ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №11-кп/807/1266/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №336/5497/20Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2021 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисників обвинуваченої ОСОБА_9 адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2021 року про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.115 КК України,
ВСТАНОВИЛА
Вказаною ухвалою районного суду за клопотанням прокурора продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.115 КК України, на 60 днів, тобто до 14.08.2021 року включно.
В апеляційній скарзі захисники-адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просили ухвалу скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_9 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Свої вимоги мотивували тим, що фактом зменшення ризиків є наявність проведеної комісійної судово-медичної експертизи, яка дала відповіді на 29 питань слідства щодо обставин смерті ОСОБА_10 , що спростовує умисність дій ОСОБА_9 .
Стороною обвинувачення досі не заявлений суду список свідків обвинувачення з причини відсутності безпосередніх свідків обставин смерті ОСОБА_11 . Таким чином твердження про можливий тиск на свідків є безпідставним. Безпосередніми свідками обставин смерті ОСОБА_11 є дві доньки обвинуваченої та малолітні діти, що знаходились у квартирі. З них допитана на досудовому слідстві лише повнолітня ОСОБА_12 .
Суд не взяв до уваги міцність соціальних зв`язків обвинуваченої, яка має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За таких обставин, хоча ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, однак, враховуючи обсяг та характер дій, які необхідно провести до завершення судового розгляду, дані про особу обвинуваченої, її вік, стан здоров`я, сімейний стан, характер соціальних зв`язків та спосіб життя взагалі, зокрема те, що вона раніше не судима, має неповнолітню дитину, постійне місце проживання і реєстрації, зважаючи на перебування під вартою з 05.06.2020 року, подальше тримання обвинуваченої під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи. А тому достатнім заходом неналежної процесуальної поведінки обвинуваченої буде домашній арешт.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; захисників, які підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні; прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу суду залишити без змін; перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З представлених матеріалів провадження вбачається, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 за п.2 ч.2 ст.115 КК.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_9 .
Суд, продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_9 , врахував наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_9 , постійного місця проживання, яке співпадає з місцем реєстрації, неповнолітньої та повнолітньої доньок. Звернув увагу на малу ймовірність ризику продовження обвинуваченою злочинної діяльності, враховуючи її пенсійний статус та відсутність судимостей в минулому. Врахував міцні соціальні зв`язки, позитивну репутацію та задовільний майновий стан.
Разом з тим, погодився з доводами сторони обвинувачення в частині наявності ризиків вчинення ОСОБА_9 дій направлених на перешкоджання встановленню істини у справі, здійснення вплив на потерпілих і свідків, розуміючи можливість призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк.
Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст.177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За змістом ст.199 КПК, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності ризиків зазначених у ст.177 КПК, зобов`язаний оцінити та врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій в разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, міцність її соціальних зв`язків, наявність у обвинуваченої постійного місця роботи та дані, які її характеризують.
При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду вирішальним є вирішення питання про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
На переконання колегії суддів рішення суду про продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_9 під вартою ґрунтується на зазначених вимогах процесуального закону.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на певний строк або довічного позбавленням волі.
Тяжкість інкримінованого злочину не є самостійною підставою для застосування до особи найбільш суворішого запобіжного заходу. Водночас обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує наявність ризику вчинення обвинуваченою особою дій націлених на перешкоджання розгляду справи.
Відтак колегія суддів погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк або довічне позбавлення волі, може спонукати обвинувачену до вчинення дій для приховування або спотворення доказів, а рівно чинити вплив на свідків та потерпілих.
Також з наявних матеріалів вбачається, що наразі триває розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_9 , єдиним дорослим очевидицею подій,які відбувалисьтого дняу квартиріобвинуваченої,зокрема ітих подій,які незафіксовані відеокамерою, є її донька ОСОБА_14 . Вказаний свідок на теперішній час судом не допитана, проживає з обвинуваченою за однією адресою, тож ризик впливу на об`єктивність показань свідка у разі, якщо вона погодиться їх надати, не зменшився та продовжує існувати.
А тому, зважаючи на конкретні обставини даного кримінального провадження, колегія суддів, усупереч доводам апеляційної скарги захисників, вважає доведеними у даній справі обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченої ОСОБА_9 .
Посилання сторони захисту на недостатню обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_9 обвинувачення, а саме відсутність умислу в діях останньої, не є предметом розгляду, та підлягають вирішенню під час розгляду провадження по суті.
Отже зважаючина обставинивчинення інкримінованого ОСОБА_15 злочину, його характеру та тяжкості, враховуючи покарання, яке загрожує їй у разі визнання її винуватою, дані про особу обвинуваченої, відсутність даних про неможливість подальшого перебування обвинуваченого під вартою, районний суд правильно визначився з тим, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На переконання колегії суддів, рішення суду про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченої, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доводи захисників про те, що прокурор не зазначив якими доказами підтверджуються ризики, на які він посилався, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки прокурор належним чином мотивував своє клопотання та навів обставини, на підставі яких він дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у статті 177 КПК.
Обставини, на які посилаються захисники в своїй апеляційній скарзі, за встановлених у даному провадженні обставин не можутьбути беззаперечнимистримуючими факторамиподальшої належноїпроцесуальної поведінкиобвинуваченої ОСОБА_9 .Ці обставинине здатніу повномуобсязі мінімізуватиймовірність вчиненняобвинуваченою дій,спрямованих наухилення відможливого покараннята гарантуватизапобігання встановленимризикам беззастосування запобіжногозаходу увиді триманняпід вартою.
Окрім того, в судовому засіданні стороною захисту подані заяви ОСОБА_16 та ОСОБА_17 про взяття останніми на поруки обвинуваченої ОСОБА_9 .
Колегія суду дійшла висновку, що вказані заяви не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Особиста порука полягає у наданні особами, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Кількість поручителів визначається судом, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Поручителю роз`яснюється у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється або обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов`язань та порядок реалізації такого права.
В судовому засіданні було встановлено присутність лише однієї з осіб, які виявили намір виступати в якості поручителів. Явка ОСОБА_16 стороною захисту в судове засідання апеляційного суду не забезпечена, а отже колегія суддів була позбавлена можливості пересвідчитись у дійсності його наміру. Разом з тим, не вбачалось можливості встановити чи заслуговує ОСОБА_16 на довіру з боку суду, чи розуміє ступінь власної відповідальності, у разі задоволення поданої заяви, за виконання обвинуваченою обов`язків передбачених ст. 194 КПК.
Разом з тим, суд за відсутності ОСОБА_16 в судовому засіданні позбавлений можливості роз`яснити йому наслідки, передбачені ч.5 ст. 180 КПК, у разі невиконання ним взятих на себе обов`язків.
Дійшовши висновку про те, що наявність лише одного поручителя не може забезпечити належне виконання обвинуваченою ОСОБА_9 покладених на неї процесуальних обов`язків, бути перешкодою для вчинення обвинуваченою дій направлених на затягування судового розгляду та настання інших ризиків, суд відмовив у задоволенні поданих заяв.
Отже колегія суддів, виходячи з наведених в апеляційній скарзі захисників мотивів, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченій за наслідками апеляційного розгляду.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли безумовне скасування ухвали, судом апеляційної інстанції також не виявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА
апеляційну скаргу захисників обвинуваченої ОСОБА_9 адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2021 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_9 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу 07.07.2021 Справа № 336/5497/20
