Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 грудня 2025 року
у справі № 580/6246/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо неможливості державної реєстрації речових прав на асфальтову площадку
ФАБУЛА СПРАВИ
До окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету міської ради, треті особи - сільська рада, Виконавчий комітет міської ради, за участю обласної прокуратури, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету міської ради про відмову в проведенні реєстраційних дій;
- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету міської ради повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1952-ІV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі (частина четверта статті 5 Закону № 1952-IV).
В законодавчих актах відсутнє визначення асфальтобетонного покриття, лише Законом України «Про автомобільні дороги» визначено, що дорожнє покриття - це укріплені верхні шари дороги, що сприймають навантаження від транспортних засобів (стаття 1).
Згідно із приписами ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги» асфальтобетонне покриття - це покриття капітального типу, яке збудовано з ущільнених асфальтобетонних сумішей, яке використовується як складова об`єктів, які мають різне функціональне призначення, зокрема, як складова дорожнього покриття, тротуару, тощо (розділ 8).
Отже, асфальтобетонне покриття - це верхній шар землі з твердим покриттям, яке впливає на довговічність, зокрема, дороги.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість), в свою чергу, належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (стаття 181 ЦК України).
При визначенні споруд, права на які підлягають державній реєстрації, необхідно враховувати, що для таких споруд повинні бути притаманні ознаки нерухомого майна, визначені статтею 181 ЦК України, а саме, розташування на земельній ділянці, переміщення споруди неможливе без її знецінення та зміни її призначення.
Водночас державній реєстрації підлягають лише речові права на споруди, які є окремою нерухомою річчю, тобто не є приналежністю головної речі і складовою частини іншої речі.
В свою чергу, асфальтова площадка не створює будь-якого об'ємного простору, не має конструктивних елементів, що притаманні спорудам. Фактично, асфальтобетонне покриття є допоміжним обладнанням відповідної частини земельної ділянки з метою задоволення потреб у покращенні можливостей її експлуатації за призначенням, тобто воно є приналежністю до головної речі - земельної ділянки.
Асфальтове покриття не є ані земельним поліпшенням, призначеним для виконання спеціальних технічних функцій, ані об`ємними, площинними або лінійними наземними будівельними системами.
Той факт, що спірне асфальтове покриття знаходиться за межами населеного пункту, не змінює його сутнісних характеристик як елементу благоустрою.
ВИСНОВКИ: виходячи з юридичної природи асфальтобетонного покриття та з ознак нерухомого майна, це покриття не є нерухомим майном. Асфальтове покриття відноситься до елементів благоустрою, тобто є типом покриття доріг і тротуарів (підпункт 9.1.1 пункту 9.1 ДБН Б.2.2.-5:2001 «Благоустрій територій»), а не окремим об'єктом нерухомості та обов`язковій державній реєстрації не підлягає.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий режим нерухомої речі, правовий режим асфальтового покриття, спори у сфері державної реєстрації речових прав
