Пов'язані правові позиції

Немає даних

Прецеденти ВС Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 липня 2025 року у справі № 725/2205/24

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 липня 2025 року у справі № 725/2205/24

Актуальна правова позиція
Судочинство: Цивільне судочинство

Тип: Правова позиція

Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 24 липня 2025 року

у справі № 725/2205/24

Цивільна юрисдикція

Щодо поширення позовної давності на вимогу іпотекодержателя до іпотекодавця про визнання права власності на земельну ділянку, на якій розміщений предмет іпотеки, що необхідна для його обслуговування, та на який іпотекодержатель звернув стягнення в позасудовому порядку

ФАБУЛА СПРАВИ

АТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про припинення права власності та визнання права власності на земельну ділянку.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове судове рішення яким позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено

ОЦІНКА СУДУ

У цивільному законодавстві закріплено об'єктивні межі застосування позовної давності. Об`єктивні межі застосування позовної давності встановлюються: (а) прямо (стаття 268 ЦК України); (б) опосередковано.

Положеннями глави 19 ЦК України встановлено загальне правило про поширення позовної давності на всі цивільно-правові вимоги, окрім тих, що як виняток зазначені у статті 268 ЦК України. Так, у частині першій статті 268 ЦК України законодавець визначив, на які позовні вимоги не поширюється позовна давність. У частині другій статті 268 ЦК України закріплено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Опосередковано межі застосування позовної давності визначаються з урахуванням сутності пред`явленої вимоги.

Серед переліку вимог, на які відповідно до закону позовна давність не поширюється, не має вимоги іпотекодержателя до іпотекодавця про визнання права власності на земельну ділянку, на якій розміщений предмет іпотеки, що необхідна для його обслуговування, та на який іпотекодержатель звернув стягнення в позасудовому порядку.

ВИСНОВКИ: вимога іпотекодержателя до іпотекодавця про визнання права власності на земельну ділянку, на якій розміщений предмет іпотеки, що необхідна для його обслуговування, та на який іпотекодержатель звернув стягнення в позасудовому порядку є «вимогою» у розумінні статей 256, 268 ЦК України. Сутність вимоги іпотекодержателя до іпотекодавця про визнання права власності на земельну ділянку, на якій розміщений предмет іпотеки, що необхідна для його обслуговування, та на який іпотекодержатель звернув стягнення в позасудовому порядку, не виключає застосування до неї позовної давності. По своїй суті вимога про іпотекодержателя до іпотекодавця про визнання права власності на земельну ділянку, на якій розміщений предмет іпотеки, , що необхідна для його обслуговування, та на який іпотекодержатель звернув стягнення в позасудовому порядку,не може бути кваліфікована як негаторний позов.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила застосування позовної давності, захист прав іпотекодержателя, набуття земельних прав, іпотечне зобов'язання

Інші прецеденти в категорії "Договір іпотеки"
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 лютого 2026 року у справі № 522/3747/22
Щодо звернення до суду з позовом про визнання малолітньої дитини такою, що втратила право користування іпотечним житлом, як належного способу захисту прав кредитора (іпотекодержателя)
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 13 березня 2024 року у справі № 757/23249/17-ц[1]
Щодо вимірювання питання обізнаності контрагента із повноваженнями особи, яка підписує договір
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 січня 2026 року у справі № 644/9099/23
Щодо правових наслідків вчинення батьками малолітньої дитини певного правочину за відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 серпня 2025 року у справі № 757/15432/24-ц
Щодо вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, та накладення арешту на це майно
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 25 червня 2025 року у справі № 761/382/21
Щодо застосування положень ст.ст. 1281, 1282 ЦК України у правовідносинах, коли іпотекодавець, який не є боржником за основним зобов'язанням, помер, а майно, що є предметом іпотеки перейшло до його спадкоємця
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 липня 2025 року у справі № 761/16134/19
Щодо застосування конструкції «фраудаторності» до договору іпотеки та/або договору про внесення змін до договору іпотеки
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 травня 2025 року у справі № 712/6399/23
Щодо дії іпотеки та прав стягувача у разі зміни реквізитів земельної ділянки боржником
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 травня 2025 року у справі № 334/7308/20
Щодо недоведення позивачем неукладення договору позики, на забезпечення виконання зобов'язань за яким укладено договір іпотеки
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 квітня 2025 року у справі № 761/18603/22
Щодо правовідносин позики, до яких не застосовується концепція «добросовісного іпотекодержателя»
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 31 травня 2023 року у справі № 2-4758/10
Щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, передане в іпотеку, у випадках, коли іпотекодержатель не є учасником справи