УХВАЛА
12 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 336/5497/20
провадження № 51-5071ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 26 січня 2023 року стосовно засудженої ОСОБА_4 ,
встановив:
Прокурор звернувся до Касаційного кримінального суду з касаційною скаргою на вищевказане судове рішення.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Так, обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Також слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У своїй касаційній скарзі прокурор стверджує про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 135 КК, оскільки, на його переконання, вона вчинила кримінальне правопорушення, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 115 КК. При цьому, за змістом скарги, прокурор не наводить жодного обгрунтування цих доводів та не указує, з яких доказів, наявних у кримінальному провадженні та встановлених судами фактичних обставин справи випливає наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК.
Наявність вказаних недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги
і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 26 січня 2023 року стосовно засудженої ОСОБА_4 , залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
