Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 квітня 2026 року
у справі № 924/698/23
Господарська юрисдикція
Щодо територіальної підсудності за місцем виконання договору у спорі про визнання договору недійсним
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся до господарського суду Хмельницької області із позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Красилівської міської ради та Красилівської міської ради до ТОВ "Енергопрод Сервіс" про:
- визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії, укладених між Відділом освіти Красилівської міськради та ТОВ "Енергопрод Сервіс";
- стягнення з Товариства на користь Відділу 41 420,73 грн надміру сплачених коштів.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, ураховуючи предмет спору та склад учасників судового процесу.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області позов задоволено повністю.
Постановою апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції залишено без змін
ОЦІНКА СУДУ
Разом із тим статтею 29 ГПК України визначено правила альтернативної територіальної підсудності.
Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина 1 статті 29 ГПК України).
За змістом положень частини 5 статті 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз зазначеної норми процесуального закону свідчить про те, що нею встановлено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності: 1) якщо спір виник із договору, в якому визначено місце виконання; 2) якщо спір виник із договору, в якому не визначено місце його виконання, проте з огляду на специфіку врегульованих ним правовідносин виконувати такий договір можливо лише в певному місці.
Отже, у питанні, який позов може пред`являтися за територіальною підсудністю за вибором позивача, законодавець керується тим, що це позов у спорі, що виник із договору, який відповідає певним ознакам (у ньому визначено місце виконання або його можливо виконати лише в конкретному місці).
Обмежень про те, що зазначений спір має бути виключно спором про виконання цього договору, частина 5 статті 29 ГПК України не містить.
Натомість саме місце пред`явлення позову у спорі, що виник із договору, законодавець визначає за вибором позивача за місцем виконання відповідного договору.
До договірних спорів належать, зокрема, спори, що виникають при укладенні, зміні, розірванні, виконанні правочинів, а також тлумаченні їх умов.
З'ясування наявності чи відсутності підстав для визнання договору недійсним безпосередньо пов`язане із дослідженням змісту оспорюваного правочину та перевіркою дотримання вимог законодавства при його укладенні.
Правовідносини між сторонами цієї справи виникли на підставі зазначеного договору, за яким ТОВ "Енергопрод Сервіс" - постачальник, а Відділ освіти Красилівської міської ради - споживач.
Оспорюваними угодами, якими вносилися зміни до договору про закупівлю електричної енергії, містять погоджені сторонами умови, відповідно до яких змінилася визначена у договорі ціна за одиницю товару, і їх укладення призвело до зміни прав та обов`язків Товариства як постачальника та Відділу як споживача за цим договором.
Отже, спір у справі № 924/698/23 є спором, що виник із договору.
Ураховуючи специфіку відносин із постачання електричної енергії, місцем виконання такого договору, як правило, є місце, де електроенергія переходить від постачальника до споживача. Це може бути:
- електроустановчий пункт споживача - місце, де знаходиться обліковий пристрій (лічильник) і здійснюється фактичний прийом електроенергії;
- точка приєднання до електричної мережі - місце, де споживач приєднується до системи електропостачання;
- інша локація, погоджена сторонами - наприклад, спеціально визначене місце передачі електроенергії, яке відповідає вимогам нормативно-правових актів та умов договору.
Якщо у договорі про постачання електричної енергії не вказано місце поставки, то за загальним правилом воно визначається як місце, у якому встановлено обладнання для обліку електроенергії або в якому за домовленістю сторін електроенергія фактично переходить до споживача (межа балансової належності згідно з Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у цьому разі у пункті 2.4 договору визначено місце закупівлі, а саме зазначено перелік населених пунктів, що знаходяться у Хмельницькій області.
З огляду на наведене між сторонами справи № 924/698/23 виник спір із договору, в якому визначено місце його виконання.
Тобто наявна перша (у договорі визначено місце його виконання) із передбачених частиною 5 статті 29 ГПК України підстава для пред'явлення позову за вибором позивача до господарського суду за місцем виконання договору.
Водночас здійснення аналізу та визначення місця виконання кожного з обов'язків сторін за договором чинним процесуальним законодавством не вимагається і у цій справі очевидно не має значення, оскільки спір між ними виник із договору, однак не стосується невиконання чи неналежного виконання якогось із договірних зобов'язань.
Отже, зважаючи на предмет та підстави заявленого у справі № 924/698/23 позову, її підсудність має визначатися з урахуванням встановленого у частині 5 статті 29 ГПК України правила, і, як наслідок, за вибором позивача ця справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) господарського суду за місцем виконання договору, тобто - до юрисдикції Господарського суду Хмельницької області.
ВИСНОВКИ: для застосування встановленого частиною 5 статті 29 ГПК України правила альтернативної територіальної підсудності спір між сторонами має бути таким, що виник із договору, однак не обов`язково спором про його виконання.
Спір про визнання договору недійсним, як і про застосування наслідків його недійсності, є спором, що виникає з договору, оскільки такий спір полягає в оспорюванні правомірності правочину. Якщо суд установить, що договір є недійсним, це призведе до відсутності юридичних наслідків, які породжує його дійсність.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила підсудності спорів, господарська юрисдикція, недійсність правочинів
