УХВАЛА
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 336/5497/20
провадження № 51-5071ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну захисника ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2022 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 26 січня 2023 року стосовно засудженої ОСОБА_5 ,
встановив:
Захисник ОСОБА_4 звернувся до Касаційного кримінального суду з касаційною скаргою.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Також слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, висловлюючи незгоду з постановленими стосовно ОСОБА_5 судовими рішеннями, захисник не навів конкретних доводів, з посиланнями на статті закону, які саме порушення допустили суди, постановляючи судові рішення стосовно його підзахисної й не вказує у чому саме ці порушення полягали та як вони вплинули на законність і обґрунтованість постановлених судових рішень. Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 фактично зводяться до тверджень про неповноту судового розгляду та, по суті, заперечення правильності встановлених фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, як можливо зрозуміти зі змісту касаційної скарги, захисник не погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 135 КК, однак, належним чином свою позицію не обгрунтовує. Водночас, викладаючи свої вимоги до касаційного суду, захисник просить скасувати вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2022 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 26 січня 2023 року та закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 без зазначення та обгрунтування конкретної підстави визначеної статтею 284 КПК. Таким чином, вимоги захисника не конкретизовані та підлягають уточненню.
Відповідно до ч. 4 ст. 427 КПК, якщо касаційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно з до пунктами 1, 2 ч.1 ст. 50 КПК повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:
- свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;
- ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Однак, усупереч вищезазначеним нормам, адвокат ОСОБА_4 не надав Суду копію свідоцтва право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, скаржник не надав усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2022 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 26 січня 2023 року стосовно засудженої ОСОБА_5 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - десять днів із дня її отримання.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
