Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 березня 2026 року
у справі № 917/101/24
Господарська юрисдикція
Щодо критеріїв, за якими можна визначити, чи є висновок Верховного Суду саме висновком щодо застосування норми права
ФАБУЛА СПРАВИ
Фермерське господарство "Еко-Край" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ Агрофірма "ЧБГ" про стягнення з відповідача 7 119 000 грн неповернутої попередньої оплати за договором купівлі-продажу, посилаючись на положення статей 526, 599, 693 ЦК України та статті 193 ГК України, чинного до 27.08.2025.
Рішенням господарського суду у задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано повністю та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ТОВ Агрофірми "ЧБГ" на користь ФГ "Еко-Край" 7 119 000 грн попередньої оплати за договором купівлі-продажу від 28.12.2020.
ОЦІНКА СУДУ
Виходячи зі змісту положень пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, підставою касаційного оскарження рішення місцевого господарського суду та/або постанови суду апеляційної інстанції є застосування останнім норми матеріального чи процесуального права без урахування висновку щодо застосування цієї норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Стосовно визначення, що саме вважати правовим висновком Верховного Суду, чинний ГПК України оперує поняттям "висновок" у різних значеннях, зокрема таких, як: умовивід суду; висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а також викладений у постанові Верховного Суду висновок по суті позовних вимог, вимог апеляційної або касаційної скарги; складова резолютивної частини судового рішення.
За змістом статей 314, 315 ГПК України постанова, прийняттям якої завершується перегляд судових рішень у касаційному порядку, складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин; у мотивувальній частині рішення, зокрема, зазначаються висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, а в резолютивній частині - відповідний висновок суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог.
З огляду на викладене висновком щодо застосування норми права в подібних правовідносинах якраз і є висновок за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, а також висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, та який має міститися в мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції.
ВИСНОВКИ: з урахуванням доктринального тлумачення поняття "висновок щодо застосування норми права" можна виснувати, що Верховний Суд має повноваження щодо перевірки того, чи наявний взагалі в постанові (постановах), на які посилається скаржник, висновок щодо застосування норми права, тоді як аналіз того, чи є висновок саме висновком щодо застосування норми права, можна визначити за такими критеріями:
- висновок щодо застосування норми права повинен містити посилання на конкретну норму (норми) матеріального або процесуального права;
- такий висновок повинен не буквально повторювати норму права, а розширювати чи тлумачити її зміст, або усувати законодавчу прогалину;
- висновок повинен бути абстрактним та універсальним, тобто застосовним до інших випадків у подібних правовідносинах;
- висновок щодо застосування норми права необхідно відрізняти від правової оцінки суду.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: повноваження ВС, правовий прецедент, правова позиція
