Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 серпня 2022 року
у справі № 361/3446/21
Цивільна юрисдикція
Щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, передане в іпотеку, у випадках, коли іпотекодержатель не є учасником справи
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що 12 березня 2020 року між ним та відповідачем було укладено договір про завдаток, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язався у строк до 05 червня 2020 року укласти договір купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, а він - купити вказане майно за 310 000 доларів США. На підтвердження наміру придбати будинок і земельну ділянку та з метою забезпечення оформлення основного договору він сплатив відповідачу завдаток в загальному розмірі 115 000 доларів США. Однак договір купівлі-продажу не був укладений у визначений сторонами строк, оскільки вищезгадане майно, як в подальшому з`ясувалося, перебуває в іпотеці АТ «Мегабанк». Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь 115 000 доларів США.
Ухвалою суду першої інстанції заяву ОСОБА_1 задоволено. Вжито заходів забезпечення позову в цій справі шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 майно.
Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої, частиною третьою статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об'єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
ВИСНОВКИ: накладення місцевим судом арешту на передане відповідачем в іпотеку банку нерухоме майно, що безпосередньо впливає на майновий інтерес іпотекодержателя, який у такому випадку позбавляється можливості реалізувати набуте за договорами іпотеки пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна у встановленому законом порядку, а також на домоволодіння, яке належить іпотекодавцю лише на праві спільної часткової власності, що обмежує охоронювані законом інтереси інших співвласників цього майна, з врахуванням того, що арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору, суд апеляційної інстанції дійшов правильного по суті висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно відповідача з огляду на те, що цей конкретний захід є неспівмірним з позовними вимогами та фактично порушує права осіб, які не є учасниками справи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: забезпечення виконання зобов’язання, прострочення боржника, наслідки неповернення позики, умови забезпечення позову
