Номер провадження № 2/240/6/17 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2017 року Олександрівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Щербак Ю.В.,

при секретарі - Осадчій Л.В.

за участі:

предст. ОСОБА_1 - ОСОБА_2

предст. ОСОБА_3 - ОСОБА_4

предст.Олександрівської райдержадміністрації – ОСОБА_5,

представника третьої особи - відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Олександрівка цивільну справу за позовами

ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів оренди землі та наказів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області та

ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області про скасування рішення та визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду, зазначивши , що 16 серпня 1994 року , на підставі рішення Олександрівської районної ради народних депутатів від 10 серпня 1994 року, він отримав державний акт на право постійного користування землею серії ДН 0010, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 0010. Таким чином, він отримав у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку, площею 31,11 га ,на території Самарської сільської ради, що складається з двох земельних ділянок, площею 17,79 га та 13,32 га.

У березні 2016 року ОСОБА_3 стало відомо, що частину земельної ділянки, площею17,79 га , Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області передано іншим особам .

У серпні 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повідомило ОСОБА_3, що за результатами земельних торгів, які відбулися 22 вересня 2015 року, та на підставі договорів оренди землі від 22 вересня 2015 року із земель сільськогосподарського призначення державної власності було передано в строкове платне користування:

-ОСОБА_7 – земельну ділянку, площею 4,7649 га, за кадастровим № 1422085500:01:000:0765, для ведення фермерського господарства строком на 25 років на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області,

-ОСОБА_1- земельну ділянку, площею 8,4900 га, за кадастровим № 1422085500:01:000:0764, для ведення фермерського господарства строком на 25 років на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області.

Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області на підставі наказів від 24 лютого 2016 року № 90- сг та № 89-сг « Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» надано у власність земельні ділянки:

- ОСОБА_7 – земельну ділянку, площею 4,7649 га ,за кадастровим № 1422085500:01:000: 0765,

- ОСОБА_1- земельну ділянку, площею 8,4900 га, за кадастровим № 1422085500:01:000:0764 .

Позивач вважає, що оспорювані договори оренди землі та накази Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області щодо надання земельних ділянок у власність є недійсними, бо спірні земельні ділянки, відповідно до ч. 5 ст. 116, 141 ЗК України, могли бути переданими в оренду та у власність лише після припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_3 , що до цього часу не відбулось.

На підставі викладеного , ОСОБА_3 просить визнати недійсними договори оренди землі від 22 вересня 2015 року та накази Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 24 лютого 2016 року № 90- сг та № 89-сг « Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».

В свою чергу ОСОБА_1, звернувшись до суду з позовом , зазначила, що на підставі розпорядження Добропільської райдержадміністрації від 15 квітня 2016 року № 128 є власником земельної ділянки ,площею 8,49 га, за кадастровим № 1422085500:01:000:0764, яка розташована на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області.

28 травня 2016 року ОСОБА_3заявив, що має державний акт на право користування цією ділянкою. Вказаний державний акт було видано на підставі рішення Олександрівської районної ради народних депутатів Олександрівського району Донецької області від 10 серпня 1994 року. Однак, земельна ділянка за вказаним кадастровим номером знаходиться на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області, що підтверджується даними кадастрової карти України. Крім того, управлінням Держгеокадастру у Добропільському районі Донецької області листом від 3 червня 2016 року № 925 надано пояснення , що Донецькою філією інституту Української академії аграрних наук у 1992 році проведено коригування планових матеріалів зйомок минулих років по колгоспу «Урицького» Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області та розроблено проект формування території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області. Матеріали встановлення меж затверджені рішенням Добропільської районної ради народних депутатів від 10 червня 1992 року.

За згодою землекористувачів спірну черезполосну земельну ділянку передано з Самарської сільської ради Донецької області до Нововодянської сільської ради Добропільського району, про що складено акт польового обстеження та погодження суміжних меж від 15 червня 1992 року.

Позивач ОСОБА_1 посилається, що на час передачі земельної ділянки ОСОБА_3 ,Олександрівська районна рада не мала повноважень розпоряджатися цією землею, тому рішення від 10 серпня 1994 року є незаконним, підлягає скасуванню, а виданий ОСОБА_3 державний акт на право постійного користування – недійсним ,відповідно до ст. ст. 152, 155 ЗК України.

В судове засідання позивачі не з`явились, про день слухання справи належним чином повідомлені.

Представник позивача ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_1, представник пояснив, що земельна ділянка, площею 17,79 га , була передана ОСОБА_3 на підставі рішення Олександрівської районної ради народних депутатів від 10 серпня 1994 року у постійне користування і до цього часу це право не припинено. Ділянка знаходиться на території Самарської ( на даний час Веселогірської) сільської ради Олександрівського району Донецької області , що підтверджено довідками відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі.

Питання адміністративно-територіального поділу, в т.ч. зміна меж сільрад, відноситься до компетенції обласної ради, але відповідного рішення до суду не надано та відсутня будь-яка інформація щодо прийняття такого рішення у період з 1990 року по 1995 рік, отже, відсутня підстава задоволення позову ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі. Представник вважає, що позов ОСОБА_3не підлягає задоволенню, бо станом на червень 1992 року була визначена приналежність спірної земельної ділянки до Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області , суміжні межі були погоджені актом від 15 червня 1992 року. Відтак, Олександрівська районна рада народних депутатів у серпні 1994 року не мала повноважень розпоряджатися спірною земельною ділянкою. Представник наполягає, що земельна ділянка була передана ОСОБА_9В.в оренду, а згодом і у власність з дотриманням діючого порядку та у відповідності із земельним законодавством.

Відповідач ОСОБА_7 та представник Олександрівської районної ради Донецької області –ОСОБА_10, в судове засідання повторно не з’явились, будь-яких заяв до суду не надавали .

Представник Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області- Туранська А.В., в судове засідання не з’явилась, звернувшись із заявою про невизнання позову ОСОБА_3, посилаючись на правомірність передачі у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_7 спірних земельних ділянок за наказами від 24 лютого 2016 року № № 89-сг та 90 – сг.

Представник відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі Донецької області - ОСОБА_11 заперечував наявність законних підстав до висновку про передачу спірної земельної ділянки до Нововодянської сільської ради, зазначаючи, що рішення про зміну меж Олександрівського району Донецькою обласною радою не приймались, а відтак державний акт на право постійного користування ОСОБА_3 земельною ділянкою не підлягає скасуванню, як такий , що виданий та зареєстрований у відповідності до чинного земельного законодавства.

Представник Олександрівської райдержадміністрації Донецької області – ОСОБА_12 ,погодилась із думкою представника відділу Держгеокадастру в Олександрівському районі Донецької області ОСОБА_11

Представник відділу Держгеокадастру в Добропільському районі Донецької області ОСОБА_13 вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню та підтримав доводи її позовної заяви в повному обсязі.

Представники Веселогірської сільської ради Олександрівського району Донецької області , Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області , Добропільської районної державної адміністрації Донецької області до суду не з’явились, звернулись із заявами про розгляд справи без їх участі.

Суд, заслухавши пояснення сторін та вивчивши письмові докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 215 ЦК України,підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Представник ОСОБА_1, зазначала, що Олександрівська районна рада Донецької області не мала повноважень 10 серпня 1994 року приймати рішення про відвід земельної

ділянки ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства із земель запасу Олександрівського району Донецької області з тих підстав, що спірна земельна ділянка, площею 17,79 га, відносилась до території Добропільського району Донецької області . На доказ вона надала рішення Добропільської районної ради народних депутатів від 10 червня 1992 року , яким затверджено технічну документацію, виготовлену Донецьким філіалом інституту Укрндіземпроект щодо встановлення меж Нововодянської сільської ради, доручено внести зміни до земельно-облікової документації.

Також надано акт обстеження меж між Нововодянською сільською радою Добропільського району Донецької області та Самарською сільською радою Олександрівського району Донецької області від 15 червня 1992 року. Комісією запропоновано передати черезполосну земельну ділянку, площею 17,7 га , розташовану за Донецькою залізницею ,із Самарської сільської ради до Нововодянської сільської ради.

а.с. 133,134 т. 1

Вирішуючи спір, судом встановлено, що рішенням Олександрівської районної ради народних депутатів від 10 серпня 1994 року про відвід земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу Олександрівського району Донецької області ОСОБА_3 надано в постійне користування земельну ділянку, площею31,11 га.

а.с.14-15т. 1

Вищенаведеним рішенням затверджено розроблений Донецьким філіалом інституту землеустрою Української академії аграрних наук проект відведення земельної ділянки для ведення селянського господарства ОСОБА_3 із земель запасу Самарської сільської ради народних депутатів Олександрівського району Донецької області з встановленням меж на місцевості.

а.с. 18-34, 37 т.1

На підставі цього ж рішення ОСОБА_3 16 серпня 1994 року будо видано державний акт на право постійного користування землею серії ДН № 0010, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за зазначеним номером. В державному акті зазначено, що виділена ОСОБА_3земельна ділянка , площею 31,1 га, являє собою дві окремі ділянки, площами 17,79 га та 13,32 га, які розташовані на території Самарської сільської ради та межують із землями колгоспу «ім.Урицького» Добропільського району Донецької області, Донецькою залізницею, радгоспом «Самарські Ставки», фермерським господарством «Самарське».

а.с 16 т.1

Відповідно до ст. 11 ЗК України (від 18 грудня 1990 року), до компетенції районних Рад народних депутатів відноситься, зокрема, передача земельних ділянок у користування в порядку, передбаченому ст. 19 цього ж Кодексу.

Так, районні Ради народних депутатів за діючим на той час законодавством мали повноваження надавати земельні ділянки за межами населених пунктів із земель запасу для сільськогосподарського використання ( ст. 19 ЗК України від 18 грудня 1990 року), тобто Олександрівська районна рада Донецької області мала повноваження передавати у постійне користування земельну ділянку .

Щодо належності спірної земельної ділянки до земель Добропільського району Донецької області та дотримання процедури передачі земельної ділянки з Олександрівського району до Добропільського району Донецької області , суд виходив з наступного.

У відповідності до вимог ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 14 Конституції України, право власності на землю набувається і реалізується виключно відповідно до закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування » від 7 грудня 1990 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, обласна Рада розглядає і вирішує питання адміністративно -територіального поділу: віднесення населених пунктів до категорії селищ міського типу; утворення сільрад, перенесення їх центрів, найменування і перейменування сільрад;

уточнення найменувань селищ міського типу і сільських населених пунктів; зміна меж районів, селищ міського типу, сільрад;об'єднання сільських населених пунктів; затвердження подань до Верховної Ради України та її Президії з питань адміністративно-територіального поділу відповідно до законодавства.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 100 ЗК України від 18 грудня 1990 року, землеустрій передбачає встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень.

Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою, затверджених у порядку передбаченому пунктами 1-4 частини першої цієї статті, вносяться за рішенням Рад народних депутатів, які затвердили ці проекти (ст. 102 ЗК України від 18 грудня 1990 року).Отже, межа адміністративно-територіального утворення не є постійною. Однак, згідно ст. 52 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» від 7 грудня 1990 року, рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається обласною Радою народних депутатів.

З огляду на те, що суду не надано відповідного рішення Донецької обласної ради і за запитами суду ( а.с.126-127, 174 т.2) наявність таких рішень не виявлена, суд вважає недоведеними посилання сторонами по справі ОСОБА_1 , її представника та представника відділу Держгеокадастру в Добропільському районі Донецької області щодо передачі спірної земельної ділянки до Добропільського району у 1992 році та безпідставними їх посилання як на доказ цієї обставини на рішення Добропільської районної ради народних депутатів про встановлення меж Нововодянської сільської ради народних депутатів від 10 червня 1992 року.

Відтак, позов ОСОБА_1 про скасування рішення Олександрівської районної ради народних депутатів Олександрівського району Донецької області від 10 серпня 1994 року в частині надання ОСОБА_3 в постійне користування земельної ділянки та визнання виданого останньому державного акту на право користування землею на підставі відсутності повноважень ради на розпорядження даною земельною ділянкою недійсним не підлягає задоволенню як безпідставний.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів оренди землі судом встановлено наступне.

Підтримуючи позов в частині визнання недійсними договорів оренди землі, позивач ОСОБА_3 та його представник зазначили, що надання в оренду ОСОБА_1 та ОСОБА_7 земельних ділянок відбулось без припинення права постійного користування ОСОБА_3 земельною ділянкою є порушенням ч. 5 ст. 116 ЗК України та підставою задоволення позову .

Судом встановлено, що 22 вересня 2015 року Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) уклали договір оренди землі, за яким орендарю передано у строкове платне користування земельну ділянку, площею 8,4900га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі з кадастровим номером 1422085500:01:000:0764 для ведення фермерського господарства на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області( п. 1,2 договору).Земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства ( п. 13 договору).Строк дії договору складає 25 років. Плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто орендарем на земельних торгах ,згідно з протоколом лоту № 3 від 22 вересня 2015 року, у розмірі річної орендної пати становить 7107,93 грн ( п.п. 7,8 договору). а.с. 174-180 т. 1

За таких же умов за договором оренди від 22 вересня 2015 року Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області передано в оренду ОСОБА_7 земельну ділянку, площею 4,7849 га, за кадастровим номером 1422085500:01:000:0765 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі для ведення фермерського господарства на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області( п. 1,2 договору).Плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто орендарем на земельних торгах, згідно з протоколом лоту № 4 від 22 вересня 2015 року, у розмірі річної орендної пати становить 3327,73 грн ( п.п.8 договору).

а.с.167-173 т. 1

Державна реєстрація зазначених договорів оренди землі відбулась 1 жовтня 2015 року за № 11486806 та № 11481289 .

11 березня 2016 року піддано державній реєстрації додаткову угоду про розірвання вказаних договорів оренди землі від 3 березня 2016 року.

а.с. 195-198 т.2

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК).

Із правової природи такого зобов’язання вбачається, що фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі визнання його недійсним унеможливлює застосування наслідків недійсності правочину ,відповідно до ст. 216 ЦК, оскільки використання майна – «річ» безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо. Тому, визнаючи договір оренди недійсним, необхідно серед іншого встановити обставини, пов'язані з виконанням договору, та визначити момент, з якого вважаються припиненими зобов'язання за цим договором. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року № 3-114гс15.

Встановлено, що за даними реєстру речових прав, оскаржені договори з 11 березня 2016 року та на час звернення позивача до суду ( 2 вересня 2016 року) були достроково розірвані, а правовідносини - припиненими.

ОСОБА_8 того, за даними реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 11 березня 2016 року отримали спірні земельні ділянки у власність на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 24 лютого 2016 року за № № 89 – сг та 90 -сг , а 15 червня 2016 року зазначені власники передали спірні земельні ділянки в оренду ТОВ «Перспектива»за договором оренди від 21 квітня 2016 року, строком на 49 років.

а.с. 195-198 т.2

Тобто, у справі, що розглядається, позовні вимоги зводяться до визнання недійсними договорів оренди землі, який сторони розірвали, а зобов’язання за спірними договорами є припиненими,тобто визнання договору оренди недійсним є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування.

З огляду на викладене, враховуючи , що ОСОБА_3 безперешкодно користувався земельною ділянкою до березня 2016 року і позивач не посилається на те, що вказаними договорами йому було завдано шкоди , немає підстав вважати, що було порушено право позивача ОСОБА_3, яке підлягає судовому захисту, тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що не спростувавши право ОСОБА_3 на постійне користування земельною ділянкою, в порушення ч. 5 ст. 116 ЗК України, Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області було організовано земельні торги на товарній біржі «Мегаполіс».

Так, 22 вересня 2015 року було організовано продаж права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності із зазначенням місця розташування – за межами населеного пункту Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області , площею 8,4900 га, кадастровий номер : 1422085500:01:000:0764 ,та площею 4,7849 га, кадастровий номер : 1422085500:01:000:0765. Вказане місце розташування земельних ділянок суперечить встановленим в судовому засіданні обставинам щодо розташування земельних ділянок.

Переможцями земельних торгів стали ОСОБА_1 та ОСОБА_7А.(протоколи земельних торгів у формі аукціону по лотам № 3 та № 4), що стало для Головного управління Держкомзему у Донецькій області підставою до укладення з ними договорів оренди від 22 вересня 2015 року. а.с. 185-192т.1

24 лютого 2016 року, діючи в порушення вимог ч. 5 ст. 116 ЗК України, Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області видано накази за № № 89-сг та 90- сг « Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення». За змістом оскаржених наказів, безоплатно передано у власність земельні ділянки: ОСОБА_1- площею 8,4900 га, кадастровий номер 1422085500:01:000:0764, ОСОБА_7А - площею 4,7849 га, кадастровий номер 1422085500:01:000:0765.У наказі безпідставно зазначено про розташування земельних ділянок на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області і перебування земельних ділянок у користуванні фермерського господарства «Росток 2015» ( а.с.181-184т.1). Дані посилання є хибними та не відповідають наданим та дослідженим доказам в частині розташування земельних ділянок та перебуванні їх у користуванні.

За даними реєстру речових прав, 3 березня 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_7 уклали додаткові угоди про розірвання договору оренди , що були піддані державній реєстрації 11 березня 2016 року.

11 березня 2016 року до реєстру внесено інформацію про припинення права власності Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на спірні земельні ділянки та того ж дня зареєстровано право власності :

- ОСОБА_7 – на земельну ділянку, площею 4,7849 га, кадастровий номер 1422085500:01:000:0765 ,на підставі наказу управління № 90-сг від 24 лютого 2016 року;

- ОСОБА_1 – на земельну ділянку, площею 8,4900 га, кадастровий номер 1422085500:01:000:0764, на підставі наказу управління № 89-сг від 24 лютого 2016 року.

За вимогами ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недодержання цієї вимоги в момент вчинення правочину є підставою недійсності правочину. ( ч. 1 ст. 215 ЦК України)

Згідно ч. 4 ст. 122 діючого ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України,земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

З огляду на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області під час видання наказів за №№ 89-сг та 90-сг від 24 лютого 2016 року не було скасовано право ОСОБА_3 на постійне користування спірною земельною ділянкою. Крім того, в основу прийнятих наказів покладені факти, що не відповідають дійсності, а саме: розташування спірної земельної ділянки на території Нововодянської сільської ради Добропільського району Донецької області та знаходження спірних ділянок у користуванні фермерського господарства «РОСТОК 2015».

Зазначені недоліки є підставою для визнання вказаних наказів недійсними , відповідно до ч. 1 ст. 203 , ч. 1 ст. 215 ЦК України, тому позов ОСОБА_3 в цій частині підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,60, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ч. 1 ст. 203 , ч. 1 ст. 215 ЦК України, ст. 52 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» від 7 грудня 1990 року,ст. ст.116,122 ЗК України, ст. ст. 11, 19, 100 ЗК України від 18 грудня 1990 року, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів оренди землі та наказів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області задовольнити частково.

Визнати недійсними:

- наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 24 лютого 2016 року № 89-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення»,

- наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 24 лютого 2016 року № 90-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».

В іншій частині позову відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області про скасування рішення та визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею відмовити.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Олександрівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 08 лютого 2017 року.

Суддя Щербак Ю.В.