Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 січня 2026 року
у справі № 824/157/23
Цивільна юрисдикція
Щодо порушення публічного порядку внаслідок визнання арбітражного рішення, яке стосується активів осіб, пов'язаних із державою-агресором
ФАБУЛА СПРАВИ
До Київського апеляційного суду (Суд першої інстанції) надійшла заява від Закритого акціонерного товариства «Генераторіус» (UAB Generatorius, Литовська Республіка) (далі - UAB Generatorius), подана його представником - адвокатом Колесніком Олегом Івановичем, про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу ad hoc від 08 грудня 2023 року, прийнятого третейським судом у складі одноособового арбітра Трохимчука Олега Івановича, у справі за позовом UAB Generatorius до - ТОВ «КТЗ» щодо спору за договором поруки від 03 квітня 2023 року, за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (далі - ТОВ «ТД «Євротрубпласт»), арбітражний розгляд якої відбувся у місті Лондоні, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ (далі - Заява, Рішення МКА від 08 грудня 2023 року).
Київський апеляційний суд ухвалою від 16 лютого 2024 року задовольнив Заяву.
ОЦІНКА СУДУ
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частини перша та друга статті 228 ЦК України).
Під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу, стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо. Термін «публічний порядок» необхідно розуміти як оціночний критерій, елементи якого закріплені в публічно?правових нормативних актах держави, що визначають основи державного ладу, політичної системи та економічної безпеки держави. Тому правовий захист не надається жодним правам чи інтересам, які могли б виникнути з дії, що порушує публічний порядок. Верховний Суд вже відзначав, що одним із нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання, яке з`явилось із прийняттям Закону про санкції внаслідок збройної агресії щодо України.
У контексті існуючого воєнного стану Постанова № 187 та санкції, які вводяться відповідно до Закону про санкції, є інструментами захисту національних інтересів України, зокрема держави, вони покликані здійснити відповідний захист. Тому дії, які забезпечують штучне уникнення їх застосування, або «обхід» - уникнення як їх безпосереднього застосування, так й реальних наслідків їх застосування, створюють порушення публічного порядку та не можуть бути допущені.
Верховний Суд не бачить підстав не погоджуватися з власним висновком, зробленим у справі № 909/130/24, та висновком ВАКС у справі № 991/4264/24 - ТОВ «КТЗ» є особою, пов`язаною з державою-агресором, оскільки контроль над ним, попри організаційні спроби це приховати від української держави, здійснюють громадяни російської федерації, які підпадають під дію санкцій відповідно до Указу про персональні санкції від 12 травня 2023 року. Також Верховний Суд погоджується з власним висновком у справі № 909/130/24 про те, що на відповідний договір поруки розповсюджуються обмеження Постанови № 187, що вказує на його нікчемність, що його природа - не економічна діяльність, а спроба штучного «обходу» як дії Постанови №187 так й санкцій відповідно до Указу про персональні санкції від 12 травня 2023 року, здійснення чого було б порушенням публічного порядку.
Нікчемність зазначеного договору поруки, який став підставою для вимог UAB Generatorius до ТОВ «КТЗ» та підґрунтям для відповідного арбітражного спору, вказує на нікчемність арбітражної угоди, яка у ньому міститься. Але оскільки сторона, проти якої спрямоване Рішення МКА від 08 грудня 2023 року, тобто ТОВ «КТЗ», не вказує на недійсність цієї арбітражної угоди, Верховний Суд має враховувати умови пункту 2 частини першої статті 478 ЦПК України у контексті захисту публічного порядку.
Порушення публічного порядку щодо виконання рішення арбітражного суду може відбутися як шляхом передачі на розгляд арбітражу певної категорії спорів, так і шляхом надання дозволу на виконання рішення арбітражу. В першому випадку, до прикладу, мова може йти про порушення публічного порядку самим арбітражним розглядом спорів, які законодавством України віднесені до виключної компетенції українських судів, а в другому випадку мова йде про порушення публічного порядку шляхом визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення в силу конкретних обставин такого виконання або його наслідків відповідно до визначених українським законодавством умов, зокрема, заборон на певні дії або певних санкцій тощо.
ВИСНОВКИ: захист інтересу держави шляхом оскарження самого Рішення МКА, його визнання та надання дозволу на виконання за зазначених обставин є неможливим, оскільки призводить до порушення публічного порядку України. Водночас це стосується не тільки уникнення дії Постанови № 187 та зазначених санкцій (або нівелювання їх економічного ефекту для підсанкційних осіб), а й порушення самого правового інституту нікчемності правочину, закріпленого в українському законодавстві.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: наслідки застосування санкцій, арбітражне провадження, зміст публічного порядку, підстави нікчкемності правочинів
