Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 червня 2021 року
у справі № 560/4261/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо випадків ухвалення судом додаткового рішення про розподіл судових витрат та порядок його оскарження
ФАБУЛА СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-Альтаїр" звернулося з позовом до Головного управління ДПС та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов'язання зареєструвати податкову накладну.
Окружний адміністративний суд рішенням позовні вимоги задовольнив.
На адресу суду першої інстанції надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі щодо стягнення судових витрат, яку окружний адміністративний суд додатковим рішенням задовольнив.
Апеляційний адміністративний суд постановою додаткове рішення окружного адміністративного суду скасував та прийняв нову постанову, якою заяву про ухвалення додаткового судового рішення задовольнив частково.
Апеляційний адміністративний суд постановою рішення окружного адміністративного суду залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частинами першою і другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
ВИСНОВКИ: за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252). У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок перегляду судових рішень, правила розподілу судових витрат, правова природа додаткового судового рішення
