Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 лютого 2026 року
у справі № 320/484/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо вирішення питання стосовно звільнення від сплати судового збору осіб, які є законними представниками малолітньої чи неповнолітньої особи, у спорах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до районної в місті державної адміністрації (далі - РДА), Державної міграційної служби України (далі - ДМС України), Київської міської військової адміністрації, у якому просив:
- визнати незаконними та відмінити всі зазначені рішення державних органів за результатами розгляду заяв;
- визнати такими, що не відповідають чинному законодавству та відмінити рішення реєстратора РДА в «Дії» щодо відхилення заяви про реєстрацію місця проживання доньки позивача - ОСОБА_2 за заявою;
- зобов`язати посадових осіб РДА та ДМС України провести реєстрацію задекларованого/зареєстрованого місця проживання доньки позивача ОСОБА_2;
- відмінити рішення, заступника голови КМДА, який фактично залишив скаргу на дії та бездіяльність посадових осіб РДА, та кричуще порушення чинного законодавства по розгляду оскаржень без фактичних дій та зобов`язати КМДА накласти дисциплінарні стягнення на пані ОСОБА_6 та пана ОСОБА_3 із занесенням в особову справу;
- визнати заподіяння моральної шкоди ОСОБА_2 та зобов`язати відповідачів компенсувати витрачений позивачем час на написання заяв та оскаржень.
Ухвалою окружного адміністративний суд в позовну заяву залишено без руху. В цій ухвалі, крім іншого, вказано, що позивачу необхідно сплатити до суду 10658,56 грн судового збору або надати документи, які підтверджують, що він є батьком та звертається до суду в інтересах малолітньої дитини, зокрема, копію свідоцтва про народження малолітньої дитини та копію паспорта позивача.
Ухвалою окружного адміністративний цей суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, позовну заяву повернув позивачу.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Таким чином, від сплати судового збору звільнені батьки, законні представники малолітніх чи неповнолітніх осіб, які звертаються із скаргами про захист прав та/або інтересів малолітньої чи неповнолітньої особи.
Право на звернення до суду відповідно до статті 5 КАС України виникає внаслідок порушення рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи, яка просить про їх захист.
За правилами статті 160 Сімейного кодексу України неповнолітня дитина не вправі самостійно визначати місце свого проживання та проживає з батьками або одним з батьків.
Батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей (частина перша статті 242 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
У цій справі № 320/484/25 підставою для звернення до суду стала незгода із рішенням відповідача - реєстратора РДА в «Дії» (мобільний застосунок Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія») щодо відхилення заяви про реєстрацію місця проживання доньки позивача - ОСОБА_2, а відтак оскарження ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції у цій справі, прямо направлене на захист прав та інтересів такої малолітньої особи.
Відтак, звертаючись до суду апеляційної інстанції в інтересах малолітньої доньки із апеляційною скаргою у справі про оскарження рішення відповідача щодо відхилення заяви про реєстрацію місця проживання дитини, ОСОБА_1 не зобов'язаний був сплачувати судовий збір відповідно до положень пункту 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
ВИСНОВКИ: при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судового збору осіб, які є законними представниками малолітньої чи неповнолітньої особи, доречно виходити з того, чи спричинено оскаржуваними рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушення законних прав та інтересів такої особи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори з державними реєстраторами, судові витрати, порядок справляння судового збору, пільги при сплаті судового збору, правовий статус законних представників
