Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 лютого 2025 року
у справі № 918/1358/23
Господарська юрисдикція
Щодо належного способу захисту прав у справі про повернення захисних споруд цивільного захисту з приватної у державну чи комунальну власність
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі міської ради до: Управління комунальною власністю виконавчого комітету міської ради та ТДВ «Рівневармація», в якому просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу, укладений Комітетом з приватизації міської ради та Відкритим акціонерним товариством «Рівнефармація», в частині включення в загальну площу нежитлових приміщень площі 90 кв.м, що являється протирадіаційним укриттям;
- зобов'язати ТДВ «Рівнефармація» повернути міській раді протирадіаційне укритт площею 90 кв. м, що знаходиться в приміщенні підвального поверху житлового будинку.
Позов аргументований тим, що спірний договір укладений з порушенням вимог законодавства про приватизації та став підставою вибуття з державної власності протирадіаційного укриття.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Крім передбачених частиною третьою цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, захисні споруди цивільного захисту.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості.
Частиною дванадцятою статті 32 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин закон виключав можливість приватизації (відчуження) зазначених у статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та частині дванадцятій статті 32 Кодексу цивільного захисту України об`єктів, якими є захисні споруди цивільного захисту, у приватну власність.
У випадках, коли на певний об'єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов.
ВИСНОВКИ: враховуючи, що спірне протирадіаційне укриття не могло бути приватизовано, тобто право власності держави на нього не могло бути передано приватній особі, як правильно виснували суди попередніх інстанцій, поновлення порушених прав держави у спірних правовідносинах могло відбутися внаслідок заявлення саме негаторного позову, тобто вимоги про усунення перешкод у користуванні майном.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: способи судового захисту, речово-правові способи захисту, правовий режим захисних споруд
