Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 травня 2025 року
у справі № 500/1760/23[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо обов'язку державного реєстру при здійсненні реєстраційних дій на підставі договору купівлі-продажу права користування (оренди) земельних ділянок
ФАБУЛА СПРАВИ
Державний реєстратор ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі також - Мін`юст), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "АГРОЛАН - ЗАХІД ПЛЮС МБ", міська рада, у якому просив визнати протиправними та скасувати пункти 1, 3, 5 наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2023 №253/5 «Про задоволення скарги» в частині анулювання йому доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та покладення обов'язку виконання анулювання такого доступу на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Окружний адміністративний суд рішенням частково задовольнив позовні вимоги.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.
ОЦІНКА СУДУ
Частинами третьою та четвертою статті 411 Цивільного кодексу України встановлено, що землекористувач зобов'язаний письмово повідомити власника земельної ділянки про продаж права користування нею. Якщо протягом одного місяця власник не надішле письмової згоди на купівлю, право користування земельною ділянкою може бути продане іншій особі.
У разі порушення права переважної купівлі настають наслідки, передбачені статтею 362 цього Кодексу.
Отже, положеннями Цивільного кодексу України, які були чинні як на момент укладення договору від 11.01.2021, так і на момент вчинення позивачем реєстраційних дій, було чітко передбачено обов`язок землекористувача поінформувати власника земельної ділянки про продаж права користування нею.
За змістом пунктів 1, 2 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 1952-IV документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.
Пунктами 3, 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV встановлено підстави для відмови в державній реєстрації прав, зокрема: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
ВИСНОВКИ: позивач, здійснюючи реєстраційні дії на підставі договору купівлі-продажу права користування (оренди) земельних ділянок від 11.01.2021, був зобов'язаний перевірити дотримання сторонами цього правочину (зокрема, продавцем) вимог частин другої та третьої статті 411 Цивільного кодексу України щодо належного повідомлення землевласника (землевласників) про намір відчуження права користування земельною ділянкою. Однак документів в підтвердження належного інформування власників земельних ділянок не було подано, що свідчить про неналежне виконання державним реєстратором покладених на нього обов`язків із перевірки відповідності документів вимогам законодавства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: землекористування, умови суборенди, спори за участю Мін’юсту
