Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 липня 2021 року
у справі № 560/83/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо переліку підстав для ухвалення додаткового судового рішення
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України про зобов`язання вчинити дії.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.
У подальшому позивач звернувся до окружного адміністративного суду з заявою про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення окружного адміністративного суду у справі № 560/83/20 та встановлення терміну 10 діб для усунення недоліків і відновлення прав позивача.
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, заяву задоволено.
Позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначав, що апеляційним судом при винесенні постанови не було розглянуто 5 вимог, зазначених у апеляційній скарзі, так як кожна з них містить докази невиконання рішення, а також не було долучено як доказ та не розглянуто клопотання про долучення вимоги державного виконавця від 07.12.2020.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №560/83/20 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
- щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
- суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
- судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази.
Разом з тим, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Водночас, додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Додаткова постанова не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.
ВИСНОВКИ: перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення, визначений статтею 252 КАС України, є вичерпним.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: умови ухвалення додаткового рішення, зміст додаткового судового рішення, складові судового рішення
