 4. Місцеві Ради народних депутатів мають право надавати
окремим категоріям платників, у тому числі молоді, пільги по
податках і платежах, що надходять у відповідний місцевий бюджет.
С т а т т я 14. Видатки місцевих бюджетів
1. Місцеві Ради народних депутатів самостійно: визначають напрями використання коштів місцевих бюджетів,
витрачають бюджетні кошти; збільшують у межах наявних у них коштів норми видатків на
утримання житлово-комунального господарства, закладів охорони
здоров'я, соціального забезпечення, народної освіти, культури,
фізкультури і спорту, органів внутрішніх справ, охорони природи,
визначають додаткові пільги і допомогу при поданні допомоги
окремим категоріям населення; встановлюють розмір видатків на утримання органів місцевого
управління; утворюють резервні фонди за рахунок власних доходів і частини
перевищення доходів над видатками бюджетів інших територій, які
можуть передаватися на договірних і компенсаційних засадах
відповідній Раді для фінансового збалансування нижчестоящих
бюджетів шляхом субвенцій, дотацій. 2. Доходи, додатково одержані при виконанні місцевих
бюджетів, а також суми перевищення доходів над видатками, що
утворюються в результаті перевиконання доходів або економії у
видатках, залишаються в розпорядженні місцевих Рад народних
депутатів, вилученню не підлягають і використовуються за їх
розсудом.
С т а т т я 15. Позабюджетні кошти
Місцева Рада народних депутатів формує єдиний позабюджетний
фонд, в який включаються: додаткові доходи і зекономлені кошти, одержані за рахунок
здійснення організованих місцевими Радами заходів щодо розв'язання
економічних і соціальних проблем; добровільні внески і пожертвування громадян, підприємств
(об'єднань), організацій і установ; доходи від місцевих позик і місцевих грошово-речових лотерей,
аукціонів, а також прибутків, одержаних від проведення суботників; штрафи, які стягуються за одержання підприємствами
(об'єднаннями), організаціями і установами необгрунтованого
прибутку (доходу) у зв'язку з завищенням цін (тарифів) на
продукцію (роботи, послуги); доходи від розпродажу майна ліквідованих підприємств
місцевого господарства, які належать до комунальної власності
відповідних адміністративно-територіальних одиниць; плата за реєстрацію кооперативів і малих підприємств; інші позабюджетні кошти. Позабюджетні кошти витрачаються за розсудом відповідної
місцевої Ради народних депутатів. У межах єдиного позабюджетного
фонду Рада може утворювати цільові фонди. Кошти позабюджетних фондів перебувають на спеціальних
рахунках, які відкриваються в установах банків і вилученню не
підлягають. З фондів соціального розвитку підприємств (об'єднань),
організацій і установ пропорційно виділяються суми коштів на
соціальний розвиток тих житлових масивів, селищ, сіл, в яких
проживає відповідна кількість їх працівників. Крім того, до єдиного позабюджетного фонду місцевої Ради
народних депутатів базового рівня включаються: орендна плата за землю; екологічний податок і штрафи за забруднення навколишнього
середовища і нераціональне використання природних ресурсів та інші
порушення природоохоронного законодавства, санітарних норм і
правил, а також платежі, які компенсують завдану шкоду; штрафи за адміністративні правопорушення, вчинені на
території місцевої Ради; всі виявлені перевірками приховані або занижені доходи
підприємств (об'єднань), організацій і установ, розташованих на
території місцевої Ради; доходи від реалізації безгосподарного і конфіскованого майна; доходи від продажу населенню квартир і будинків.
С т а т т я 16. Валютні фонди
Місцеві Ради народних депутатів мають право формувати валютні
фонди за рахунок: відрахувань за стабільними довгочасними нормативами від
валютної виручки підприємств (об'єднань), організацій і установ,
розташованих на території Ради, які встановлюються законодавством
Української РСР; доходів від власної зовнішньоекономічної діяльності; добровільних внесків і пожертвувань юридичних осіб та
громадян; надходжень від реалізації товарів, робіт (послуг) іноземним
юридичним особам і громадянам; інших не заборонених законом джерел. Кошти валютних фондів перебувають на спеціальних рахунках,
які відкриваються в установах банків, витрачаються за розсудом
відповідної місцевої Ради народних депутатів і вилученню не
підлягають.
С т а т т я 17. Фінансові ресурси органів територіального

громадського самоврядування
Фінансові ресурси органів територіального громадського
самоврядування утворюються за рахунок доходів від діяльності
створених ними підприємств, добровільних внесків і пожертвувань
інших підприємств (об'єднань), організацій, установ і населення, а
також заходів, які проводять ці органи. Місцеві Ради народних депутатів мають право передавати
частину своїх фінансових ресурсів органам територіального
громадського самоврядування. Органи територіального громадського самоврядування: самостійно використовують наявні в їх розпорядженні фінансові
ресурси відповідно до цілей своєї діяльності, в тому числі на
утримання утворюваних ними органів; мають право відкривати в установах банків рахунки для
грошових операцій.
С т а т т я 18. Участь органів місцевого самоврядування

у кредитних відносинах
Місцеві Ради народних депутатів та органи територіального
громадського самоврядування, які є юридичними особами мають право: користуватися на договірних засадах кредитами на виробничі і
соціальні цілі; брати участь наявними в їх розпорядженні ресурсами у
створенні і діяльності фінансово-кредитних та комерційних установ
на акціонерній або пайовій основі; утворювати цільові фонди і використовувати їх для
фінансування цільових програм та вирішення питань місцевого життя. Місцеві Ради народних депутатів мають право складати
територіальні зведені фінансові баланси. Відповідні державні та
громадські органи, підприємства (об'єднання), організації і
установи подають Раді народних депутатів, її виконавчим і
розпорядчим органам відомості, необхідні для їх складення.
Р о з д і л ІІІ
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1. ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ, ФУНКЦІЇ І ЗАГАЛЬНА КОМПЕТЕНЦІЯ

МІСЦЕВИХ РАД НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ
С т а т т я 19. Порядок формування Рад
Ради народних депутатів формуються з депутатів, обраних
відповідно до Закону Української РСР "Про вибори депутатів
місцевих Рад народних депутатів Української РСР". Рада вважається правомочною за умови обрання не менш як трьох
чвертей депутатів від встановленої Радою попереднього скликання
кількості депутатських мандатів. Строк повноважень Рад - п'ять років.
С т а т т я 20. Функції Рад
Ради народних депутатів у межах своєї компетенції самостійно
вирішують усі питання місцевого значення, виходячи з інтересів
громадян, які проживають на їх території, та державних інтересів,
проводять у життя рішення вищестоящих органів державної влади,
забезпечують додержання законності і правопорядку. Ради забезпечують комплексний соціально-економічний розвиток
на своїй території, здійснюють керівництво підприємствами
(об'єднаннями), організаціями і установами, які є їх комунальною
власністю. Інші (не передбачені законами Української РСР) функції
здійснюються Радами виключно на основі угод з іншими державними
органами та органами місцевого самоврядування за умови додержання
законних прав підприємств (об'єднань), організацій, установ і
громадян.
С т а т т я 21. Загальна компетенція Рад
Ради народних депутатів є правомочними розглядати і
вирішувати будь-які питання, віднесені законодавством Української
РСР до відання місцевого самоврядування, а також утворюваних ними
органів. Ради утворюють свої виконавчі, розпорядчі та інші органи,
самостійно встановлюють структуру, штати, затверджують фонд і
умови оплати праці їх працівників відповідно до чинного
законодавства. Ради мають право утворювати і реорганізовувати утворені ними
територіальні та міжтериторіальні, галузеві і міжгалузеві органи
управління, встановлювати їх компетенцію відповідно до
законодавства Української РСР. Рішення Рад, їх виконавчих і розпорядчих органів, прийняті в
межах своєї компетенції, є обов'язковими для виконання відповідно
нижчестоящими Радами, їх виконавчими і розпорядчими органами,
всіма розташованими на території Ради підприємствами
(об'єднаннями), організаціями і установами, кооперативними та
іншими громадськими організаціями, їх органами, а також посадовими
особами і громадянами. Рішення Ради не повинні суперечити
Конституції Української РСР ( 888-09 ) і чинним законам. Рада має право порушувати питання перед нижчестоящою Радою
про скасування прийнятого нею рішення. Нижчестояща Рада у місячний
строк розглядає цю пропозицію на сесії. Прийняте нею рішення є
остаточним, якщо воно не суперечить чинному законодавству. Ради та їх виконавчі комітети є юридичними особами, мають
гербову печатку і кутовий штамп за зразком, який затверджується
Президією Верховної Ради Української РСР, рахунки в установах
банків.
2. КОМПЕТЕНЦІЯ РАДИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ БАЗОВОГО РІВНЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ (СІЛЬСЬКОЇ, СЕЛИЩНОЇ, МІСЬКОЇ)
С т а т т я 22. Повноваження в галузі планування,

матеріально-технічного забезпечення

та обліку
Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів: 1) самостійно розробляє та затверджує плани економічного і
соціального розвитку території, програми з питань житлового
будівництва, шляхового будівництва, благоустрою, з інших питань
комунально-побутового і соціально-культурного обслуговування
населення, охорони природи, організує і контролює їх виконання,
затверджує звіти про виконання планів і програм; 2) розглядає та погоджує подані підприємствами
(об'єднаннями), колгоспами, кооперативами, організаціями і
установами, розташованими на її території, проекти їх планів і
заходів, які пов'язані з обслуговуванням населення, а також можуть
призвести до зміни екологічного, демографічного стану та інших
наслідків на її території; 3) здійснює передбачений законом контроль за станом обліку та
звітності на підприємствах (об'єднаннях), організаціях і
установах, які їй належать, а також у кооперативах і на малих
підприємствах різних форм власності; сприяє органам державної
статистики, подає їм та одержує від них необхідні дані; 4) вносить пропозиції до планів і програм економічного і
соціального розвитку територій Рад інших ланок, а також до планів
підприємств (об'єднань), колгоспів, кооперативів та організацій,
розташованих на її території, з питань, пов'язаних з задоволенням
потреб населення; ( Дію пункту п'ятого статті 22 призупинено на період
реалізації Програми надзвичайних заходів щодо стабілізації
економіки України та виходу її з кризового стану (1991 рік - перше
півріччя 1993 року) згідно з Постановою ВР N 1292-12 від
04.07.91 ) 5) має право на розподіл до 20 процентів товарів
народного споживання продовольчої і непродовольчої груп, які
виробляють підприємства на її території, для власних потреб, а
також для обміну за прямими договорами між іншими регіонами; 6) здійснює матеріально-технічне забезпечення заходів,
передбачених у плані економічного і соціального розвитку її
території і програмах; 7) розглядає плани розміщення, спеціалізації та розвитку
підприємств (об'єднань), організацій і установ незалежно від їх
підпорядкування і форм власності, в необхідних випадках вносить
свої пропозиції у відповідні органи управління; 8) забезпечує складання необхідних для управління економічним
і соціальним розвитком відповідальної території балансів трудових
ресурсів, земельного, місцевих будівельних матеріалів, палива,
грошових доходів і видатків населення. Міська Рада доводить до районних у місті Рад вихідні
показники для планування економічного і соціального розвитку їх
території.
С т а т т я 23. Повноваження в галузі бюджету і фінансів
Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів: 1) самостійно розробляє і затверджує бюджет, при необхідності
вносить до нього зміни; розподіляє бюджетні кошти по статтях
видатків, затверджує звіт про виконання бюджету; 2) встановлює місцеві податки, збори і мита в межах,
визначених законом, а також тарифи по оплаті побутових,
комунальних, транспортних та інших послуг, якщо ці тарифи не
встановлені вищестоящими органами влади і управління; 3) організує через державну податкову інспекцію стягнення
податків, зборів, надходження інших фінансових коштів,
передбачених законом; 4) вносить пропозиції і дає згоду на заміну платежів
підприємств (об'єднань), організацій і установ у бюджет передачею
в розпорядження Ради певної продукції, матеріалів, виконанням
робіт або наданням послуг; 5) фінансує виконання підприємствами, які не входять до
складу місцевого господарства, на договірній основі місцевих
замовлень на виробництво продовольчих і непродовольчих товарів,
надання послуг населенню, а також пов'язаних з будівництвом та
реконструкцією об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури; 6) може одержувати кошти з інших бюджетів у вигляді дотацій,
субвенцій або субсидій, які мають цільовий характер або спрямовані
на збалансування бюджету, виходячи з нормативів бюджетної
забезпеченості на одного жителя; 7) здійснює з бюджету фінансування витрат на утримання
належних Раді організацій і закладів народної освіти, культури,
охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури і спорту,
свого апарату, а також витрат, пов'язаних з розвитком
житлово-комунального господарства, благоустрою і побутового
обслуговування населення, збільшенням виробництва товарів
народного споживання, проведенням природоохоронних заходів та
заходів щодо зміцнення охорони громадського порядку; 8) утворює в складі бюджету резервний фонд, а також
затверджує розміри оборотної касової готівки для покриття
тимчасових касових розривів, передбачає в бюджеті виділення сум,
необхідних для повернення кредитів і оплати процентів по них, а
також субсидій; 9) має право збільшувати понад встановлені норми видатки на
утримання соціально-культурних закладів, включаючи надбавки до
заробітної плати їх працівників, на охорону природи, встановлювати
додаткові пільги і допомогу малозабезпеченим громадянам,
багатодітним сім'ям, престарілим та інвалідам, а також особам, які
постраждали від стихійного лиха; 10) здійснює контроль за додержанням фінансової дисципліни і
зобов'язань по платежах у бюджет підприємствами (об'єднаннями),
організаціями і установами; 11) має право видавати позики з метою сприяння
соціально-економічному розвитку території, брати участь наявними в
її розпорядженні коштами у створенні і діяльності
фінансово-кредитних установ на акціонерній або пайовій основі; 12) може за згодою підприємств (об'єднань), колгоспів,
кооперативів, організацій і установ, які не входять до складу
місцевого господарства, населення об'єднувати їх кошти, а також
бюджетні і позабюджетні кошти Ради на будівництво, розширення
ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і
виробничої інфраструктури та на природоохоронні заходи; 13) може об'єднувати на договірних засадах кошти бюджетів
інших територій для вирішення спільних питань; 14) сприяє роботі органів державного страхування, надає
окремим громадянам пільги по обов'язковому державному страхуванню. Міська Рада випускає місцеві позики, встановлює відрахування
у районні в місті бюджети.
С т а т т я 24. Повноваження в галузі управління

комунальною власністю, розвитку

місцевого господарства
Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів: 1) володіє на праві комунальної власності майном відповідної
Ради, майновими фондами житлово-комунального господарства,
створених нею або переданих у власність відповідної території
підприємств (об'єднань), організацій і установ та іншим майном для
задоволення потреб і запитів населення; 2) вирішує питання створення, придбання, використання,
ліквідації, продажу, оренди або безоплатної передачі майнових
об'єктів, які перебувають в її комунальній власності; 3) має право без погодження з вищестоящими органами
створювати за рахунок наявних у неї коштів підприємства
(об'єднання), організації і установи, затверджувати їх статути або
положення про них, наділяти статутними фондами, призначати і
звільняти з посади їх керівників або визначати порядок їх
призначення і звільнення; перетворювати ці підприємства в
акціонерні, брати участь на пайових засадах у створенні та
експлуатації спільних підприємств; 4) приймає за погодженням з власниками рішення про включення
до складу місцевого господарства відповідної території підприємств
(об'єднань), організацій і установ, які не перебувають в її
комунальній власності, але діяльністю яких пов'язана з
обслуговуванням населення; вирішує питання про надання їм
переважного права користуватися місцевими земельними та іншими
природними ресурсами; 5) вносить пропозиції власникам щодо передачі або продажу в
комунальну власність Ради підприємств та інших об'єктів, які
належать їм і мають важливе значення для забезпечення потреб
населення відповідної території; 6) сприяє створенню на своїй території кооперативів; 7) видає дозвіл на зайняття індивідуальною трудовою
діяльністю; сприяє створенню сілянських (фермерських) господарств,
малих підприємств; 8) координує діяльність підприємств (об'єднань), організацій
і установ місцевого господарства; 9) укладає договори на виконання робіт (послуг) на своїй
території з підприємствами (об'єднаннями), організаціями і
установами, які не перебувають в її комунальній власності,
кооперативами та громадянами; 10) координує в межах своїх повноважень формування планів
підприємств (об'єднань), організацій і установ місцевого
господарства, вирішує питання їх розміщення, спеціалізації і
розвитку; 11) дає згоду на розміщення і розвиток на своїй території
підприємств (об'єднань), організацій і установ, які не перебувають
в її комунальній власності; 12) формує і розміщує на договірних засадах замовлення для
підприємств (об'єднань), організацій і установ, незалежно від їх
підпорядкування і форм власності, на виробництво продукції, в тому
числі товарів народного споживання, розробку конструкторської та
технологічної документації, методичних рекомендацій; 13) організує на договірних засадах надання підприємствами
(об'єднаннями), організаціями і установами, які не належать до
комунальної власності, тимчасово вільних виробничих потужностей,
обладнання і складських приміщень іншим підприємствам
(об'єднанням), організаціям і установам; 14) укладає договори про взаємні зобов'язання, пов'язані з
створенням або перетворенням промислових об'єктів, які не належать
до комунальної власності. Відчуження найважливіших об'єктів комунальної власності
здійснюється відповідною Радою за згодою населення. Об'єкти
соціально-культурного і комунально-побутового обслуговування
населення не можуть бути вилучені для погашення зобов'язань Ради
перед іншими організаціями. Міська Рада реєструє створювані нею підприємства. Сільська, селищна, міська (міста районного підпорядкування)
Рада вносить до вищестоящої Ради подання про державну реєстрацію
створюваних нею підприємств. Міська (крім міста районного підпорядкування) Рада реєструє
статути кооперативів.
С т а т т я 25. Повноваження в галузі використання

і охорони землі, інших природних

ресурсів, навколишнього середовища
Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів: 1) здійснює розпорядження і контроль за використанням і
охороною землі, її надр, водойм, лісів, атмосферного повітря,
рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів на
відповідній території в межах і в порядку, встановлених
законодавством Української РСР; дає висновки щодо проектів рішень
місцевих Рад інших ланок про виділення в межах своєї території
частини земель в їх відання; 2) надає земельні ділянки в межах своєї території, вилучає
їх, передає в оренду та інші види тимчасового користування
громадянам, підприємствам (об'єднанням), організаціям, установам і
кооперативам у порядку, передбаченому земельним законодавством
Української РСР; 3) реєструє право землеволодіння, договори на оренду та інші
види тимчасового землекористування; 4) веде державний земельний кадастр; 5) приймає рішення з питань створення на відповідній
території дачних кооперативів, садово-городніх товариств, реєструє
їх; 6) організує проведення землевпорядних робіт, дає дозвіл на
проведення вишукувальних робіт, що здійснюються на її землях; 7) відає водними ресурсами, надає у користування водні
об'єкти, контролює будівництво та експлуатацію іригаційних і
меліоративних споруд на своїй території; 8) контролює додержання всіма користувачами лісового
законодавства Української РСР, здійснює передбачені цим
законодавством повноваження в питаннях лісокористування; 9) надає відводи для розробки корисних копалин, контролює
додержання при їх розробці законодавства і проведення необхідних
природовідновлюваних заходів; ( Дію пункту десятого статті 22 призупинено щодо права
зупиняти роботу підприємств, які виконують державне замовлення
(строком на один рік) на підставі Закону N 1292-12 від
04.07.91 ) 10) контролює додержання всіма землекористувачами
природоохоронного законодавства, виконання ними зобов'язань по
підвищенню родючості грунтів, боротьбі з ерозією, рекультивації
порушених земель, насадженню полезахисних лісосмуг; організує
проведення екологічної експертизи як проектів, так і споруджуваних
об'єктів, роботи підприємств (об'єднань), організацій і установ,
які забруднюють повітряний і водний басейни; зупиняє дію актів
будь-яких органів на своїй території, прийнятих з порушенням
законодавства про охорону природокористування, а також роботу
підприємств (об'єднань), організацій і установ, яка призводить до
погіршення екологічного стану; 11) організує роботу по ліквідації наслідків аварій і
стихійного лиха, залучає до участі в ній підприємства
(об'єднання), кооперативні та інші організації незалежно від їх
підпорядкування і форм власності; 12) інформує населення про екологічно небезпечні аварії та
ситуації і стан навколишнього середовища, а також про заходи, що
вживаються з метою його поліпшення; 13) може подавати позови відповідно до суду або арбітражу про
відшкодування матеріальної шкоди, а також шкоди здоров'ю громадян,
завданої нераціональним використанням природних ресурсів і
забрудненням навколишнього середовища підприємствами
(об'єднаннями), організаціями і установами, незалежно від їх
підпорядкування і форм власності, громадянами; 14) встановлює розміри штрафів за завдану шкоду природному
середовищу, забруднення вулиць, тротуарів, газонів тощо; 15) приймає рішення або вносить пропозиції до відповідних
органів про оголошення природних та інших об'єктів, що являють
собою екологічну, історичну, культурну або наукову цінність,
пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються
законом.
С т а т т я 26. Повноваження в галузі будівництва
Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів: 1) організує підготовку і затверджує проекти планіровки і
забудови населених пунктів, їх генеральних планів, проекти і
титульні списки будов та об'єктів місцевого господарства,
контролює їх здійснення; керує проектними, будівельно-монтажними
та ремонтно-будівельними організаціями, що належать до комунальної
власності; 2) здійснює контроль за додержанням затверджених проектів
будівництва об'єктів житлово-комунального господарства і
виробничого призначення; зупиняє будівництво, яке проводиться з
порушенням планів забудови і затверджених проектів і може завдати
шкоди навколишньому середовищу; 3) організує за рахунок власних коштів і на дольових засадах
будівництво і ремонт жилих будинків, об'єктів комунального
господарства і соціально-культурного призначення, а також шляхів,
які їй належать; 4) залучає на договірній основі підприємства (об'єднання),
колгоспи, кооперативи, інші організації до участі в розвитку
потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних
матеріалів, а також у створенні на цих умовах спеціалізованих
підприємств і організацій для виконання робіт по реконструкції і
технічному переоснащенню підприємств, будівництву очисних споруд,
каналізації, будівництву, реконструкції, ремонту і утриманню
місцевих шляхів; 5) призначає державні приймальні комісії, затверджує акти про
приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів
житлово-цивільного призначення, а також бере участь у прийманні в
експлуатацію інших об'єктів, розташованих на відповідній
території; 6) створює госпрозрахункові будівельні і ремонтно-будівельні
підприємства, може передавати їх в оренду; сприяє створенню і
роботі будівельних кооперативів, малих підприємств будівництва і
будівельних матеріалів; 7) виступає замовником на будівництво об'єктів соціальної і
виробничої інфраструктури комунальної власності.
С т а т т я 27. Повноваження в галузі житлового

господарства, комунально-побутового,

торговельного обслуговування

транспорту і зв'язку
Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів: 1) організує експлуатацію житлового фонду, об'єктів
комунального і шляхового господарства, роботу підприємств
торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування, що
належать до комунальної власності, здійснює управління ними і
контроль; 2) розподіляє власний житловий фонд, веде облік громадян, які
потребують поліпшення житлових умов, вирішує питання використання
жилих приміщень, оренди будинків і споруд, що належать до
комунальної власності; здійснює контроль за станом квартирного
обліку на підприємствах (об'єднаннях), в організаціях і установах,
розташованих на її території; 3) видає ордери на заселення жилої площі в будинках
державних, кооперативних і громадських організацій; 4) веде облік громадян, які бажають придбати незаселені
квартири (будинки) з її фонду, приймає рішення про продаж цих
квартир (будинків), подає допомогу власникам квартир (будинків) в
їх експлуатації і ремонті; сприяє будівництву індивідуального та
кооперативного житла; 5) приймає рішення про організацію житлово-будівельних і
гаражних кооперативів, реєструє статути цих кооперативів, здійснює
контроль за їх діяльністю; 6) організує експлуатацію електричних, водопровідних,
каналізаційних, теплових і газових мереж та споруд, розглядає і
дає висновки щодо планів будівництва зазначених об'єктів
підприємствам (об'єднанням), організаціям і установам, які не
перебувають у комунальній власності; контролює будівництво та
експлуатацію очисних споруд і обладнання; 7) організує благоустрій населених пунктів, залучаючи до
цього кошти, трудові і матеріально-технічні ресурси підприємств
(об'єднань), організацій і установ, а також населення; контролює
стан благоустрою виробничих територій, організує озеленення,
охорону зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку
громадян; присвоює найменування вулицям та іншим частинам
населених пунктів, встановлює нумерацію будинків; 8) веде облік нежилих приміщень на своїй території, має право
продавати або здавати у користування на основі договору про оренду
нежилі приміщення, що належать Раді на праві комунальної
власності; 9) організує місцеві ринки, дає дозвіл на створення і
експлуатацію підприємств торгівлі і громадського харчування, які
перебувають у приватній і колективній власності; встановлює
правила торгівлі на колгоспних та інших ринках; подає допомогу в
розвитку колгоспної, кооперативної та індивідуальної торгівлі,
організує ярмарки; захищає інтереси споживачів, здійснює контроль
за додержанням цін, тарифів, цінників, правил торгівлі і
обслуговування, санітарних і технологічних правил на підприємствах
торгівлі та громадського харчування; контролює роботу організацій
державної торгівлі і споживчої кооперації по закупівлі,
зберіганню, переробці та продажу сільськогосподарської продукції; 10) здійснює заходи щодо розширення і вдосконалення мережі
державних, акціонерних, кооперативних та приватних підприємств
торгівлі і громадського харчування; 11) створює підприємства побутового обслуговування на праві
комунальної власності і організує їх експлуатацію, вживає заходів
до організації побутового обслуговування населення на умовах
оренди підприємств, в тому числі тих, що належать до колективної
або індивідуальної власності; організує забезпечення населення
паливом; 12) забезпечує утримання в належному стані кладовищ, інших
місць поховання та їх охорону; 13) встановлює зручний для населення режим роботи підприємств
комунального господарства, торгівлі і громадського харчування,
побутового обслуговування; 14) затверджує і звільняє з посади керівників підприємств
комунального господарства, торгівлі і громадського харчування,
побутового обслуговування, що належать до комунальної власності,
або встановлює інший порядок їх призначення та звільнення
відповідно до чинного законодавства; 15) здійснює контроль за належною експлуатацією об'єктів
комунального господарства, торгівлі і громадського харчування,
побутового обслуговування, які є у власності підприємств
(об'єднань), організацій, установ, кооперативів та окремих
громадян, зупиняє їх експлуатацію в разі порушення екологічних,
санітарних правил, інших вимог законодавства, може скасовувати в
таких випадках дані їм дозволи на створення та експлуатацію
відповідних об'єктів; 16) керує підприємствами (об'єднаннями) та організаціями
транспорту і зв'язку, що перебувають в її комунальній власності; 17) здійснює в межах своїх повноважень контроль за діяльністю
підприємств (об'єднань) і організацій транспорту, незалежно від їх
підпорядкування та форм власності, а також за організацією
обслуговування пасажирів на автовокзалах і залізничних вокзалах,
причалах (пристанях), в аеропортах; 18) залучає підприємства (об'єднання), організації і
установи, які не належать до комунальної власності, до участі в
обслуговуванні населення засобами транспорту і зв'язку; забезпечує
облік автомобілів та інших видів механічних транспортних засобів; 19) забезпечує розвиток на відповідній території мережі
автомобільних шляхів загального користування та їх утримання,
обладнання технічними засобами регулювання дорожнього руху і
засобами зв'язку, спорудження будинків і приміщень для служби
ремонту і утримання шляхів, а також підприємств громадського
харчування, автомотосервісу і відпочинку пасажирів; 20) здійснює контроль за станом обслуговування населення
підприємствами зв'язку, подає їм допомогу в розвитку
телефонізації, радіофікації і телебачення, поштового зв'язку,
ремонті та охороні мережі зв'язку на своїй території. Міська Рада затверджує правила користування міським
транспортом, маршрути і графіки його руху.
С т а т т я 28. Повноваження в галузі соціального

обслуговування населення
Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів: 1) здійснює управління належними їй або переданими Радами
інших ланок закладами народної освіти, охорони здоров'я і
соціального забезпечення, культури, фізкультури і спорту,
організує їх матеріально-фінансове забезпечення; затверджує і
звільняє з посади їх керівників або встановлює відповідно до
чинного законодавства інший порядок їх призначення і звільнення;
створює за рахунок власних коштів або на дольових засадах нові
установи соціально-культурного призначення для досягнення рівня
соціального обслуговування населення не нижче від встановлених
нормативів; 2) організує подання медичної допомоги школам; планує
розвиток мережі шкіл та дитячих дошкільних і позашкільних
закладів, виходячи з нормативів забезпеченості в сфері народної
освіти; 3) створює при школах фонд всеобучу за рахунок власних і
залучених коштів підприємств (об'єднань), організацій і установ;
вживає заходів до організації трудового навчання і професійної
орієнтації школярів, залучення їх до продуктивної праці; 4) вирішує питання про надання громадянам пільг по утриманню
дітей у школах-інтернатах, інтернатах при школах, а також по
оплаті за харчування дітей в школах (групах) з продовженим днем;
організує роботу по запобіганню бездоглядності неповнолітніх; 5) організує виконання та контролює додержання чинного
законодавства щодо національно-культурних і мовних прав громадян;
забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови як
державної в усіх сферах суспільного життя, створює необхідні умови
для розвитку і використання мов інших національностей; сприяє
розвитку народної творчості і художньої самодіяльності,
національно-культурних традицій населення; 6) здійснює охорону і організує використання пам'яток історії
та культури, переданих до її відання; 7) організує контроль за санітарним та радіаційним станом
навколишнього середовища, додержанням правил санітарної охорони на
своїй території, здійснює заходи до запобігання інфекційним
захворюванням, епідеміям, епізоотіям та їх ліквідації; 8) організує медичну допомогу населення, надає в межах свого
відання встановлені пільги і допомогу, пов'язані з охороною
материнства і дитинства, поліпшенням умов життя багатодітних
сімей; 9) вирішує у встановленому законодавством порядку питання
соціального забезпечення населення, опіки і піклування на своїй
території; сприяє громадянам в необхідних випадках у призначенні
пенсій; призначає в межах власних коштів допомогу особам, які не
мають права на одержання державних пенсій, а також доплату до
пенсій і допомоги, видає одноразову допомогу громадянам, що
постраждали від стихійного лиха; вживає заходів до поліпшення
житлових і матеріально-побутових умов інвалідів, сімей, які
втратили годувальника, престарілих громадян, що потребують
обслуговування вдома, до влаштування в будинки інвалідів і
престарілих громадян, які мають потребу в цьому, дітей, що
залишились без піклування батьків, на виховання в сім'ї громадян;
призначає опікунів і піклувальників, здійснює контроль за
виконанням ними своїх обов'язків; сприяє створенню необхідних
житлових умов для демобілізованих та звільнених у запас
військовослужбовців і сімей військовослужбовцій; 10) веде облік і регулює розподіл трудових ресурсів на своїй
території, обліковує незайняте населення, організує
працевлаштування громадян, затверджує плани працевлаштування
молоді, що закінчила загальноосвітні школи, і забезпечує їх
виконання; забезпечує працевлаштування інвалідів, членів сімей
загиблих воїнів, демобілізованих військовослужбовців і тих, хто
звільнився в запас, підлітків та молоді, розвиває з цією метою
мережу державних, кооперативних і приватних підприємств, їх
філіалів та цехів, надомництво; приймає рішення про утворення за
рахунок коштів підприємств, колгоспів і кооперативів спеціальних
робочих місць для осіб з обмеженою працездатністю; організує
спільно з підприємствами (об'єднаннями), організаціями, установами
і кооперативами роботу по одержанню громадянами спеціальностей
масових професій; забезпечує виконання планів організованого
набору робітників та переселення, контролює виконання
підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами
зобов'язань по створенню робітникам, які прибувають, необхідних
виробничо-побутових умов; 11) розробляє та здійснює програми зайнятості населення,
створює відповідно до законодавства фонд сприяння незайнятому
населенню; 12) встановлює підприємствам (об'єднанням), організаціям і
установам, розташованим на її території, необхідну кількість
робочих місць для влаштування на роботу громадян, що потребують
соціального захисту (осіб, які не досягли 18-річного віку,
інвалідів, пенсіонерів, багатодітних жінок, осіб, що повернулися з
місць позбавлення волі, та інших); надає підприємствам
(об'єднанням), організаціям і установам пільги по платежах у
місцевий бюджет за прийняття на роботу цієї категорії громадян; 13) контролює подання підприємствами (об'єднаннями),
організаціями, установами і кооперативами даних про наявність
вільних робочих місць (посад); 14) організує інформування населення про потребу підприємств
(об'єднань), організацій, установ і кооперативів у робітниках і
службовцях; 15) забезпечує контроль за додержанням правил охорони праці,
техніки безпеки, виробничої санітарії на підприємствах
(об'єднаннях), в організаціях, установах і кооперативах,
розташованих на її території; бере участь у розв'язанні
колективних трудових спорів (конфліктів). Міська Рада керує видавничою справою, поліграфічним
виробництвом, що належить до комунальної власності. Міська Рада вирішує питання усиновлення (удочеріння).
С т а т т я 29. Повноваження в галузі агропромислового

виробництва
Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів: 1) сприяє зміцненню економічної самостійності колгоспів,
радгоспів, інших сільськогосподарських кооперативних, громадських,
державних підприємств (об'єднань) і організацій, селянських
(фермерських) господарств, створює необхідні умови для вирішення
питань, пов'язаних з пріоритетним розвитком села; 2) сприяє роботі по укладанню договорів колгоспами,
радгоспами, іншими сільськогосподарськими підприємствами і
господарствами з заготівельними організаціями по виконанню
державного замовлення на закупівлю сільськогосподарської продукції
та з постачальницькими організаціями по забезпеченню цих
підприємств і господарств необхідними матеріально-технічними
ресурсами; 3) здійснює заходи щодо розвитку мережі прідприємств і
організацій по заготівлі, переробці, зберіганню і реалізації
сільськогосподарської продукції; 4) організує контроль за додержанням сільськогосподарськими
підприємствами, організаціями та селянськими (фермерськими)
господарствами, розташованими на її території, чинного
законодавства з питань землекористування, охорони природи, праці,
техніки безпеки, виробничої гігієни і санітарії, пожежної безпеки,
боротьби з хворобами тварин і рослин та санітарно-гігієнічних
вимог щодо якості продукції.
С т а т т я 30. Повноваження щодо забезпечення законності,

прав, свобод і законних інтересів громадян
Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів: 1) забезпечує на своїй території додержання Конституції
Української РСР та чинних законів, а також актів вищестоящих
органів державної влади і управління, захищає права, свободи і
законні інтереси громадян; 2) має право звертатися до суду або державного арбітражу з
позовом про визнання недійсними актів органів державного
управління, місцевого самоврядування, підприємств (об'єднань),
організацій і установ, колгоспів і кооперативів, які порушують
права та законні інтереси громадян, а також обмежують встановлені
законом повноваження відповідної Ради, і до прийняття рішення
судом або арбітражем зупиняти дію таких актів; 3) здійснює у випадках стихійного лиха, екологічних
катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, порушення громадського
порядку передбачені законом особливі заходи, пов'язані з
врятуванням життя людей, захистом їх здоров'я і прав, збереженням
матеріальних цінностей, підтриманням порядку; організує проведення
протипожежних заходів; 4) контролює додержання законодавства про свободу совісті і
релігійні об'єднання; 5) веде облік громадян, які постійно або тимчасово проживають
на її території; забезпечує додержання правил паспортної системи; 6) реєструє статути (положення) добровільних товариств та
інших добровільних об'єднань громадян, органів територіального
громадського самоврядування населення, які створюються і діють
відповідно до чинного законодавства у межах її території; 7) забезпечує розгляд звернень громадян, перевіряє стан цієї
роботи в органах територіального громадського самоврядування, на
підприємствах (об'єднаннях), в колгоспах, організаціях і
установах, розташованих на її території; 8) організує правову роботу на підприємствах (об'єднаннях), в
колгоспах, організаціях і установах, які належать до її
комунальної власності; здійснює заходи щодо правового виховання
населення. Міська Рада (міста обласного підпорядкування) приймає
відповідно до законодавства Української РСР рішення, які
передбачають за їх порушення адміністративну відповідальність, з
питань боротьби із стихійним лихом і епідеміями, а також рішення з
питань боротьби з епізоотіями. Міська Рада (міста республіканського підпорядкування)
встановлює правила, за порушення яких передбачено адміністративну
відповідальність, з питань благоустрою території міста та інших
населених пунктів, забезпечення в них чистоти і порядку, торгівлі
на колгоспних ринках, визначає час, у який забороняється
порушувати тишу в громадських місцях. Міська Рада керує роботою органів запису актів громадянського
стану, нотаріату та державного архіву. Сільська, селищна Рада вчиняє нотаріальні дії, реєструє акти
громадянського стану.
С т а т т я 31. Повноваження в галузі охорони державного

і громадського порядку, боротьби із

злочинністю
Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів: 1) забезпечує в межах своїх повноважень охорону державного і
громадського порядку та організацію боротьби із злочинністю на її
території; 2) сприяє органам суду, прокуратури, юстиції, внутрішніх
справ та державної безпеки, адвокатури в їх роботі; 3) затверджує дільничних інспекторів міліції, контролює в
межах своєї компетенції їх роботу і роботу державної автомобільної
інспекції, пожежної охорони. За погодженням з Міністерством
внутрішніх справ Української РСР вирішує питання зміцнення штатів
міліції, що утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету, та їх
матеріально-технічного забезпечення, створення особовому складу
необхідних умов для служби та відпочинку; 4) стежить за роботою виправно-трудових установ, керує
роботою товариських судів і забезпечує додержання законності в їх
діяльності; 5) координує роботу органів територіального громадського
самоврядування, органів, утворених для сприяння охороні державного
і громадського порядку та боротьбі із злочинністю, забезпечує
соціальну захищеність, моральне і матеріальне стимулювання їх
членів за активну участь у правоохоронній діяльності; 6) вирішує відповідно до законодавства питання проведення
зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, спортивних,
видовищних та інших масових громадсько-політичних заходів;
контролює забезпечення організаторами цих заходів належного
громадського порядку; 7) вживає в разі страйків, стихійного лиха, інших
надзвичайних подій необхідних заходів до забезпечення
життєдіяльності підприємств (об'єднань), організацій і установ,
всієї сфери обслуговування населення, збереження державного,
громадського та особистого майна громадян, додержання державного і
громадського порядку.
С т а т т я 32. Повноваження в галузі оборонної роботи
Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів забезпечує
в межах своєї компетенції виконання положень Конституції
Української РСР ( 888-09 ) та законодавства про військовий
обов'язок усіма посадовими особами і громадянами, підприємствами
(об'єднаннями), організаціями і установами; сприяє призову
громадян на дійсну військову службу, проведенню учбових зборів і
початкової військової підготовки, військово-патріотичному
вихованню населення; здійснює виконання законодавства про пільги і
переваги, встановлені для громадян у зв'язку з їх участю у
військових діях, службою у Збройних Силах, а також для членів їх
сімей. Міська Рада керує цивільною обороною в місті.
С т а т т я 33. Повноваження в галузі нагородження

державними нагородами
Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів розглядає
клопотання і вносить подання до відповідних органів про
нагородження державними нагородами та присвоєння почесних звань
СРСР і Української РСР відповідно до чинного законодавства.
С т а т т я 34. Інші повноваження Ради базового рівня

місцевого самоврядування
Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів, крім
передбачених цим Законом, здійснює й інші повноваження відповідно
до чинного законодавства Української РСР, а також повноваження,
передані їй Радами інших ланок.
3. КОМПЕТЕНЦІЯ РАЙОННОЇ В МІСТІ, РАЙОННОЇ,

ОБЛАСНОЇ РАДИ
С т а т т я 35. Компетенція районної в місті Ради

народних депутатів
Районна в місті Рада народних депутатів: 1) забезпечує збалансований розвиток своєї території; 2) розробляє та затверджує плани і програми економічного і
соціального розвитку та звіти про їх виконання; 3) вносить пропозиції до проектів планів і програм
економічного і соціального розвитку міста, а також до планів
підприємств (об'єднань), організацій, установ і кооперативів,
розташованих на її території, з питань, пов'язаних із задоволенням
потреб населення та соціальним розвитком території; 4) розробляє і затверджує районний бюджет та звіт про його
виконання; 5) керує підприємствами (об'єднаннями), організаціями і
установами, які належать до комунальної власності району; 6) організує і координує роботу органів територіального
громадського самоврядування, подає методичну допомогу та
забезпечує додержання законності в їх діяльності; 7) створює районні будівельні та ремонтно-будівельні
підприємства і організації для потреб району, може передавати їх в
оренду; сприяє у створенні і діяльності будівельних кооперативів,
малих підприємств будівництва і будівельних матеріалів; 8) здійснює за погодженням з міською Радою державну
реєстрацію підприємств (об'єднань), акціонерних товариств і малих
підприємств, реєструє статути кооперативів; 9) планує розвиток районної мережі шкіл і дитячих дошкільних
та позашкільних закладів, виходячи з нормативів забезпеченості
народної освіти; 10) здійснює передбачені законодавством Української РСР і
віднесені до її компетенції повноваження, а також окремі
повноваження, передані їй за взаємною згодою міською та іншими
Радами. Районна в місті Рада народних депутатів має право вирішувати
й інші питання загальнорайонного значення, якщо при цьому не
обмежується самостійність і незалежність Рад базового рівня
місцевого самоврядування та Рад інших ланок у здійсненні ними
своїх повноважень.
С т а т т я 36. Компетенція районної Ради
Районна Рада народних депутатів: 1) забезпечує збалансований розвиток своєї території; 2) розробляє і затверджує плани і програми економічного і
соціального розвитку та звіти про їх виконання; 3) вносить пропозиції до проектів планів і програм
економічного і соціального розвитку області, а також до планів
підприємств (об'єднань), організацій, установ і кооперативів,
розташованих на території району, з питань, пов'язаних із
задоволенням потреб населення і соціальним розвитком території; 4) розробляє і затверджує районний бюджет та звіт про його
виконання; сприяє у встановлених законом випадках збалансованості
бюджетів адміністративно-територіальних одиниць базового рівня
місцевого самоврядування; 5) керує підприємствами (об'єднаннями), організаціями і
установами, які належать до комунальної власності; 6) координує роботу державних органів базового рівня
місцевого самоврядування при проведенні ними міжтериторіальних
заходів, подає їм методичну допомогу та забезпечує додержання
законності в їх діяльності; 7) організує на договірних засадах з державними органами
базового рівня місцевого самоврядування господарське і
соціально-культурне обслуговування населення сільрад, селищ, міст
районного підпорядкування; 8) здійснює державну реєстрацію підприємств (об'єднань),
кооперативів, акціонерних товариств і малих підприємств; 9) створює районні будівельні і ремонтно-будівельні
підприємства і організації для потреб сільрад, селищ, міст
районного підпорядкування, а також власних потреб, може передавати
їх в оренду; сприяє створенню і діяльності будівельних
кооперативів, малих підприємств будівництва і будівельних
матеріалів; 10) планує розвиток районної мережі шкіл і дитячих дошкільних
та позашкільних закладів, виходячи з нормативів забезпеченості
народної освіти; 11) спрямовує роботу місцевих органів державного страхування; 12) встановлює тарифи оплати побутових, комунальних,
транспортних та інших послуг; 13) затверджує маршрути і графіки руху місцевого транспорту; 14) координує плани роздрібного товарообороту організацій
споживчої кооперації по сільрадах, селищах, містах районного
підпорядкування; 15) приймає відповідно до законодавства Української РСР
рішення, які передбачають за їх порушення адміністративну
відповідальність, з питань боротьби із стихійним лихом і
епідеміями, а також рішення з питань боротьби з епізоотіями; 16) скликає перші сесії Рад народних депутатів в
новоутворених місті районного підпорядкування, селищі, сільраді; 17) розглядає і вирішує питання про перетворення сільських
поселень (об'єднання, роз'єднання, перейменування, переведення в
іншу категорію тощо); 18) вирішує питання усиновлення (удочеріння); 19) вирішує передбачені законодавством Української РСР і
віднесені до її компетенції інші питання, а також здійснює окремі
повноваження, передані їй за взаємною згодою Радами базового рівня
місцевого самоврядування та обласною Радою. Районна Рада народних депутатів має право вирішувати й інші
питання загальнорайонного значення, якщо при цьому не обмежується
самостійність і незалежність Рад базового рівня місцевого
самоврядування та Рад інших ланок у здійсненні ними своїх
повноважень.
С т а т т я 37. Компетенція обласної Ради
Обласна Рада народних депутатів: 1) забезпечує збалансований розвиток області; 2) розробляє і затверджує плани і програми економічного і
соціального розвитку та звіти про їх виконання; 3) розробляє і затверджує обласний бюджет та звіти про його
виконання, сприяє у встановлених законом випадках збалансованості
бюджетів адміністративно-територіальних одиниць на території
області; 4) керує об'єктами господарського і соціально-культурного
призначення, що належать до комунальної власності; 5) приймає відповідно до законодавства Української РСР
рішення, які передбачають за їх порушення адміністративну
відповідальність, з питань боротьби із стихійним лихом і
епідеміями, а також рішення з питань боротьби з епізоотіями;
встановлює правила, за порушення яких передбачено адміністративну
відповідальність, з питань благоустрою території населених
пунктів, забезпечення в них чистоти і порядку, торгівлі на
колгоспних ринках, визначає час, у який забороняється порушувати
тишу в громадських місцях; 6) скликає першу сесію Ради народних депутатів у
новоутвореному районі, місті обласного підпорядкування; 7) координує роботу районних і міських (міст обласного
підпорядкування) Рад при проведенні ними міжтериторіальних
заходів, подає їм методичну допомогу та забезпечує додержання
законності в їх діяльності; 8) організує на договірних засадах з районними і міськими
(міст обласного підпорядкування) Радами господарське і
соціально-культурне обслуговування населення районів і міст; 9) обласна, Київська, Севастопольська міська Рада має право
законодавчої ініціативи у Верховній Раді Української РСР; 10) вирішує передбачені законодавством Української РСР і
віднесені до її компетенції інші питання, а також здійснює окремі
повноваження, передані їй за взаємною згодою Радами народних
депутатів базового рівня місцевого самоврядування та Радами інших
ланок. Обласна Рада народних депутатів має право вирішувати й інші
питання загальнообласного значення, якщо при цьому не обмежується
самостійність і незалежність Рад інших ланок у здійсненні ними
своїх повноважень.
4. ВИКЛЮЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ РАДИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ
С т а т т я 38. Виключна компетенція Ради
Виключно на пленарних засіданнях Ради народних депутатів
вирішуються такі питання: 1) визнання повноважень депутатів, вирішення питань про
дострокове припинення повноважень депутатів у випадках,
передбачених законодавством; 2) обрання голови, заступника (заступників) голови Ради і
звільнення їх з посади або прийняття їх відставки; 3) утворення і обрання постійних та інших комісій Ради, зміна
їх складу, обрання голів комісій; 4) обрання виконавчого комітету Ради та зміна його складу; 5) розгляд пропозиції голови Ради про розпуск виконавчого
комітету; 6) утворення, реорганізація і ліквідація відділів, управлінь,
комітетів, інших органів виконавчого комітету Ради, затвердження
загальної чисельності апарату цих органів, витрат на їх утримання
та положень про них; призначення та звільнення керівників цих
органів; 7) утворення і реорганізація територіальних галузевих і
міжгалузевих органів управління, інших органів Ради, визначення їх
повноважень, затвердження загальної чисельності апарату цих
органів, витрат на їх утримання та положень про них; затвердження
та звільнення керівників цих органів; 8) утворення і затвердження передбачених законодавством
комісій при виконавчому комітеті Ради, зміна їх складу, визначення
повноважень комісій, не передбачених законодавством; 9) затвердження за поданням виконавчого комітету Ради схеми
управління територією; 10) затвердження регламенту, плану роботи Ради; 11) заслуховування звітів голови Ради, постійних комісій,
виконавчого комітету, інших органів, які утворює або обирає Рада,
а також посадових осіб, яких вона обирає, призначає або
затверджує; 12) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в Раді,
виконання ними рішень і доручень Ради та її органів; 13) розгляд запитів депутатів і прийняття рішень по запитах; 14) прийняття рішень про проведення місцевого референдуму; 15) скасування розпоряджень голови Ради, рішень і
розпоряджень виконавчого комітету Ради, актів підприємств
(об'єднань), організацій і установ, що належать до комунальної
власності, якщо вони суперечать чинному законодавству; 16) зупинення дії актів органів територіального громадського
самоврядування, підприємств (об'єднань), організацій і установ, що
не належать до комунальної власності, якщо ці акти порушують права
і законні інтереси громадян, які проживають на території Ради, а
також обмежують встановлені законом повноваження Ради; 17) затвердження планів і програм економічного і соціального
розвитку території Ради та звітів про їх виконання; 18) затвердження бюджету і внесення до нього змін,
затвердження звітів про виконання бюджету; 19) перерозподіл власності і окремих повноважень в галузі
господарського і соціально-культурного будівництва між Радою і
Радами інших ланок за їх взаємною згодою, а також передача окремих
повноважень органам територіального громадського самоврядування;
передача їм частини фінансових коштів, ресурсів і власності; 20) розгляд і затвердження плану заходів по виконанню наказів
виборців; 21) визначення переліку об'єктів місцевого господарства;
затвердження переліку об'єктів комунальної власності та їх
статусу; 22) встановлення ставок податку з прибутку для підприємств та
інших об'єктів місцевого господарства, що належать до комунальної
власності Ради; встановлення розмірів місцевих податків і зборів,
оголошення місцевих добровільних позик; встановлення пільг по
податках і платежах, що надходять до місцевого бюджету; 23) встановлення норм витрат на утримання закладів охорони
здоров'я і соціального забезпечення, народної освіти, культури,
фізкультури і спорту, визначення додаткової допомоги окремим
категоріям громадян; 24) утворення і визначення статусу позабюджетних, резервних і
валютних фондів; утворення фондів для кредитування цільових
програм і заходів для вирішення територіальних завдань; 25) вирішення питань регулювання земельних відносин
відповідно до законодавства Української РСР; 26) розгляд і затвердження проектів планіровки і забудови
населених пунктів; 27) розгляд і вирішення питань
адміністративно-територіального поділу в межах своєї компетенції; 28) погодження питань про створення або перетворення іншими
державними органами, підприємствами (об'єднаннями), організаціями
і установами економічних і соціальних об'єктів на території Ради,
використання ними природних ресурсів, а також заходів, які можуть
призвести до зміни екологічного, демографічного стану та інших
наслідків на її території; 29) скасування дозволу на господарську діяльність або
припинення роботи підприємств (об'єднань), організацій і установ у
разі порушення ними законодавства про охорону природи,
землекористування і використання місцевих природних ресурсів,
санітарію і охорону здоров'я, безпеку у використанні трудових
ресурсів, в інших випадках порушення законодавства; 30) встановлення правил користування водозабірними спорудами,
призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб
населення; встановлення зон санітарної охорони водних об'єктів;
обмеження або заборона використання підприємствами питної води в
промислових цілях з водопроводів; 31) прийняття відповідно до законодавства Української РСР
рішень і встановлення правил, які передбачають адміністративну
відповідальність за їх порушення; 32) визначення кількості округів для виборів депутатів Ради,
утворення відповідних виборчих комісій; 33) скликання обласною, районною, міською (крім міст
районного підпорядкування) Радою відповідно перших сесій Рад в
новоутворених районі, місті, районі в місті, селищі, сільраді; 34) заснування засобів масової інформації відповідної Ради та
затвердження їх керівників; 35) затвердження дільничних інспекторів міліції. Вирішення за
погодженням з Міністерством внутрішніх справ УРСР питань зміцнення
штатів міліції, що утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету
та їх матеріально-технічного забезпечення, створення особовому
складу необхідних умов для служби та відпочинку. На пленарних засіданнях обласної, Київської, Севастопольської
міської Ради можуть прийматися рішення щодо звернення в порядку
законодавчої ініціативи до Верховної Ради Української РСР.
5. СТРУКТУРА І ФОРМИ ДІЯЛЬНОСТІ МІСЦЕВИХ РАД

НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ
С т а т т я 39. Сесія - основна організаційно-правова форма

роботи Ради. Порядок скликання сесії
Обласна, районна, міська, районна в місті, селищна, сільська
Рада народних депутатів проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради
складається з пленарних засідань, а також засідань постійних та
інших комісій Ради, що проводяться під час сесії. Сесії Рад скликаються головою Ради в міру необхідності, але
не менш як чотири рази на рік. Сесія Ради може бути скликана за пропозицією не менш як
третини від загальної кількості обраних депутатів Ради, а також за
пропозицією постійної комісії, виконавчого комітету Ради. Перша сесія новообраної Ради скликається відповідно обласною,
районною, міською, районною в місті, селищною, сільською виборчою
комісією не пізніш як через місяць після виборів. Для підготовки пропозицій щодо порядку проведення першої
сесії новообраної Ради та питань, які передбачається внести на її
розгляд, формування органів Ради відповідною обласною, районною,
міською, районною в місті, селищною, сільською виборчою комісією
утворюється робоча група з числа депутатів цієї Ради. До визначення повноважень депутатів як членів Ради новообрана
Рада може приймати рішення тільки з питань відкриття сесії,
утворення і обрання комісії мандатної, з питань депутатської
діяльності та етики, лічильної комісії. Перша сесія Ради в новоутворених області, районі, місті,
районі в місті, селищі, сільраді скликається вищестоящою Радою не
пізніш як через місяць з дня утворення цієї
адміністративно-територіальної одиниці, а в разі проведення
виборів до Ради новоутворених області, району, міста, району в
місті, селища, сільради - відповідно обласною, районною, міською,
районною в місті, селищною, сільською виборчою комісією не пізніш
як через місяць після виборів депутатів відповідної Ради. Розпорядження голови Ради про скликання сесії доводиться до
відома депутатів і населення не пізніш як за десять днів до сесії
з зазначенням часу скликання, місця проведення сесії, питань, які
передбачається внести на розгляд Ради. Проекти рішень, інші документи і матеріали з питань, які
вносяться на розгляд Ради, доводяться до відома депутатів не
пізніш як за три дні до відкриття сесії. Сесія Ради є правомочною при наявності не менш як двох третин
від встановленої кількості депутатських мандатів у відповідній
Раді. В разі відсутності встановленої кількості депутатів за
розпорядженням голови Ради проведення сесії переноситься на інший
час. У разі відмови частини депутатів від участі в роботі сесії
Ради або неможливості брати участь в її роботі Рада в кожному
окремому випадку приймає рішення про те, що її засідання є
правомочними, якщо в ньому бере участь менш як дві третини, але
більше половини від загальної кількості обраних депутатів. Питання на розгляд Ради вносяться головою Ради, депутатами,
постійними комісіями, виконавчим комітетом Ради. Пропозиції з питань порядку денного сесії можуть вноситися
органами територіального громадського самоврядування, трудовими
колективами, громадськими об'єднаннями.
С т а т т я 40. Порядок роботи сесії Ради
Сесію Ради народних депутатів відкриває і веде голова Ради
або його заступник. Першу після виборів сесію Ради відкриває голова відповідної
обласної, районної, міської, районної в місті, селищної, сільської
виборчої комісії і веде її до обрання голови Ради та його
заступника (заступників). Для ведення протоколу сесії Рада обирає секретаря сесії або
секретаріат. Протокол сесії Ради підписується головою Ради або його
заступником і секретарем сесії. За рішенням Ради може бути проведено закрите засідання Ради. Порядок денний і порядок роботи сесії затверджуються Радою. Питання про тривалість сесії визначається Радою.
С т а т т я 41. Порядок прийняття рішення Ради
Рада народних депутатів у межах своєї компетенції приймає
рішення. Рішення Ради приймаються більшістю від загальної кількості
обраних депутатів Ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням. Рішення Ради надсилаються відповідним підприємствам
(об'єднанням), організаціям і установам, посадовим особам і
доводяться до відома громадян не пізніш як у десятиденний строк
після їх прийняття. Рішення Ради набирають чинності з моменту їх
прийняття, якщо не встановлено іншого строку введення цих рішень у
дію. Рішення Ради, які передбачають за їх порушення
адміністративну відповідальність, набирають чинності через десять
днів після їх опублікування у пресі і діють протягом строку,
зазначеного у рішенні, але не більше строку повноважень Ради.
С т а т т я 42. Голова Ради
Голова Ради народних депутатів є найвищою посадовою особою
відповідно області, району, міста, району в місті, селища,
сільради. Голова Ради обирається Радою з числа депутатів на строк її
повноважень і одночасно є головою виконавчого комітету і виконує
свої обов'язки до обрання голови Ради нового скликання. Вибори голови Ради здійснюються шляхом таємного або
відкритого голосування. Голова Ради вважається обраним, якщо за нього проголосувало
більше половини від загальної кількості обраних депутатів Ради. Рішення про обрання голови Ради підписує особа, яка вела
засідання Ради. Суміщення обов'язків голови Ради з підприємницькою
діяльністю, посадами в інших державних, господарських, громадських
органах, кооперативах не допускається. У своїй діяльності голова Ради підзвітний Раді і може бути
звільнений з посади тільки Радою. Питання про звільнення голови Ради може бути внесено на
розгляд Ради на вимогу не менш як третини від загальної кількості
обраних депутатів Ради або за рішенням місцевого референдуму. Голова Ради народних депутатів: 1) скликає сесії Ради, повідомляє депутатів і доводить до
відома населення про час і місце проведення сесій Ради, питання,
які передбачається внести на розгляд Ради; веде засідання Ради,
підписує її рішення; 2) організує підготовку сесій Ради і питань, що вносяться на
розгляд Ради; забезпечує своєчасне доведення рішень Ради до
виконавців, організує контроль за їх виконанням; 3) відає внутрішнім розпорядком роботи Ради, керує діяльністю
апарату Ради; видає розпорядження та інформує Раду на черговій
сесії про видані розпорядження; 4) представляє Раду у відносинах з державними і громадськими
органами, органами територіального громадського самоврядування,
трудовими колективами, громадськими організаціями, підприємствами
(об'єднаннями), організаціями, установами і громадянами, а також у
міжнародних відносинах відповідно до чинного законодавства; 5) представляє Раді кандидатури для обрання заступника
(заступників) голови Ради, голів постійних та інших комісій Ради,
посадових осіб, які входять до складу виконавчого комітету; 6) координує діяльність постійних комісій Ради, сприяє
організації виконання їх рекомендацій; 7) подає депутатам допомогу у здійсненні ними своїх
повноважень, забезпечує їх необхідною інформацією; сприяє
депутатам в організації прийому громадян, у проведенні звітів
перед виборцями, трудовими колективами і громадськими
організаціями, вживає заходів до реалізації пропозицій і зауважень
виборців, висловлених під час звітів, а також пропозицій і
зауважень, внесених депутатами на сесіях Ради; 8) організує узагальнення наказів виборців, попередньо
розглядає і подає Раді підготовлені виконавчим комітетом Ради
заходи по їх виконанню; сприяє депутутам у реалізації даних їм
наказів; 9)забезпечує гласність у роботі Ради та її органів; організує
обговорення громадянами проектів рішень Ради, важливих питань
місцевого життя, вивчення громадської думки; 10) організує відповідно до рішень Ради проведення місцевих
референдумів; 11) забезпечує роботу по розгляду звернень громадян; 12) вносить на розгляд Ради питання щодо організації виборів
і відкликання депутатів виборцями відповідно до законодавства
Української РСР; 13) здійснює підготовку і вносить на розгляд Ради пропозиції
з питань адміністративно-територіального поділу; 14) регулярно інформує Раду про стан справ на її території і
з інших питань; не менш як один раз на рік звітує перед Радою про
свою діяльність. Голова Ради організує роботу Ради разом з головами постійних
комісій.
С т а т т я 43. Заступник (заступники) голови Ради
Заступник (заступники) голови Ради народних депутатів
обирається Радою з числа депутатів за поданням голови Ради на
строк повноважень Ради шляхом таємного або відкритого голосування
і виконує свої обов'язки до обрання заступника (заступників)
голови Ради нового скликання. Заступник (заступники) голови Ради вважається обраним, якщо
за нього проголосувало більше половини від загальної кількості
обраних депутатів Ради. Суміщення обов'язків заступника (заступників) голови Ради з
підприємницькою діяльністю, посадами в інших державних,
господарських громадських органах, кооперативах не допускається. Заступник голови Ради разом з головою Ради організує
діяльність Ради та її органів, крім виконавчого комітету, його
відділів і управлінь, заміщає голову Ради в разі його відсутності
або неможливості виконання ним своїх обов'язків. Заступник (заступники) голови Ради може бути звільнений з
посади тільки Радою. Питання про його звільнення може бути внесено
на розгляд Ради на вимогу не менш як третини від загальної
кількості обраних депутатів Ради, а також головою Ради.
С т а т т я 44. Постійні комісії Ради
Постійні комісії Рад народних депутатів є органами Ради,
відповідальними перед нею і їй підзвітними. Постійні комісії обираються Радою з числа депутатів
відповідної Ради для вивчення, попереднього розгляду і підготовки
питань, які належать до її відання, здійснення контролю за
виконанням рішень Ради. Депутат може входити до складу тільки
однієї постійної комісії Ради. Рада утворює комісії: мандатну, з питань депутатської
діяльності та етики; з питань планування, бюджету і фінансів, а
також при необхідності постійні комісії з інших питань державного,
господарського і соціально-культурного будівництва, визначає їх
кількісний склад. Постійні комісії обираються Радою на строк її повноважень у
складі голови і членів комісії. Голова постійної комісії
обирається Радою за поданням голови Ради. Заступник голови і
секретар комісії обираються на засіданні постійної комісії. До складу постійних комісій не можуть бути обрані голова,
заступник (заступники) голови Ради, депутати, які входять до
складу виконавчого комітету Ради, прокурор відповідної
адміністративно-територіальної одиниці. Протягом строку своїх повноважень Рада може утворювати нові
постійні та інші комісії, ліквідовувати і реорганізовувати раніше
утворені комісії, вносити зміни до складу комісій.
С т а т т я 45. Повноваження постійних комісій
Постійні комісії Рад народних депутатів: 1) вивчають і підготовляють за дорученням Ради або за власною
ініціативою питання про стан та розвиток відповідних галузей
державного, господарського і соціально-культурного будівництва,
які вносяться на розгляд Ради, розробляють проекти рішень Ради та
висновки з цих питань, виступають на сесіях Ради з доповідями і
співдоповідями; 2) попередньо розглядають відповідні розділи і показники
проектів планів і програм економічного і соціального розвитку на
території Ради, бюджет і звіти про виконання планів і бюджету,
підготовляють по них свої висновки; 3) беруть участь у розробці заходів по реалізації наказів
виборців, сприяють в організації їх виконання; 4) перевіряють виконання рішень Ради, контролюють у межах
повноважень Ради додержання законодавства Української РСР; 5) розглядають пропозиції, заяви і скарги громадян; 6) вивчають за дорученням голови або заступника (заступників)
голови Ради діяльність відділів і управлінь виконавчого комітету,
роботу підприємств (об'єднань), організацій і установ,
розташованих на території Ради, подають за результатами перевірки
рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках -
на розгляд Ради; 7) входять до виконавчого комітету Ради з пропозиціями про
скасування актів його відділів і управлінь, а також підприємств
(об'єднань), організацій і установ, які належать до комунальної
власності відповідної адміністративно-територіальної одиниці, якщо
вони суперечать чинному законодавству; 8) попередньо розглядають кандидатури до складу виконавчого
комітету Ради, на посади керівників його відділів та управлінь, а
також підприємств (об'єднань), організацій і установ, які належать
до комунальної власності відповідної
адміністративно-територіальної одиниці, подають з цього питання
свої висновки; мають право входити до Ради або виконавчого
комітету з пропозиціями щодо звільнення або переміщення цих
посадових осіб. Без висновку відповідних постійних комісій Рада не може
розглядати питання про призначення, обрання, звільнення і
переміщення з посади заступника (заступників) голови, керуючого
справами (секретаря), членів виконавчого комітету, а також
керівників його відділів і управлінь; 9) входять з пропозиціями до Ради або її голови про внесення
на попереднє обговорення громадян за місцем проживання, органів
територіального громадського самоврядування, трудових колективів
найбільш важливих питань місцевого значення.
С т а т т я 46. Повноваження комісії мандатної,

з питань депутатської діяльності та етики
Комісія мандатна, з питань депутатської діяльності та етики: 1) перевіряє повноваження депутатів Ради і подає на її
розгляд пропозиції про визнання повноважень депутатів, а в разі
порушення законодавства про вибори - про визнання виборів окремих
депутатів недійсними; 2) підготовляє висновки з питань, пов'язаних з недоторканістю
депутата та іншими гарантіями депутатської діяльності або з
відкликанням депутата виборцями, а також з достроковим припиненням
повноважень депутата; 3) підготовляє за дорученням Ради або її голови рекомендації
з питань, пов'язаних з депутатською діяльністю та додержанням норм
депутатської етики, заслуховуванням Радою питань про роботу
депутатів у Раді, виборчому окрузі, про виконання ними рішень Ради
та її органів; 4) за дорученням Ради розглядає інші питання.
С т а т т я 47. Повноваження комісії з питань планування,

бюджету і фінансів
Комісія з питань планування, бюджету і фінансів: 1) попередньо розглядає проекти планів і програм економічного
і соціального розвитку на території Ради, бюджету, а також звіти
про їх виконання; спільно з іншими постійними комісіями
підготовляє висновки, виступає з доповідями і співдоповідями з цих
питань; 2) здійснює контроль за виконанням планів і програм
економічного і соціального розвитку і бюджету; проводить роботу по
виявленню внутрігосподарських резервів і додаткових доходів
бюджету; 3) вносить Раді пропозиції з питань розвитку комунальної
власності, самофінансування та самозабезпечення її території; 4) бере участь у проведенні експертизи умов договорів, які
укладаються Радою та її виконавчим комітетом, проектів будівництва
об'єктів виробничого і соціально-культурного призначення,
регіональних програм, у розгляді інших питань, пов'язаних з
плануванням і бюджетно-фінансовою діяльністю Ради.
С т а т т я 48. Організація роботи постійних комісій
Організація роботи постійної комісії Ради народних депутатів
покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде
засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє
комісію у відносинах з державними і громадськими органами,
депутатами Ради, органами територіального громадського
самоврядування, підприємствами (об'єднаннями), організаціями,
установами і громадянами, організує роботу по виконанню рішень
комісії. Засідання постійної комісії скликаються в міру необхідності,
але не рідше одного разу на три місяці, і є правомочними при
наявності не менш як двох третин від загального складу комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються
більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються
головою Комісії, а в разі його відсутності - заступником голови
або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються
головою і секретарем комісії. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій,
можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням Ради або її
голови розглядатися комісіями спільно. Рішення, висновки і
рекомендації, спільно прийняті постійними комісіями, підписуються
головами комісій. Постійна комісія при необхідності може утворювати підкомісії
з основних напрямів своєї діяльності. Постійна комісія для вивчення питань може утворювати
підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників
державних органів, органів територіального громадського
самоврядування, громадських організацій, вчених і спеціалістів, у
тому числі на договірній основі.
С т а т т я 49. Взаємодія постійних комісій Ради з

іншими органами і організаціями
Постійні комісії Ради народних депутатів при вирішенні
питань, які належать до їх відання, взаємодіють з державними
органами, органами територіального громадського самоврядування,
іншими громадськими об'єднаннями, трудовими колективами,
підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами. Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання,
мають право одержувати від керівників відділів і управлінь
виконавчого комітету Ради, підприємств (об'єднань), організацій і
установ, розташованих на території Ради, необхідні матеріали і
документи. Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому
розгляду відповідними державними і громадськими органами, органами
територіального громадського самоврядування, підприємствами
(об'єднаннями), організаціями і установами. Про результати
розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у
встановлений ними строк. У разі нерозгляду рекомендацій постійних комісій вони можуть
входити до Ради з пропозиціями про притягнення до відповідальності
відповідних посадових осіб.
С т а т т я 50. Депутат Ради
Повноваження депутата Ради народних депутатів як члена Ради
починаються з моменту визнання їх Радою і закінчуються в день
виборів депутатів Ради нового скликання або в день голосування та
встановлення результатів цього голосування про відкликання
депутата виборцями. Депутат як повноважний член Ради має всю повноту прав, що
забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворюваних
нею органів, несе обов'язки перед Радою та її органами, виконує їх
доручення. На час сесій, засідань постійних та інших комісій Ради, а
також для здійснення депутатських повноважень в інших випадках,
передбачених законом, депутат звільняється від виконання
виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому
середньої заробітної плати за основним місцем роботи та інших
витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок коштів
відповідного місцевого бюджету. У випадках віднесення населених пунктів до категорії міст
республіканського або обласного підпорядкування на їх території
припиняються повноваження депутатів Ради, якій був підпорядкований
цей населений пункт. Депутат зобов'язаний бути присутнім на кожній сесії Ради,
засіданні постійної комісії і брати активну участь в їх роботі. У разі неодноразової неявки депутата на сесії, засідання
постійної комісії без поважних причин Рада може розглянути це
питання і при необхідності звернутися до виборців з пропозицією
про відкликання даного депутата. Депутат користується правом ухвального голосу в усіх
питаннях, які розглядаються на сесіях Ради та засіданнях її
постійних комісій. Депутат має право звернутися з запитом до голови, заступника
(заступників) голови Ради, виконавчого комітету, керівників його
відділів і управлінь, а також до керівників розташованих на
території Ради підприємств (об'єднань), організацій і установ у
питаннях, віднесених до відання Ради. Державний орган або посадова особа, до яких звернуто запит,
зобов'язані дати усну чи письмову відповідь на запит на сесії Ради
у строки і в порядку, встановлені законом. За результатами
розгляду запиту Рада приймає рішення. Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії Ради,
передані в письмовій формі головуючому на сесії, розглядаються
Радою чи за її дорученням комісіями Ради або надсилаються на
розгляд відповідним державним і громадським органам та посадовим
особам, які зобов'язані в п'ятнадцятиденний строк розглянути ці
пропозиції і зауваження і про результати повідомити безпосередньо
депутата, а також голову Ради. Контроль за розглядом та реалізацією пропозицій і зауважень
депутатів здійснюється головою Ради. Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії
депутатської діяльності визначаються Конституцією Української РСР
( 888-09 ), Законом Союзу РСР про статус народних депутатів в
СРСР, цим Законом, а також іншими законодавчими актами.
6. ВИКОНАВЧІ І РОЗПОРЯДЧІ ОРГАНИ МІСЦЕВИХ

РАД НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ
С т а т т я 51. Виконавчий комітет Ради
Виконавчий комітет Ради народних депутатів є виконавчим і
розпорядчим органом відповідної Ради, тільки їй підпорядкованим та
звітним. Виконавчий комітет обирається обласною, районною, міською,
районною в місті, селищною, сільською Радою на строк повноважень
Ради у складі голови виконавчого комітету, який є одночасно
головою Ради, заступника (заступників) голови виконавчого
комітету, керуючого справами (секретаря) і членів виконавчого
комітету. Обласна, районна, міська (крім міста районного
підпорядкуваня), районна в місті Рада обирає першого заступника
голови виконавчого комітету. Встановлення кількісного складу виконавчого комітету, обрання
та звільнення заступника (заступників) голови, керуючого справами
(секретаря) і членів виконавчого комітету здійснюються Радою за
поданням голови Ради. До складу виконавчого комітету можуть входити як депутати
відповідної Ради, так і інші особи. Член виконавчого комітету на час засідань виконавчого
комітету, а також для здійснення повноважень в інших випадках
звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з
відшкодуванням йому середньої заробітної плати за основним місцем
роботи та інших витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків члена
виконавчого комітету, за рахунок коштів відповідного місцевого
бюджету. У сільській Раді з мінімальною кількістю депутатів,
встановленою законом, виконавчий комітет може не утворюватись. У
цих випадках виконавчо-розпорядчі функції здійснює голова Ради. Засідання виконавчого комітету скликаються його головою в
міру необхідності і є правомочними при наявності не менш як двох
третин від загального складу виконавчого комітету. Виконавчий комітет не менш як один раз на рік звітує про свою
діяльність перед Радою та інформує про неї населення. По закінченні повноважень Ради виконавчий комітет зберігає
свої повноваження до обрання Радою нового скликання виконавчого
комітету.
С т а т т я 52. Повноваження виконавчого комітету
Виконавчий комітет Ради народних депутатів: 1) організує виконання рішень Ради, вищестоящих органів
державної влади і управління; 2) скасовує акти відділів і управлінь виконавчого комітету,
інших підпорядкованих йому органів, а також підприємств
(об'єднань), організацій і установ, які належать до комунальної
власності відповідної адміністративно-територіальної одиниці,
зупиняє дію актів розташованих на території Ради органів,
підприємств (об'єднань), організацій і установ вищестоящого
підпорядкування, якщо вони суперечать чинному законодавству,
рішенням Ради і виконавчого комітету, до вирішення питання у
встановленому порядку; 3) подає Раді пропозиції про структуру державного управління
на відповідній території, про утворення, реорганізацію та
ліквідацію відділів і управлінь виконавчого комітету, організує і
спрямовує їх роботу; в період між сесіями Ради призначає
виконуючими обов'язки і увільняє від виконання обов'язків
керівників відділів і управлінь виконавчого комітету з наступним
поданням прийнятих рішень на затвердження Ради; 4) керує роботою утворюваних Радою комісій при виконавчому
комітеті; 5) утворює комісії у питаннях своєї діяльності, визначає
повноваження цих комісій, керує їх роботою; 6) сприяє виборчим комісіям у здійсненні ними своїх
повноважень по підготовці і проведенню виборів народних депутатів
СРСР, народних депутатів Української РСР, депутатів місцевих Рад; 7) розподіляє обов'язки між головою, заступником
(заступниками) голови, керуючим справами (секретарем) і членами
виконавчого комітету. Виконавчий комітет забезпечує вирішення всіх питань
управління, що належать до відання Ради, за винятком віднесених до
її виключної компетенції. Функції управління конкретними галузями господарського і
соціально-культурного будівництва здійснюються тільки виконавчим
комітетом Ради. Виконавчий комітет є незалежним у виборі форм і методів
організації виконання рішень Ради, а також вищестоящих органів
державної влади і управління. Інші утворені місцевою Радою органи не втручаються в
діяльність виконавчого комітету.
С т а т т я 53. Акти виконавчого комітету
Виконавчий комітет Ради народних депутатів у межах своїх
повноважень та чинного законодавства Української РСР приймає
рішення і видає розпорядження. Рішення виконавчого комітету
приймаються більшістю від загального складу виконавчого комітету.
Розпорядження виконавчого комітету видаються від його імені
головою виконавчого комітету. Акти виконавчого комітету набирають чинності з моменту їх
прийняття, якщо не встановлено іншого строку введення цих актів у
дію, і доводяться до виконавців не пізніш як у десятиденний строк.
С т а т т я 54. Голова виконавчого комітету
Голова виконавчого комітету Ради народних депутатів (голова
Ради) організує на основі колегіальності роботу виконавчого
комітету і веде його засідання; координує діяльність заступника
(заступників) голови, керуючого справами (секретаря) та членів
виконавчого комітету; організує виконання рішень Ради і
виконавчого комітету, вищестоящих органів державної влади і
управління; інформує на черговому засіданні виконавчого комітету
про видані розпорядження виконавчого комітету; підписує рішення і
розпорядження виконавчого комітету. Голова виконавчого комітету представляє виконавчий комітет у
відносинах з державними і громадськими органами, органами
територіального громадського самоврядування, підприємствами
(об'єднаннями), організаціями, установами і громадянами. Голова виконавчого комітету в разі незгоди з членами
виконавчого комітету з принципових питань його діяльності може
порушити перед Радою питання про розпуск виконавчого комітету та
формування нового складу виконавчого комітету. Голова виконавчого комітету є розпорядником рахунків
виконавчого комітету в установах банків. Голова виконавчого комітету може брати участь з правом
дорадчого голосу в засіданнях виконавчого комітету Ради інших
ланок при обговоренні питань, які зачіпають інтереси території
відповідної Ради.
С т а т т я 55. Перший заступник голови

виконавчого комітету
Перший заступник голови виконавчого комітету відповідної Ради
народних депутатів виконує за дорученням голови виконавчого
комітету функції і повноваження, передбачені статтею 54 цього
Закону, а також інші обов'язки, покладені на нього виконавчим
комітетом; заміщає голову виконавчого комітету в разі його
відсутності або неможливості виконання ним своїх обов'язків.
С т а т т я 56. Заступник (заступники) голови

виконавчого комітету
Заступник (заступники) голови виконавчого комітету Ради
народних депутатів відповідно до розподілу обов'язків займається
питаннями розвитку галузей місцевого господарства, координує
діяльність відділів і управлінь виконавчого комітету, роботу
комісій, утворених при виконавчому комітеті, підприємств
(об'єднань), організацій і установ, які належать до комунальної
власності; організує виконання рішень Ради та її виконавчого
комітету; виконує інші обов'язки, покладені на нього виконавчим
комітетом.
С т а т т я 57. Керуючий справами (секретар)

виконавчого комітету
Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету Ради
народних депутатів організує роботу апарату виконавчого комітету;
забезпечує підготовку матеріалів на розгляд виконавчого комітету,
підписує рішення і протоколи засідань виконавчого комітету;
організує доведення рішень і розпоряджень виконавчого комітету до
виконавців; відповідає за стан діловодства, обліку і звітності;
виконує інші обов'язки, покладені на нього виконавчим комітетом. У разі відсутності керуючого справами (секретаря) виконавчого
комітету його обов'язки за рішенням виконавчого комітету виконує
заступник голови або член виконавчого комітету Ради.
С т а т т я 58. Члени виконавчого комітету
Члени виконавчого комітету Ради народних депутатів беруть
участь у підготовці і розгляді питань на його засіданнях; можуть
вносити пропозиції до виконавчого комітету про розгляд питань, що
входять до компетенції виконавчого комітету.
С т а т т я 59. Відділи і управління виконавчого комітету
Відділи і управління виконавчого комітету Ради народних
депутатів утворюються за поданням виконавчого комітету Ради для
здійснення керівництва галузями місцевого господарства і
соціально-культурним розвитком на території відповідної Ради. Відділи і управління виконавчого комітету підпорядковуються у
своїй діяльності Раді, яка їх утворила, та її виконавчому
комітету. Відділи і управління виконавчого комітету звітують про свою
роботу перед Радою та її виконавчим комітетом, а також інформують
про свою діяльність населення і трудові колективи.
7. ГЛАСНІСТЬ І ВІДКРИТІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ РАД

НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ ТА ЇХ ОРГАНІВ
С т а т т я 60. Гласність і відкритість

діяльності Рад та їх органів
Рада народних депутатів та її органи проводять роботу
відкрито і гласно, систематично інформують населення про свою
діяльність, прийняті рішення, хід їх виконання, реалізацію наказів
виборців. Рішення Ради та її органів з важливих питань місцевого життя
приймаються після попереднього обговорення проектів цих рішень
серед населення. У засіданнях Ради, постійних комісій, виконавчого комітету
можуть брати участь запрошені депутати інших Рад, представники
державних органів, органів територіального громадського
самоврядування, інших громадських об'єднань, трудових колективів. На засіданнях Ради та її органів мають право бути присутніми
представники засобів масової інформації. За рішенням Ради та її
органів їх засідання можуть транслюватись по телебаченню і радіо.
8. ПІДНЯТТЯ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНСЬКОЇ РСР
С т а т т я 61. Підняття Державного прапора

Української РСР
На будинку, де відбувається сесія Ради народних депутатів, на
весь період сесії, а на будинку Ради та її виконавчого комітету -
постійно піднімається Державний прапор Української РСР.
Р о з д і л IV
ГРОМАДСЬКІ ЗАСАДИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
С т а т т я 62. Місцевий референдум
Місцевий референдум (народне голосування) проводиться в межах
відповідної адміністративно-територіальної одиниці (області,
району, міста, району в місті, селища, сільради) за рішенням
відповідної Ради народних депутатів з питань, що належать до
компетенції цієї Ради. Рішення, прийняте місцевим референдумом, є обов'язковим для
виконання відповідною Радою, підприємством (об'єднанням),
організацією і установою, громадянами, якщо воно не суперечить
закону. Порядок проведення місцевого референдуму визначається Законом
про референдум в Українській РСР.
С т а т т я 63. Загальні збори (сходи) громадян

за місцем проживання
Загальні збори (сходи) громадян за місцем проживання
скликаються головою Ради або виконавчим комітетом, органами
територіального громадського самоврядування для обговорення
найважливіших питань, що зачіпають інтереси громадян, висування
кандидатів у депутати Рад народних депутатів, формування органів
територіального громадського самоврядування та інших питань
місцевого життя. Пропозиції про скликання загальних зборів (сходів) громадян
можуть вносити громадяни, депутати, постійні комісії місцевої
Ради, депутатські групи, трудові колективи та громадські
організації. У випадках, коли скликання загальних зборів (сходів) громадян
пов'язане з великими труднощами, можуть скликатися збори (сходи)
представників населених пунктів, мікрорайонів, житлових
комплексів, вулиць, кварталів та інших територіальних одиниць.
Норми представництва на них визначаються органом, якому належить
право скликання зборів (сходів) громадян. Повноваження, порядок скликання і проведення загальних зборів
(сходів) громадян визначаються Положенням про загальні збори
(сходи) громадян за місцем їх проживання в Українській РСР.
С т а т т я 64. Органи територіального громадського

самоврядування
Органи територіального громадського самоврядування
утворюються за територіальною ознакою. Територія їх діяльності
визначається виконавчим комітетом міської, районної в місті,
селищної, сільської Ради виходячи з соціально-економічної
цілісності території та з урахування пропозицій населення. Органи територіального громадського самоврядування обираються
відкритим або таємним голосуванням на загальних зборах (сходах)
громадян або їх представників. Органи територіального громадського самоврядування діють в
інтересах жителів відповідної території, виявляють ініціативу в
постановці питань перед органами державної влади і управління,
сприяють проведенню в життя їх рішень, здійснюють на своїй
території в межах наданих їм повноважень громадський контроль. Органи територіального громадського самоврядування здійснюють
окремі повноваження, передані їм Радами народних депутатів, а
також інші повноваження. Органи територіального громадського самоврядування будують
свою роботу відповідно до цього Закону, інших законодавчих актів
Української РСР, а також статутів (положень), затверджених
загальними зборами (сходами) громадян або їх уповноваженими та
зареєстрованих виконавчими комітетами відповідних Рад народних
депутатів.

Р о з д і л V
ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
С т а т т я 65. Правові гарантії місцевого самоврядування
Органи місцевого самоврядування самостійно реалізують надану
їм компетенцію. Рішення органів територіального громадського самоврядування в
межах переданих державними органами повноважень є обов'язковими
для всіх розташованих на їх території підприємств (об'єднань),
організацій і установ, а також посадових осіб і громадян. У разі розгляду вищестоящими державними органами питань, які
зачіпають інтереси місцевого самоврядування, вони повідомляють про
це органи самоврядування. Відповідний орган місцевого
самоврядування вносить свої пропозиції вищестоящим державним
органам, які зобов'язані їх розглянути та інформувати про
результати не пізніш як у місячний строк. Підприємства (об'єднання), організації і установи, громадяни
відповідно до законодавства несуть перед органами місцевого
самоврядування відповідальність, відшкодовуючи збитки, завдані
інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому
середовищу їх рішеннями, діями або бездіяльністю, а також у
результаті невиконання їх рішень. Державні органи місцевого самоврядування мають право
звертатися до суду або державного арбітражу з позовом про визнання
недійсними актів інших державних органів самоврядування,
підприємств (об'єднань), організацій і установ, які ущемлюють їх
повноваження, і до прийняття рішення судом або арбітражем зупиняти
дію оскаржуваних актів на своїй території. Встановлені законодавством Української РСР права місцевого
самоврядування не може бути обмежено, крім випадків, передбачених
законами Української РСР.
С т а т т я 66. Відповідальність органів місцевого

самоврядування
Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за
задоволення потреб населення, стан державного, господарського і
соціально-культурного будівництва на своїй території, за
законність та наслідки прийнятих рішень. Шкода, завдана в результаті неправомірних рішень, дій або
бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується
ними в повному обсязі підприємствам (об'єднанням), організаціям,
установам і громадянам за рахунок власних коштів. Спори про відновлення порушених прав підприємств (об'єднань),
організацій, установ і громадян, що виникають в результаті дій чи
бездіяльності органів місцевого самоврядування, вирішуються в суді
або державному арбітражі.
С т а т т я 67. Дострокове припинення повноважень

органів місцевого самоврядування
Повноваження органів місцевого самоврядування можуть бути
припинені достроково, якщо ці органи своїми діями порушують
Конституцію Української РСР ( 888-09 ) і чинні закони,
конституційні права і свободи громадян, ігноруючи при цьому вимоги
компетентних органів про припинення незаконних дій. 1. Повноваження Ради народних депутатів припиняються
достроково у випадках: якщо депутати новообраної Ради протягом одного місяця не
можуть вирішити на сесії питання визначення структури Ради та
утворення сроїх органів, обрання, затвердження та призначення їх
керівників; якщо Рада три рази підряд не збирається на сесію у
встановленому цим Законом мінімальному складі; якщо Рада прийняла рішення, спрямоване на порушення
територіальної цілісності України, самочинну зміну її
адміністративно-територіального устрою; незгоди Ради із скасуванням Конституційним Судом Української
РСР прийнятих нею рішень. Питання про дострокове припинення повноважень (розпуск) Ради
вирішується Верховною Радою Української РСР. Рішення Верховної
Ради Української РСР про розпуск відповідної Ради доводиться до
відома населення відповідної адміністративно-територіальної
одиниці. Рада народних депутатів може прийняти не менш як двома
третинами від загальної кількості обраних депутатів рішення про
саморозпуск. Вибори депутатів Ради призначаються Президією Верховної Ради
Української РСР не пізніш як у двомісячний строк з дня розпуску
або саморозпуску Ради народних депутатів. Пункт перший статті 67 в редакції Закону N 1650-12 від
11.10.91 ) 2. Повноваження органу територіального громадського
самоврядування припиняються достроково у випадках: його відставки (саморозпуску); невиконання ним протягом року своїх повноважень або
ігнорування рішень відповідної Ради та її виконавчого комітету. Питання про відставку (саморозпуск) органу територіального
громадського самоврядування вирішується зборами (сходами) громадян
за поданням виконавчого комітету відповідної Ради народних
депутатів.
С т а т т я 68. Відповідальність за виконання Закону
Відповідальність за виконання цього Закону покладається на
Президію Верховної Ради Української РСР та місцеві Ради народних
депутатів республіки.
С т а т т я 69. Обов'язковість врахування положень Закону

при розробці та прийнятті інших

законодавчих і нормативних актів
Положення Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних
депутатів Української РСР та місцеве самоврядування" є
обов'язковими при розробці та прийнятті інших законодавчих і
нормативних актів Української РСР.
Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК
м. Київ, 7 грудня 1990 року

N 533-XII

  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: