Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 квітня 2026 року
у справі № 912/2122/23
Господарська юрисдикція
Щодо процесуальних наслідків подання до суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку про визнання недійсним рішення та заборону вчиняти певні дії.
Господарський суд рішенням, яке апеляційний господарський суд залишив без змін постановою, у задоволенні позову відмовив повністю.
ОЦІНКА СУДУ
Більшість посилань скаржниці на обґрунтування підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, здійснені на неіснуючі постанови Верховного Суду, а інша частина доводів містить посилання або на висновки, які Верховний Суд не формував, або стосуються правовідносин, які є нерелевантними до тих, що виникли у межах справи №912/2122/23.
Верховний Суд звертає увагу, що характер наведених посилань може свідчити про використання учасником справи інструментів штучного інтелекту (далі - ШІ) та, відповідно, отримання на запит результату у формі "галюцинацій". Згідно з галузевими стандартами України, "галюцинування" визначається як феномен, за якого результат роботи системи генеративного ШІ містить неточну або хибну інформацію, що оманливо представлена як достовірна (Словник термінів у сфері штучного інтелекту, схвалений Міністерством цифрової трансформації, пункт 24, 2024 рік).
"Процитовані" скаржницею висновки суду касаційної інстанції настільки точно відповідають потребам аргументації скаржниці, що може вказувати на ймовірний запит до ШІ підібрати відповідну судову практику, яку технологія могла згенерувати, не маючи доступу до реальних баз даних (реєстрів).
Також Верховний Суд звертає увагу на те, що використання ШІ для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонено. Проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи.
Верховний Суд наголошує на обов'язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop). Використання ШІ у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію. Навіть якщо консультант або адвокат користується допоміжними ШІ-інструментами, повну відповідальність перед клієнтом за точність та коректність наданих рекомендацій і висновків несе саме він. Обов`язково проводити фінальну перевірку результатів, що генеруються системою (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).
ВИСНОВКИ: подання до Суду недостовірної інформації, зокрема, посилань на неіснуючі постанови та правові позиції Верховного Суду як підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, становить порушення принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленого у статті 43 ГПК, незалежно від способу підготовки цієї інформації.
Водночас подання до Суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання професійних обов`язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до Суду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок касаційного оскарження, Artificial Intelligence, AI, вимоги до процесуальних документів, умови використання ШІ
