Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 02 березня 2026 року
у справі № 462/863/23
Цивільна юрисдикція
Щодо можливості рідного дядька / рідної тітки спадкоємця за заповітом бути свідками при посвідченні заповіту
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус міського нотаріального округу, про визнання заповіту недійсним.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 стверджує, що у цій справі заповіт підписаний замість ОСОБА_4 [заповідача] ОСОБА_7 в присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6. ОСОБА_6 є рідною сестрою ОСОБА_4 (заповідача-спадкодавця), тобто по відношенню до спадкоємця (дочки) ОСОБА_6 є тіткою (сестра батька або матері). ОСОБА_7 - двоюрідна сестра по відношенню до спадкоємця.
Правова позиція Верховного суду: у ч. 2, п. 3 ч. 4 ст. 1253 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених абз. 3 ч. 2 ст. 1248 і ст. 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою. Свідками не можуть бути члени сім`ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому (ч. 5 ст. 1253 ЦК України).
ЦК України не містить переліку близьких родичів, які не можуть бути свідками при посвідченні заповіту.
При тлумаченні п. 3 ч. 4 ст. 1253 ЦК України слід враховувати визначення близьких родичів, яке наведене у ст. 68 ЦК України, яка за своїм змістом є найбільш близькою до ст. 1253 ЦК України, оскільки нею обмежується коло осіб, які не можуть укладати договори з певними особами. Такими особами є батьки, діти, брати, сестри, і саме ці особи не можуть бути свідками при посвідченні заповітів на користь свого близького родича.
Для цивільних відносин властиві такі критерії, завдяки яким відносини є цивільними: юридична рівність, вільне волевиявлення, майнова самостійність їх учасників. Натомість публічні відносини мають інші, повністю протилежні характеристики. Парламентом не передбачено у ст. 1 ЦК України можливості застосування до регулювання спадкових відносин, а саме щодо визначення близького родича в розумінні п. 3 ч. 4 ст. 1253 ЦК України, норм публічних законів.
Застосування ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 26 СК України, ст. 25-1 КЗпП України, за аналогією закону неможливе при вирішенні питання про визначення поняття «близькі родичі» (п. 3 ч. 4 ст. 1253 ЦК України), оскільки в цих актах законодавства надаються різні визначення кола таких осіб, що пов'язано зі спеціальними цілями правового регулювання відповідних актів.
Висновки: рідний дядько / рідна тітка спадкоємця за заповітом не є близькими родичами спадкоємця за заповітом в розумінні п. 3 ч. 4 ст. 1253 ЦК України. Рідний дядько / рідна тітка спадкоємця за заповітом можуть вважатися членом сім'ї спадкоємця тільки за умови, що він та спадкоємець спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Ключові слова: вимоги до заповіту, спадкові спори, порядок посвідчення заповіту, спадкування за заповітом
