Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 серпня 2025 року
у справі № 759/22148/24
Цивільна юрисдикція
Щодо можливості забезпечення позову у спосіб одночасного накладення арешту на майно та грошові кошти в межах суми заявлених вимог
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_5 в особі представника - адвоката звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просила накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог у розмірі 174 475,00 доларів США, а також накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що знаходяться на будь-яких рахунках відкритих у банківських установах, які будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову, в межах заявленої до стягнення суми позовних вимог у розмірі 174 475,00 доларів США.
Ухвалою та додатковою ухвалою суду першої інстанції заяву представника ОСОБА_11 - адвоката про забезпечення позову задоволено.
Постановою апеляційного суду ухвалу та додаткову ухвалу суду першої інстанції скасовано. У задоволенні заяви представника ОСОБА_11 - адвоката про забезпечення позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
ВИСНОВКИ: встановивши, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувавши обсяг позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обраний позивачкою вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти відповідачів може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та правильно виснував про наявність правових підстави для забезпечення позову в обраний позивачкою спосіб, оскільки такий захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі.
При цьому помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог, оскільки воно здійснено у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави забезпечення позову, умови забезпечення позову, стягнення боргу
