Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 березня 2026 року
у справі № 320/23893/23[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо обов`язку державного реєстратора при здійсненні державної реєстрації перевіряти наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації
Фабула справи: приватний нотаріус звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст), ДП «Національні інформаційні системи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, у якому просила:
- визнати протиправними дії Мін`юсту щодо анулювання Приватному нотаріусу ОСОБА_1 доступу до Єдиного державного реєстру;
- визнати протиправним і скасувати п. 3 наказу Мін`юсту в частині прийняття рішення про анулювання Приватному нотаріусу ОСОБА_1 доступу до Єдиного державного реєстру;
- зобов`язати Мін`юст відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу, шляхом поновлення (розблокування) доступу Приватного нотаріусу ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру;
- зобов'язати ДП «Національні інформаційні системи» поновити позивачці доступ до Єдиного державного реєстру.
Рішенням окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний адміністративний суд скасував рішення окружного адміністративного суду та ухвалив нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив частково.
Мотивація касаційної скарги: Мін`юст вказує, що проведення будь-яких правочинів щодо підсанкційної особи після набрання чинності рішенням про введення стосовно неї обмежувальних заходів є неправомірним, а відповідні реєстраційні дії стосовно цієї особи протиправними й такими, що підлягають скасуванню.
Правова позиція Верховного Суду: до набрання 22.07.2023 чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав» від 03.05.2023 №3103-IX, яким було внесено зміни в ч. 2 ст. 6 Закону №755-IV щодо встановлення обов'язку державного реєстратора при здійсненні державної реєстрації перевірки наявності факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації, чинною була редакція п. 5 ч. 1 ст. 28 цього Закону, яка передбачала таку підставу для відмови у проведенні державної реєстрації, як суперечність документів вимогам Конституції та законів України. Відомості про застосування санкцій до осіб, щодо яких або від яких надходить звернення про проведення державної реєстрації, могли бути отримані державним реєстратором з інших офіційних джерел, а підстави для відмови у проведенні державної реєстрації, визначені ч. 1 ст. 28 Закону №755-IV, охоплювали в тому числі й таку підставу для відмови, як прийняття Радою національної безпеки і оборони України та введення в дію Указом Президента України рішення про застосування санкцій.
Згідно із пу. 7 Глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22 лютого 2012 року №296/5, при вчиненні нотаріальної дії нотаріус перевіряє факт застосовування санкцій відповідних видів, передбачених ст. 4 Закону України «Про санкції», рішення про застосування яких прийняте Радою національної безпеки і оборони України та введено в дію указом Президента України, до фізичних або юридичних осіб, що звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
У разі звернення фізичної або юридичної особи за вчиненням нотаріальної дії щодо розпорядження активами нотаріус перевіряє також факт застосування санкції у виді блокування активів до юридичних та/або фізичних осіб, що можуть прямо чи опосередковано впливати на фізичну або юридичну особу, яка звернулася за вчиненням такої нотаріальної дії.
У разі звернення за вчиненням нотаріальної дії представника фізичної або юридичної особи перевірка факту застосування санкцій відповідних видів, передбачених статтею 4 Закону України «Про санкції», здійснюється щодо фізичної або юридичної особи, в інтересах якої діє такий представник.
Перевірка факту застосування санкцій відповідних видів здійснюється за відомостями, що містяться у рішеннях Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію Указами Президента України.
У разі встановлення факту застосування санкцій, передбачених ст. 4 Закону України «Про санкції», до фізичних або юридичних осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії (юридичних та/або фізичних осіб, що можуть прямо чи опосередковано впливати на фізичну або юридичну особу, яка звернулася за вчиненням відповідної нотаріальної дії), нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат», якщо вчинення нотаріальної дії призведе до порушення обмежень (заборон), установлених санкцією відповідного виду.
Факт застосування санкцій відповідних видів (зокрема у виді блокування активів) до фізичних або юридичних осіб, які чи в інтересах яких звернулися за вчиненням реєстраційної дії, рішення про що прийняте Радою національної безпеки і оборони України та введено в дію Указом Президента України, є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації, зважаючи на суперечність документів вимогам Конституції та законів України. При цьому така відмова у проведенні державної реєстрації зумовлюється та прямо залежить саме від наявності у державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій реальної (практичної) можливості встановлення з будь-якого доступного йому джерела офіційної інформації актуальних та достовірних відомостей (даних) про наявність відповідного рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію Указом Президента України. Означений підхід забезпечуватиме досягнення мети застосування санкцій та їх ефективність.
Висновки: державний реєстратор зобов'язаний перевіряти наявність застосованих санкцій щодо заявника або пов`язаних із ним осіб у день вчинення реєстраційної дії за відомостями, що містяться у рішеннях Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію Указами Президента України, відомостях реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, чи у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.
Ключові слова: межі повноважень Мін’юсту, перевірка діяльності нотаріуса, діяльність державного реєстратора
