Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 січня 2026 року
у справі № 580/9641/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спору за позовом керівника релігійної організації про оскарження рішення уповноваженого органу стосовно реєстрації змін до статуту релігійної організації
ФАБУЛА СПРАВИ
Керівник релігійної організації «Релігійної громади парафії святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси» ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської обласної військової адміністрації та державного реєстратора, третя особа - Релігійна організація «Парафія святителя Софронія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Черкаси»), в новій редакції якого просив:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Черкаської обласної державної (військової) адміністрації стосовно реєстрації статуту Релігійної громади релігійної організації «Парафії святителя Софронія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України) м. Черкаси» в новій редакції з новою юридичною назвою;
- визнати протиправними дії та скасувати запис державного реєстратора про державну реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи релігійної організації «Релігійної громади парафії святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, закрито провадження у цій справі згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України із роз'ясненням позивачу права на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
ОЦІНКА СУДУ
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
За правилами, встановленими статтею 12 Закону № 987-ХІІ, відомості, зокрема, про вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження повинні міститися у статуті (положенні) релігійної організації, який (як і зміни до нього) підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 вказаного Закону.
Частина перша статті 14 Закону №987-ХІІ передбачає, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, як і рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України (частина двадцять перша статті 14, частина друга статті 15 Закону № 987-ХІІ).
Отже, законодавець висловився стосовно юрисдикції спорів, які виникають у зв`язку з бездіяльністю чи відмовою уповноваженого органу у прийнятті рішення щодо реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до статуту.
ВИСНОВКИ: спір, який виник у цій справі, стосується правовідносин з прийняття уповноваженим органом рішення щодо реєстрації змін до статуту релігійної організації.
За змістом позовної заяви, вбачається, що позов у цій справі подано на захист релігійних прав позивача як учасника/керівника релігійної громади.
Таким чином, спірні правовідносини пов`язані з необхідністю захисту релігійних прав, тому цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: критерії розмежування судової юрисдикції, оскарження рішень державного реєстратора, правовий статус релігійної організації
