Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 жовтня 2024 року
у справі № 520/15186/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів за позовом спадкоємця про перерахунок неотриманого грошового забезпечення загиблого військовослужбовця
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення з його донькою - ОСОБА_2 остаточного розрахунку при її звільненні, що полягає у ненарахуванні їй грошового забезпечення з січня 2021 року по вересень 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії та невиплаті йому цього грошового забезпечення;
- зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_2 за указаний період за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний рік, встановленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та «Про Державний бюджет України на 2022 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виплативши йому перераховану суму ( з урахуванням отриманих коштів);
- зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити ОСОБА_2 нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби, виплативши йому відповідні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено частково.
Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції та закрито провадження у справі № 520/15186/23 з тих підстав, що справу належить розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки за висновками суду апеляційної інстанції позивач фактично звернувся до суду з вказаним позовом за захистом своїх спадкових прав, які регламентовані в Книзі шостій «Спадкове право» Цивільного кодексу України, а не прав у сфері публічно-правових відносин.
ОЦІНКА СУДУ
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їхній сукупності. Також таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
У разі, якщо питання перерахунку грошового забезпечення військовослужбовцем за життя не ставилося і з такими вимогами до суду він не звертався, то, якщо позов пред`явила особа, якій не належить право такої вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред'явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.
ВИСНОВКИ: позивач звернувся до суду з вимогою про перерахунок неотриманого грошового забезпечення загиблої військовослужбовиці як її батько і яка за життя не зверталася за перерахунком грошового забезпечення, яке вона отримувала під час проходження служби.
Отже, позовні вимоги позивача ґрунтуються на незгоді з порядком обчислення та розміром нарахованого грошового забезпечення його доньки, а не стягненням існуючої заборгованості, яка за приписами статті 1227 ЦК України відноситься до спадкової маси.
Природа спірних правовідносин у цій справі походить від правильності обчислення грошового забезпечення особи, яка проходила військову службу. Отже, віднесення цієї справи до справ адміністративної юрисдикції залежить від приналежності військової служби до публічної, оскільки за приписами статті 19 КАС України справи, зокрема, щодо проходження публічної служби належать до справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Приписи пункту 17 частини першої статті 4 КАС України відносять військову службу до публічної служби, а отже ця справа належить до категорії справ, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Обґрунтування позивачем належності його права вимоги спадковим зв`язком з військовослужбовцем, щодо перерахунку його грошового забезпечення не змінює характеру спірних правовідносин, а відповідно і юрисдикцію справи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори у сфері публічної служби, правила визначення судової юрисдикції, грошове забезпечення військовослужбовців
