Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 липня 2024 року
у справі № 380/5886/22[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів за позовом власника нерухомого майна на оскарження рішення органу місцевого самоврядування про затвердження містобудівних умов та обмежень, виданих третій особі
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради, , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче комерційне підприємство "Термінал-ЛТД"», в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення «Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на нове будівництво ТзОВ «НВКП "Термінал-ЛТД"» багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом та офісної будівлі з вбудованими приміщеннями короткотривалого перебування дітей із знесенням існуючих будівель».
- стягнути з відповідача на його користь документально підтверджені судові витрати.
Рішенням окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди мають виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб'єктами відносно їх прав та обов`язків в конкретних публічно-правових відносинах, в яких один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб'єктів.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 зазначав, що затвердження відповідачем спірних містобудівних умов та обмежень відбулося з порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які спрямовані, зокрема, на визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів, з метою сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров'я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування; здійснення будівництва на підставі таких містобудівних умов та обмежень є шкідливим та небезпечним для сусідньої земельної ділянки і будинку на цій ділянці, в якому розташована квартира позивача, а в подальшому призведе до підвищення навантаження на заклади соціального та побутового обслуговування, дошкільні та шкільні заклади; а тому цей спір не містить ознак притаманних приватноправовому спору, що підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Оцінюючи вид цього правового спору, слід враховувати такі критерії адміністративної юрисдикції:
- присутність у спірних публічно-правових відносинах суб`єкта владних повноважень - у спорі суб`єктом владних повноважень є виконавчий комітет Львівської міської ради;
- спірні відносини мають саме адміністративно-правову природу - у цій справі існують відносини з приводу затвердження містобудівних умов та, які є саме адміністративно-правовими відносинами;
- суб`єкт владних повноважень у спірних публічно-правових відносинах, здійснює адміністративні повноваження - відповідачем було ухвалено адміністративний акт (акт індивідуальної дії);
- спірні публічно-правові відносини регулюються нормами адміністративного права, зокрема Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні»;
- спірні публічно-правові відносини виникли у сфері публічного адміністрування - реалізації адміністративних повноважень виконавчого комітету Львівської міської ради своїх щодо видачі вихідних даних на здійснення містобудівної діяльності та стосуються захисту інтересів особи у сфері містобудівної діяльності.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до компетенції адміністративного суду з огляду на наявність у ньому таких критеріїв адміністративної юрисдикції: між учасниками справи виникли публічно-правові відносини; присутність у спірних правовідносинах суб'єкта владних повноважень; дії вчинені суб`єктом владних повноважень; суб'єкт владних повноважень здійснює адміністративні повноваження у сфері публічного адміністрування; спірні правовідносини врегульовані адміністративним законодавством.
Отже, за встановлених обставин, цьому публічно-правовому спору притаманні усі критерії адміністративної юрисдикції.
ВИСНОВКИ: перебування у власності позивача нерухомого майна, розташованого поруч із земельною ділянкою, на яку третьою особою отримано вихідні дані у вигляді спірних містобудівних умов і обмежень, не повинно впливати на можливість реалізації ним права на оскарження такого акту суб'єкта владних повноважень і не виводить цей спір з-під юрисдикції адміністративних судів за умови, що підстави позову не обумовлені необхідністю захисту цивільних (майнових) прав, у тому числі на нерухоме майно, житлових прав тощо.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори у сфері містобудування, правила визначення судової юрисдикції, ознаки публічного спору, спори з ОМС
